Хаплу (урду: خپلو, вимовляється: [xəpluː]; балті: ཁཔ་ལུ།), також пишеться Кхапалу — місто, яке є адміністративною столицею району Ганче Гілгіт-Балтістану на півночі Пакистану. Лежить за 103 км на схід від міста Скарду, це було друге за величиною королівство в старому Балтистані за династії Ябго. Він охороняв торговий шлях до Ладакха вздовж річки Шйок на схід від її впадіння в Інд.
Координати 35°09′49″ пн. ш. 76°20′41″ сх. д. / 35.16361111113888427° пн. ш. 76.3447222222499988° сх. д.Координати: 35°09′49″ пн. ш. 76°20′41″ сх. д. / 35.16361111113888427° пн. ш. 76.3447222222499988° сх. д.
Хаплу у Вікісховищі |
Хаплу є базою для трекінгу в долину Хуше, яка веде до високих вершин Машербрум, К6, К7 і Чоголіса. У Хаплу є 700-річна мечеть Чакчан, заснована Аміром Кабіром Саїд Алі Хамадані (РА). Інші туристичні об’єкти включають Елі-Брок, Ханджор, Токсі-Кхар, Калдак і річку Шйок.
Історія
Згідно з традицією, Саїд Алі Хамдані прибув до Хаплу наприкінці 14 століття та навернув місцевих жителів до ісламу. Донині в регіоні існують мечеті та ханки, приписані йому.
Перша згадка про колишнє невелике королівство під назвою Хапула міститься в праці Мірзи Хайдара «Таріх-і-Рашиді», де перераховується район Хаплу в Балті (стан). Хаплу також був дуже відомий у 17 і 18 століттях через тісні політичні та родинні зв'язки з королівською родиною сусідньої країни Ладакх.
Першим європейцем, який відвідав Хаплу, був, ймовірно, капітан Клод Мартін Уейд, який згадав про «Chílú» у 1835 році в есе в журналі Азійського товариства Бенгалії і Джордж Требек написали у своїй книзі 1841 року: «Кафалун — це провінція на захід від Нобри, на лівому березі Шаюка». Годфрі Віньє був у цьому районі в 1835-1838 роках, покладаючись, зокрема, на місцеву гірську фортецю, прокоментував, що він все ще перебуває в непошкодженому стані.
Географія
На відміну від Скарду та Шигара, територія Хаплу не була зосереджена на одній великій річковій долині, а поширювалася на три долини Шайок, а саме на території сучасного міста Хаплу, долини річки Талле та долина Хуше /Салторо. Територія навколо гирла річки в Талле Шайок формувала західний кордон королівства.
Сьогодні район Ганаче, адміністративний центр якого знаходиться в Хаплу, охоплює Балгар і Дагоні на додаток до гирла Інду в Шайоку. Він включає в себе колишнє Королівство Кіріс як військовий оплот проти вторгнень Скарду і Шигар. У Халді, на сході Хуше/Сальторо Тал, була ще одна фортеця.
Архітектура
Найважливішими релігійними пам'ятками в Хаплу є великий молитовний зал Ханка і мечеть Чакчан. Перший був побудований у 1712 році Сайєдом Мохаммадом, святим ісламської секти Нурбкахшія, чия могила в Астані знаходиться в безпосередній близькості. Пам'ятник-могилу в Астані було відреставровано Фондом культури Ага Хана в Пакистані і таким чином врятовано від повного розпаду.
Транспорт
До Хаплу можна дістатися лише дорогою. Звичайна дорога до Хаплу є сполучною дорогою з долини Скарду. Чотири або п'ять інших доріг сполучають Кашмір, Ладакх і Ярканд.
Примітки
- Khaplu — off the beaten path. 27 липня 2014.
- Rieck, Andreas (1995). The Nurbakhshis of Baltistan — Crisis and Revival of a Five Centuries Old Community. Die Welt des Islams. 35 (2): 159—188. doi:10.1163/1570060952597761. ISSN 0043-2539 — через JSTOR.
- p. 410
- Travels in the Himalayan Provinces of Hindustan and the Punjab in Ladakh and Kashmir in Peshawar, Kabul, Kunduz and Bokhara From 1819 to 1825 (in two volumes)Part II, p 264
- Part 2, pp. 317f
- . visitgilgitbaltistan.gov.pk. Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.
- Baltistan aik nazar, usaf Abadi
Бібліографія
- Шрідхар Каул: Ладакх крізь віки до нової ідентичності. Indus Publishing 1992, (онлайн-копія з обмеженим доступом (Книги Google))
- Саріна Сінгх, Ліндсей Браун, Пол Кламмер, Родні Кокс, Джон Мок, Кімберлі О'Ніл: Пакистан і Каракорумське шосе . Lonely Planet 2008,, с. 292-293 (онлайн-копія з обмеженнями (Книги Google))
Посилання
- Хаплу в Тибетській енциклопедії (нім.) - також містить різноманітні фотографії Хаплу
- Вид на село на panoramio.com
- Фотографії з Хаплу, автор Атіф Хан Йогуві
- Tarikh-i-Rashidi у Вікіджерелах
Це незавершена стаття з географії Пакистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Haplu urdu خپلو vimovlyayetsya xepluː balti ཁཔ ལ takozh pishetsya Khapalu misto yake ye administrativnoyu stoliceyu rajonu Ganche Gilgit Baltistanu na pivnochi Pakistanu Lezhit za 103 km na shid vid mista Skardu ce bulo druge za velichinoyu korolivstvo v staromu Baltistani za dinastiyi Yabgo Vin ohoronyav torgovij shlyah do Ladakha vzdovzh richki Shjok na shid vid yiyi vpadinnya v Ind Haplu urdu خپلو Koordinati 35 09 49 pn sh 76 20 41 sh d 35 16361111113888427 pn sh 76 3447222222499988 sh d 35 16361111113888427 76 3447222222499988 Koordinati 35 09 49 pn sh 76 20 41 sh d 35 16361111113888427 pn sh 76 3447222222499988 sh d 35 16361111113888427 76 3447222222499988 Krayina Pakistan PakistanAdminodinicya dVisota centru 2600 707 mVodojma ShajokChasovij poyas PKTPoshtovij indeks 16800HapluHaplu Pakistan Haplu u Vikishovishi Haplu ye bazoyu dlya trekingu v dolinu Hushe yaka vede do visokih vershin Masherbrum K6 K7 i Chogolisa U Haplu ye 700 richna mechet Chakchan zasnovana Amirom Kabirom Sayid Ali Hamadani RA Inshi turistichni ob yekti vklyuchayut Eli Brok Handzhor Toksi Khar Kaldak i richku Shjok IstoriyaZgidno z tradiciyeyu Sayid Ali Hamdani pribuv do Haplu naprikinci 14 stolittya ta navernuv miscevih zhiteliv do islamu Donini v regioni isnuyut mecheti ta hanki pripisani jomu Persha zgadka pro kolishnye nevelike korolivstvo pid nazvoyu Hapula mistitsya v praci Mirzi Hajdara Tarih i Rashidi de pererahovuyetsya rajon Haplu v Balti stan Haplu takozh buv duzhe vidomij u 17 i 18 stolittyah cherez tisni politichni ta rodinni zv yazki z korolivskoyu rodinoyu susidnoyi krayini Ladakh Pershim yevropejcem yakij vidvidav Haplu buv jmovirno kapitan Klod Martin Uejd yakij zgadav pro Chilu u 1835 roci v ese v zhurnali Azijskogo tovaristva Bengaliyi i Dzhordzh Trebek napisali u svoyij knizi 1841 roku Kafalun ce provinciya na zahid vid Nobri na livomu berezi Shayuka Godfri Vinye buv u comu rajoni v 1835 1838 rokah pokladayuchis zokrema na miscevu girsku fortecyu prokomentuvav sho vin vse she perebuvaye v neposhkodzhenomu stani GeografiyaPiki HaldiHaplu lezhit bilya pidnizhzhya hrebta Karakorum Na vidminu vid Skardu ta Shigara teritoriya Haplu ne bula zoseredzhena na odnij velikij richkovij dolini a poshiryuvalasya na tri dolini Shajok a same na teritoriyi suchasnogo mista Haplu dolini richki Talle ta dolina Hushe Saltoro Teritoriya navkolo girla richki v Talle Shajok formuvala zahidnij kordon korolivstva Sogodni rajon Ganache administrativnij centr yakogo znahoditsya v Haplu ohoplyuye Balgar i Dagoni na dodatok do girla Indu v Shajoku Vin vklyuchaye v sebe kolishnye Korolivstvo Kiris yak vijskovij oplot proti vtorgnen Skardu i Shigar U Haldi na shodi Hushe Saltoro Tal bula she odna fortecya ArhitekturaHaplu voseni Najvazhlivishimi religijnimi pam yatkami v Haplu ye velikij molitovnij zal Hanka i mechet Chakchan Pershij buv pobudovanij u 1712 roci Sajyedom Mohammadom svyatim islamskoyi sekti Nurbkahshiya chiya mogila v Astani znahoditsya v bezposerednij blizkosti Pam yatnik mogilu v Astani bulo vidrestavrovano Fondom kulturi Aga Hana v Pakistani i takim chinom vryatovano vid povnogo rozpadu TransportDo Haplu mozhna distatisya lishe dorogoyu Zvichajna doroga do Haplu ye spoluchnoyu dorogoyu z dolini Skardu Chotiri abo p yat inshih dorig spoluchayut Kashmir Ladakh i Yarkand PrimitkiKhaplu off the beaten path 27 lipnya 2014 Rieck Andreas 1995 The Nurbakhshis of Baltistan Crisis and Revival of a Five Centuries Old Community Die Welt des Islams 35 2 159 188 doi 10 1163 1570060952597761 ISSN 0043 2539 cherez JSTOR p 410 Travels in the Himalayan Provinces of Hindustan and the Punjab in Ladakh and Kashmir in Peshawar Kabul Kunduz and Bokhara From 1819 to 1825 in two volumes Part II p 264 Part 2 pp 317f visitgilgitbaltistan gov pk Arhiv originalu za 12 veresnya 2019 Procitovano 9 veresnya 2019 Baltistan aik nazar usaf AbadiBibliografiyaShridhar Kaul Ladakh kriz viki do novoyi identichnosti Indus Publishing 1992 ISBN 81 85182 75 2 onlajn kopiya z obmezhenim dostupom Knigi Google Sarina Singh Lindsej Braun Pol Klammer Rodni Koks Dzhon Mok Kimberli O Nil Pakistan i Karakorumske shose Lonely Planet 2008 ISBN 1 74104 542 8 s 292 293 onlajn kopiya z obmezhennyami Knigi Google PosilannyaHaplu v Tibetskij enciklopediyi nim takozh mistit riznomanitni fotografiyi Haplu Vid na selo na panoramio com Fotografiyi z Haplu avtor Atif Han Joguvi Tarikh i Rashidi u VikidzherelahCe nezavershena stattya z geografiyi Pakistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi