Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Айбунар — поліметалічна копальня мідної доби, найбільший рудник Європи, Азії і Африки цієї епохи.
| Технологічні характеристики | |
|---|---|
| Тип | археологічна пам'ятка |
| Запаси | |
Історія
Айбунар відкритий і досліджений археологічною експедицією в 1971- 74 рр.
Вражаючими для свого часу є обсяги гірничих робіт Ай Бунару. За часи розробки родовища давніми гірниками було видобуто 20 – 30 тис. т гірської маси, а виплавка міді становить близько 1000 т. Цікавою особливістю ведення робіт було те, що після закінчення експлуатації кар’єрів їх вироблений простір був заповнений пустою породою, для чого було переміщено до 20 тис. т гірської маси. Такі масштаби земляних робіт, не пов’язаних із видобувною діяльністю, свідчать про величезне значення в житті архаїчних гірників сакральних уявлень і факторів ритуальної дії.
Характеристика
Розташована в Півд. Болгарії, за 8 км від м. Стара-Загора. Руди комплексні, осн. компонент — мідь, присутні також цинк, свинець, арсен, стибій, бісмут, срібло. Окиснені рудні мінерали виходять на поверхню на ділянці 1,5 км.
Рудне тіло мало тут гідротермальний (жильний) характер, виходило на поверхню на пагорбах висотою 330 – 400 м і перетинало ламаною дугою довжиною близько 1,5 км три пагорки. Мідь містилась в окиснених мінеральних сполуках малахіту та азуриту з компонентами арсену, стибію, свинцю й срібла.
Технологія розробки
В V — поч. IV тис. до н. е. були закладені 11 виробок типу відкритих щілинних кар’єрів, довжина яких до 110 м (загальна довж. кар’єрів до 500 м); шир. від 0,5 до 8-10 м, глиб. 20-30 м. Обсяг гірничої маси за час розробки становив 20-30 тис. т, видобуток руди — не менше за 2-3 тис. т, виплавка міді — 500 -1000 т. Після закінчення робіт відвали пустої породи (18-27 тис. т) були знову переміщені у відпрацьовані кар’єри. «А.» і дрібніші рудники цього району слугували одним з осн. джерел міді для населення Болгарії, Румунії, Молдавії і України.
Розробки представлені одинадцятьма давніми виробками у формі великих траншей (щілястих кар’єрів), довжина яких становила від 15 до 80 м, ширина – від 2 до 20 м. Форма й розміри виробок були зумовлені конфігурацією рудного тіла. Руйнування порід (вапняків і мергелей) проводили роговими кирками й мідними сокирами. Використовували сухе збагачення руд шляхом їх подрібнення кам’яними молотами з відбором мідного концентрату.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ajbunar polimetalichna kopalnya midnoyi dobi najbilshij rudnik Yevropi Aziyi i Afriki ciyeyi epohi AjbunarTehnologichni harakteristikiTiparheologichna pam yatkaZapasiIstoriyaAjbunar vidkritij i doslidzhenij arheologichnoyu ekspediciyeyu v 1971 74 rr Vrazhayuchimi dlya svogo chasu ye obsyagi girnichih robit Aj Bunaru Za chasi rozrobki rodovisha davnimi girnikami bulo vidobuto 20 30 tis t girskoyi masi a viplavka midi stanovit blizko 1000 t Cikavoyu osoblivistyu vedennya robit bulo te sho pislya zakinchennya ekspluataciyi kar yeriv yih viroblenij prostir buv zapovnenij pustoyu porodoyu dlya chogo bulo peremisheno do 20 tis t girskoyi masi Taki masshtabi zemlyanih robit ne pov yazanih iz vidobuvnoyu diyalnistyu svidchat pro velichezne znachennya v zhitti arhayichnih girnikiv sakralnih uyavlen i faktoriv ritualnoyi diyi HarakteristikaRoztashovana v Pivd Bolgariyi za 8 km vid m Stara Zagora Rudi kompleksni osn komponent mid prisutni takozh cink svinec arsen stibij bismut sriblo Okisneni rudni minerali vihodyat na poverhnyu na dilyanci 1 5 km Rudne tilo malo tut gidrotermalnij zhilnij harakter vihodilo na poverhnyu na pagorbah visotoyu 330 400 m i peretinalo lamanoyu dugoyu dovzhinoyu blizko 1 5 km tri pagorki Mid mistilas v okisnenih mineralnih spolukah malahitu ta azuritu z komponentami arsenu stibiyu svincyu j sribla Tehnologiya rozrobkiV V poch IV tis do n e buli zakladeni 11 virobok tipu vidkritih shilinnih kar yeriv dovzhina yakih do 110 m zagalna dovzh kar yeriv do 500 m shir vid 0 5 do 8 10 m glib 20 30 m Obsyag girnichoyi masi za chas rozrobki stanoviv 20 30 tis t vidobutok rudi ne menshe za 2 3 tis t viplavka midi 500 1000 t Pislya zakinchennya robit vidvali pustoyi porodi 18 27 tis t buli znovu peremisheni u vidpracovani kar yeri A i dribnishi rudniki cogo rajonu sluguvali odnim z osn dzherel midi dlya naselennya Bolgariyi Rumuniyi Moldaviyi i Ukrayini Rozrobki predstavleni odinadcyatma davnimi virobkami u formi velikih transhej shilyastih kar yeriv dovzhina yakih stanovila vid 15 do 80 m shirina vid 2 do 20 m Forma j rozmiri virobok buli zumovleni konfiguraciyeyu rudnogo tila Rujnuvannya porid vapnyakiv i mergelej provodili rogovimi kirkami j midnimi sokirami Vikoristovuvali suhe zbagachennya rud shlyahom yih podribnennya kam yanimi molotami z vidborom midnogo koncentratu Div takozhIstoriya vidobutku midiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X