Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Віто Нікколо Марчелло Антоніо Джакомо Піччінні італ Vito Niccolò Marcello Antonio Giacomo Piccinni 16 січня 1728 Барі 7

Нікколо Піччінні

Нікколо Піччінні

Віто Нікколо Марчелло Антоніо Джакомо Піччінні (італ. Vito Niccolò Marcello Antonio Giacomo Piccinni; 16 січня 1728, Барі — 7 травня 1800, Пассі, поблизу Парижа) — італійський та французький композитор.

Нікколо Піччінні
італ. Niccolò Piccinni
image
Основна інформація
Дата народження16 січня 1728(1728-01-16)[1][2][…]
Місце народженняБарі, Італія[4][5]
Дата смерті7 травня 1800(1800-05-07)[1][2][…](72 роки)
Місце смертіПассі, Сена[d], Франція або Париж, Франція[5]
Професіїкомпозитор, музичний педагог, викладач університету
Освітаd
ВчителіЛеонардо Лео і Франческо Дуранте
Відомі учніd
Жанриопера
ЗакладПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
Дітиd
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився у сім'ї музиканта. Спочатку його ім'я було Niccolò Vito Piccinni, але з приїздом у Францію він скасував друге n у своєму прізвищі, наблизивши таким чином його до французької вимови. В радянській лексичній традиції (БРЭ, МЭ, МЭС та ін.) прийняте написання з двома літерами «ч» і двома літерами «н».

Видатний представник нового покоління неаполитанської оперної школи, він збагатив мелодику жанру опери-буффа, вніс у музику ліризм, розширив використання оперного оркестру, арій та ансамблів. Всього він є автором 127 опер.

Вперше виступив як композитор у жанрі опери-буффа у р., написавши на лібретто Антоніо Паломба[en] оперу «Розгнівані жінки», котра була поставлена на сцені неаполітанського театру «Фьорентіні[it]». Опера «Добра дочка» за романом Річардсона сприяла перетворенню італійської комічнох опери в ліричну музичну комедію. Паралельно розвивав і оперу-серіа.

У 1767 році він був одним з головних претендентів на місце капельмейстера при дворі королів Неаполя, але його обійшов молодой композитор .

Наприкінці 1776 року, прийнявши запрошення Французького двору бути викладачем співу для королеви Марії-Антуанетти і очолити паризький , він переїхав у Париж, де опинився у центрі музично-суспільної боротьби між «глюкистами» (прихильниками музичної школи співпереживань К. В. Глюка) і «піччіністами» - прихильниками його власної музики з класичною літературно-драматичною основою та зовнішньою красою.

Особливо загострились суперечки, коли в Париж в 1776 году приїхав італійський оперний композитор Нікколо Піччінні, що зіграв позитивну роль в розвитку італійської opera-buffa. По відношенню до opera-seria Піччінні, зберігав традиційні риси цього напрямку, стояв на старих позиціях. Тому вороги Глюка вирішили протиставити йому Піччінні і розпалити між ними суперництво. Ця полеміка, що продовжувалася на протязі декількох років і вщухла лише після від'їзду Глюка з Парижа, отримала назву «війни глюкістів и піччінністів». Боротьба партій, згуртованих навколо кожного з композиторів, не відображалась на стосунках між ними самими. Піччінні, що пережив Глюка, казав, що він багато чим забов'язаний останньому, і дійсно, в своїй опері «Дідона» Піччінні використовував оперні принципи Глюка.

Поступово послідовники школи Глюка, серед котрих Антоніо Сальєрі та Антоніо Саккіні, потроху витіснили його твори з головних оперних сцен.

З 1784 по 1789 рік він був професором Королівської школи співу і декламації.

Його ім'ям названа консерваторія у Барі, де навчалися багато світових славетних музикантів, у тому числі та ряд інших. Також його ім'я носить театр у Барі — , заснований у 1854 році.

Піччіні був масоном і був членом величної Масонської Ложі .

Нащадки

  • Син: Луїджі Піччіні (1766—1827) — композитор, написав кілька опер для театрів Парижа і Неаполя.
  • Онук: Алессандро Піччінні (Luigi Alessandro Piccinni) (1779—1850) — французький композитор.

Вибрані твори

image
  • 1754 — опера «Розгнівані жінки» (театр «Фьорентіні», Неаполь).
  • 1756 — опера «Зиновія» (театр «Сан-Карло», Неаполь).
  • 1760 — опера «Добра дочка» («Чеккина») на лібретто К. Гольдоні за романом «Памела, або нагороджена чеснота» Річардсона («Театр делле Даме», Рим)
  • 1778 — опера «Роланд» (театр «Гранд-Опера», Париж)
  • 1780 — «Атіс»
  • 1781 — «Іфігенія в Тавриді» (театр «Гранд-Опера», Париж). Оперу з такою ж назвою на той же сюжет створив у 1779 році і Глюк, що викликало новий етап творчих баталій.
  • 1783 — «Дідона».
  • 1785 — «Пенелопа».
  • Три ораторії, у тому числі «Смерть Авеля» (1792) — взірець бравурного вокального стилю.

Література

  • Матеріали і документи з історії музики. / Під ред. М. В. Іванова-Борецького. — Т. 2. — М., 1934.
  • Abert H. Piccinni als Buffokomponist. // Jahrbuch der Musikbibliothek Peters fur 1913. — Lpz., 1914.
  • Curzon H. de. Les dernieres-annees de Piccinni a Paris. — P., 1890.
  • Della Corte A. Piccinni. — Bari, 1928.
  • Cametti A. Saggio cronologico delle opere teatrali di Niccolo Piccinni, «RMI», Vili. — Torino, 1901.
  • Ginguené P.-L. Notice sur la vie et les ouvrages de Niccolo Piccinni. — P., 1801.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #119314061 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  6. Г. Риман Пиччини // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1024–1025.
    d:Track:Q27774313d:Track:Q27680201d:Track:Q649d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
  7. Dictionnaire de la franc-maçonnerie. / Daniel Ligou, ed. — P.: Presses Universitaires de France, 1987.
  8. Louis Amiable. Une loge maçonnique d’avant 1789, la loge des Neuf Sœurs. — P.: Les Editions Maçonnique de France, 1989.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vito Nikkolo Marchello Antonio Dzhakomo Pichchinni ital Vito Niccolo Marcello Antonio Giacomo Piccinni 16 sichnya 1728 Bari 7 travnya 1800 Passi poblizu Parizha italijskij ta francuzkij kompozitor Nikkolo Pichchinniital Niccolo PiccinniOsnovna informaciyaData narodzhennya16 sichnya 1728 1728 01 16 1 2 Misce narodzhennyaBari Italiya 4 5 Data smerti7 travnya 1800 1800 05 07 1 2 72 roki Misce smertiPassi Sena d Franciya abo Parizh Franciya 5 Profesiyikompozitor muzichnij pedagog vikladach universitetuOsvitadVchiteliLeonardo Leo i Franchesko DuranteVidomi uchnidZhanrioperaZakladParizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuDitid Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u sim yi muzikanta Spochatku jogo im ya bulo Niccolo Vito Piccinni ale z priyizdom u Franciyu vin skasuvav druge n u svoyemu prizvishi nablizivshi takim chinom jogo do francuzkoyi vimovi V radyanskij leksichnij tradiciyi BRE ME MES ta in prijnyate napisannya z dvoma literami ch i dvoma literami n Vidatnij predstavnik novogo pokolinnya neapolitanskoyi opernoyi shkoli vin zbagativ melodiku zhanru operi buffa vnis u muziku lirizm rozshiriv vikoristannya opernogo orkestru arij ta ansambliv Vsogo vin ye avtorom 127 oper Vpershe vistupiv yak kompozitor u zhanri operi buffa u r napisavshi na libretto Antonio Palomba en operu Rozgnivani zhinki kotra bula postavlena na sceni neapolitanskogo teatru Forentini it Opera Dobra dochka za romanom Richardsona spriyala peretvorennyu italijskoyi komichnoh operi v lirichnu muzichnu komediyu Paralelno rozvivav i operu seria U 1767 roci vin buv odnim z golovnih pretendentiv na misce kapelmejstera pri dvori koroliv Neapolya ale jogo obijshov molodoj kompozitor Naprikinci 1776 roku prijnyavshi zaproshennya Francuzkogo dvoru buti vikladachem spivu dlya korolevi Mariyi Antuanetti i ocholiti parizkij vin pereyihav u Parizh de opinivsya u centri muzichno suspilnoyi borotbi mizh glyukistami prihilnikami muzichnoyi shkoli spivperezhivan K V Glyuka i pichchinistami prihilnikami jogo vlasnoyi muziki z klasichnoyu literaturno dramatichnoyu osnovoyu ta zovnishnoyu krasoyu Osoblivo zagostrilis superechki koli v Parizh v 1776 godu priyihav italijskij opernij kompozitor Nikkolo Pichchinni sho zigrav pozitivnu rol v rozvitku italijskoyi opera buffa Po vidnoshennyu do opera seria Pichchinni zberigav tradicijni risi cogo napryamku stoyav na starih poziciyah Tomu vorogi Glyuka virishili protistaviti jomu Pichchinni i rozpaliti mizh nimi supernictvo Cya polemika sho prodovzhuvalasya na protyazi dekilkoh rokiv i vshuhla lishe pislya vid yizdu Glyuka z Parizha otrimala nazvu vijni glyukistiv i pichchinnistiv Borotba partij zgurtovanih navkolo kozhnogo z kompozitoriv ne vidobrazhalas na stosunkah mizh nimi samimi Pichchinni sho perezhiv Glyuka kazav sho vin bagato chim zabov yazanij ostannomu i dijsno v svoyij operi Didona Pichchinni vikoristovuvav operni principi Glyuka Postupovo poslidovniki shkoli Glyuka sered kotrih Antonio Salyeri ta Antonio Sakkini potrohu vitisnili jogo tvori z golovnih opernih scen Z 1784 po 1789 rik vin buv profesorom Korolivskoyi shkoli spivu i deklamaciyi Jogo im yam nazvana konservatoriya u Bari de navchalisya bagato svitovih slavetnih muzikantiv u tomu chisli ta ryad inshih Takozh jogo im ya nosit teatr u Bari zasnovanij u 1854 roci Pichchini buv masonom i buv chlenom velichnoyi Masonskoyi Lozhi Nashadki Sin Luyidzhi Pichchini 1766 1827 kompozitor napisav kilka oper dlya teatriv Parizha i Neapolya Onuk Alessandro Pichchinni Luigi Alessandro Piccinni 1779 1850 francuzkij kompozitor Vibrani tvori1754 opera Rozgnivani zhinki teatr Forentini Neapol 1756 opera Zinoviya teatr San Karlo Neapol 1760 opera Dobra dochka Chekkina na libretto K Goldoni za romanom Pamela abo nagorodzhena chesnota Richardsona Teatr delle Dame Rim 1778 opera Roland teatr Grand Opera Parizh 1780 Atis 1781 Ifigeniya v Tavridi teatr Grand Opera Parizh Operu z takoyu zh nazvoyu na toj zhe syuzhet stvoriv u 1779 roci i Glyuk sho viklikalo novij etap tvorchih batalij 1783 Didona 1785 Penelopa Tri oratoriyi u tomu chisli Smert Avelya 1792 vzirec bravurnogo vokalnogo stilyu LiteraturaMateriali i dokumenti z istoriyi muziki Pid red M V Ivanova Boreckogo T 2 M 1934 Abert H Piccinni als Buffokomponist Jahrbuch der Musikbibliothek Peters fur 1913 Lpz 1914 Curzon H de Les dernieres annees de Piccinni a Paris P 1890 Della Corte A Piccinni Bari 1928 Cametti A Saggio cronologico delle opere teatrali di Niccolo Piccinni RMI Vili Torino 1901 Ginguene P L Notice sur la vie et les ouvrages de Niccolo Piccinni P 1801 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 119314061 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 G Riman Pichchini Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 3 S 1024 1025 d Track Q27774313d Track Q27680201d Track Q649d Track Q2910129d Track Q7117345 Dictionnaire de la franc maconnerie Daniel Ligou ed P Presses Universitaires de France 1987 Louis Amiable Une loge maconnique d avant 1789 la loge des Neuf Sœurs P Les Editions Maconnique de France 1989 PosilannyaSolovyov N F Pichchini Nikolo Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref

Дата публікації:
Топ