Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координати 76 42 пн ш 41 12 зх д 76 7 пн ш 41 2 зх д 76 7 41 2 Гренландський льодовиковий щит гренл Sermersuaq льодовико

Ґренландський льодовиковий щит

Ґренландський льодовиковий щит

Координати: 76°42′ пн. ш. 41°12′ зх. д. / 76.7° пн. ш. 41.2° зх. д. / 76.7; -41.2

Гренландський льодовиковий щит (гренл. Sermersuaq) — льодовиковий щит площею 1,71 млн км², що покриває приблизно 80 % поверхні Гренландії. Це другий за величиною льодовиковий щит у світі, після антарктичного. Льодовиковий щит простягнувся на 2400 км з півночі на південь, найбільша ширина (1100 км) на широті 77° N, північний край. Середня висота льоду 2135 м товщина, як правило, більш ніж 2 км і 3207 м в найвищому місці. Льодовиковий щит не єдиний льодовик острова — на узбережжі знаходяться ізольовані льодовики і малі льодовикові шапки, що охоплюють 76-100 тис. км² по периметру.

image
Мапа Ґренландії з глибинами льодовикового покриву (англ.)
image
Мапа Ґренландії без льодовикового покриву

Під щитом розташовано Великий Каньйон Гренландії, що прямує на 750 км від північного узбережжя.

Поверхня

Поверхня льоду найвище здіймається двома куполами і пасмом між ними, що простягається з півночі на південь, в центральній частині острова. Південний купол досягає майже 3000 м на широтах 63°-65°, північний — досягає близько 3290 м на широті близько 72°. Пасмо та куполи зміщені на схід від центральної осьової лінії Гренландії. Льодовиковий щит не досягає моря на значній частині узбережжя, через що не утворюються великі шельфові льодовики. Вивідні льодовики через гірські долини скидають лід в океан, утворюючи численні айсберги. Найвідомішим з вивідних льодовиків — Якобсгавн (гренл. Sermeq Kujalleq), швидкість від 20 до 22 м на добу.

Історія

Вважається, що Гренландський льодовиковий щит утворився наприкінці пліоцену та початку раннього плейстоцену через злиття льодовиків і льодовикових шапок. Льодовиковий щит не мав розвитку взагалі до кінця пліоцену, але, розвивався вельми швидко під час першого континентального зледеніння. Найдавніший лід Гренландії має вік 110 000 років.

Через тиск мас льоду центральна частина Гренландії зазнала гляціоізостазію; якщо крига стане, Гренландія, швидше за все, виглядатиме як архіпелаг, принаймні до ізостазії, що здійме земну поверхню над рівнем моря, в черговий раз.

Клімат

Температура на поверхні льодовика, як правило, істотно нижче, ніж в інших місцях в Гренландії. Найнижча середньорічна температура близько −31° C, на північно-центральній частині бані на півночі, на півдні температура на вершині куполу близько −20° C. В зимовий період, крижаний покрив набуває блакитно-зеленого кольору. Влітку верхній шар льоду тане залишаючи бульбашки повітря в кризі, через що виглядає білим.

Льодовиковий щит, що складається з шарів стислого снігу більш ніж 100 000 років, містить в своїй кризі сьогодні найцінніші записи минулих кліматичних умов. Вчені, використовують крижані керни для отримання інформації про температуру, рівень Світового океану, опади, хімічний і газовий склад нижніх шарів атмосфери, виверження вулканів, сонячну мінливість, продуктивність поверхні моря, межі поширення пустель, лісові пожежі минулих епох. Різноманітність кліматичної інформації в льодовикових кернах більша за будь-яку в інших природних записах кліматичних змін, на кшталт річних кілець дерев або осадових шарів.

Деякі вчені пророкують, що зміна клімату може призвести до танення крижаного покриву, менш ніж за кілька сотень років, або й раніше. Якщо всі 2,85 млн км³ льоду розтануть, це призведе до глобального підвищення рівня моря на 7,2 м. Гренландські льодовики забезпечують 17 % від 3 мм щорічного підвищення рівня моря. У період 1996—2006 років швидкість танення льодовиків зросла з 50 до 150 км³/рік. Льодовик (Kangerdlussuaq) на сході прискорився за 17 років у 3 рази, а льодовик Петермана (Petermann Brae) на півночі за 5 років збільшив швидкість, з якою він поставляє лід в океан, удвічі. Прискорення руху льодовиків пов'язують із зростанням температури повітря, через що до ложа льодовиків може надходити більше рідкої води, яка грає роль змащувача. Відзначається також нестійкість багатьох гренландських льодовиків — варто незначно порушити їх рівновагу, і вони починають швидко руйнуватись.

Дослідження

Докладніше: , та

Багатовікові льоди Гренландського щита цікавлять науковців. У 1930 році експедицією під керівництвом Альфреда Вегенера була заснована полярна станція , де на висоті близько 3000 м були проведені метеорологічні і гляціологічні дослідження. У 1952—1954 роках на льодовику діяла британська станція . У 1960-х роках американськими військовими впроваджувався проект «Крижаний черв'як». В 1990-ті роки в рамках проекту була пробурена свердловина глибиною 3028 м до підмурі'я льодовикового щита.

Крижаний покрив Гренландії особливо вразливий до зміни клімату. Гренландський льодовиковий щит пережив рекорд танення в останні роки і, ймовірно, вносить істотний внесок у підвищенні рівня моря, а також у можливу зміну циркуляції океану в майбутньому. Площа тієї частини щита, яка зазнає танення, у період 1976—2002 років збільшилася на 16 %. Область танення в 2002 році побила всі попередні рекорди. Число на льодовику і на льодовиках на північному заході Гренландії істотно зросла в період між 1993 і 2005 роками. Згідно з даними 2006 року, Гренландський льодовиковий щит тане зі швидкістю близько 239 км³/рік. Пізніші дослідження, засновані на переробці та поліпшенні даних в період між 2003 і 2008 роками, подають 195 км³/рік

Льодовий покрив Гренландії в 1970-ті роки в середньому збільшувався на 47 мільярдів тонн льоду на рік, але з 1980-х років він втрачає масу. Швидкість втрати льоду за цей час зросла майже в шість разів, з 50 до 286 мільярдів тонн на рік в 2010-х.

Див. також

Примітки

  1. (англ.) Encyclopaedia Britannica. 1999 Multimedia edition.
  2. (англ.) Meese, D. A., A. J. Gow, R. B. Alley, G. A. Zielinski, P. M. Grootes, M. Ram, K. C. Taylor, P. A. Mayewski, J. F. Bolzan (1997) The Greenland Ice Sheet Project 2 depth-age scale: Methods and results. Journal of Geophysical Research. C. Oceans. 102(C12):26,411-26,423. DOI: 10.1029/97JC00269
  3. (англ.) Pete Spotts Greenland's ice sheet: Climate change outlook gets a little more dire // , від 13 березня 2012 року.
  4. (англ.) Climate Change 2001: The Scientific Basis. Contribution of Working Group I to the Third Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC) [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] [Houghton, J.T.,Y. Ding, D.J. Griggs, M. Noguer, P.J. van der Linden, X. Dai, K. Maskell, and C.A. Johnson (eds.)]. Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdom and New York, NY, USA, 881pp.
  5. (рос.) Потери гренландских ледников выросли за 9 лет в три раза. — «Элементы», 18 лютого 2006 року.
  6. (англ.) Khamsi Roxanne Greenland's glaciers are speeding to the ocean — New Scientist, 17 лютого 2006 року. DOI: 10.1126/science.1121381
  7. (рос.) Гренландский ледник ускоряет ход. — «Элементы», 14 серпня 2005 року.
  8. (англ.) The GRIP Ice Coring Effort
  9. (англ.) Impacts of a Warming Arctic: Arctic Climate Impact Assessment, [ 19 листопада 2006 у Wayback Machine.] Cambridge University Press, 2004.
  10. (англ.) «Glacial Earthquakes Point to Rising Temperatures in Greenland». [ 10 листопада 2019 у Wayback Machine.] Earth Observatory at Columbia University, 23 березня 2006 року.
  11. (англ.) «An Accurate Picture Of Ice Loss In Greenland». ScienceDaily, 10 жовтня 2008 року.
  12. Танення льоду в Гренландії прискорилося в шість разів. Ukr.Media (укр.). 23 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.

Література

  • (англ.) (рос.) ACIA, 2004. Impacts of a Warming Arctic: Arctic Climate Impact Assessment. ACIA Overview report. Cambridge University Press. 140 pp.

Посилання

  • (англ.) Rasmus Benestad, Eric Steig and Gavin Schmidt The Greenland Ice. — RealClimate? 2 березня 2006 року.
  • (англ.) James S. Aber Lecture 2: Modern glaciers and ice sheets. Emporia State University.
  • (англ.) (дан.) Geological Survey of Denmark and Greenland (GEUS) — геологічна служба Данії та Гренландії.
  • (англ.) Greenland ice cap melting faster than ever Bristol University, 12 November 2009.
  • What the Earth would look like if all the ice melted на YouTube — анімація затоплення ділянок суходолу в разі танення підвищення рівня моря через танення полярних льодовиків.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koordinati 76 42 pn sh 41 12 zh d 76 7 pn sh 41 2 zh d 76 7 41 2 Grenlandskij lodovikovij shit grenl Sermersuaq lodovikovij shit plosheyu 1 71 mln km sho pokrivaye priblizno 80 poverhni Grenlandiyi Ce drugij za velichinoyu lodovikovij shit u sviti pislya antarktichnogo Lodovikovij shit prostyagnuvsya na 2400 km z pivnochi na pivden najbilsha shirina 1100 km na shiroti 77 N pivnichnij kraj Serednya visota lodu 2135 m tovshina yak pravilo bilsh nizh 2 km i 3207 m v najvishomu misci Lodovikovij shit ne yedinij lodovik ostrova na uzberezhzhi znahodyatsya izolovani lodoviki i mali lodovikovi shapki sho ohoplyuyut 76 100 tis km po perimetru Mapa Grenlandiyi z glibinami lodovikovogo pokrivu angl Mapa Grenlandiyi bez lodovikovogo pokrivu Pid shitom roztashovano Velikij Kanjon Grenlandiyi sho pryamuye na 750 km vid pivnichnogo uzberezhzhya PoverhnyaPoverhnya lodu najvishe zdijmayetsya dvoma kupolami i pasmom mizh nimi sho prostyagayetsya z pivnochi na pivden v centralnij chastini ostrova Pivdennij kupol dosyagaye majzhe 3000 m na shirotah 63 65 pivnichnij dosyagaye blizko 3290 m na shiroti blizko 72 Pasmo ta kupoli zmisheni na shid vid centralnoyi osovoyi liniyi Grenlandiyi Lodovikovij shit ne dosyagaye morya na znachnij chastini uzberezhzhya cherez sho ne utvoryuyutsya veliki shelfovi lodoviki Vividni lodoviki cherez girski dolini skidayut lid v okean utvoryuyuchi chislenni ajsbergi Najvidomishim z vividnih lodovikiv Yakobsgavn grenl Sermeq Kujalleq shvidkist vid 20 do 22 m na dobu IstoriyaVvazhayetsya sho Grenlandskij lodovikovij shit utvorivsya naprikinci pliocenu ta pochatku rannogo plejstocenu cherez zlittya lodovikiv i lodovikovih shapok Lodovikovij shit ne mav rozvitku vzagali do kincya pliocenu ale rozvivavsya velmi shvidko pid chas pershogo kontinentalnogo zledeninnya Najdavnishij lid Grenlandiyi maye vik 110 000 rokiv Cherez tisk mas lodu centralna chastina Grenlandiyi zaznala glyacioizostaziyu yaksho kriga stane Grenlandiya shvidshe za vse viglyadatime yak arhipelag prinajmni do izostaziyi sho zdijme zemnu poverhnyu nad rivnem morya v chergovij raz KlimatTemperatura na poverhni lodovika yak pravilo istotno nizhche nizh v inshih miscyah v Grenlandiyi Najnizhcha serednorichna temperatura blizko 31 C na pivnichno centralnij chastini bani na pivnochi na pivdni temperatura na vershini kupolu blizko 20 C V zimovij period krizhanij pokriv nabuvaye blakitno zelenogo koloru Vlitku verhnij shar lodu tane zalishayuchi bulbashki povitrya v krizi cherez sho viglyadaye bilim Lodovikovij shit sho skladayetsya z shariv stislogo snigu bilsh nizh 100 000 rokiv mistit v svoyij krizi sogodni najcinnishi zapisi minulih klimatichnih umov Vcheni vikoristovuyut krizhani kerni dlya otrimannya informaciyi pro temperaturu riven Svitovogo okeanu opadi himichnij i gazovij sklad nizhnih shariv atmosferi viverzhennya vulkaniv sonyachnu minlivist produktivnist poverhni morya mezhi poshirennya pustel lisovi pozhezhi minulih epoh Riznomanitnist klimatichnoyi informaciyi v lodovikovih kernah bilsha za bud yaku v inshih prirodnih zapisah klimatichnih zmin na kshtalt richnih kilec derev abo osadovih shariv Deyaki vcheni prorokuyut sho zmina klimatu mozhe prizvesti do tanennya krizhanogo pokrivu mensh nizh za kilka soten rokiv abo j ranishe Yaksho vsi 2 85 mln km lodu roztanut ce prizvede do globalnogo pidvishennya rivnya morya na 7 2 m Grenlandski lodoviki zabezpechuyut 17 vid 3 mm shorichnogo pidvishennya rivnya morya U period 1996 2006 rokiv shvidkist tanennya lodovikiv zrosla z 50 do 150 km rik Lodovik Kangerdlussuaq na shodi priskorivsya za 17 rokiv u 3 razi a lodovik Petermana Petermann Brae na pivnochi za 5 rokiv zbilshiv shvidkist z yakoyu vin postavlyaye lid v okean udvichi Priskorennya ruhu lodovikiv pov yazuyut iz zrostannyam temperaturi povitrya cherez sho do lozha lodovikiv mozhe nadhoditi bilshe ridkoyi vodi yaka graye rol zmashuvacha Vidznachayetsya takozh nestijkist bagatoh grenlandskih lodovikiv varto neznachno porushiti yih rivnovagu i voni pochinayut shvidko rujnuvatis DoslidzhennyaDokladnishe ta Bagatovikovi lodi Grenlandskogo shita cikavlyat naukovciv U 1930 roci ekspediciyeyu pid kerivnictvom Alfreda Vegenera bula zasnovana polyarna stanciya de na visoti blizko 3000 m buli provedeni meteorologichni i glyaciologichni doslidzhennya U 1952 1954 rokah na lodoviku diyala britanska stanciya U 1960 h rokah amerikanskimi vijskovimi vprovadzhuvavsya proekt Krizhanij cherv yak V 1990 ti roki v ramkah proektu bula proburena sverdlovina glibinoyu 3028 m do pidmuri ya lodovikovogo shita Krizhanij pokriv Grenlandiyi osoblivo vrazlivij do zmini klimatu Grenlandskij lodovikovij shit perezhiv rekord tanennya v ostanni roki i jmovirno vnosit istotnij vnesok u pidvishenni rivnya morya a takozh u mozhlivu zminu cirkulyaciyi okeanu v majbutnomu Plosha tiyeyi chastini shita yaka zaznaye tanennya u period 1976 2002 rokiv zbilshilasya na 16 Oblast tanennya v 2002 roci pobila vsi poperedni rekordi Chislo na lodoviku i na lodovikah na pivnichnomu zahodi Grenlandiyi istotno zrosla v period mizh 1993 i 2005 rokami Zgidno z danimi 2006 roku Grenlandskij lodovikovij shit tane zi shvidkistyu blizko 239 km rik Piznishi doslidzhennya zasnovani na pererobci ta polipshenni danih v period mizh 2003 i 2008 rokami podayut 195 km rik Lodovij pokriv Grenlandiyi v 1970 ti roki v serednomu zbilshuvavsya na 47 milyardiv tonn lodu na rik ale z 1980 h rokiv vin vtrachaye masu Shvidkist vtrati lodu za cej chas zrosla majzhe v shist raziv z 50 do 286 milyardiv tonn na rik v 2010 h Div takozhZledeninnya Antarktichnij lodovikovij shitPrimitki angl Encyclopaedia Britannica 1999 Multimedia edition angl Meese D A A J Gow R B Alley G A Zielinski P M Grootes M Ram K C Taylor P A Mayewski J F Bolzan 1997 The Greenland Ice Sheet Project 2 depth age scale Methods and results Journal of Geophysical Research C Oceans 102 C12 26 411 26 423 DOI 10 1029 97JC00269 angl Pete Spotts Greenland s ice sheet Climate change outlook gets a little more dire vid 13 bereznya 2012 roku angl Climate Change 2001 The Scientific Basis Contribution of Working Group I to the Third Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change IPCC 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine Houghton J T Y Ding D J Griggs M Noguer P J van der Linden X Dai K Maskell and C A Johnson eds Cambridge University Press Cambridge United Kingdom and New York NY USA 881pp ros Poteri grenlandskih lednikov vyrosli za 9 let v tri raza Elementy 18 lyutogo 2006 roku angl Khamsi Roxanne Greenland s glaciers are speeding to the ocean New Scientist 17 lyutogo 2006 roku DOI 10 1126 science 1121381 ros Grenlandskij lednik uskoryaet hod Elementy 14 serpnya 2005 roku angl The GRIP Ice Coring Effort angl Impacts of a Warming Arctic Arctic Climate Impact Assessment 19 listopada 2006 u Wayback Machine Cambridge University Press 2004 angl Glacial Earthquakes Point to Rising Temperatures in Greenland 10 listopada 2019 u Wayback Machine Earth Observatory at Columbia University 23 bereznya 2006 roku angl An Accurate Picture Of Ice Loss In Greenland ScienceDaily 10 zhovtnya 2008 roku Tanennya lodu v Grenlandiyi priskorilosya v shist raziv Ukr Media ukr 23 kvitnya 2019 Procitovano 24 kvitnya 2019 Literatura angl ros ACIA 2004 Impacts of a Warming Arctic Arctic Climate Impact Assessment ACIA Overview report Cambridge University Press 140 pp ISBN 0521617782Posilannya angl Rasmus Benestad Eric Steig and Gavin Schmidt The Greenland Ice RealClimate 2 bereznya 2006 roku angl James S Aber Lecture 2 Modern glaciers and ice sheets Emporia State University angl dan Geological Survey of Denmark and Greenland GEUS geologichna sluzhba Daniyi ta Grenlandiyi angl Greenland ice cap melting faster than ever Bristol University 12 November 2009 What the Earth would look like if all the ice melted na YouTube animaciya zatoplennya dilyanok suhodolu v razi tanennya pidvishennya rivnya morya cherez tanennya polyarnih lodovikiv

Дата публікації:
Топ