Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Військово-морські сили Болівії (ісп. Armada Boliviana) — один з видів збройних сил Багатонаціональної Держави Болівія. Мають у своєму складі військово-морський флот, морську піхоту, морську авіацію, частини та підрозділи спеціального призначення.
| Військово-морські сили Болівії | |
|---|---|
| Armada Boliviana | |
 Емблема ВМС Болівії | |
| На службі | 1826—1879 з 1963 року |
| Належність | Міністерство оборони Болівії |
| Вид | Збройні сили Болівії |
| Тип | Військово-морські сили |
| Вебсайт | armada.mil.bo(ісп.) |
| Командування | |
| Командувач ВМС Болівії | Адмірал Мойсес Орландо Мехія Ередія ісп. Almirante Moisés Orlando Mejía Heredia |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
втрачені після Тихоокеанської війни 1879–1884
Засновані 19 листопада 1826 року й існують досі, незважаючи на втрату Болівією виходу до моря ще 1879 року.
Нині основним завданням Військово-морських сил Болівії є патрулювання приток Амазонки з метою запобігти контрабанді та торгівлі наркотичними речовинами, а також забезпечення військової присутності на мультикордонному високогірному озері Тітікака.
Окрім того, Військово-морські сили Болівії беруть участь у великій кількості парадів та представницьких заходів. Головним серед них є святкування «Дня Моря» (ісп. «Dia Del Mar»). Цього дня Болівія щороку висловлює претензії на берегову лінію Тихого океану, котру анексувала Чилі в ході Тихоокеанської війни (1879–1884 роки). Ці територіальні претензії є важливим пунктом політичних заяв усіх болівійських урядів і суттєво впливають на міжнародні відносини та торгівлю.
Історія
До втрати морського узбережжя Болівія мала невеликі військово-морські сили, до складу яких входили катер берегової охорони «Генерал Сукре» (ісп. «General Sucre»), канонерський човен «Ель Морро» (ісп. «El Morro») та бригантина «Марія Луїза» (ісп. «María Luisa»). Болівійський флот не відіграв жодної ролі у Тихоокеанській війні 1879—1884, і після поразки Болівії та втрати виходу до моря припинив існування.
Деякі малі річкові судна продовжували використовуватися армією на внутрішніх водних шляхах, і судно «Тауаману» (ісп. «Tahuamanu»), що було побудовано у Німеччині, використовувалося болівійськими силами під час .
Хоча Болівія втратила своє морське узбережжя у війні з Чилі, повернення виходу до моря стало наріжним каменем зовнішньої політики Болівії. Щоб підкреслити це, Річкові та озерні сили (ісп. Fuerza Fluvial y Lacustre) були створені в 1963 році, під адміністративною юрисдикцією Міністерства оборони та оперативного контролю Головного командування Збройних Сил, для патрулювання внутрішніх водних шляхів та озера Тітікака. Пізніше того ж року було також створено Головне управління капітанів портів (ісп. Dirección General de Capitanías de Puerto) під юрисдикцією Річкових та озерних сил.
У 1966 році назву було змінено на Військово-морські сили Болівії (ісп. Fuerza Naval Boliviana), персонал був відправлений в Аргентину на навчання.
На початку 1970-х років Військово-морські сили Болівії налічували приблизно 1500 осіб, експлуатуючи понад десяток малих суден на озері Тітікака та річках Бені, Мадре-ді-Діос, Маморе і верхній Парагвай, виконуючи важливі гідрографічні та гідрологічні заходи на додаток до основних патрульних та транспортних функцій.
У 1982 році болівійські Військово морські сили було перейменовано у Військово-морський флот Болівії (ісп. Armada Boliviana). На той час океанський вантажний корабель «Лібертадор Болівар» (ісп. «Libertador Bolívar») був отриманий у подарунок від Венесуели і використовувався в торгових цілях з військово-морським екіпажем, який діяв або з Росаріо в Аргентині, або з в Уругваї, де Болівія користується митними зонами у домовленості з відповідними урядами. У складі флоту було вже близько трьох десятків малих патрульних кораблів, більшість з яких потрапляли в діапазон водотоннажності 50 або 100 тонн, крім двох шпитальних кораблів, зайнятих на військово-громадянських операціях на озері Тітікака та річці Маморе.
Чисельність персоналу зросла приблизно до 4000 осіб і включала 600 осіб батальйону морської піхоти «Альміранте Грау» (ісп. Batallón de Infantería de Marina «Almirante Grau»), що базувався в на озері Тітікака.
Хоча військово-морський персонал продовжує отримувати частину своєї підготовки в Аргентині, нині існують як Військово-морська школа, так і Колегіум військово-морського персоналу, обидва розташовані в Тікіні та створені за сприяння аргентинської морської місії.
Є чотири морські райони, що охоплюють озеро Тітікака, річкову систему Бені / Мадре-де-Діос, річку Марамор та Верхній Парагвай. Основна морська установка знаходиться в Тікіні, де є ремонтні роботи для невеликих суден флотилії озера Тітікака. Також є морські станції в Пуерто-Буш, Пуерто-Хоркілья, Пуерто-Суарес, Пуерто-Вільяруель, Ріберальта та Тринідад.
Військово-морський флот Болівії також включає крихітний повітряний елемент, оснащений двома колишніми аргентинськими АТ-6 та одним U.206G.
Структура
У 1989 році Військово-морський флот Болівії налічував 3800 осіб, з них 2000 — морські піхотинці.
Флот
Флот територіально організований у п'ять військово-морських округів, зі штабами флотилій у містах , , Пуерто-Суарес, та і базами в містах Пуерто-Буш, , , Тринідад та .
Флот складається з кількох десятків суден, більшість котрих — річкові або пристосовані для річкового патрулювання, включаючи 20-метровий «Санта Крус де ла Сьєрра». Окрім того, є один морський корабель — [de] отриманий від Венесуели, де він називався «Барквісімето». Цей корабель базується в порту Розаріо, в Аргентині, на річці Парана.
Ескадра, що базується на озері Тітікака, складається з:
- 29 річкових патрульних катерів з екіпажем три особи
- 7 допоміжних постачальних суден
- 11 річкових транспортів
Окрім того, у 2007 році командування флоту використовує два модифіковані цивільні літаки Сессна: моделі 206G та 402С.
Морська піхота
Batallón de Infantería de Marina I «Bagué»
Batallón de Infantería de Marina II «Tocopilla»
Batallón de Infantería de Marina III «Mejillones»
Batallón de Infantería de Marina IV «Alianza»
Batallón de Infantería de Marina V «Calama»
Batallón de Infantería de Marina VI «Independencia»
Batallón de Infantería de Marina VII «Columna Porvenir»
Частини та підрозділи спеціального призначення
Fuerza de Tarea Especial «Diablos Azules»
Centro de Instrucción de Buceo de Altura
Batallón de Comandos Anfibios
Прапори
-
![image]()
Прапор ВМС Болівії -
![image]()
-
![image]()
Знаки розрізнення
Офіцери
| Категорії | Офіцери | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Нарукавний знак |  |  |  |  |  |  |  |  |  |
| Болівійське звання | Almirante | Vicealmirante | Contraalmirante | Capitán de Navío | Capitán de Fragata | Capitán de Corbeta | Teniente de Navío | Teniente de Fragata | Alférez |
| Український відповідник | |||||||||
Підофіцери та матроси
| Категорії | Підофіцери | Матроси | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Нарукавний знак | [[Файл:|30px]] | [[Файл:|30px]] |  |  |  |  |  | [[Файл:|30px]] |  |  |
| Болівійське звання | Suboficial Maestre | Suboficial Mayor | Suboficial Primero | Suboficial Segundo | Suboficial Inicial | Sargento Primero | Sargento Segundo | Sargento Inicial | Marinero de Primera | Cabo Conscripto |
| Український відповідник | ||||||||||
Література
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 16 січня 2021.
Посилання
- Офіційна сторінка Військово-Морських сил Болівії [ 5 лютого 2015 у Wayback Machine.] (ісп.)
- (ісп.)
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Військово-морські сили Болівії |
 | Це незавершена стаття про військово-морський флот. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Болівію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijskovo morski sili Boliviyi isp Armada Boliviana odin z vidiv zbrojnih sil Bagatonacionalnoyi Derzhavi Boliviya Mayut u svoyemu skladi vijskovo morskij flot morsku pihotu morsku aviaciyu chastini ta pidrozdili specialnogo priznachennya Vijskovo morski sili BoliviyiArmada BolivianaEmblema VMS BoliviyiNa sluzhbi1826 1879 z 1963 rokuNalezhnistMinisterstvo oboroni BoliviyiVidZbrojni sili BoliviyiTipVijskovo morski siliVebsajtarmada mil bo isp KomanduvannyaKomanduvach VMS BoliviyiAdmiral Mojses Orlando Mehiya Erediya isp Almirante Moises Orlando Mejia HerediaMediafajli na VikishovishiTeritoriyi Boliviyi ta Peru vtracheni pislya Tihookeanskoyi vijni 1879 1884 Zasnovani 19 listopada 1826 roku j isnuyut dosi nezvazhayuchi na vtratu Boliviyeyu vihodu do morya she 1879 roku Nini osnovnim zavdannyam Vijskovo morskih sil Boliviyi ye patrulyuvannya pritok Amazonki z metoyu zapobigti kontrabandi ta torgivli narkotichnimi rechovinami a takozh zabezpechennya vijskovoyi prisutnosti na multikordonnomu visokogirnomu ozeri Titikaka Okrim togo Vijskovo morski sili Boliviyi berut uchast u velikij kilkosti paradiv ta predstavnickih zahodiv Golovnim sered nih ye svyatkuvannya Dnya Morya isp Dia Del Mar Cogo dnya Boliviya shoroku vislovlyuye pretenziyi na beregovu liniyu Tihogo okeanu kotru aneksuvala Chili v hodi Tihookeanskoyi vijni 1879 1884 roki Ci teritorialni pretenziyi ye vazhlivim punktom politichnih zayav usih bolivijskih uryadiv i suttyevo vplivayut na mizhnarodni vidnosini ta torgivlyu IstoriyaDo vtrati morskogo uzberezhzhya Boliviya mala neveliki vijskovo morski sili do skladu yakih vhodili kater beregovoyi ohoroni General Sukre isp General Sucre kanonerskij choven El Morro isp El Morro ta brigantina Mariya Luyiza isp Maria Luisa Bolivijskij flot ne vidigrav zhodnoyi roli u Tihookeanskij vijni 1879 1884 i pislya porazki Boliviyi ta vtrati vihodu do morya pripiniv isnuvannya Deyaki mali richkovi sudna prodovzhuvali vikoristovuvatisya armiyeyu na vnutrishnih vodnih shlyahah i sudno Tauamanu isp Tahuamanu sho bulo pobudovano u Nimechchini vikoristovuvalosya bolivijskimi silami pid chas Hocha Boliviya vtratila svoye morske uzberezhzhya u vijni z Chili povernennya vihodu do morya stalo narizhnim kamenem zovnishnoyi politiki Boliviyi Shob pidkresliti ce Richkovi ta ozerni sili isp Fuerza Fluvial y Lacustre buli stvoreni v 1963 roci pid administrativnoyu yurisdikciyeyu Ministerstva oboroni ta operativnogo kontrolyu Golovnogo komanduvannya Zbrojnih Sil dlya patrulyuvannya vnutrishnih vodnih shlyahiv ta ozera Titikaka Piznishe togo zh roku bulo takozh stvoreno Golovne upravlinnya kapitaniv portiv isp Direccion General de Capitanias de Puerto pid yurisdikciyeyu Richkovih ta ozernih sil U 1966 roci nazvu bulo zmineno na Vijskovo morski sili Boliviyi isp Fuerza Naval Boliviana personal buv vidpravlenij v Argentinu na navchannya Na pochatku 1970 h rokiv Vijskovo morski sili Boliviyi nalichuvali priblizno 1500 osib ekspluatuyuchi ponad desyatok malih suden na ozeri Titikaka ta richkah Beni Madre di Dios Mamore i verhnij Paragvaj vikonuyuchi vazhlivi gidrografichni ta gidrologichni zahodi na dodatok do osnovnih patrulnih ta transportnih funkcij U 1982 roci bolivijski Vijskovo morski sili bulo perejmenovano u Vijskovo morskij flot Boliviyi isp Armada Boliviana Na toj chas okeanskij vantazhnij korabel Libertador Bolivar isp Libertador Bolivar buv otrimanij u podarunok vid Venesueli i vikoristovuvavsya v torgovih cilyah z vijskovo morskim ekipazhem yakij diyav abo z Rosario v Argentini abo z v Urugvayi de Boliviya koristuyetsya mitnimi zonami u domovlenosti z vidpovidnimi uryadami U skladi flotu bulo vzhe blizko troh desyatkiv malih patrulnih korabliv bilshist z yakih potraplyali v diapazon vodotonnazhnosti 50 abo 100 tonn krim dvoh shpitalnih korabliv zajnyatih na vijskovo gromadyanskih operaciyah na ozeri Titikaka ta richci Mamore Chiselnist personalu zrosla priblizno do 4000 osib i vklyuchala 600 osib bataljonu morskoyi pihoti Almirante Grau isp Batallon de Infanteria de Marina Almirante Grau sho bazuvavsya v na ozeri Titikaka Hocha vijskovo morskij personal prodovzhuye otrimuvati chastinu svoyeyi pidgotovki v Argentini nini isnuyut yak Vijskovo morska shkola tak i Kolegium vijskovo morskogo personalu obidva roztashovani v Tikini ta stvoreni za spriyannya argentinskoyi morskoyi misiyi Ye chotiri morski rajoni sho ohoplyuyut ozero Titikaka richkovu sistemu Beni Madre de Dios richku Maramor ta Verhnij Paragvaj Osnovna morska ustanovka znahoditsya v Tikini de ye remontni roboti dlya nevelikih suden flotiliyi ozera Titikaka Takozh ye morski stanciyi v Puerto Bush Puerto Horkilya Puerto Suares Puerto Vilyaruel Riberalta ta Trinidad Vijskovo morskij flot Boliviyi takozh vklyuchaye krihitnij povitryanij element osnashenij dvoma kolishnimi argentinskimi AT 6 ta odnim U 206G StrukturaU 1989 roci Vijskovo morskij flot Boliviyi nalichuvav 3800 osib z nih 2000 morski pihotinci Flot Flot teritorialno organizovanij u p yat vijskovo morskih okrugiv zi shtabami flotilij u mistah Puerto Suares ta i bazami v mistah Puerto Bush Trinidad ta Flot skladayetsya z kilkoh desyatkiv suden bilshist kotrih richkovi abo pristosovani dlya richkovogo patrulyuvannya vklyuchayuchi 20 metrovij Santa Krus de la Syerra Okrim togo ye odin morskij korabel de otrimanij vid Venesueli de vin nazivavsya Barkvisimeto Cej korabel bazuyetsya v portu Rozario v Argentini na richci Parana Eskadra sho bazuyetsya na ozeri Titikaka skladayetsya z 29 richkovih patrulnih kateriv z ekipazhem tri osobi 7 dopomizhnih postachalnih suden 11 richkovih transportiv Okrim togo u 2007 roci komanduvannya flotu vikoristovuye dva modifikovani civilni litaki Sessna modeli 206G ta 402S Morska pihota Batallon de Infanteria de Marina I Bague Batallon de Infanteria de Marina II Tocopilla Batallon de Infanteria de Marina III Mejillones Batallon de Infanteria de Marina IV Alianza Batallon de Infanteria de Marina V Calama Batallon de Infanteria de Marina VI Independencia Batallon de Infanteria de Marina VII Columna Porvenir Chastini ta pidrozdili specialnogo priznachennya Fuerza de Tarea Especial Diablos Azules Centro de Instruccion de Buceo de Altura Batallon de Comandos AnfibiosPraporiPrapor VMS Boliviyi Vijskovo morskij prapor GyujsZnaki rozriznennyaOficeri Kategoriyi OficeriNarukavnij znakBolivijske zvannya Almirante Vicealmirante Contraalmirante Capitan de Navio Capitan de Fragata Capitan de Corbeta Teniente de Navio Teniente de Fragata AlferezUkrayinskij vidpovidnikPidoficeri ta matrosi Kategoriyi Pidoficeri MatrosiNarukavnij znak Fajl 30px Fajl 30px Fajl 30px Bolivijske zvannya Suboficial Maestre Suboficial Mayor Suboficial Primero Suboficial Segundo Suboficial Inicial Sargento Primero Sargento Segundo Sargento Inicial Marinero de Primera Cabo ConscriptoUkrayinskij vidpovidnikLiteraturaPrimitki Arhiv originalu za 22 travnya 2018 Procitovano 16 sichnya 2021 PosilannyaOficijna storinka Vijskovo Morskih sil Boliviyi 5 lyutogo 2015 u Wayback Machine isp isp Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vijskovo morski sili BoliviyiCe nezavershena stattya pro vijskovo morskij flot Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Boliviyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi