Карел де Моор

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Моор.

Карел де Моор (нідерл. Carel de Moor; 25 лютого 1665 — 16 лютого 1738) — нідерландський художник, живописець та гравер, один з найвідоміших портретистів .

Карел де Моор
нідерл. Carel de Moor |членство=
Народження	25 лютого 1665(1665-02-25) Лейден, Нідерланди
Смерть	16 лютого 1738(1738-02-16) (72 роки)
	Вармонд, Нідерланди
Національність	Нідерландець
Країна	Голландська республіка
Жанр	Портрет, бароко, живопис
Діяльність	художник, унаочнювач
Вчитель	Ґотфрід Схалкен, ^d, Франс ван Міріс Старший і Герард Доу
Твори	^d, Автопортрет^[d] і ^d
Діти	^d
Роботи в колекції	Фінська національна галерея, Національний музей Швеції, Королівський музей витончених мистецтв, ^d, Центральний музей Утрехта, Міський музей «Лакенхал» (Лейден)^[1]^[2]^[…], Рейксмузей, Державний музей мистецтв, ^d, Ермітаж, ^d, Художня галерея Єльського університету, Державна картинна галерея (Карлсруе), ^d, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Королівські музеї витончених мистецтв^[4], ^d^[5], ^d^[6], Національний музей у Варшаві, Гаазький муніципальний музей, Галерея Сабауда, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Галерея Уффіці, Національний музей, Ашмолеан музей, ^d, ^d^[7], Музей Бойманса - ван Бенінгена^[8] і ^d^[9]
Карел де Моор у Вікісховищі

Біографія

Життя та творчість

Карел Де Моор народився 25 лютого 1665 року в Лейдені. Його батько був торговцем творами мистецтва, який хотів, щоб син вивчав мови, і дозволив йому вивчати мистецтво, коли талант Карела до малювання проявився в молодому віці. Навчався живопису у таких майстрів нідерландського бароко, як Герард Доу, Франс ван Міріс Старший, Ґотфрід Схалкен і Абрахам ван ден Темпель.

У 1683 р. він став членом Гільдії Святого Луки, де пізніше займав багато адміністративних постів. У 1694 р., або незадовго до цього, разом з Віллемом ван Мірісом і він заснував художню школу (Leidse Tekenacademie), директором якої був до 1736 р., розділяючи цей пост з ван Мірісом. На початку своєї кар'єри де Моор писав не тільки портрети, а й жанрові і повчальні сцени. Губернатор Лейдена замовив йому різьблену прикрасу над каміном (згоріла при пожежі в 1929 р) для міського муніципалітету. Незважаючи на свої успіхи в жанровому живописі, він все більше віддавався портрету, який незабаром приніс йому славу. У роботах де Моора очевидний вплив його вчителів, зокрема і Ґотфріда Схалкена, але кращі портрети художника демонструють його власний стиль, як, наприклад, груповий портрет намісників Лейденського ткацького дому (1692; Лейден, Stedel. Mus. Lakenhal).

Популярність де Моора вийшла за межі його рідної країни: він отримав золоту медаль від герцога Тоскани за портрет. Був присвячений в лицарі принцом Євгеном Савойським за інший портрет і з тих пір відомий як Лицар Де Моор(Knight De Moor).

Роботи Карела де Моора представлені в наступних колекціях: Національна Галерея Фінляндії, Гельсінкі; Музей витончених мистецтв, Бостон; та інших.

Сім'я

Син живописця, (1691—1751), також був художником-портретистом.

Галерея

• Портрет Петра I
• Портрет Катерини I
• Риболов (ок.1700)
• Сценка з солдатами
• Портрет дівчатка з синицею (1690)
• Портрет анатома Бернарда Зігфріда Альбінуса

Примітки

Література

• Leidse fijnschilders. Van Gerrit Dou tot Frans van Mieris de Jonge 1630—1760. Redactie: Eric J. Sluijter, Marlies Enklaar, Paul Nieuwenhuizen. Zwolle, Waanders, 1988.
• Arnold Houbraken: [Karel de Moor]. In: De groote schouburgh der Nederlantsche konstschilders en schilderessen (1718) (Digitale version [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.])

1. De Gouverneurs van de Lakenhal
2. Portret van Frederik Dekkers
3. Portret van Johannes Kone
4. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/de-moor-carel-1
5. Portret van Tsaar Peter de Grote — 1717.
6. Portret van Elisabeth Albertine als kind — 1670.
7. https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6227300f/f162.item#
8. колекція Бойманса онлайн — 2010.
   d:Track:Q38707107
9. https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO1460_III