Греко-турецька війна 1897 була викликана повстанням християн проти турецького ярма на острові Крит.
Греко-турецька війна 1897 року | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Греко-турецькі війни | |||||||
Перемога турків при Домоскосі | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Греція | Османська імперія |
Передумови
Вироблений європейськими кабінетами у 1896 р. план реформ для Криту не вгамував країну, оскільки турецькі війська були залишені на острові. Задумані реформи залишилися на папері, і між християнами та мусульманами на Криті почалася збройна боротьба. У Канії багато християн було вбито, їхні будинки спалено. З іншого боку, християни брали в облогу пункти, зайняті турецькими гарнізонами.
Події
Під враженням від новин, що надходили з острова вже в січні 1897 р. в Афінах відбувалися демонстрації, що мали за мету спонукати грецький уряд втрутитися на користь повсталих критян. Греки сподівалися на приєднання острова до Греції і на розширення кордонів з боку Епіра та Македонії.
На початку лютого грецький уряд відправив ескадру на Крит. Полковник Васеос висадився з грецьким загоном на острові і у прокламації до населення заявив, що грецький король вирішив покласти край сумному стану речей на острові військовим заняттям його. Турецький уряд же здійснив мобілізацію та посилив військові сили на Фессалійскому кордоні.
У лютому збірний загін з 450 європейських солдатів зайняв, за згодою турецького уряду, Ханью, про що і був повідомлений командир грецької ескадри. Були зайняті також Ретимно, Кандім та Сітія. 21 лютого європейські судна обстрілювали табір повсталих критян, оскільки останні атакували турецький гарнізон у Канії.
2 березня представники великих держав у Константинополі пред'явили Туреччині ноту з вимогою автономії для Криту. Грецькому уряду великі держави заявили, що за даних обставин Крит не може бути приєднаний до Греції, тому йому вирішено надати автономію, при повному збереженні цілісності Османської імперії. Держави зажадали відкликання грецьких кораблів і загонів з Криту, попереджаючи грецький уряд: якщо після закінчення 6 днів ця вимога не буде виконана, то вони не зупиняться ні перед якими примусовими заходами, щоб домогтися очищення греками острова.
Греція у відповідь ноті просила великі держави дозволити критянам висловитися самим про бажаність того чи іншого режиму. 21 березня держави оголосили блокаду Криту. 25 березня броненосці Міжнародної ескадри обстрілювали поблизу Ханьї інсургентів, які напали на турків. Наприкінці того ж місяця спадкоємець грецького престолу Костянтин, призначений головнокомандувачем, вирушив до Фессалії, на кордон.
На початку квітня, посли великих держав заявили грецькому уряду, що у разі збройного зіткнення на греко-турецькому кордоні відповідальність падає на нападаючу сторону. Держави вирішили зберегти загальний мир і не допустять, щоб нападаюча сторона отримала яку-небудь вигоду від нападу. 9-10 квітня іррегулярні грецькі загони перейшли кордон, але були вигнані турками. В середині квітня регулярні загони грецьких військ перейшли кордон у напрямку до Елассоне, тоді Туреччина оголосила війну Греції 18 квітня (за новим стилем) 1897 р.
На чолі стотисячної турецької армії стояв . 17 квітня греки зайняли Арту. 19 квітня в Епірі відбулося зіткнення між греками і турками. З 21 по 23 квітня грецькі кораблі бомбардували Превезу на Епірському березі, але ніяких вигод Греція з дій свого флоту отримати не зуміла, хоча він був сильніший від турецького. Військові дії на головному (фессалійскому) театрі з самого початку пішли невдало для греків, яким протистояла велика турецька армія. 23 квітня греки зазнали поразки на північ від . Грецька армія відступила до , і вже 25 числа турки зайняли Ларису. Водночас греки були розбиті в Епірі, поблизу Пентепігіади, і змушені перейти назад через кордон. Напад при Канопуло також було відбитого. Ці невдачі викликали в Афінах хвилювання і повели до зміни міністерства. Міністр закордонних справ Теодорос Деліянніс пішов у відставку.
Раллі отримав доручення сформувати нове міністерство. 1 травня полковник Смоленіца відтіснив турецький загін при Велестіно, але вже 3 травня був змушений відступати. 5 травня відбувся бій при Фарсале, а вночі на 6 число греки несподівано для турків відступили до , віддавши туркам всю Фессалію.
9 травня турки зайняли Волос. 10 травня грецький уряд звернувся до великих держав з проханням про посередництво, заявивши, що Васеосу вже дано наказ очистити Крит, воно погоджувалося визнати автономію острова і доручало інтереси Греції дбайливості великих держав.
12 травня представники держав передали турецькому міністру закордонних справ ноту, яка сповіщала Туреччину про посередництво великих держав і просила припинити військові дії. 15 травня турецький уряд висловив згоду на перемир'я, поставивши головними умовами такі вимоги: сплата Грецією військової винагороди у 10 мільйонів турецьких фунтів, відновлення колишнього кордону (тобто повернення Туреччині Фессалії), перегляд законів про права грецьких підданих у турецьких межах та укладання договору про видачу злочинців.
Військові дії, між тим, тривали. 17-19 травня греки зазнали нищівної поразки при Домокосі. Вночі 30-тисячна грецька армія відступила, спочатку до Отрісу, потім до Фермопілів. 19 травня було прийнято перемир'я на 17 днів, за умови встановлення демаркаційною лінії та очищення греками гаваней Салонік, Волосу та Арти.
25 травня великі держави повідомили турецький уряд, що вони відкидають поступку грецької території Туреччині і погоджуються лише на виправлення кордону і на військову винагороду. На початку червня розпочато мирні переговори, причому Туреччина погодилась продовжити перемир'я. Спроби султана настояти за допомогою звернень до європейських монархів на початкових турецьких вимогах залишилися безрезультатними, і 22 червня турецьке уряд прийняв головні умови, вироблені послами.
Підсумки
18 вересня було підписано попередній, а 4 грудня — остаточний мирний договір. Греція зобов'язалася сплатити Туреччині військову винагороду у 4 мільйони турецьких фунтів (що також призводило до цілком законного європейського контролю над грецькими фінансами) і погодилася на виправлення Фессалійського кордону на користь Туреччини, яка завдяки цьому зайняла дуже вигідне стратегічне положення, проте Фессалія залишалася за Грецією. Туреччина ж зобов'язалася протягом місяця піти з Фессалії.
Греція сплатила також 100 тис. турецьких фунтів винагороди приватним особам, потерпілим від війни. Ця війна сильно розхитала грецькі фінанси, а серед мусульман викликала підйом духу.
Джерела
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона [ 29 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Greko turecki vijni Greko turecka vijna 1897 bula viklikana povstannyam hristiyan proti tureckogo yarma na ostrovi Krit Greko turecka vijna 1897 rokuGreko turecki vijniPeremoga turkiv pri Domoskosi Peremoga turkiv pri DomoskosiData 3 lyutogo 4 grudnya 1897 217 dniv Misce Balkanskij pivostriv Egejske more KritRezultat Peremoga turkivStoroniGreciya Osmanska imperiyaPeredumoviViroblenij yevropejskimi kabinetami u 1896 r plan reform dlya Kritu ne vgamuvav krayinu oskilki turecki vijska buli zalisheni na ostrovi Zadumani reformi zalishilisya na paperi i mizh hristiyanami ta musulmanami na Kriti pochalasya zbrojna borotba U Kaniyi bagato hristiyan bulo vbito yihni budinki spaleno Z inshogo boku hristiyani brali v oblogu punkti zajnyati tureckimi garnizonami PodiyiPid vrazhennyam vid novin sho nadhodili z ostrova vzhe v sichni 1897 r v Afinah vidbuvalisya demonstraciyi sho mali za metu sponukati greckij uryad vtrutitisya na korist povstalih krityan Greki spodivalisya na priyednannya ostrova do Greciyi i na rozshirennya kordoniv z boku Epira ta Makedoniyi Na pochatku lyutogo greckij uryad vidpraviv eskadru na Krit Polkovnik Vaseos visadivsya z greckim zagonom na ostrovi i u proklamaciyi do naselennya zayaviv sho greckij korol virishiv poklasti kraj sumnomu stanu rechej na ostrovi vijskovim zanyattyam jogo Tureckij uryad zhe zdijsniv mobilizaciyu ta posiliv vijskovi sili na Fessalijskomu kordoni U lyutomu zbirnij zagin z 450 yevropejskih soldativ zajnyav za zgodoyu tureckogo uryadu Hanyu pro sho i buv povidomlenij komandir greckoyi eskadri Buli zajnyati takozh Retimno Kandim ta Sitiya 21 lyutogo yevropejski sudna obstrilyuvali tabir povstalih krityan oskilki ostanni atakuvali tureckij garnizon u Kaniyi 2 bereznya predstavniki velikih derzhav u Konstantinopoli pred yavili Turechchini notu z vimogoyu avtonomiyi dlya Kritu Greckomu uryadu veliki derzhavi zayavili sho za danih obstavin Krit ne mozhe buti priyednanij do Greciyi tomu jomu virisheno nadati avtonomiyu pri povnomu zberezhenni cilisnosti Osmanskoyi imperiyi Derzhavi zazhadali vidklikannya greckih korabliv i zagoniv z Kritu poperedzhayuchi greckij uryad yaksho pislya zakinchennya 6 dniv cya vimoga ne bude vikonana to voni ne zupinyatsya ni pered yakimi primusovimi zahodami shob domogtisya ochishennya grekami ostrova Greciya u vidpovid noti prosila veliki derzhavi dozvoliti krityanam vislovitisya samim pro bazhanist togo chi inshogo rezhimu 21 bereznya derzhavi ogolosili blokadu Kritu 25 bereznya bronenosci Mizhnarodnoyi eskadri obstrilyuvali poblizu Hanyi insurgentiv yaki napali na turkiv Naprikinci togo zh misyacya spadkoyemec greckogo prestolu Kostyantin priznachenij golovnokomanduvachem virushiv do Fessaliyi na kordon Na pochatku kvitnya posli velikih derzhav zayavili greckomu uryadu sho u razi zbrojnogo zitknennya na greko tureckomu kordoni vidpovidalnist padaye na napadayuchu storonu Derzhavi virishili zberegti zagalnij mir i ne dopustyat shob napadayucha storona otrimala yaku nebud vigodu vid napadu 9 10 kvitnya irregulyarni grecki zagoni perejshli kordon ale buli vignani turkami V seredini kvitnya regulyarni zagoni greckih vijsk perejshli kordon u napryamku do Elassone todi Turechchina ogolosila vijnu Greciyi 18 kvitnya za novim stilem 1897 r Na choli stotisyachnoyi tureckoyi armiyi stoyav 17 kvitnya greki zajnyali Artu 19 kvitnya v Epiri vidbulosya zitknennya mizh grekami i turkami Z 21 po 23 kvitnya grecki korabli bombarduvali Prevezu na Epirskomu berezi ale niyakih vigod Greciya z dij svogo flotu otrimati ne zumila hocha vin buv silnishij vid tureckogo Vijskovi diyi na golovnomu fessalijskomu teatri z samogo pochatku pishli nevdalo dlya grekiv yakim protistoyala velika turecka armiya 23 kvitnya greki zaznali porazki na pivnich vid Grecka armiya vidstupila do i vzhe 25 chisla turki zajnyali Larisu Vodnochas greki buli rozbiti v Epiri poblizu Pentepigiadi i zmusheni perejti nazad cherez kordon Napad pri Kanopulo takozh bulo vidbitogo Ci nevdachi viklikali v Afinah hvilyuvannya i poveli do zmini ministerstva Ministr zakordonnih sprav Teodoros Deliyannis pishov u vidstavku Ralli otrimav doruchennya sformuvati nove ministerstvo 1 travnya polkovnik Smolenica vidtisniv tureckij zagin pri Velestino ale vzhe 3 travnya buv zmushenij vidstupati 5 travnya vidbuvsya bij pri Farsale a vnochi na 6 chislo greki nespodivano dlya turkiv vidstupili do viddavshi turkam vsyu Fessaliyu 9 travnya turki zajnyali Volos 10 travnya greckij uryad zvernuvsya do velikih derzhav z prohannyam pro poserednictvo zayavivshi sho Vaseosu vzhe dano nakaz ochistiti Krit vono pogodzhuvalosya viznati avtonomiyu ostrova i doruchalo interesi Greciyi dbajlivosti velikih derzhav 12 travnya predstavniki derzhav peredali tureckomu ministru zakordonnih sprav notu yaka spovishala Turechchinu pro poserednictvo velikih derzhav i prosila pripiniti vijskovi diyi 15 travnya tureckij uryad visloviv zgodu na peremir ya postavivshi golovnimi umovami taki vimogi splata Greciyeyu vijskovoyi vinagorodi u 10 miljoniv tureckih funtiv vidnovlennya kolishnogo kordonu tobto povernennya Turechchini Fessaliyi pereglyad zakoniv pro prava greckih piddanih u tureckih mezhah ta ukladannya dogovoru pro vidachu zlochinciv Vijskovi diyi mizh tim trivali 17 19 travnya greki zaznali nishivnoyi porazki pri Domokosi Vnochi 30 tisyachna grecka armiya vidstupila spochatku do Otrisu potim do Fermopiliv 19 travnya bulo prijnyato peremir ya na 17 dniv za umovi vstanovlennya demarkacijnoyu liniyi ta ochishennya grekami gavanej Salonik Volosu ta Arti 25 travnya veliki derzhavi povidomili tureckij uryad sho voni vidkidayut postupku greckoyi teritoriyi Turechchini i pogodzhuyutsya lishe na vipravlennya kordonu i na vijskovu vinagorodu Na pochatku chervnya rozpochato mirni peregovori prichomu Turechchina pogodilas prodovzhiti peremir ya Sprobi sultana nastoyati za dopomogoyu zvernen do yevropejskih monarhiv na pochatkovih tureckih vimogah zalishilisya bezrezultatnimi i 22 chervnya turecke uryad prijnyav golovni umovi virobleni poslami Pidsumki18 veresnya bulo pidpisano poperednij a 4 grudnya ostatochnij mirnij dogovir Greciya zobov yazalasya splatiti Turechchini vijskovu vinagorodu u 4 miljoni tureckih funtiv sho takozh prizvodilo do cilkom zakonnogo yevropejskogo kontrolyu nad greckimi finansami i pogodilasya na vipravlennya Fessalijskogo kordonu na korist Turechchini yaka zavdyaki comu zajnyala duzhe vigidne strategichne polozhennya prote Fessaliya zalishalasya za Greciyeyu Turechchina zh zobov yazalasya protyagom misyacya piti z Fessaliyi Greciya splatila takozh 100 tis tureckih funtiv vinagorodi privatnim osobam poterpilim vid vijni Cya vijna silno rozhitala grecki finansi a sered musulman viklikala pidjom duhu DzherelaEnciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefrona 29 kvitnya 2009 u Wayback Machine