Вадодарське князівство (वडोदरा राज्य) або князівство Барода (*बडोदा संस्थान, 1721—1949 роки) — держава на півострові Індостан, що утворилося внаслідок розширення Імперії Маратха. Протягом XVIII ст. боролися за владу в Гуджараті та Раджастхані. У 1805 році після поразок від Британської Ост-Індської компанії визнало її протекторам, потім увійшло до Британської Індії. У 1949 році припинило існування, ставши частиною Індії.
बडोदा संस्थान князівство Барода (Вадодара) | |||||
| |||||
| |||||
князівство Вадодар у 1909 році | |||||
Столиця | Вадодара | ||||
Релігії | індуїзм | ||||
Форма правління | монархія | ||||
магараджа | Піладжі Рао Гайквад | ||||
Історія | |||||
- Засновано | 1721 | ||||
- Ліквідовано | 1949 | ||||
Сьогодні є частиною | Індія | ||||
|
Історія
Засновниками держави став маратхський рід Гайквадів, що відзначився у складі війська Імперії Маратха проти династії Великих Моголів та раджпутів. Його представники протягом 1710—1720-х років здійснювали походи до гуджарату. У 1721 році військовик Піладжі Рао Гайквад зумів стати напівнезалежним володарем. Своєю столицею обрав старовинне місто Вадодара (або Барода). 1720-1730-ті роки пройшли у боротьбі з могольськими субадарами Гуджарату. а також з амбіціями пешв з Пуни. Напочатку 1730-х років столиця остаточно закріплюється в Вадодарі.
До 1737 році влада правителя Ваводару поширювалася на більшу частину Гуджарату та деякі райони Раджастхану. У 1740-х роках починаються походи до Мальви. Частково встановлюється контроль над важливим торговельним містом Сурат. Втім спроба стати незалежним від пешви Імперії Маратха виявилася невдалою: у 1751 році Гайквади зазнали поразки, а правитель Дамаджі Рао потрапив у полон. Відтоді до 1760 років князівство Вадодар перебувало під зверхністю пешви.
1761 році після поразки об'єднаних військ маратхів у битві при Паніпаті від афганців починається послаблення влади пешви та самої Імперії Маратха. Це дало змогу правителю Ваводара стати незалежним та прийняти титул магараджі. 1762 році столицю перенесено до Сонгарху, але 1766 році знову повернуто до Бароди.
До 1770 року влада Вадодару знову охоплює значні території, створюється власний флот зі 50 суден (в порту Біллімора). Втім боротьба за владу 1771—1789 років призвела до послаблення князівства, яке не наважилося вступити у боротьбу за Раджастхан з князівствами Індор та Гваліор, а також поступитися останньому низкою земель в Гуджараті. Водночас вдалося відбити усі зазіхання Британської Ост-Індської компанії. 1780 року остаточно визнано Вадодар незалежним від пешв з Пуни.
У 1802 році магараджа Вадодара вступив у союз з іншими впливовими державами маратхів та пешвою, які намагалися протидіяти намірам Британської Ост-Індської компанію стосовно розширення влади в Гуджараті, Деккані. В результаті військових дій 1803—1805 років Вадодар низку поразок й вимушений був укласти субсідіарний договір, що являло собою визнання протекторату британців. Водночас на користь компанії відійшли значні землі Вадодарського князівства. 1808 році флот князівства сприяв британцям у приборкання піратської держава Каттіавад в Гуджараті. У 1813 році флот було зменшено, а його базу перенесено до міста Велан. Не брало участь у третій англо-маратхській війні, завдяки чому отримало від британців місто Ахмадабад.
З цього моменту магараджі Вадодари були позбавлені можливості вести самостійну зовнішню політику, зосередивши увагу на внутрішніх справах. З 1830 року влада британського резидента в князівстві посилилася. Під час Сипайського повстання 1857—1858 років князівство зберегло вірність Великій Британії. У 1870—1875 роках князівство збурили жорстокі дії Малхар Рао, що спричинило втручання колоніальної влади для забезпечення миру. У 1940 році у зв'язки з реформами в Британській Індії було ліквідовано дрібні володіння, які приєднано до більших князівств. Це дозволило Вадодару протягом 1940—1944 років збільшити площу на 15 тис. км².
Після утворення Індійського Союзу у 1948 році було прийнято рішення про приєднання князівство до Республіки Індія. У 1949 році офіційно увійшло до штату Бомбей. Нині є частиною штату Гуджарат.
Державний устрій
Магараджа мав повну політичну, військову та судову владу. Його підпорядковувалася своєрідна рада міністрів (дарбар), члени якої відповідали за основні державні служби. Після визнання британського протекторату влада магараджі обмежувалася в питаннях податків, військової справи та зовнішніх відносин. Значний обсяг перебрав на себе британський резидент, що підпорядковувався генерал-губернатору (потім віце-королю) Індії. Натомість магараджа отримав право на 21 гарматний постріл.
Територія становила 21.564 км². Населення у 1949 році було більш як 3 млн осіб. Адміністративно князівство поділялося на 4 пранта (провінції), що керувалися субахами при допомозі наїб-субахів. Пранти поділялися на махали (або талуки), яких було 33, що керувалися талсіндарами (або вайтвадарами). Махали поділялися на сільські округа — пета-махали.
Економіка
Основними галузями були землеробство, рибальство, ремісництва. Набуло розвитку виготовлення килимів, обробка коштовного каміння. Протягом XVIII ст. існував власний вітрильний торговельний флот, що забезпечував торговельні зв'язки князівства з державами Аравійського моря.
З 1780-х років починається карбування власної монети: це була срібна рупія із зображення могольського падишаха. У 1857 році після повалення останнього правителя з династії Великих Моголів став карбуватися титул правителів Вадодари, а з 1870-х років — зображення магараджі. Рупія Вадодари поділялася на 56 пайсів.
У 1862 році розпочато будівництво вузькоколійної залізниці, яке тривало до 1951 року, коли її було з'єднано з іншими ділянками, перетворившись на Західну залізничну зону. У князівстві з 1880-х років почала розвиватись текстильна промисловість. У 1908 році було засновано власний банк, що став згодом одним з потужніших в Британській Індії (1962 році його націоналізовано, нині є 3-м за капіталом в Індії).
Культура
Вадодара уславлена величним палацовим комплексом магарджею Назарбауг, зведеним у 1721 році. Водночас на кошти володарів зводилися численні індуїстські храми. Поступово завдяки підтримки магараджами письменників, поетів, митців Вадодара перетворилася на культурний центр Гуджарату. Надавалася підтримка національним святам.
У 1881 році засновано коледж у Вадодарі. 1894 року було створено музей індійського мистецтва. 1906 року видано указ про загальну початкову освіту. 1908 року засновано Банк Бароди (нині є одним з найбільших банків Індії). Протягом 1880—1890-х років створено мережу бібліотек. У 1912 році розпочався випуск власних марок.
Магараджі
- Піладжі Рао Гайквад (1721—1732)
- Дамаджі Рао Гайквад (1732—1768)
- Говінд Рао Гайквад (1768—1771)
- Саяджі Рао Гайквад I (1771—1789)
- Манаджі Рао Гайквад (1789—1793)
- Говінд Рао Гайквад (відновлений) (1793—1800)
- Ананд Рао Гайквад (1800—1819)
- Саяджі Рао Гайквад II (1819—1847)
- Ганпат Рао Гайквад (1847—1856)
- Кханде Рао Гайквад (1856—1870)
- Малхар Рао Гайквад (1870—1875)
- Саяджі Рао Гайквад III (1875—1939)
- Пратап Сінгх Гайквад (1939—1951)
Джерела
- Kothekara, Santa. The Gaikwads of Baroda and the East India Company, 1770—1820. Nagpur University. ASIN B0006D2LAI.
- Kamerkar, Mani. British Paramountcy: British-Baroda Relations, 1818—1848. Popular Prakashan. ASIN B000JLZE6A.
- Joseph E. Schwartzberg (Hrsg.): A historical atlas of South Asia (= Association for Asian Studies. Reference Series. 2). 2nd impression, with additional material. Oxford University Press, New York NY u. a. 1992, .
- Maharaja of Baroda. The Palaces of India. — Viking Pr. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вадодара (князівство) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vadodarske knyazivstvo वड दर र ज य abo knyazivstvo Baroda बड द स स थ न 1721 1949 roki derzhava na pivostrovi Indostan sho utvorilosya vnaslidok rozshirennya Imperiyi Maratha Protyagom XVIII st borolisya za vladu v Gudzharati ta Radzhasthani U 1805 roci pislya porazok vid Britanskoyi Ost Indskoyi kompaniyi viznalo yiyi protektoram potim uvijshlo do Britanskoyi Indiyi U 1949 roci pripinilo isnuvannya stavshi chastinoyu Indiyi बड द स स थ न knyazivstvo Baroda Vadodara 1721 1949Prapor GerbBarodi istorichni kordoni na kartiknyazivstvo Vadodar u 1909 rociStolicya VadodaraReligiyi induyizmForma pravlinnya monarhiyamagaradzha Piladzhi Rao GajkvadIstoriya Zasnovano 1721 Likvidovano 1949Sogodni ye chastinoyu IndiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Baroda knyazivstvo IstoriyaZasnovnikami derzhavi stav marathskij rid Gajkvadiv sho vidznachivsya u skladi vijska Imperiyi Maratha proti dinastiyi Velikih Mogoliv ta radzhputiv Jogo predstavniki protyagom 1710 1720 h rokiv zdijsnyuvali pohodi do gudzharatu U 1721 roci vijskovik Piladzhi Rao Gajkvad zumiv stati napivnezalezhnim volodarem Svoyeyu stoliceyu obrav starovinne misto Vadodara abo Baroda 1720 1730 ti roki projshli u borotbi z mogolskimi subadarami Gudzharatu a takozh z ambiciyami peshv z Puni Napochatku 1730 h rokiv stolicya ostatochno zakriplyuyetsya v Vadodari Do 1737 roci vlada pravitelya Vavodaru poshiryuvalasya na bilshu chastinu Gudzharatu ta deyaki rajoni Radzhasthanu U 1740 h rokah pochinayutsya pohodi do Malvi Chastkovo vstanovlyuyetsya kontrol nad vazhlivim torgovelnim mistom Surat Vtim sproba stati nezalezhnim vid peshvi Imperiyi Maratha viyavilasya nevdaloyu u 1751 roci Gajkvadi zaznali porazki a pravitel Damadzhi Rao potrapiv u polon Vidtodi do 1760 rokiv knyazivstvo Vadodar perebuvalo pid zverhnistyu peshvi 1761 roci pislya porazki ob yednanih vijsk marathiv u bitvi pri Panipati vid afganciv pochinayetsya poslablennya vladi peshvi ta samoyi Imperiyi Maratha Ce dalo zmogu pravitelyu Vavodara stati nezalezhnim ta prijnyati titul magaradzhi 1762 roci stolicyu pereneseno do Songarhu ale 1766 roci znovu povernuto do Barodi Do 1770 roku vlada Vadodaru znovu ohoplyuye znachni teritoriyi stvoryuyetsya vlasnij flot zi 50 suden v portu Billimora Vtim borotba za vladu 1771 1789 rokiv prizvela do poslablennya knyazivstva yake ne navazhilosya vstupiti u borotbu za Radzhasthan z knyazivstvami Indor ta Gvalior a takozh postupitisya ostannomu nizkoyu zemel v Gudzharati Vodnochas vdalosya vidbiti usi zazihannya Britanskoyi Ost Indskoyi kompaniyi 1780 roku ostatochno viznano Vadodar nezalezhnim vid peshv z Puni U 1802 roci magaradzha Vadodara vstupiv u soyuz z inshimi vplivovimi derzhavami marathiv ta peshvoyu yaki namagalisya protidiyati namiram Britanskoyi Ost Indskoyi kompaniyu stosovno rozshirennya vladi v Gudzharati Dekkani V rezultati vijskovih dij 1803 1805 rokiv Vadodar nizku porazok j vimushenij buv uklasti subsidiarnij dogovir sho yavlyalo soboyu viznannya protektoratu britanciv Vodnochas na korist kompaniyi vidijshli znachni zemli Vadodarskogo knyazivstva 1808 roci flot knyazivstva spriyav britancyam u priborkannya piratskoyi derzhava Kattiavad v Gudzharati U 1813 roci flot bulo zmensheno a jogo bazu pereneseno do mista Velan Ne bralo uchast u tretij anglo marathskij vijni zavdyaki chomu otrimalo vid britanciv misto Ahmadabad Z cogo momentu magaradzhi Vadodari buli pozbavleni mozhlivosti vesti samostijnu zovnishnyu politiku zoseredivshi uvagu na vnutrishnih spravah Z 1830 roku vlada britanskogo rezidenta v knyazivstvi posililasya Pid chas Sipajskogo povstannya 1857 1858 rokiv knyazivstvo zbereglo virnist Velikij Britaniyi U 1870 1875 rokah knyazivstvo zburili zhorstoki diyi Malhar Rao sho sprichinilo vtruchannya kolonialnoyi vladi dlya zabezpechennya miru U 1940 roci u zv yazki z reformami v Britanskij Indiyi bulo likvidovano dribni volodinnya yaki priyednano do bilshih knyazivstv Ce dozvolilo Vadodaru protyagom 1940 1944 rokiv zbilshiti ploshu na 15 tis km Pislya utvorennya Indijskogo Soyuzu u 1948 roci bulo prijnyato rishennya pro priyednannya knyazivstvo do Respubliki Indiya U 1949 roci oficijno uvijshlo do shtatu Bombej Nini ye chastinoyu shtatu Gudzharat Derzhavnij ustrijMagaradzha mav povnu politichnu vijskovu ta sudovu vladu Jogo pidporyadkovuvalasya svoyeridna rada ministriv darbar chleni yakoyi vidpovidali za osnovni derzhavni sluzhbi Pislya viznannya britanskogo protektoratu vlada magaradzhi obmezhuvalasya v pitannyah podatkiv vijskovoyi spravi ta zovnishnih vidnosin Znachnij obsyag perebrav na sebe britanskij rezident sho pidporyadkovuvavsya general gubernatoru potim vice korolyu Indiyi Natomist magaradzha otrimav pravo na 21 garmatnij postril Teritoriya stanovila 21 564 km Naselennya u 1949 roci bulo bilsh yak 3 mln osib Administrativno knyazivstvo podilyalosya na 4 pranta provinciyi sho keruvalisya subahami pri dopomozi nayib subahiv Pranti podilyalisya na mahali abo taluki yakih bulo 33 sho keruvalisya talsindarami abo vajtvadarami Mahali podilyalisya na silski okruga peta mahali EkonomikaOsnovnimi galuzyami buli zemlerobstvo ribalstvo remisnictva Nabulo rozvitku vigotovlennya kilimiv obrobka koshtovnogo kaminnya Protyagom XVIII st isnuvav vlasnij vitrilnij torgovelnij flot sho zabezpechuvav torgovelni zv yazki knyazivstva z derzhavami Aravijskogo morya Z 1780 h rokiv pochinayetsya karbuvannya vlasnoyi moneti ce bula sribna rupiya iz zobrazhennya mogolskogo padishaha U 1857 roci pislya povalennya ostannogo pravitelya z dinastiyi Velikih Mogoliv stav karbuvatisya titul praviteliv Vadodari a z 1870 h rokiv zobrazhennya magaradzhi Rupiya Vadodari podilyalasya na 56 pajsiv U 1862 roci rozpochato budivnictvo vuzkokolijnoyi zaliznici yake trivalo do 1951 roku koli yiyi bulo z yednano z inshimi dilyankami peretvorivshis na Zahidnu zaliznichnu zonu U knyazivstvi z 1880 h rokiv pochala rozvivatis tekstilna promislovist U 1908 roci bulo zasnovano vlasnij bank sho stav zgodom odnim z potuzhnishih v Britanskij Indiyi 1962 roci jogo nacionalizovano nini ye 3 m za kapitalom v Indiyi KulturaVadodara uslavlena velichnim palacovim kompleksom magardzheyu Nazarbaug zvedenim u 1721 roci Vodnochas na koshti volodariv zvodilisya chislenni induyistski hrami Postupovo zavdyaki pidtrimki magaradzhami pismennikiv poetiv mitciv Vadodara peretvorilasya na kulturnij centr Gudzharatu Nadavalasya pidtrimka nacionalnim svyatam U 1881 roci zasnovano koledzh u Vadodari 1894 roku bulo stvoreno muzej indijskogo mistectva 1906 roku vidano ukaz pro zagalnu pochatkovu osvitu 1908 roku zasnovano Bank Barodi nini ye odnim z najbilshih bankiv Indiyi Protyagom 1880 1890 h rokiv stvoreno merezhu bibliotek U 1912 roci rozpochavsya vipusk vlasnih marok MagaradzhiPiladzhi Rao Gajkvad 1721 1732 Damadzhi Rao Gajkvad 1732 1768 Govind Rao Gajkvad 1768 1771 Sayadzhi Rao Gajkvad I 1771 1789 Manadzhi Rao Gajkvad 1789 1793 Govind Rao Gajkvad vidnovlenij 1793 1800 Anand Rao Gajkvad 1800 1819 Sayadzhi Rao Gajkvad II 1819 1847 Ganpat Rao Gajkvad 1847 1856 Khande Rao Gajkvad 1856 1870 Malhar Rao Gajkvad 1870 1875 Sayadzhi Rao Gajkvad III 1875 1939 Pratap Singh Gajkvad 1939 1951 DzherelaKothekara Santa The Gaikwads of Baroda and the East India Company 1770 1820 Nagpur University ASIN B0006D2LAI Kamerkar Mani British Paramountcy British Baroda Relations 1818 1848 Popular Prakashan ASIN B000JLZE6A Joseph E Schwartzberg Hrsg A historical atlas of South Asia Association for Asian Studies Reference Series 2 2nd impression with additional material Oxford University Press New York NY u a 1992 ISBN 0 19 506869 6 Maharaja of Baroda The Palaces of India Viking Pr ISBN 9780002116787 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vadodara knyazivstvo