Ряска горбата (Lemna gibba) — вид плаваючих водних рослин родини кліщинцевих (Araceae). Космополітичний вид, поширений у тропіках і помірних областях по всьому світу. Формація ряски горбатої занесена до Зеленої книги України. Лікарська рослина.
Ряска горбата | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Частухоцвіті (Alismatales) |
Родина: | Кліщинцеві (Araceae) |
Рід: | Ряска (Lemna) |
Вид: | Ряска горбата (L. gibba) |
Біноміальна назва | |
Lemna gibba L., 1753 |
Опис
Стебло видозмінене, листоподібне, без листків, зверху плоске, знизу кулясто опукле. Стебла за формою від широко яйцеподібних до округлих, зверху зеленуваті, знизу іноді червонувато-коричневі, асиметричні, 2—7 × 2—4 (5—7 ) мм, плавають по одному. Корені ниткоподібні, одиночні, до 15 см завдовжки.
На генеративному пагоні розвивається суцвіття розміром 0,8—1 мм. Воно складається з трьох дуже редукованих квіток — 2 чоловічих та 1 жіночої. Жіночі квітки мають одну маточку, чоловічі — одну тичинку. Плід — горішкоподібний, однонасінний, нерозкривний, розміром 0,5—1 × 0,3—1,2 мм, з крилом близько 0,2 мм. Насіння 0,7—0,9 × 0,4—0,6 мм, з 8—16 ребрами.
Хромосоми 2n = 40.
Поширення
Космополітичний вид, поширений у тропіках і помірних областях по всьому світу, за винятком Південно-Східної Азії та Австралії. Натуралізований в Японії. У горах зустрічається до висоти 1200 м. н. р. м.
В Україні спорадично трапляється по всій території, крім Криму. У лісостеповій і степовій зоні тримається долин річок
Життєвий цикл
Цвіте дуже рідко, у травні — червні. Запилення відбувається у воді (гідрофілія). Насіння поширюється водою (гідрохорія), але відіграє незначну роль у розмноженні. Основною формою розмноження є вегетативне.
Екологія
Ряска горбата — некореневий, вегетативно рухливий, водний (гідрофіт, плейстофіт) трав'янистий багаторічник. Рослина світлолюбна (геліофіт), відносно вибаглива до умов живлення (мезотроф) і невибаглива до температури середовища (еврітерм — може зростати і зростає майже у всіх кліматичних поясах Землі).
В Україні зростає в мезоевтрофних і евтрофних непроточних і слабопроточних прісноводних водоймах зі слабо-кислою або нейтральною реакцією середовища, помірним поверхневим і значним протягом вегетації коливанням рівня води, на ділянках з її товщею 20—60(80) см, мулисто-піщаними та мулистими донними відкладами. На прибережних мілководдях озер, стариць, рукавів, заток та русел річок, на ділянках з тривалим поверхневим підтопленням. Зниження рівня води до 30 см стимулює розвиток угруповань. Тримається в зоні повітряно-водних та прикріплених з плаваючими листками водних макрофітів.
При сприятливих умовах ряска горбата здатна утворювати рідкісну рослинну асоціацію — безкореневовольфієво-горбаторяскову (Lemnetum (gibbae) wolffiosum (arrhizae)), яку відносять до формації ряски горбатої (Lemneta gibbae). Для асоціації характерний густий травостій (80—100 %). Вона складається з двох під'ярусів. Наводний під’ярус густий (70—80 %). Його формує едифікатор — ряска горбата (40—60 %) — і вольфія безкоренева (30—50 %), а також ряска мала, спіродела багатокоренева, сальвінія плаваюча (усі по 1—3 %). Підводний під'ярус розріджений, його утворюють кушир плоскоостий, різуха морська, рдесник кучерявий (усі до 1%) та ін. Загалом переважають плюризональні види, а також види, що зростають у водоймах лісостепової і степової зон — кушир занурений, рдесники сарматський і гребінчастий, водопериця колосиста тощо.
Охорона
На регіональному рівні в Україні вид занесений до Червоних списків рослин , Київської, Львівської, Хмельницької та Чернігівської областей.
Формація ряски горбатої (Lemneta gibbae) занесена до Зеленої книги України. Категорія охорони 4 (угруповання із звичайним типом асоційованості домінуючого виду, що стали рідкісними внаслідок впливу антропогенних чинників і знаходяться під загрозою зникнення при подальшій дії несприятливих факторів). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі).
Для збереження і відновлення природних популяцій виду необхідні наступні заходи: 1) дотримання заповідного режиму на територіях природно-заповідного фонду; 2) пошук і заповідання нових місцезростань виду; 3) моніторинг за станом популяцій.
В Україні рослина охороняється в Дунайському біосферному заповіднику, Канівському і Дніпровсько-Орільському природних заповідниках, Національному заповіднику «Хортиця», регіональному ландшафтному парку «Ізмаїльські острови» (Одеська область), ботанічному заказнику «Інгулецький лиман» (Херсонська область) та ін.
Практичне значення
Лікарська рослина. З лікувальною метою використовують усю рослину. У висушеному вигляді рослина містить 2—4 % протеїну, флавоноїди, антоціани, ряд макро- і мікроелементів. Містить велику кількість вуглеводів, целюлози, геміцелюлози в порівнянні з іншими водними рослинами. Виявляє жарознижуючі, сечогінні, десенсибілізуючі й антимікробні властивості. У вітчизняній і зарубіжній народній медицині препарати ряски приймають усередину при кропивниці, астмі, запаленнях дихальних шляхів, як протигрипозний і загальнозміцнюючий засіб. Зовнішньо, у вигляді припарок, як болезаспокійливий засіб рослину використовують при ревматизмі й подагрі.
У галузі охорони довкілля рослина використовується безпосередньо при обробці стічних вод, у біотехнології — для виробництва біоетанолу.
Джерела. Примітки
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 469. (рос.)(укр.)
- Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 341—342)
- Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1950. — Т. 3 / Ред. : М. І. Котов, А. І. Барбарич. — 430 с. (с. 15—17)
- Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 209—210)
- Корещук К. Е., Петроченко В. И. Флора высших растений острова Хортица // Природа острова Хортица : Сборник науч. трудов Национального заповедника «Хортица» / Под ред. В. И. Петроченко. — Запорожье : Днепровский металлург, 1993. — Вып. 1. — С. 4–61
- Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України : довідник / Укл. : Т. Л. Андрієнко, М. М. Перегрим. — К. : Альтерпрес, 2002. — 148 с.
- Петроченко В. І., Дронова А. О. Вища водна рослинність Національного заповідника «Хортиця» // Мій рідний край — Запоріжжя : Матеріали обл. краєзн. конф., Запоріжжя, 15–17.11.2007 р. Ч. 1. / Ред. : О. В. Жаков, В. І. Петроченко. — Запоріжжя, 2008. — С. 45–49
- Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А. М. Гродзінський. — К. : Вид-во «Українська Енциклопедія», УВКЦ «Олімп», 1992. — 544 с. (с. 390)
Література
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 469. (рос.)(укр.)
- Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 341—342). —
- Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 209—210). —
- Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1950. — Т. 3 / Ред. : М. І. Котов, А. І. Барбарич. — 430 с. (с. 15—17)
Посилання
- Flora Vascular (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ryaska gorbata Lemna gibba vid plavayuchih vodnih roslin rodini klishincevih Araceae Kosmopolitichnij vid poshirenij u tropikah i pomirnih oblastyah po vsomu svitu Formaciya ryaski gorbatoyi zanesena do Zelenoyi knigi Ukrayini Likarska roslina Ryaska gorbataOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Chastuhocviti Alismatales Rodina Klishincevi Araceae Rid Ryaska Lemna Vid Ryaska gorbata L gibba Binomialna nazvaLemna gibba L 1753OpisSteblo vidozminene listopodibne bez listkiv zverhu ploske znizu kulyasto opukle Stebla za formoyu vid shiroko yajcepodibnih do okruglih zverhu zelenuvati znizu inodi chervonuvato korichnevi asimetrichni 2 7 2 4 5 7 mm plavayut po odnomu Koreni nitkopodibni odinochni do 15 sm zavdovzhki Na generativnomu pagoni rozvivayetsya sucvittya rozmirom 0 8 1 mm Vono skladayetsya z troh duzhe redukovanih kvitok 2 cholovichih ta 1 zhinochoyi Zhinochi kvitki mayut odnu matochku cholovichi odnu tichinku Plid gorishkopodibnij odnonasinnij nerozkrivnij rozmirom 0 5 1 0 3 1 2 mm z krilom blizko 0 2 mm Nasinnya 0 7 0 9 0 4 0 6 mm z 8 16 rebrami Hromosomi 2n 40 PoshirennyaKosmopolitichnij vid poshirenij u tropikah i pomirnih oblastyah po vsomu svitu za vinyatkom Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta Avstraliyi Naturalizovanij v Yaponiyi U gorah zustrichayetsya do visoti 1200 m n r m V Ukrayini sporadichno traplyayetsya po vsij teritoriyi krim Krimu U lisostepovij i stepovij zoni trimayetsya dolin richokZhittyevij ciklCvite duzhe ridko u travni chervni Zapilennya vidbuvayetsya u vodi gidrofiliya Nasinnya poshiryuyetsya vodoyu gidrohoriya ale vidigraye neznachnu rol u rozmnozhenni Osnovnoyu formoyu rozmnozhennya ye vegetativne EkologiyaFormaciya ryaski gorbatoyi Chehiya Ryaska gorbata nekorenevij vegetativno ruhlivij vodnij gidrofit plejstofit trav yanistij bagatorichnik Roslina svitlolyubna geliofit vidnosno vibagliva do umov zhivlennya mezotrof i nevibagliva do temperaturi seredovisha evriterm mozhe zrostati i zrostaye majzhe u vsih klimatichnih poyasah Zemli V Ukrayini zrostaye v mezoevtrofnih i evtrofnih neprotochnih i slaboprotochnih prisnovodnih vodojmah zi slabo kisloyu abo nejtralnoyu reakciyeyu seredovisha pomirnim poverhnevim i znachnim protyagom vegetaciyi kolivannyam rivnya vodi na dilyankah z yiyi tovsheyu 20 60 80 sm mulisto pishanimi ta mulistimi donnimi vidkladami Na priberezhnih milkovoddyah ozer staric rukaviv zatok ta rusel richok na dilyankah z trivalim poverhnevim pidtoplennyam Znizhennya rivnya vodi do 30 sm stimulyuye rozvitok ugrupovan Trimayetsya v zoni povitryano vodnih ta prikriplenih z plavayuchimi listkami vodnih makrofitiv Pri spriyatlivih umovah ryaska gorbata zdatna utvoryuvati ridkisnu roslinnu asociaciyu bezkorenevovolfiyevo gorbatoryaskovu Lemnetum gibbae wolffiosum arrhizae yaku vidnosyat do formaciyi ryaski gorbatoyi Lemneta gibbae Dlya asociaciyi harakternij gustij travostij 80 100 Vona skladayetsya z dvoh pid yarusiv Navodnij pid yarus gustij 70 80 Jogo formuye edifikator ryaska gorbata 40 60 i volfiya bezkoreneva 30 50 a takozh ryaska mala spirodela bagatokoreneva salviniya plavayucha usi po 1 3 Pidvodnij pid yarus rozridzhenij jogo utvoryuyut kushir ploskoostij rizuha morska rdesnik kucheryavij usi do 1 ta in Zagalom perevazhayut plyurizonalni vidi a takozh vidi sho zrostayut u vodojmah lisostepovoyi i stepovoyi zon kushir zanurenij rdesniki sarmatskij i grebinchastij vodopericya kolosista tosho OhoronaNa regionalnomu rivni v Ukrayini vid zanesenij do Chervonih spiskiv roslin Kiyivskoyi Lvivskoyi Hmelnickoyi ta Chernigivskoyi oblastej Formaciya ryaski gorbatoyi Lemneta gibbae zanesena do Zelenoyi knigi Ukrayini Kategoriya ohoroni 4 ugrupovannya iz zvichajnim tipom asocijovanosti dominuyuchogo vidu sho stali ridkisnimi vnaslidok vplivu antropogennih chinnikiv i znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya pri podalshij diyi nespriyatlivih faktoriv Status ohoroni ridkisni ugrupovannya harakterizuyutsya nizkim stupenem traplyannya i zajmayut neznachni ploshi Dlya zberezhennya i vidnovlennya prirodnih populyacij vidu neobhidni nastupni zahodi 1 dotrimannya zapovidnogo rezhimu na teritoriyah prirodno zapovidnogo fondu 2 poshuk i zapovidannya novih miscezrostan vidu 3 monitoring za stanom populyacij V Ukrayini roslina ohoronyayetsya v Dunajskomu biosfernomu zapovidniku Kanivskomu i Dniprovsko Orilskomu prirodnih zapovidnikah Nacionalnomu zapovidniku Horticya regionalnomu landshaftnomu parku Izmayilski ostrovi Odeska oblast botanichnomu zakazniku Inguleckij liman Hersonska oblast ta in Praktichne znachennyaLikarska roslina Z likuvalnoyu metoyu vikoristovuyut usyu roslinu U visushenomu viglyadi roslina mistit 2 4 proteyinu flavonoyidi antociani ryad makro i mikroelementiv Mistit veliku kilkist vuglevodiv celyulozi gemicelyulozi v porivnyanni z inshimi vodnimi roslinami Viyavlyaye zharoznizhuyuchi sechoginni desensibilizuyuchi j antimikrobni vlastivosti U vitchiznyanij i zarubizhnij narodnij medicini preparati ryaski prijmayut useredinu pri kropivnici astmi zapalennyah dihalnih shlyahiv yak protigripoznij i zagalnozmicnyuyuchij zasib Zovnishno u viglyadi priparok yak bolezaspokijlivij zasib roslinu vikoristovuyut pri revmatizmi j podagri U galuzi ohoroni dovkillya roslina vikoristovuyetsya bezposeredno pri obrobci stichnih vod u biotehnologiyi dlya virobnictva bioetanolu Dzherela PrimitkiDobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 469 ros ukr Zelena kniga Ukrayini Pid zag red Ya P Diduha K Alterpres 2009 448 s s 341 342 Flora URSR K Vid vo AN URSR 1950 T 3 Red M I Kotov A I Barbarich 430 s s 15 17 Tarasov V V Flora Dnipropetrovskoyi i Zaporizkoyi oblastej Sudinni roslini monografiya Dnipropetrovsk Lira 2012 Vidannya druge 296 s s 209 210 Koreshuk K E Petrochenko V I Flora vysshih rastenij ostrova Hortica Priroda ostrova Hortica Sbornik nauch trudov Nacionalnogo zapovednika Hortica Pod red V I Petrochenko Zaporozhe Dneprovskij metallurg 1993 Vyp 1 S 4 61 Oficijni pereliki regionalno ridkisnih roslin administrativnih teritorij Ukrayini dovidnik Ukl T L Andriyenko M M Peregrim K Alterpres 2002 148 s Petrochenko V I Dronova A O Visha vodna roslinnist Nacionalnogo zapovidnika Horticya Mij ridnij kraj Zaporizhzhya Materiali obl krayezn konf Zaporizhzhya 15 17 11 2007 r Ch 1 Red O V Zhakov V I Petrochenko Zaporizhzhya 2008 S 45 49 Likarski roslini Enciklopedichnij dovidnik Vidp red A M Grodzinskij K Vid vo Ukrayinska Enciklopediya UVKC Olimp 1992 544 s s 390 LiteraturaDobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 469 ros ukr Zelena kniga Ukrayini Pid zag red Ya P Diduha K Alterpres 2009 448 s s 341 342 ISBN 978 966 542 2 Tarasov V V Flora Dnipropetrovskoyi i Zaporizkoyi oblastej Sudinni roslini monografiya Dnipropetrovsk Lira 2012 Vidannya druge 296 s s 209 210 ISBN 966 551 166 1 Flora URSR K Vid vo AN URSR 1950 T 3 Red M I Kotov A I Barbarich 430 s s 15 17 PosilannyaFlora Vascular isp