Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вашківці значення Вашкі вці в минулому Васківці Васкоуці село в Укр

Вашківці (Сокирянський район)

Вашківці (Сокирянський район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вашківці (значення).

Вашкі́вці (в минулому — Васківці, Васкоуці) — село в Україні, адміністративний центр Вашковецької сільської територіальної громади Дністровського району Чернівецької області.

село Вашківці
image
Дерев'яна церква Св. Арх. Михаїла
Дерев'яна церква Св. Арх. Михаїла
Країна image Україна
Область Чернівецька область
Район Дністровський район
Громада Вашковецька сільська громада
Облікова картка Вашківці 
Основні дані
Перша згадка 1651 (373 роки)
Населення 3662
Поштовий індекс 60222
Телефонний код +380 3739
Географічні дані
Географічні координати 48°24′21″ пн. ш. 27°07′37″ сх. д. / 48.40583° пн. ш. 27.12694° сх. д. / 48.40583; 27.12694Координати: 48°24′21″ пн. ш. 27°07′37″ сх. д. / 48.40583° пн. ш. 27.12694° сх. д. / 48.40583; 27.12694
Середня висота
над рівнем моря 		252 м
Відстань до
обласного центру 		121 км
Відстань до
районного центру 		30 км
Місцева влада
Адреса ради 60222, с. Вашківці
Сільський голова Янко Іван Васильович
Карта
image
image
Вашківці
image
image
Вашківці
Мапа

Назва

Назва села походить від чоловічого імені Васко (розмовне — Вашко).

Географія

Село розташоване майже на кордоні Чернівецької області України з Молдовою.

Відстань до міста Сокиряни становить 30 км і проходить шляхом місцевого значення та автошляхом регіонального значення Р63.

В селі діє пропускний пункт Ґріманкауць (Бричанський район) — Вашківці.

Історія

У писемних джерелах вперше Вашківці згадуються 22 серпня 1651 року. Тоді також було подано повний документальний опис села.

Першими поселенцями були вихідці із сусідніх сіл Корманя, Молодове та інших, яких привіз сюди поміщик. Та скоро значна частина селян повтікала назад. В умовах феодального свавілля Вашківці майже не зростали. Через 120 років після заснування села тут налічувалося всього 37 дворів. Перші дані про юридичний стан і заняття жителів села стосуються періоду приєднання Бессарабії до Росії. На цей час Вашківці належали поміщику Костянтину Казиміру. Після проведення реформи у 1877 році поміщику Казиміру у Вашківцях належало 2073 десятини орної землі і 518 десятин лісу, у той час як у користуванні 350 селянських дворів перебувало всього 1914 десятини орної землі, а лісу не було взагалі.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Васкоуці Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкало 1108 осіб (573 чоловічої статі та 535 — жіночої), налічувалось 186 дворових господарств, існувала православна церква.

Розвиток капіталістичних відносин сприяв посиленому соціальному розшаруванню села. У 1883-84 рр. у Вашківцях з 352 селянських господарств 114 (32 %) залишались безземельними, майже половина не мала власної великої рогатої худоби і змушена була орендувати землю у поміщиків. Тяжке економічне становище селян, яке поєднувалось із політичним безправ'ям, примушувало людей кидати свої оселі і йти шукати кращої долі на чужині. На початку XX століття із села понад 10 родин виїхало на заробітки. Щодо освітньої ситуації, то маємо свідчення, що у 1883—1884 роках із 1780 жителів села лише 30 вміли читати і писати. В церковнопарафіяльній школі, яка діяла в той період навчалося 18 хлопчиків.

Станом на 1886 рік у власницькому селі Романкоуцької волості мешкало 1625 осіб, налічувалось 287 дворових господарств, існували православна церква, школа та цегельний завод.

Під час Першої світової війни у Вашківцях розміщувались найближчі тилові російські частини 8-ї армії Південно-Західного фронту. Війна призвела до ще більшого погіршення становища селян. У січні 1918 року у Вашківцях було встановлено владу рад, однак у лютому 1918 року село окупували австро-німецькі війська. У листопаді 1918 року на зміну одним окупантам прийшли інші — румунські. Було відновлено поміщицьке землеволодіння, систему відробітків.

28 червня 1940 року жителі села урочисто зустріли воїнів Червоної армії. Після визволення Вашківці були підпорядковані Бричанській волості Хотинського повіту, а пізніше Сокирянському району Чернівецької області. У Вашківцях розпочала діяльність сільська Рада депутатів трудящих.

З початком Другої світової війни близько 350 жителів села пішли на фронт. 27 березня 1944 року частини 42-ї гвардійської Прилуцької ордена Леніна і ордена Богдана Хмельницького Червонопрапорної дивізії під командуванням Героя Радянського Союзу генерал-майора Федора Боброва визволили Вашківці. Одразу після вигнання нацистів відновила свою роботу Вашковецька сільська рада, головою якої став І. Г. Добровольський. Почалася відбудова зруйнованого господарства. У 1947 році було створено перший колгосп ім. Жданова. У 1950 році чотири новоутворені колгоспи були укрупнені в один — ім. газети «Правда», а з 1963 року — у колгосп «Маяк».

У Незалежній Україні

З 1991 року в складі незалежної України.

14 серпня 2015 року Вашковецька сільська рада, в ході децентралізації, об'єднана з Вашковецькою сільською громадою. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сокирянського району, село увійшло до складу Дністровського району.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3680 осіб, з яких 1718 чоловіків та 1962 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3577 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 97,18 %
молдовська 1,62 %
російська 1,12 %
білоруська 0,06 %
румунська 0,03 %

Уродженці села

  • Вамуш Ірина Андріївна (*10.02.1929, с. Вашківці) — новатор сільськогосподарського виробництва. Їй присвоєно звання «Найкращий тваринник області 1977 року», «Майстер золоті руки» (1979). Премійовано автомобілем «Москвич-412». Нагороджена бронзовою, срібною і золотою медаллями ВДНХ, орденами Трудового Червоного прапора (1973) та Леніна (1975). Номінант видання «Вони прославили Буковину». — Чернівці, 2010. — .
  •  — ортопед-травматолог Сокирянської центральної районної лікарні, закінчив Чернівецький медичний інститут.
  • (*08.08.1941, с. Вашківці) — новатор сільськогосподарського виробництва, громадський діяч. Очолювла молодіжну ланку в рільничій бригаді колгоспу «Маяк». Обиралася депутатом сільської і Сокирянської районної Рад. Працювала головою сільської ради. Нагороджена золотою меддаллю ВДНХ, орденом Леніна (1966).
  • . — (*07.01.1922, с. Вашківці) — новатор сільськогосподарського виробництва. працював трактористом, бригадиром тракторної брикїгади, комбайнером. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1975) та Леніна (1976), золотою меддалю ВДНХ.
  • Жарко Микола Степанович (*05.1947, с. Вашківці) — професійний музикант, диригент, музикознавець, доцент. Працював на посаді військового диригента з'єднання на Уралі під Свердловськом, очолював оркестр так званого «Белполку» у Мінську. Був організатором створення військово-оркестрової служби Внутрішніх військ Білорусі. У 2008 р. оркестр гастролював у Франції, де М. С. Жарка удостоїли звання почесного громадянина міста Бічука. Очолює кафедру духових інструментів у Білоруському державному університеті. Намінант енциклопедичного словника-довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» (Юхим Гусар. Дністровий зорепад. — Чернівці: ВІЦ «Місто», 2010. — С. 40-41).
  • (*1938, с. Вашківці) — новатор сільськогоподарського виролбництва. Удостоєна звання «Майстер золоті руки», нагороджена двлма срібними і золотою меддалями ВДНХ, медаллю «За доблесну працю», орденами Трудового Червоного Прапора та Леніна (1973).
  • (*23.07.1964) — художник, іконописець, реставратор. Закінчив художню школу у м. Бричани Республіки Молдова, Вижницьке училище прикладного мистецтва, Вище художнє промислове училище ім. В. І. Мухіної у Санкт-Петербурзі і одержав кваліфікацію художника з обробки металу. Працював викладачем різних художніх дисциплін у вузах і ліцеях Санкт-Петербурга. У 2000 році німецька компанія «Рургаз» запросила до співпраці і він став майстром-реставратором Янтарної кімнати у колишньому Царському Селі, нині м. Пушкіно неподалік Санкт-Петербурга.
  • Чорний Олександр Дмитрович (*24.07.1951, с. Вашківці) — український письменник, журналіст і фольклорист, краєзнавець. Закінчив Хотинський сільськогосподарський технікум, факультет журналістики Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка. Працював у Сокирянській районній газеті «Дністрові зорі» літпрацівником, завідувачем відділу, заступником редактора, відтак — редактором районної газети «Радянська Верховина» (згодом перейменована на ), старшим випусковим у Чернівцяхв редакції газети «Від Дністра до Карпат», керівником Сокирянського філіалу видавництва «Прут». З 1992 р. — директор Сокирянської районної друкарні, яку очолював майже 20 років. Він — організатор створення і перший директор Сокирянського районного історичного музею (2011—2015), понад 10 років очолював районну організацію Національної спілки журналістів України. Був ініціатором заснування і редактором газети «Педагогічна думка». Автор і співавтор книг: «Диво твориться душею», «Новодністровськ засвічує вогні», «Сердечно Вас вітаєм», «Палітра наших слів». З-під його пера вийшли ґрунтовні історико-публіцистичні видання «Вашківці на сивих вітрах минувшини» (2009), «Місто, де сходить сонце» (2010), «У царстві коболчинського глечика» (2011), «Сокирянська бистрина» (2011), «Не загубились села у віках» (2014) та інші. Указом Презедента України № 338/2016 Про відзначення державними нагородами з нагоди 25-ї річниці незалежності України О. Д. Чорному присвоєно звання «Заслужений журналіст України».

Визначна пам'ятка

  • Свято-Михайлівська православна церква, 1888 року, збудована за кошти місцевого поміщика Костянтина Казиміра. Діюча. УПЦ-МП.

Примітки

  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 1085)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

  • Територіальна громада [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Герб румунського періоду [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Сокирянщина
  • Погода в селі [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vashkivci znachennya Vashki vci v minulomu Vaskivci Vaskouci selo v Ukrayini administrativnij centr Vashkoveckoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo VashkivciDerev yana cerkva Sv Arh MihayilaDerev yana cerkva Sv Arh MihayilaKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Dnistrovskij rajonGromada Vashkovecka silska gromadaOblikova kartka Vashkivci Osnovni daniPersha zgadka 1651 373 roki Naselennya 3662Poshtovij indeks 60222Telefonnij kod 380 3739Geografichni daniGeografichni koordinati 48 24 21 pn sh 27 07 37 sh d 48 40583 pn sh 27 12694 sh d 48 40583 27 12694 Koordinati 48 24 21 pn sh 27 07 37 sh d 48 40583 pn sh 27 12694 sh d 48 40583 27 12694Serednya visota nad rivnem morya 252 mVidstan do oblasnogo centru 121 kmVidstan do rajonnogo centru 30 kmMisceva vladaAdresa radi 60222 s VashkivciSilskij golova Yanko Ivan VasilovichKartaVashkivciVashkivciMapaNazvaNazva sela pohodit vid cholovichogo imeni Vasko rozmovne Vashko GeografiyaSelo roztashovane majzhe na kordoni Cherniveckoyi oblasti Ukrayini z Moldovoyu Vidstan do mista Sokiryani stanovit 30 km i prohodit shlyahom miscevogo znachennya ta avtoshlyahom regionalnogo znachennya R63 V seli diye propusknij punkt Grimankauc Brichanskij rajon Vashkivci IstoriyaU pisemnih dzherelah vpershe Vashkivci zgaduyutsya 22 serpnya 1651 roku Todi takozh bulo podano povnij dokumentalnij opis sela Pershimi poselencyami buli vihidci iz susidnih sil Kormanya Molodove ta inshih yakih priviz syudi pomishik Ta skoro znachna chastina selyan povtikala nazad V umovah feodalnogo svavillya Vashkivci majzhe ne zrostali Cherez 120 rokiv pislya zasnuvannya sela tut nalichuvalosya vsogo 37 dvoriv Pershi dani pro yuridichnij stan i zanyattya zhiteliv sela stosuyutsya periodu priyednannya Bessarabiyi do Rosiyi Na cej chas Vashkivci nalezhali pomishiku Kostyantinu Kazimiru Pislya provedennya reformi u 1877 roci pomishiku Kazimiru u Vashkivcyah nalezhalo 2073 desyatini ornoyi zemli i 518 desyatin lisu u toj chas yak u koristuvanni 350 selyanskih dvoriv perebuvalo vsogo 1914 desyatini ornoyi zemli a lisu ne bulo vzagali Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Vaskouci Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi meshkalo 1108 osib 573 cholovichoyi stati ta 535 zhinochoyi nalichuvalos 186 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Rozvitok kapitalistichnih vidnosin spriyav posilenomu socialnomu rozsharuvannyu sela U 1883 84 rr u Vashkivcyah z 352 selyanskih gospodarstv 114 32 zalishalis bezzemelnimi majzhe polovina ne mala vlasnoyi velikoyi rogatoyi hudobi i zmushena bula orenduvati zemlyu u pomishikiv Tyazhke ekonomichne stanovishe selyan yake poyednuvalos iz politichnim bezprav yam primushuvalo lyudej kidati svoyi oseli i jti shukati krashoyi doli na chuzhini Na pochatku XX stolittya iz sela ponad 10 rodin viyihalo na zarobitki Shodo osvitnoyi situaciyi to mayemo svidchennya sho u 1883 1884 rokah iz 1780 zhiteliv sela lishe 30 vmili chitati i pisati V cerkovnoparafiyalnij shkoli yaka diyala v toj period navchalosya 18 hlopchikiv Stanom na 1886 rik u vlasnickomu seli Romankouckoyi volosti meshkalo 1625 osib nalichuvalos 287 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola ta cegelnij zavod Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni u Vashkivcyah rozmishuvalis najblizhchi tilovi rosijski chastini 8 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu Vijna prizvela do she bilshogo pogirshennya stanovisha selyan U sichni 1918 roku u Vashkivcyah bulo vstanovleno vladu rad odnak u lyutomu 1918 roku selo okupuvali avstro nimecki vijska U listopadi 1918 roku na zminu odnim okupantam prijshli inshi rumunski Bulo vidnovleno pomishicke zemlevolodinnya sistemu vidrobitkiv 28 chervnya 1940 roku zhiteli sela urochisto zustrili voyiniv Chervonoyi armiyi Pislya vizvolennya Vashkivci buli pidporyadkovani Brichanskij volosti Hotinskogo povitu a piznishe Sokiryanskomu rajonu Cherniveckoyi oblasti U Vashkivcyah rozpochala diyalnist silska Rada deputativ trudyashih Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni blizko 350 zhiteliv sela pishli na front 27 bereznya 1944 roku chastini 42 yi gvardijskoyi Priluckoyi ordena Lenina i ordena Bogdana Hmelnickogo Chervonoprapornoyi diviziyi pid komanduvannyam Geroya Radyanskogo Soyuzu general majora Fedora Bobrova vizvolili Vashkivci Odrazu pislya vignannya nacistiv vidnovila svoyu robotu Vashkovecka silska rada golovoyu yakoyi stav I G Dobrovolskij Pochalasya vidbudova zrujnovanogo gospodarstva U 1947 roci bulo stvoreno pershij kolgosp im Zhdanova U 1950 roci chotiri novoutvoreni kolgospi buli ukrupneni v odin im gazeti Pravda a z 1963 roku u kolgosp Mayak U Nezalezhnij Ukrayini Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 14 serpnya 2015 roku Vashkovecka silska rada v hodi decentralizaciyi ob yednana z Vashkoveckoyu silskoyu gromadoyu Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Sokiryanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Dnistrovskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 3680 osib z yakih 1718 cholovikiv ta 1962 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 3577 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 18 moldovska 1 62 rosijska 1 12 biloruska 0 06 rumunska 0 03 Urodzhenci selaVamush Irina Andriyivna 10 02 1929 s Vashkivci novator silskogospodarskogo virobnictva Yij prisvoyeno zvannya Najkrashij tvarinnik oblasti 1977 roku Majster zoloti ruki 1979 Premijovano avtomobilem Moskvich 412 Nagorodzhena bronzovoyu sribnoyu i zolotoyu medallyami VDNH ordenami Trudovogo Chervonogo prapora 1973 ta Lenina 1975 Nominant vidannya Voni proslavili Bukovinu Chernivci 2010 ISBN 978 966 181 049 4 ortoped travmatolog Sokiryanskoyi centralnoyi rajonnoyi likarni zakinchiv Cherniveckij medichnij institut 08 08 1941 s Vashkivci novator silskogospodarskogo virobnictva gromadskij diyach Ocholyuvla molodizhnu lanku v rilnichij brigadi kolgospu Mayak Obiralasya deputatom silskoyi i Sokiryanskoyi rajonnoyi Rad Pracyuvala golovoyu silskoyi radi Nagorodzhena zolotoyu meddallyu VDNH ordenom Lenina 1966 07 01 1922 s Vashkivci novator silskogospodarskogo virobnictva pracyuvav traktoristom brigadirom traktornoyi brikyigadi kombajnerom Nagorodzhenij ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1975 ta Lenina 1976 zolotoyu meddalyu VDNH Zharko Mikola Stepanovich 05 1947 s Vashkivci profesijnij muzikant dirigent muzikoznavec docent Pracyuvav na posadi vijskovogo dirigenta z yednannya na Urali pid Sverdlovskom ocholyuvav orkestr tak zvanogo Belpolku u Minsku Buv organizatorom stvorennya vijskovo orkestrovoyi sluzhbi Vnutrishnih vijsk Bilorusi U 2008 r orkestr gastrolyuvav u Franciyi de M S Zharka udostoyili zvannya pochesnogo gromadyanina mista Bichuka Ocholyuye kafedru duhovih instrumentiv u Biloruskomu derzhavnomu universiteti Naminant enciklopedichnogo slovnika dovidnika Literaturno mistecka Sokiryanshina Yuhim Gusar Dnistrovij zorepad Chernivci VIC Misto 2010 S 40 41 1938 s Vashkivci novator silskogopodarskogo virolbnictva Udostoyena zvannya Majster zoloti ruki nagorodzhena dvlma sribnimi i zolotoyu meddalyami VDNH medallyu Za doblesnu pracyu ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora ta Lenina 1973 23 07 1964 hudozhnik ikonopisec restavrator Zakinchiv hudozhnyu shkolu u m Brichani Respubliki Moldova Vizhnicke uchilishe prikladnogo mistectva Vishe hudozhnye promislove uchilishe im V I Muhinoyi u Sankt Peterburzi i oderzhav kvalifikaciyu hudozhnika z obrobki metalu Pracyuvav vikladachem riznih hudozhnih disciplin u vuzah i liceyah Sankt Peterburga U 2000 roci nimecka kompaniya Rurgaz zaprosila do spivpraci i vin stav majstrom restavratorom Yantarnoyi kimnati u kolishnomu Carskomu Seli nini m Pushkino nepodalik Sankt Peterburga Chornij Oleksandr Dmitrovich 24 07 1951 s Vashkivci ukrayinskij pismennik zhurnalist i folklorist krayeznavec Zakinchiv Hotinskij silskogospodarskij tehnikum fakultet zhurnalistiki Kiyivskogo derzhuniversitetu im T G Shevchenka Pracyuvav u Sokiryanskij rajonnij gazeti Dnistrovi zori litpracivnikom zaviduvachem viddilu zastupnikom redaktora vidtak redaktorom rajonnoyi gazeti Radyanska Verhovina zgodom perejmenovana na starshim vipuskovim u Chernivcyahv redakciyi gazeti Vid Dnistra do Karpat kerivnikom Sokiryanskogo filialu vidavnictva Prut Z 1992 r direktor Sokiryanskoyi rajonnoyi drukarni yaku ocholyuvav majzhe 20 rokiv Vin organizator stvorennya i pershij direktor Sokiryanskogo rajonnogo istorichnogo muzeyu 2011 2015 ponad 10 rokiv ocholyuvav rajonnu organizaciyu Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Buv iniciatorom zasnuvannya i redaktorom gazeti Pedagogichna dumka Avtor i spivavtor knig Divo tvoritsya dusheyu Novodnistrovsk zasvichuye vogni Serdechno Vas vitayem Palitra nashih sliv Z pid jogo pera vijshli gruntovni istoriko publicistichni vidannya Vashkivci na sivih vitrah minuvshini 2009 Misto de shodit sonce 2010 U carstvi kobolchinskogo glechika 2011 Sokiryanska bistrina 2011 Ne zagubilis sela u vikah 2014 ta inshi Ukazom Prezedenta Ukrayini 338 2016 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami z nagodi 25 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini O D Chornomu prisvoyeno zvannya Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Viznachna pam yatkaSvyato Mihajlivska pravoslavna cerkva 1888 roku zbudovana za koshti miscevogo pomishika Kostyantina Kazimira Diyucha UPC MP PrimitkiBessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 1085 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Chernivecka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini DzherelaTeritorialna gromada 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Gerb rumunskogo periodu 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Sokiryanshina Pogoda v seli 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ