Нікола́й Га́ртманн (також: Ніколас Хартманн; латис. Nikolajs Hartmanis; нім. Nikolai Hartmann; 20 лютого 1882, Рига, Ліфляндська губернія, Російська імперія — 9 жовтня 1950 Геттінген, ФРН) — німецький філософ-ідеаліст, основоположник критичної (або нової) онтології.
Ніколай Гартманн | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Nicolai Hartmann | ||||
Народження | 20 лютого 1882[1][2][…] Рига, Російська імперія[4] | |||
Смерть | 9 жовтня 1950[4][2][…](68 років) Геттінген, Нижня Саксонія, ФРН[4] | |||
Громадянство (підданство) | Німеччина | |||
Знання мов | ||||
Діяльність | ||||
Викладав | Геттінгенський університет, Кельнський університет, Марбурзький університет і HU Berlin | |||
Член | Академія наук НДР і Прусська академія наук | |||
Alma mater | Тартуський університет і Марбурзький університет[7] | |||
Відомі студенти | Ганс-Ґеорґ Ґадамер | |||
Визначний твір | ||||
| ||||
Ніколай Гартманн у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився в естонській родині в Ризі, яка входила до складу Російської імперії. Закінчив гімназію в Петербурзі; згодом вивчав медицину в університеті Тарту (тоді Юр'єва) і філософію в Санкт-Петербурзькому університеті, після чого вступив до Марбурзький університет. У 1922—1950 — професор філософії в університетах Марбурга (1922—1925), Кельна (1925—1931), Берліна (1931—1945) і Геттінгена (1945—1950).
Будучи учнем Пауля Наторпа і Германа Когена, виступав послідовником Марбурзької школи неокантіанства. Незадоволений її суб'єктивізмом («методологізмом»), Гартманн під впливом Едмунда Гуссерля і Макса Шелера розробив власну онтологічну концепцію («нову онтологію»), яка в цілому виявляється модернізацією аристотелівсько-схоластичного вчення про буття («Система онтології», т. 1-4 , 1933—1950).
Філософські погляди
За Гартманном, світ має шарувату структуру і повинен бути розглянутий як ієрархія чотирьох якісно різних пластів:
- неорганічного буття,
- органічного,
- психічного,
- духовного.
Форми існування і категоріальна структура різних верств неоднакові: так, імматеріальні шари (дух, психічне) існують тільки в часі. Кожна з вищих верств корениться в нижчій, але повністю нею не визначається. Нижчі форми буття активніші у своєму самоствердженні, вищі мають більшу свободу прояви .
Гартманн вважав корінні філософські проблеми нерозв'язними, відкидав метафізичний підхід до проблем буття: існування, життя, свідомості, свободи, волі тощо, які вважав непізнаваними — гносеологічно ірраціональними. Фундаментальну онтологію Гайдеґґера, яка ставить в основу питання про сенс буття, Гартман вважав з самого початку хибною: світ, по суті, є тільки світ і приписувати світовій єдності будь-яку ціль чи ідею, наприклад, у формі «бога», було б необачно. В етиці Гартманн слідом за Шелером розвивав теорію незмінних «етичних цінностей». Основним питанням для Гартмана є в цій області проблема співвідношення цінностей і свободи волі, розглянута як відношення двох родів сил («детермінацій»): ідеальної (цінностей, що є орієнтиром для волі) і реальної (волі, що здійснює цінності) («Етика», 1925).
Студентами Гартманна були поет Борис Пастернак і філософ Ганс-Ґеорґ Ґадамер. На його ранні праці в галузі філософії біології іноді посилаються в сучасних дослідженнях і обговореннях геноміки та клонування.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118546317 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз
- Internet Philosophy Ontology project
- Гартман Николай // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Література
- Гартман, Ніколай // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Новейший философский словарь / Сост. А. А. Грицанов. — Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1998. — 896 с. ISBN 985-6235-17-0 [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikola j Ga rtmann takozh Nikolas Hartmann latis Nikolajs Hartmanis nim Nikolai Hartmann 20 lyutogo 1882 Riga Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 9 zhovtnya 1950 Gettingen FRN nimeckij filosof idealist osnovopolozhnik kritichnoyi abo novoyi ontologiyi Nikolaj Gartmannnim Nicolai HartmannNarodzhennya20 lyutogo 1882 1882 02 20 1 2 Riga Rosijska imperiya 4 Smert9 zhovtnya 1950 1950 10 09 4 2 68 rokiv Gettingen Nizhnya Saksoniya FRN 4 Gromadyanstvo piddanstvo NimechchinaZnannya movnimecka 5 6 Diyalnistvikladach universitetu pismennikVikladavGettingenskij universitet Kelnskij universitet Marburzkij universitet i HU BerlinChlenAkademiya nauk NDR i Prusska akademiya naukAlma materTartuskij universitet i Marburzkij universitet 7 Vidomi studentiGans Georg GadamerViznachnij tvirQ17384952 Nikolaj Gartmann u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v estonskij rodini v Rizi yaka vhodila do skladu Rosijskoyi imperiyi Zakinchiv gimnaziyu v Peterburzi zgodom vivchav medicinu v universiteti Tartu todi Yur yeva i filosofiyu v Sankt Peterburzkomu universiteti pislya chogo vstupiv do Marburzkij universitet U 1922 1950 profesor filosofiyi v universitetah Marburga 1922 1925 Kelna 1925 1931 Berlina 1931 1945 i Gettingena 1945 1950 Buduchi uchnem Paulya Natorpa i Germana Kogena vistupav poslidovnikom Marburzkoyi shkoli neokantianstva Nezadovolenij yiyi sub yektivizmom metodologizmom Gartmann pid vplivom Edmunda Gusserlya i Maksa Shelera rozrobiv vlasnu ontologichnu koncepciyu novu ontologiyu yaka v cilomu viyavlyayetsya modernizaciyeyu aristotelivsko sholastichnogo vchennya pro buttya Sistema ontologiyi t 1 4 1933 1950 Filosofski poglyadiZa Gartmannom svit maye sharuvatu strukturu i povinen buti rozglyanutij yak iyerarhiya chotiroh yakisno riznih plastiv neorganichnogo buttya organichnogo psihichnogo duhovnogo Formi isnuvannya i kategorialna struktura riznih verstv neodnakovi tak immaterialni shari duh psihichne isnuyut tilki v chasi Kozhna z vishih verstv korenitsya v nizhchij ale povnistyu neyu ne viznachayetsya Nizhchi formi buttya aktivnishi u svoyemu samostverdzhenni vishi mayut bilshu svobodu proyavi Gartmann vvazhav korinni filosofski problemi nerozv yaznimi vidkidav metafizichnij pidhid do problem buttya isnuvannya zhittya svidomosti svobodi voli tosho yaki vvazhav nepiznavanimi gnoseologichno irracionalnimi Fundamentalnu ontologiyu Gajdeggera yaka stavit v osnovu pitannya pro sens buttya Gartman vvazhav z samogo pochatku hibnoyu svit po suti ye tilki svit i pripisuvati svitovij yednosti bud yaku cil chi ideyu napriklad u formi boga bulo b neobachno V etici Gartmann slidom za Shelerom rozvivav teoriyu nezminnih etichnih cinnostej Osnovnim pitannyam dlya Gartmana ye v cij oblasti problema spivvidnoshennya cinnostej i svobodi voli rozglyanuta yak vidnoshennya dvoh rodiv sil determinacij idealnoyi cinnostej sho ye oriyentirom dlya voli i realnoyi voli sho zdijsnyuye cinnosti Etika 1925 Studentami Gartmanna buli poet Boris Pasternak i filosof Gans Georg Gadamer Na jogo ranni praci v galuzi filosofiyi biologiyi inodi posilayutsya v suchasnih doslidzhennyah i obgovorennyah genomiki ta klonuvannya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118546317 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Internet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 Gartman Nikolaj Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984LiteraturaGartman Nikolaj Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaNovejshij filosofskij slovar Sost A A Gricanov Mn Izd V M Skakun 1998 896 s ISBN 985 6235 17 0 12 bereznya 2016 u Wayback Machine ros