Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антіох з Аскалону (грец. Άντίοχος ὁ Ἀσκαλώνιος; бл.130-68 до н. е.) — давньогрецький філософ. Іноді його називають схолархом четвертої платоновської Академії.
| Антіох з Аскалону | ||||
|---|---|---|---|---|
| грец. Άντίοχος ὁ Ἀσκαλώνιος | ||||
| Антична філософія | ||||
| Народження | 130 до н. е., 124 до н. е. або 127 до н. е. Ашкелон, Південний округ, Ізраїль | |||
| Смерть | 68 до н. е. Сирія | |||
| Громадянство (підданство) | Держава Селевкідів Хасмонеї | |||
| Знання мов | ||||
| Школа / Традиція | Академія Платона | |||
| Вплинув | Цицерон, Варон | |||
| Alma mater | Академія Платона | |||
| Літературний напрям | платонізм | |||
| Зазнав впливу | ||||
| Вчителі | d, Філон з Лариси і d | |||
| Відомі студенти | Цицерон, Марк Теренцій Варрон, Луцій Ліциній Лукулл, Марк Пупій Пізон Фругі Кальпурніан, d, d і d | |||
| Історичний період | Елліністична філософія | |||
| Посада | d | |||
| Брати, сестри | d | |||
| | ||||
Біографія
Народивсяу палестинському місті Аскалон. Дитинство та юність пройшли в рідному місті. Щоб завершити освіту приблизно у 110 році до н. е. вирушив до Афін, де вступив до платановської Академії. Вчителем Антіоха був філософ , а головою Академії у той час був .
Пізніше, у зв'язку з наступом Мітрідата VI Евпатора, був вимушений разом з іншими філософами залишити Афіни. Згодом Антіох став читати лекції у Римі. Лукулл, високо оцінювавший Антіоха, став його другом. Як писав Плутарх: «Лукулл доклав чимало зусиль, щоб зробити Антіоха своїм другом і постійним співтрапезником, і виставляв його на бій проти послідовників Філона». Разом з Лукуллом Антіох відвідав Александрію. Повернувшись до Афін, Антіох створив свою власну школу в протилежність Академії Філона. Помер Антіох у 68 році до н. е., скоріш за все, під час військового походу Лукулла до Сирії.
Догий час Антіох був прихильником Нової Академії, але потім повернув Академію від скептицизма Аркесілая та Карнеада до вчення Старої Академії. Основним положенням напрямку, який розвивав Антіох, була теза про єдність академічного та перипатетичних вчень. Також філософ висловив декілька переконливих аргументів проти скептицизму. Учнями Антіоха були Цицерон, який відвідував лекції в Афінах в 79-78 роках до н. е., та Марк Теренцій Варрон. Джон Діллон відмічає, що «задяки Варрону вплив Антіоха згодом поширився на Сенеку, а потім і на Августина». Твори Антіоха не збереглися, відомі лише назви: «Каноніка» та «Про богів».
У Антіоха був брат Аріст, товариш Марка Юнія Брута.
Примітки
Джерела
- Плутарх. Порівняльні життєписи.
- Антіохъ аскалонскій // Энциклопедический словарь, составленный русскими учеными и литераторами / Петро Лаврович Лавров. — Санкт-Петербург : Тип. И. И. Глазунова и Комп, 1862. — Т. 4. — С. 537-538.
- Шичалин Ю. А. История античного платонизма в институциональном аспекте. М., 2000.
- Диллон Д. Средние платоники.80 г.до н. э.-220 н. э. СПб., 2002. С.64-117.
- Никольский Б. М. Антиох Аскалонский и учение об oikeiosis // Историко-философский ежегодник.2002. М., 2003.С.112-135.
- Luder A. Die philosophische Personlichkeit des Antiochos von Askalon Gottingen, 1940
- Glucker J. Antiochus and the Late Academy. Gottingen, 1978
- Barnes J. Antiochus of Ascalon // Philosophia togata. Essays on Philosophy and Roman Society. Oxford, 1989 P.51-96.
- Gorier W. Antiochos aus Askalon Grundriss der Geschichte der Philosophie. Basel, 1994. Bd 4: Die Hellemstische Philosophie.
- Mansfeld, J. 'Philo and Antiochus in the Lost Catulus', Mnemosyne, 1997. 50.1. P. 45-74.
Фрагменти творів
- Luck G. Der Akademiker Antiochus. Bern; Stuttgart, 1953.
- Mette H.J. Philon von Larissa und Antiochos von Askalon // Lustrum 28-29, 1986—1987.P.25-63.
- Учение древних философов, изложенное Цицероном по Антиоху Аскалонскому (Cic.Academica lib.13-43, lib II 11, 12, 16, 17). Переклад А. Е. Кузнецова // Учебники платоновской философии. М.; Томск,1995. С. 147—158.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Antioh Antioh z Askalonu grec Antioxos ὁ Ἀskalwnios bl 130 68 do n e davnogreckij filosof Inodi jogo nazivayut sholarhom chetvertoyi platonovskoyi Akademiyi Antioh z Askalonugrec Antioxos ὁ ἈskalwniosAntichna filosofiyaNarodzhennya130 do n e 124 do n e abo 127 do n e Ashkelon Pivdennij okrug IzrayilSmert68 do n e SiriyaGromadyanstvo piddanstvo Derzhava Selevkidiv HasmoneyiZnannya movdavnogrecka movaShkola TradiciyaAkademiya PlatonaVplinuvCiceron VaronAlma materAkademiya PlatonaLiteraturnij napryamplatonizmZaznav vplivuVchitelid Filon z Larisi i dVidomi studentiCiceron Mark Terencij Varron Lucij Licinij Lukull Mark Pupij Pizon Frugi Kalpurnian d d i dIstorichnij periodEllinistichna filosofiyaPosadadBrati sestridBiografiyaNarodivsyau palestinskomu misti Askalon Ditinstvo ta yunist projshli v ridnomu misti Shob zavershiti osvitu priblizno u 110 roci do n e virushiv do Afin de vstupiv do platanovskoyi Akademiyi Vchitelem Antioha buv filosof a golovoyu Akademiyi u toj chas buv Piznishe u zv yazku z nastupom Mitridata VI Evpatora buv vimushenij razom z inshimi filosofami zalishiti Afini Zgodom Antioh stav chitati lekciyi u Rimi Lukull visoko ocinyuvavshij Antioha stav jogo drugom Yak pisav Plutarh Lukull doklav chimalo zusil shob zrobiti Antioha svoyim drugom i postijnim spivtrapeznikom i vistavlyav jogo na bij proti poslidovnikiv Filona Razom z Lukullom Antioh vidvidav Aleksandriyu Povernuvshis do Afin Antioh stvoriv svoyu vlasnu shkolu v protilezhnist Akademiyi Filona Pomer Antioh u 68 roci do n e skorish za vse pid chas vijskovogo pohodu Lukulla do Siriyi Dogij chas Antioh buv prihilnikom Novoyi Akademiyi ale potim povernuv Akademiyu vid skepticizma Arkesilaya ta Karneada do vchennya Staroyi Akademiyi Osnovnim polozhennyam napryamku yakij rozvivav Antioh bula teza pro yednist akademichnogo ta peripatetichnih vchen Takozh filosof visloviv dekilka perekonlivih argumentiv proti skepticizmu Uchnyami Antioha buli Ciceron yakij vidviduvav lekciyi v Afinah v 79 78 rokah do n e ta Mark Terencij Varron Dzhon Dillon vidmichaye sho zadyaki Varronu vpliv Antioha zgodom poshirivsya na Seneku a potim i na Avgustina Tvori Antioha ne zbereglisya vidomi lishe nazvi Kanonika ta Pro bogiv U Antioha buv brat Arist tovarish Marka Yuniya Bruta PrimitkiDictionnaire des philosophes antiques I Dictionnaire des philosophes antiques R Goulet Paris CNRS 1994 P 217 d Track Q18603571d Track Q280413d Track Q90d Track Q3430801d Track Q18604141 Slovnik s 537 538 Plutarh Lukull 42 Plutarh Brut 2 DzherelaPlutarh Porivnyalni zhittyepisi Antioh askalonskij Enciklopedicheskij slovar sostavlennyj russkimi uchenymi i literatorami Petro Lavrovich Lavrov Sankt Peterburg Tip I I Glazunova i Komp 1862 T 4 S 537 538 Shichalin Yu A Istoriya antichnogo platonizma v institucionalnom aspekte M 2000 Dillon D Srednie platoniki 80 g do n e 220 n e SPb 2002 S 64 117 Nikolskij B M Antioh Askalonskij i uchenie ob oikeiosis Istoriko filosofskij ezhegodnik 2002 M 2003 S 112 135 Luder A Die philosophische Personlichkeit des Antiochos von Askalon Gottingen 1940 Glucker J Antiochus and the Late Academy Gottingen 1978 Barnes J Antiochus of Ascalon Philosophia togata Essays on Philosophy and Roman Society Oxford 1989 P 51 96 Gorier W Antiochos aus Askalon Grundriss der Geschichte der Philosophie Basel 1994 Bd 4 Die Hellemstische Philosophie Mansfeld J Philo and Antiochus in the Lost Catulus Mnemosyne 1997 50 1 P 45 74 Fragmenti tvorivLuck G Der Akademiker Antiochus Bern Stuttgart 1953 Mette H J Philon von Larissa und Antiochos von Askalon Lustrum 28 29 1986 1987 P 25 63 Uchenie drevnih filosofov izlozhennoe Ciceronom po Antiohu Askalonskomu Cic Academica lib 13 43 lib II 11 12 16 17 Pereklad A E Kuznecova Uchebniki platonovskoj filosofii M Tomsk 1995 S 147 158