Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Франклін Урсула Марія Франклін до шлюбу Марціус англ Ursula Maria Mart

Урсула Франклін

Урсула Франклін
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Франклін.

Урсула Марія Франклін, до шлюбу Марціус (англ. Ursula Maria Martius Franklin; 16 вересня 1921 — 22 липня 2016) — канадсько-німецька вчена-фізик і громадська діячка (пацифістка, екоактивістка, феміністка). Відома як фахівчиня з структури металів і сплавів, одна з основоположників археометрії і перша жінка-професор Торонтського університету.

Урсула Франклін
англ. Ursula Franklin
image
Народилася16 вересня 1921(1921-09-16)[1]
Мюнхен, Веймарська республіка, Німецький Райх
Померла22 липня 2016(2016-07-22)[3](94 роки)
Торонто, Канада[3]
Країнаimage Канада
image Німеччина
Діяльністьфізик, металург, викладачка університету, активістка за права жінок, інженерка, антивоєнна активістка
Alma materТоронтський університет
Берлінський технічний університет
Галузьфізика
ЗакладТоронтський університет
Науковий ступіньдоктор філософії
ЧленствоКоролівське товариство Канади
Нагороди
image Урсула Франклін у Вікісховищі

Біографія

Урсула Марія Марціус народилася 1921 року в Мюнхені в сім'ї археолога та етнографа Альбрехта Марціуса і історика мистецтва Ільзи Марії Марціус. Батько був лютеранином, мати — єврейкою. Урсула вивчала хімію і фізику в Берлінському університеті. Під час Другої світової війни через єврейське походження Урсулу виключили з університету і відправили в трудовий табір. Там вона залишалася до закінчення війни, працюючи у важких умовах. У неї були обмороженні ноги; постраждалі лімфатичні судини ніг не відновилися повністю, і до кінця життя вона страждала від постійого болю. Батьки Урсули також були у трудових таборах, але зуміли вижити, але єврейська рідня її матері була знищена. Після війни сім'я знову об'єдналася в Берліні.

Після закінчення війни Урсула Марціус відновила навчання в Берлінського технічного університету і в 1948 році закінчила докторантуру на кафедрі експериментальної фізики. Через рік вона прийняла пропозицію постдокторантури в Торонтському університеті і переїхала до Канади, де провела все життя. Незабаром після переїзду вона познайомилася з інженером Фредом Франкліном, який також іммігрував до Канади з Німеччини. Він належав до релігійної громади квакерів. Вони одружилися у 1952 році. У 1955 році народила сина Мартіна, а ще через три роки — доньку Моніку.

З 1952 до 1967 року Урсула Франклін працювала в Дослідницькому фонді Онтаріо, а потім повернулася в Торонтський університет на кафедру металургії і матеріалознавства, ставши першою жінкою-професором на цій кафедрі. У 1973 році вона стала професором, а в 1984 році — першою жінкою в цьому вузі, відзначеної звання професора університету (University Professor). Франклін залишалася співробітницею Торонтського університету до відходу на пенсію в 1989 році.

Урсула Франклін померла в липні 2016 року у віці 94 років в будинку для літніх людей в Торонто, залишивши після себе чоловіка, сина, дочку і чотирьох онуків.

Наукова діяльність

Серед її основних досягнень називають проведене у Дослідницькому фонді Онтаріо дослідження складу дитячих зубів, яке показало, що в них містяться радіоактивні речовини, які виділяються в ході атмосферних випробувань ядерної зброї. Серед дітей, чиї зуби використовувалися в дослідженні, був і син Франклін — Мартін, який пізніше згадував: «У той час мені було років сім, і поки до інших дітей приходила зубна фея, мої [зуби] перевіряли на присутність стронцію-90». Оприлюднення результатів Франклін стало однією з причин прийняття міжнародного мораторію на атмосферні ядерні випробування у Договірі про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі й під водою.

Під час роботи в Торонтському університеті Франклін стала однією з піонерів застосування сучасних матеріалознавчих методологій в археологічних дослідженнях, в тому числі в датуванні мідних, бронзових і керамічних артефактів, а також в оцінці історичного впливу розвитку технологій на суспільство — методу, який згодом став відомий як археометрія. У 1970-тих роках її дослідження в галузі збереження природних ресурсів і дикої природи допомогли суспільству усвідомити необхідність цих процесів.

Громадська діяльність

Одночасно з науковою роботою Франклін вела активну громадську діяльність, спрямовану на захист миру, просування ідей ресурсозберігаючого суспільства і жіночої рівноправності; можливість займатися правозахисною і пацифістською діяльністю, за її словами, була однією з причин еміграції з післявоєнної Німеччини. У роки роботи в Торонтському університеті вона принципово відмовлялася вести дослідження або викладати матеріали, які можуть бути в подальшому використані у військових цілях. Як член Наукової ради Канади вона в 1970-і роки очолила дослідження зі збереження дикої природи і природних ресурсів, що зробили в подальшому вплив на екологічний рух. У співпраці з організацією «Канадський голос жінок» вона працювала над доповідями для парламенту про військові операції Канади і дослідженнями в галузі хімічної і біологічної зброї, а разом з колишньою сенаторкою Лоїс Вілсон — над висуненням жінок на керівні посади в канадських вузах і на нагородження Орденом Канади. У 1997 році, коли університет присвоював звання почесного доктора екс-президенту США Джорджу Бушу-старшому, Франклін, що називала війну 1990 року в Перській затоці «досконалим безумством», в повному академічному вбранні очолила демонстративний відхід із залу 27 викладачів вузу на знак протесту проти цього кроку. У 2001 році Франклін і ще три колишніх професорки подали колективний позов проти Торонтського університету, звинувативши вуз в тому, що той протягом десятиліть платив співробітницям менше, ніж чоловікам. В рамках досудової угоди університет виплатив компенсації більш ніж 60 колишнім викладачкам.

Вшанування

У 1982 році Урсула Франклін зведена в офіцери Ордена Канади за «новаторські роботи в галузі експериментальної фізики», застосування наукових методів в археології, внесок в боротьбу за мир, міжнародне взаєморозуміння, жіночу рівноправність і ресурсозберігаюче суспільство. У 1993 році вона була зведена в компаньйони Ордена Канади (вищий ступінь цієї нагороди).

У 1982 році Франклін отримала нагороду за заслуги від мерії Торонто за свою роботу в галузі міського планування. У 1990 році за поданням Онтарійської конфедерації асоціацій університетських викладачів Урсула Франклін стала кавалером Ордена Онтаріо за свою наукову, просвітницьку, громадську і благодійну діяльність. У 2002 році вона була нагороджена Пірсонівською медаллю миру, яка вручається Асоціацією Об'єднаних Націй в Канаді, за свою діяльність з просування ідей мирного співіснування, соціальної справедливості і прав людини. Серед інших нагород Франклін — Пам'ятна премія Елсі Грегорі МакГілл (1987) за внесок в освіту, науку і технології і Премія Віганда (1989), що вручається канадцям за видатний внесок в людський аспект науки і технології.

У 1989 році Франклін отримала право на прочитання циклу лекцій Мессі — честь, яка щорічно надається одному з провідних канадських вчених (згодом цей цикл лекцій був виданий як книга «Справжній світ технології» (англ. The Real World of Technology)). Вона була почесним доктором понад 40 вузів, а з 1993 року входила до Королівського товариства Канади. У 2012 році ім'я Франклін було внесено до списку Залу слави канадської науки і технологій. На її честь названа середня школа в Торонто, що відкрилася в 1995 році; у 1999 році Королівське товариство Канади заснувало премію імені Урсули Франклін, яка вручається раз на два роки за гендерні дослідження.

Бібліографія

  • Franklin, Ursula. (1984) Knowledge reconsidered: a feminist overview = Le savoir en question: vue d'ensemble féministe. Ottawa, ON: Canadian Research Institute for the Advancement of Women.
  • Franklin, Ursula. (1985) Will women change technology or will technology change women?. Ottawa, ON: Canadian Research Institute for the Advancement of Women.
  • Franklin, Ursula. (1992) The Real World of Technology. (CBC Massey lectures series.) Concord, ON: House of Anansi Press Limited.
  • Franklin, Ursula. (1996) Every Tool Shapes the Task: Communities and the Information Highway (Discussion Series #5). Vancouver, BC: Lazara Press.
  • Franklin, Ursula. (2006) The Ursula Franklin Reader: Pacifism as a Map. Toronto: Between the Lines Books.
  • Franklin, Ursula, and Sarah Jane Freeman. Ursula Franklin Speaks: Thoughts and Afterthoughts. McGill-Queen's University Press

Примітки

  1. Ursula Franklin — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. L'Encyclopédie canadienne, The Canadian Encyclopedia
    d:Track:Q130334
  3. http://ici.radio-canada.ca/breve/62849/scientifique-canadienne-ursula-franklin-s-est-etei
  4. Michael Valpy. (26 липня 2016). . The Globe and Mail. Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 16 січня 2017.
  5. Ben Spurr. (24 липня 2016). . Toronto Star. Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 16 січня 2017.
  6. Franklin, Ursula. (2014) Ursula Franklin Speaks: Thoughts and Afterthoughts. Montreal & Kingston: McGill-Queen's University Press.
  7. Rose Sheinin. (24 липня 2016). . The Canadian Encyclopedia. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 16 січня 2017.
  8. . Ursula Franklin Academy. Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 16 січня 2017.
  9. Jonathan Rumley. (26 липня 2016). . CBC. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 16 січня 2017.
  10. Romi Levine and Jennifer Lanthier. (24 липня 2016). . University of Toronto. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 16 січня 2017.
  11. The Office of Governor General of Canada. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 17 січня 2017.
  12. Dr. Ursula M. Franklin. United Nations Association in Canada. Процитовано 17 січня 2017.[недоступне посилання з липня 2019]
  13. The Royal Society of Canada. Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 17 січня 2017.
  14. . The Royal Society of Canada. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 17 січня 2017.

Посилання

  • Archival papers held at University of Toronto Archives and Records Management Services [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • The Real World of Technology [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • The Ursula Franklin Reader: Pacifism as a Map [ 11 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • Ursula Franklin Speaks: Thoughts and Afterthoughts [ 31 травня 2014 у Wayback Machine.]
  • science.ca: Ursula Franklin profile [ 10 червня 2011 у Wayback Machine.]
  • Order of Canada citation [ 20 липня 2013 у Wayback Machine.]
  • Amazing Structure: A Conversation With Ursula Franklin [ 7 лютого 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Franklin Ursula Mariya Franklin do shlyubu Marcius angl Ursula Maria Martius Franklin 16 veresnya 1921 22 lipnya 2016 kanadsko nimecka vchena fizik i gromadska diyachka pacifistka ekoaktivistka feministka Vidoma yak fahivchinya z strukturi metaliv i splaviv odna z osnovopolozhnikiv arheometriyi i persha zhinka profesor Torontskogo universitetu Ursula Franklinangl Ursula FranklinNarodilasya16 veresnya 1921 1921 09 16 1 Myunhen Vejmarska respublika Nimeckij RajhPomerla22 lipnya 2016 2016 07 22 3 94 roki Toronto Kanada 3 Krayina Kanada NimechchinaDiyalnistfizik metalurg vikladachka universitetu aktivistka za prava zhinok inzhenerka antivoyenna aktivistkaAlma materTorontskij universitet Berlinskij tehnichnij universitetGaluzfizikaZakladTorontskij universitetNaukovij stupindoktor filosofiyiChlenstvoKorolivske tovaristvo KanadiNagorodid 2001 d 1991 chlen Korolivskogo tovaristva Kanadi d d d d 1991 d 1991 Ursula Franklin u VikishovishiBiografiyaUrsula Mariya Marcius narodilasya 1921 roku v Myunheni v sim yi arheologa ta etnografa Albrehta Marciusa i istorika mistectva Ilzi Mariyi Marcius Batko buv lyuteraninom mati yevrejkoyu Ursula vivchala himiyu i fiziku v Berlinskomu universiteti Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni cherez yevrejske pohodzhennya Ursulu viklyuchili z universitetu i vidpravili v trudovij tabir Tam vona zalishalasya do zakinchennya vijni pracyuyuchi u vazhkih umovah U neyi buli obmorozhenni nogi postrazhdali limfatichni sudini nig ne vidnovilisya povnistyu i do kincya zhittya vona strazhdala vid postijogo bolyu Batki Ursuli takozh buli u trudovih taborah ale zumili vizhiti ale yevrejska ridnya yiyi materi bula znishena Pislya vijni sim ya znovu ob yednalasya v Berlini Pislya zakinchennya vijni Ursula Marcius vidnovila navchannya v Berlinskogo tehnichnogo universitetu i v 1948 roci zakinchila doktoranturu na kafedri eksperimentalnoyi fiziki Cherez rik vona prijnyala propoziciyu postdoktoranturi v Torontskomu universiteti i pereyihala do Kanadi de provela vse zhittya Nezabarom pislya pereyizdu vona poznajomilasya z inzhenerom Fredom Franklinom yakij takozh immigruvav do Kanadi z Nimechchini Vin nalezhav do religijnoyi gromadi kvakeriv Voni odruzhilisya u 1952 roci U 1955 roci narodila sina Martina a she cherez tri roki donku Moniku Z 1952 do 1967 roku Ursula Franklin pracyuvala v Doslidnickomu fondi Ontario a potim povernulasya v Torontskij universitet na kafedru metalurgiyi i materialoznavstva stavshi pershoyu zhinkoyu profesorom na cij kafedri U 1973 roci vona stala profesorom a v 1984 roci pershoyu zhinkoyu v comu vuzi vidznachenoyi zvannya profesora universitetu University Professor Franklin zalishalasya spivrobitniceyu Torontskogo universitetu do vidhodu na pensiyu v 1989 roci Ursula Franklin pomerla v lipni 2016 roku u vici 94 rokiv v budinku dlya litnih lyudej v Toronto zalishivshi pislya sebe cholovika sina dochku i chotiroh onukiv Naukova diyalnistSered yiyi osnovnih dosyagnen nazivayut provedene u Doslidnickomu fondi Ontario doslidzhennya skladu dityachih zubiv yake pokazalo sho v nih mistyatsya radioaktivni rechovini yaki vidilyayutsya v hodi atmosfernih viprobuvan yadernoyi zbroyi Sered ditej chiyi zubi vikoristovuvalisya v doslidzhenni buv i sin Franklin Martin yakij piznishe zgaduvav U toj chas meni bulo rokiv sim i poki do inshih ditej prihodila zubna feya moyi zubi pereviryali na prisutnist stronciyu 90 Oprilyudnennya rezultativ Franklin stalo odniyeyu z prichin prijnyattya mizhnarodnogo moratoriyu na atmosferni yaderni viprobuvannya u Dogoviri pro zaboronu viprobuvan yadernoyi zbroyi v atmosferi kosmichnomu prostori j pid vodoyu Pid chas roboti v Torontskomu universiteti Franklin stala odniyeyu z pioneriv zastosuvannya suchasnih materialoznavchih metodologij v arheologichnih doslidzhennyah v tomu chisli v datuvanni midnih bronzovih i keramichnih artefaktiv a takozh v ocinci istorichnogo vplivu rozvitku tehnologij na suspilstvo metodu yakij zgodom stav vidomij yak arheometriya U 1970 tih rokah yiyi doslidzhennya v galuzi zberezhennya prirodnih resursiv i dikoyi prirodi dopomogli suspilstvu usvidomiti neobhidnist cih procesiv Gromadska diyalnistOdnochasno z naukovoyu robotoyu Franklin vela aktivnu gromadsku diyalnist spryamovanu na zahist miru prosuvannya idej resursozberigayuchogo suspilstva i zhinochoyi rivnopravnosti mozhlivist zajmatisya pravozahisnoyu i pacifistskoyu diyalnistyu za yiyi slovami bula odniyeyu z prichin emigraciyi z pislyavoyennoyi Nimechchini U roki roboti v Torontskomu universiteti vona principovo vidmovlyalasya vesti doslidzhennya abo vikladati materiali yaki mozhut buti v podalshomu vikoristani u vijskovih cilyah Yak chlen Naukovoyi radi Kanadi vona v 1970 i roki ocholila doslidzhennya zi zberezhennya dikoyi prirodi i prirodnih resursiv sho zrobili v podalshomu vpliv na ekologichnij ruh U spivpraci z organizaciyeyu Kanadskij golos zhinok vona pracyuvala nad dopovidyami dlya parlamentu pro vijskovi operaciyi Kanadi i doslidzhennyami v galuzi himichnoyi i biologichnoyi zbroyi a razom z kolishnoyu senatorkoyu Loyis Vilson nad visunennyam zhinok na kerivni posadi v kanadskih vuzah i na nagorodzhennya Ordenom Kanadi U 1997 roci koli universitet prisvoyuvav zvannya pochesnogo doktora eks prezidentu SShA Dzhordzhu Bushu starshomu Franklin sho nazivala vijnu 1990 roku v Perskij zatoci doskonalim bezumstvom v povnomu akademichnomu vbranni ocholila demonstrativnij vidhid iz zalu 27 vikladachiv vuzu na znak protestu proti cogo kroku U 2001 roci Franklin i she tri kolishnih profesorki podali kolektivnij pozov proti Torontskogo universitetu zvinuvativshi vuz v tomu sho toj protyagom desyatilit plativ spivrobitnicyam menshe nizh cholovikam V ramkah dosudovoyi ugodi universitet viplativ kompensaciyi bilsh nizh 60 kolishnim vikladachkam VshanuvannyaU 1982 roci Ursula Franklin zvedena v oficeri Ordena Kanadi za novatorski roboti v galuzi eksperimentalnoyi fiziki zastosuvannya naukovih metodiv v arheologiyi vnesok v borotbu za mir mizhnarodne vzayemorozuminnya zhinochu rivnopravnist i resursozberigayuche suspilstvo U 1993 roci vona bula zvedena v kompanjoni Ordena Kanadi vishij stupin ciyeyi nagorodi U 1982 roci Franklin otrimala nagorodu za zaslugi vid meriyi Toronto za svoyu robotu v galuzi miskogo planuvannya U 1990 roci za podannyam Ontarijskoyi konfederaciyi asociacij universitetskih vikladachiv Ursula Franklin stala kavalerom Ordena Ontario za svoyu naukovu prosvitnicku gromadsku i blagodijnu diyalnist U 2002 roci vona bula nagorodzhena Pirsonivskoyu medallyu miru yaka vruchayetsya Asociaciyeyu Ob yednanih Nacij v Kanadi za svoyu diyalnist z prosuvannya idej mirnogo spivisnuvannya socialnoyi spravedlivosti i prav lyudini Sered inshih nagorod Franklin Pam yatna premiya Elsi Gregori MakGill 1987 za vnesok v osvitu nauku i tehnologiyi i Premiya Viganda 1989 sho vruchayetsya kanadcyam za vidatnij vnesok v lyudskij aspekt nauki i tehnologiyi U 1989 roci Franklin otrimala pravo na prochitannya ciklu lekcij Messi chest yaka shorichno nadayetsya odnomu z providnih kanadskih vchenih zgodom cej cikl lekcij buv vidanij yak kniga Spravzhnij svit tehnologiyi angl The Real World of Technology Vona bula pochesnim doktorom ponad 40 vuziv a z 1993 roku vhodila do Korolivskogo tovaristva Kanadi U 2012 roci im ya Franklin bulo vneseno do spisku Zalu slavi kanadskoyi nauki i tehnologij Na yiyi chest nazvana serednya shkola v Toronto sho vidkrilasya v 1995 roci u 1999 roci Korolivske tovaristvo Kanadi zasnuvalo premiyu imeni Ursuli Franklin yaka vruchayetsya raz na dva roki za genderni doslidzhennya BibliografiyaFranklin Ursula 1984 Knowledge reconsidered a feminist overview Le savoir en question vue d ensemble feministe Ottawa ON Canadian Research Institute for the Advancement of Women ISBN 978 0 919653 44 3 Franklin Ursula 1985 Will women change technology or will technology change women Ottawa ON Canadian Research Institute for the Advancement of Women ISBN 978 0 919653 09 2 Franklin Ursula 1992 The Real World of Technology CBC Massey lectures series Concord ON House of Anansi Press Limited ISBN 0 88784 531 2 Franklin Ursula 1996 Every Tool Shapes the Task Communities and the Information Highway Discussion Series 5 Vancouver BC Lazara Press ISBN 0 920999 30 1 Franklin Ursula 2006 The Ursula Franklin Reader Pacifism as a Map Toronto Between the Lines Books ISBN 1 897071 18 3 Franklin Ursula and Sarah Jane Freeman Ursula Franklin Speaks Thoughts and Afterthoughts McGill Queen s University Press ISBN 0773543848PrimitkiUrsula Franklin 2010 d Track Q29861311 L Encyclopedie canadienne The Canadian Encyclopedia d Track Q130334 http ici radio canada ca breve 62849 scientifique canadienne ursula franklin s est etei Michael Valpy 26 lipnya 2016 The Globe and Mail Arhiv originalu za 5 sichnya 2018 Procitovano 16 sichnya 2017 Ben Spurr 24 lipnya 2016 Toronto Star Arhiv originalu za 6 chervnya 2019 Procitovano 16 sichnya 2017 Franklin Ursula 2014 Ursula Franklin Speaks Thoughts and Afterthoughts Montreal amp Kingston McGill Queen s University Press Rose Sheinin 24 lipnya 2016 The Canadian Encyclopedia Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 16 sichnya 2017 Ursula Franklin Academy Arhiv originalu za 6 chervnya 2019 Procitovano 16 sichnya 2017 Jonathan Rumley 26 lipnya 2016 CBC Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2019 Procitovano 16 sichnya 2017 Romi Levine and Jennifer Lanthier 24 lipnya 2016 University of Toronto Arhiv originalu za 7 kvitnya 2020 Procitovano 16 sichnya 2017 The Office of Governor General of Canada Arhiv originalu za 24 bereznya 2016 Procitovano 17 sichnya 2017 Dr Ursula M Franklin United Nations Association in Canada Procitovano 17 sichnya 2017 nedostupne posilannya z lipnya 2019 The Royal Society of Canada Arhiv originalu za 6 chervnya 2019 Procitovano 17 sichnya 2017 The Royal Society of Canada Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 17 sichnya 2017 PosilannyaArchival papers held at University of Toronto Archives and Records Management Services 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine The Real World of Technology 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine The Ursula Franklin Reader Pacifism as a Map 11 grudnya 2013 u Wayback Machine Ursula Franklin Speaks Thoughts and Afterthoughts 31 travnya 2014 u Wayback Machine science ca Ursula Franklin profile 10 chervnya 2011 u Wayback Machine Order of Canada citation 20 lipnya 2013 u Wayback Machine Amazing Structure A Conversation With Ursula Franklin 7 lyutogo 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ