Тірідат III — цар Парфії в 35-36 роках.
Тірідат III | |
---|---|
цар Парфії | |
35 — 36 | |
Попередник | Артабан III |
Наступник | Артабан III |
Народився | 1 століття до н. е. |
Помер | 1 століття |
Відомий як | монарх |
Рід Аршакіди | |
Тірідат був онуком царя Фраата IV і майже все життя прожив заручником в Римі.
Римська авантюра по захопленню влади в Парфії
У 35 імператор Тиберій направив його на Схід як претендента на парфянський престол.
Намісник Сирії Луцій Вітеллій (батько майбутнього імператора Вітеллія), якому була доручена ця операція, зв'язався з незадоволеною парфянською знаттю та інспірував заколот. Вельможі Сіннак та Абдагез скинули царя Артабана III, після чого Тірідат у супроводі Вітеллія, легіонів та союзних військ рушив до Євфрату. Через річку навели наплавний міст, і претендент вступив в Межиріччя. Воєначальник Орноспад, у минулому римський громадянин та соратник Тіберія з придушення іллірійського повстання, привів Тірідату кілька тисяч вершників. Потім до нього приєдналися Сіннак та Абдагез з військами та царською скарбницею. Орноспад був призначений сатрапом Месопотамії.
Потім Вітеллій повернувся в Сирію, а Тірідат взяв під контроль грецькі міста Месопотамії та кілька парфянських, після чого був коронований в Ктесифоні. У Селевкії прихильники Тірідата очолили міську раду, а саме місто отримало автономію. Потребуючи грошей, Тірідат, замість того, щоб рушити на схід і підпорядкувати тамтешніх сатрапів, обложив фортецю, де Артабан вкрив свій гарем та скарби. Це дозволило частині знаті, невдоволеної римським ставлеником, і тим, що влада опинилася в руках угрупування Абдагеза, організувати опір. Посланці двох наймогутніших сатрапів, Фраата та Гієрона, розшукали Артабана в Гірканії, де «покритий брудом, обірваний, він здобував собі прожиток луком та стрілами». Зібравши військо з дахів та саків, Артабан підступив до Селевкії. Тірідат розгубився; одні радили негайно виступити проти ворогів, поки «недавні зрадники та вороги Артабана, які тепер знову підтримують його, ще недостатньо зміцнилися в бажанні коритися йому», але Абдагез переконав царя відступити в Месопотамію і там дочекатися підходу римських та вірменських військ.
Відступ швидко перетворився на втечу, оскільки війська визнали його проявом слабкості. Першими царя покинули араби, потім розбіглися всі інші, і Тірідат повернувся в Сирію лише з небагатьма супутниками. Артабан повернув собі владу, а в наступному році уклав мир з римлянами.
Примітки
- Тацит. Анналы. VI. 32, 36—37
- Дивбойз, с. 146
- Тацит. Анналы. VI. 37, 41—42
- Можливо, сатрапа Сузіани (Дівбойз, с. 146) (рос.)
- Тацит. Анналы. VI. 43
- Тацит. Анналы. VI. 32, 43—44 (рос.)
- Тацит. Анналы. VI. 44 (рос.)
Література
- Дибвойз Н. К. Политическая история Парфии / Пер. с англ., науч. ред. и библиографич. приложение В. П. Никонова. — СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2008. — 816 с. — (Историческая библиотека). — .
- Дьяконов М. М. Очерк истории Древнего Ирана. — М.: Издательство восточной литературы, 1961. — 444 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Tiridat Tiridat III car Parfiyi v 35 36 rokah Tiridat IIIcar Parfiyi35 36PoperednikArtaban IIINastupnikArtaban IIINarodivsya1 stolittya do n e Pomer1 stolittyaVidomij yakmonarhRid Arshakidi Tiridat buv onukom carya Fraata IV i majzhe vse zhittya prozhiv zaruchnikom v Rimi Rimska avantyura po zahoplennyu vladi v ParfiyiU 35 imperator Tiberij napraviv jogo na Shid yak pretendenta na parfyanskij prestol Namisnik Siriyi Lucij Vitellij batko majbutnogo imperatora Vitelliya yakomu bula doruchena cya operaciya zv yazavsya z nezadovolenoyu parfyanskoyu znattyu ta inspiruvav zakolot Velmozhi Sinnak ta Abdagez skinuli carya Artabana III pislya chogo Tiridat u suprovodi Vitelliya legioniv ta soyuznih vijsk rushiv do Yevfratu Cherez richku naveli naplavnij mist i pretendent vstupiv v Mezhirichchya Voyenachalnik Ornospad u minulomu rimskij gromadyanin ta soratnik Tiberiya z pridushennya illirijskogo povstannya priviv Tiridatu kilka tisyach vershnikiv Potim do nogo priyednalisya Sinnak ta Abdagez z vijskami ta carskoyu skarbniceyu Ornospad buv priznachenij satrapom Mesopotamiyi Potim Vitellij povernuvsya v Siriyu a Tiridat vzyav pid kontrol grecki mista Mesopotamiyi ta kilka parfyanskih pislya chogo buv koronovanij v Ktesifoni U Selevkiyi prihilniki Tiridata ocholili misku radu a same misto otrimalo avtonomiyu Potrebuyuchi groshej Tiridat zamist togo shob rushiti na shid i pidporyadkuvati tamteshnih satrapiv oblozhiv fortecyu de Artaban vkriv svij garem ta skarbi Ce dozvolilo chastini znati nevdovolenoyi rimskim stavlenikom i tim sho vlada opinilasya v rukah ugrupuvannya Abdageza organizuvati opir Poslanci dvoh najmogutnishih satrapiv Fraata ta Giyerona rozshukali Artabana v Girkaniyi de pokritij brudom obirvanij vin zdobuvav sobi prozhitok lukom ta strilami Zibravshi vijsko z dahiv ta sakiv Artaban pidstupiv do Selevkiyi Tiridat rozgubivsya odni radili negajno vistupiti proti vorogiv poki nedavni zradniki ta vorogi Artabana yaki teper znovu pidtrimuyut jogo she nedostatno zmicnilisya v bazhanni koritisya jomu ale Abdagez perekonav carya vidstupiti v Mesopotamiyu i tam dochekatisya pidhodu rimskih ta virmenskih vijsk Vidstup shvidko peretvorivsya na vtechu oskilki vijska viznali jogo proyavom slabkosti Pershimi carya pokinuli arabi potim rozbiglisya vsi inshi i Tiridat povernuvsya v Siriyu lishe z nebagatma suputnikami Artaban povernuv sobi vladu a v nastupnomu roci uklav mir z rimlyanami PrimitkiTacit Annaly VI 32 36 37 Divbojz s 146 Tacit Annaly VI 37 41 42 Mozhlivo satrapa Suziani Divbojz s 146 ros Tacit Annaly VI 43 Tacit Annaly VI 32 43 44 ros Tacit Annaly VI 44 ros LiteraturaDibvojz N K Politicheskaya istoriya Parfii Per s angl nauch red i bibliografich prilozhenie V P Nikonova SPb Filologicheskij fakultet SPbGU 2008 816 s Istoricheskaya biblioteka ISBN 978 5 8465 0638 1 Dyakonov M M Ocherk istorii Drevnego Irana M Izdatelstvo vostochnoj literatury 1961 444 s ISBN 978 5 8465 0638 1 Portal Biografiyi Portal Iran