Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ернст Романович фон Штерн | |
|---|---|
 | |
| Народився | 25 червня 1859[1] Руїена, Латвія |
| Помер | 27 квітня 1924 (64 роки) Галле, Мерзебург[d], Саксонія, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький Райх |
| Підданство |  Російська імперія |
| Діяльність | класичний філолог, викладач університету, археолог |
| Alma mater | Новоросійський Імператорський університет |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Університет Мартіна Лютера і ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Членство | d |
| Нагороди |    |
| |
Штерн Ернст Романович (25 червня 1859 р., Ліфляндська губернія, Російська імперія — 27 квітня 1924, Німеччина) — історик. Професор, доктор філології (1884), декан історико-філологічного факультету Новоросійського Імператорського університету.
Біографія
Народився 25 червня 1859 у дворянській родині у маєтку Зейерсхоф Ліфляндської губернії. Початкову освіту одержав у Дерптській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю, потім слухав курс лекцій у Дерптському університеті.
У 1877—1880 рр. як стипендіат Міністерства народної освіти вивчав класичні мови, історію й мистецтво в Російському семінарі з класичної філології при Лейпцизькому університеті.
У 1880—1883 рр. за пропозицією Міністерства народної освіти був прикомандирований до Юр'ївського (Дерптського) університуту для наукової підготовки до магістерського звання.
У 1883 р. після публічного захисту дисертації «рос. Катилина и партийная борьба в Риме от 66-63 годов», одержав ступінь магістра класичної філології Дерптського університету й був відряджений міністерством за кордон «для вдосконалення в науках». Після повернення у 1884 захистив дисертацію (про спартанско-фіванське протистояння в першій половині IV ст. до н. е.), одержав ступінь доктора філології. Обидві дисертації були написані й захищені німецькою мовою. Після захисту докторської дисертації призначається на посаду приват-доцента Імператорського Новоросійського університету по кафедрі класичної філології.
У 1886 р. він затверджується на посаді екстраординарного, потім ординарного професора.
З січня 1893 р. виконує обов'язки секретаря факультету, а у вересні 1905 стає деканом історико-філологічного факультету (до 1909). Велику роль у його науковому житті зіграло Одеське товариство історії і старожитностей, членом якого він став у 1891; а з 1896 з зберігачем (тобто директором) музею товариства. Завдяки його старанням музею був переданий весь будинок, експозиція й фонди були розміщені в строго науковій системі, почалася публікація античних колекцій (наприклад, у співавторстві з О. Деревицьким та О. Павловским був виданий каталог теракот музею). Він вів інтенсивні польові дослідження в Північному Причорномор'ї, що дозволило йому зробити ряд видатних відкриттів в історії грецької колонізації. Його заслугою стала локалізація античної Тіри на місці Акермана (Білгород-Дністровський) і проведення перших археологічних досліджень пам'ятника.
З 1904 на кошти Імператорської Археологічної Комісії почав розкопки давньогрецького поселення на острові Березань.
У 1902—1903 рр. відкрив трипільське поселення в селі Петрени Бельцького повіту Бесарабської губернії. Коло наукових інтересів Е. Штерна було надзвичайно широке. Його перу належать роботи з історії Давньої Греції та Риму, із проблем грецької колонізації Північного Причорномор'я. Особливе місце займають публікації епіграфічних пам'ятників з Ольвії, Керчі, Феодосії. Йому належить перша публікація знаменитого Бородінського скарбу епохи бронзи. Він опублікував понад 250 наукових праць, значну частину за кордоном. Неодноразово виступав на міжнародних конгресах та археологічних з'їздах у Лондоні, Берліні, Варшаві. Окрім того, його доповідь на археологічному з'їзді у Ризі в 1896 допомогла розкрити найбільшу археологічну фальсифікацію: придбана Лувром золота корона скіфського Сайтафарна була зроблена в Одесі ювеліром Ізраїлем Рухомовським.
В 1908—1911 роках очолював Одеські вищі жіночі курси.
Був почесним членом ОТІС, дійсним членом Московського археологічного товариства; за свою службу був нагороджений орденами Св. Володимира IV ступеня, Св. Станіслава та Св. Ганни ІІ ступеня, пам'ятною медаллю на згадку царювання Олександра ІІІ, хрестом австрійського ордена Франца-Йосипа. Після смерті сина-школяра (1910 р.) прийняв запрошення Галлі-Віттенберзького університету й в 1911 р. звільнився з ІНУ (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) та переїхав до Німеччини. Ще кілька років перед Першою світовою війною він приїжджав в Одесу для продовження розкопок на Березані. Два рази обирався ректором університету в Галлі (1921/1922 і 1923/1924).
Помер у квітні 1924 р.
Наукова діяльність
Велику роль в науковому житті Штерна відіграло Одеське товариство історії та старожитностей, членом якого він був з 1891 року; а з 1896 року став зберігачем (директором) Музею Товариства. Завдяки його зусиллям музею було передано всю споруду; експозція та фонди були зорганізовані суто за науковим принципом, почалися публікації античних колекцій (наприклад, у співавторстві з О. М. Деревицьким та О. А. Павловським було видано каталог теракот музею). Е. Р. Штерн проводив інтенсивні польові дослідження в Північному Причорномор'ї, що дозволило йому зробити цілу низку видатних відкриттів в історії грецької колонізації. Величезною заслугою Штерна була локалізація античної Тіри на місці Акерману (сучасний Білгород-Дністровський) та проведення перших археологічних розвідок пам'ятки. З 1904 р. на кошти Імператорської Археологічної Комісії Штерн започаткував розкопки давньогрецького поселення на острові Березань. В 1892-1903 рр. ним було відкрите трипільське поселення Петрени Бельського повіту Бесарабської губернії.
Коло наукових інтересів Е. Штерна було дуже широке. Його перу належать праці з історії Стародавньої Греції та Риму, з проблем грецької колонізації Північного Причорномор'я. Особливе місце займають публікації епіграфічних пам'яток з Ольвії, Керчі, Феодосії. Він першим опублікував видатний Бородинський скарб доби бронзи. Е. Р. Штерном було опубліковано понад 250 наукових праць. Одна з його доповідей на археологічному з'їзді в Ризі, в 1896 р., допомогла розкрити гучну археологічну фальсифікацію: придбана Лувром золота корона скіфського царя Сайтафарна була зроблена в Одесі, ювеліром І. Рухумовським.
Е. Р. Штерн — почесний член Одеського товариства історії та старожитностей, дійсний член Московського археологічного товариства. За свою службу він був нагороджений орденами св. Володимира IV ст., св. Анни II ст., св. Станіслава та пам'ятною медаллю на пам'ять про царювання Олександра III. В нього також була й іноземна нагорода — кавалерський хрест австрійського ордена Франца-Йосипа.
Праці
- Новооткрытая Ольвийская надпись / Э. Р. Штерн // Записки Одесского общества истории и древностей. — 1893. — Т. 16. — С. 1-42;
- К вопросу о происхождении готското стиля предметов ювелирного искусства / Э. Р. Штерн // Записки Одесского общества истории и древностей. — 1897. — Т. 20. — С. 1-15;
- Sur la falsification des antiquites en Russie / E. R. Shtern // J. d’ Anthropologie. — 1899. — № 10. — Р. 122;
- Доисторическая греческая культура на юге России / Э. Р. Штерн // Тр. VIII Археол. съезда в Екатеринославе. — 1905. — Т. 1. — С. 9-52;
- Іе griechishe Kolonisation аm Nordestade des Schwarzen Meeres іm Lichte archäologicher Forschung / E. R. Shtern // Klio. — 1909. — Bd. 60, № 2. — S. 139—152;
- Несколько бронз из коллекции Одесского музея / Э. Р. Штерн // Записки Одесского общества истории и древностей. — 1911. — Т. 29. — С. 21-44.
Примітки
- MAK
Література
- Кузьміщев О. Науково-педагогічна та організаційна діяльність Ернста Романовича фон Штерна / О. Кузьміщев // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — 2015. — Вип. 19. — С. 46-57.
- Професори Одеського (Новоросійського) ун-ту: біогр. слов. / ОНУ iм. I. I. Мечникова, Наук. б-ка. — Вид. 2-ге, доп. — Одеса: Астропринт, 2005. — Т. 4: Р–Я. — С. 442—445.
- Фролов Э. Д. Немецкий профессор в русском университете: Эрнст Романович фон Штерн (1859—1924) / Э. Д. Фролов // Проблемы социальной истории и культуры средних веков и раннего нового времени. — 2001. — № 3. — С. 29-52.
- Эрнст Романович фон Штерн // Плесская-Зебольд Э. Г. Одесские немцы / Э. Г. Плесская-Зебольд. — Одесса, 1999. — С. 280—285.
- Клейман И. Б. Первые исследователи Тиры / И. Б. Клейман // Аккерманские древности. — Белгород-Днепровский, 1997. — Вып. 1. — С. 256—269.
- Ванчугов В. П. Одесское общество истории и древностей на рубеже ХІХ и ХХ вв. и Э. Р. Штерн / В. П. Ванчугов // 150 лет Одесскому обществу истории и древностей: тез. докл. конф. — Одесса, 1989. — С. 24-27.
- Щеглов А. Н. Э. Р. Штерн в России / А. Н. Щеглов // Традиции Российской археологии: материалы метод. семинара. — СПб., 1986. — С. 56-57.
- Нäusler А. Ernst von Stern, Archaologe іn dessa und Halle. Zum Grbarstag 125 / А. Нäusler // EAZ. — 1984. — № 25. — S. 683—695.
- Курінний П. П. Е. Р. Штерн / П. П. Курінний // Україна. — 1927. — Кн. 4. — С. 220—223.
- Шестаков С. П. По поводу новейших трудов по истории и топографии Херсонеса Таврического / С. П. Шестаков // Изв. о-ва археологии, истории и эгнографии при Казан. ун-те. — 1925. — Т. 32, вып. 1. — С. 146—151.
- Дложевський С. С. Е. Р. Штерн: некролог / С. С. Дложевський // Вісн. Одес. комісії краєзнавства при ВУАН. — 1925. — Ч. 2/3. — С. 99-101.
- Кривець Н. Штерн Ернст // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 660. — .
- Ізбаш Т. О., Новикова Л. В., Е. Р. Штерн // ПОНУ. Видання друге, доповнене. — Т. 4 — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 441-444;
- Жебелев С. А., Отзыв об ученых трудах Э. Р. фон Штерна // ЗООИД. — Т. XXIII, 1901. — С. 95-112; (рос.)
- Адрес имп. Одесского общества истории и древностей Э. Р. фон-Штерну // Propempteria. Сборник статей в честь Э. Р. фон-Штерна (ЗОО, т. ХХХ). — Одесса, 1912. — С. VII-Х; (рос.)
- Бузескул В. П., Всеобщая история и ее представители в России в XIX и начале XX века / составление и редакция И. В. Тункиной. — М., 2008. — С. 26 (рос.)
- Штерн, Эрнест Романович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Штерн Ернст фон // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.334-335
- Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
- Штерн Ернест Романович(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shtern Naukova stupin Galuz naukovih interesiv Vchene zvannya Ernst Romanovich fon ShternNarodivsya25 chervnya 1859 1859 06 25 1 Ruyiena LatviyaPomer27 kvitnya 1924 1924 04 27 64 roki Galle Merzeburg d Saksoniya Vilna derzhava Prussiya Vejmarska respublika Nimeckij RajhPiddanstvoRosijska imperiyaDiyalnistklasichnij filolog vikladach universitetu arheologAlma materNovorosijskij Imperatorskij universitetZnannya movnimeckaZakladUniversitet Martina Lyutera i ONU im I I MechnikovaChlenstvodNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Shtern Ernst Romanovich 25 chervnya 1859 r Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 27 kvitnya 1924 Nimechchina istorik Profesor doktor filologiyi 1884 dekan istoriko filologichnogo fakultetu Novorosijskogo Imperatorskogo universitetu BiografiyaNarodivsya 25 chervnya 1859 u dvoryanskij rodini u mayetku Zejershof Liflyandskoyi guberniyi Pochatkovu osvitu oderzhav u Derptskij gimnaziyi yaku zakinchiv iz zolotoyu medallyu potim sluhav kurs lekcij u Derptskomu universiteti U 1877 1880 rr yak stipendiat Ministerstva narodnoyi osviti vivchav klasichni movi istoriyu j mistectvo v Rosijskomu seminari z klasichnoyi filologiyi pri Lejpcizkomu universiteti U 1880 1883 rr za propoziciyeyu Ministerstva narodnoyi osviti buv prikomandirovanij do Yur yivskogo Derptskogo universitutu dlya naukovoyi pidgotovki do magisterskogo zvannya U 1883 r pislya publichnogo zahistu disertaciyi ros Katilina i partijnaya borba v Rime ot 66 63 godov oderzhav stupin magistra klasichnoyi filologiyi Derptskogo universitetu j buv vidryadzhenij ministerstvom za kordon dlya vdoskonalennya v naukah Pislya povernennya u 1884 zahistiv disertaciyu pro spartansko fivanske protistoyannya v pershij polovini IV st do n e oderzhav stupin doktora filologiyi Obidvi disertaciyi buli napisani j zahisheni nimeckoyu movoyu Pislya zahistu doktorskoyi disertaciyi priznachayetsya na posadu privat docenta Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu po kafedri klasichnoyi filologiyi U 1886 r vin zatverdzhuyetsya na posadi ekstraordinarnogo potim ordinarnogo profesora Z sichnya 1893 r vikonuye obov yazki sekretarya fakultetu a u veresni 1905 staye dekanom istoriko filologichnogo fakultetu do 1909 Veliku rol u jogo naukovomu zhitti zigralo Odeske tovaristvo istoriyi i starozhitnostej chlenom yakogo vin stav u 1891 a z 1896 z zberigachem tobto direktorom muzeyu tovaristva Zavdyaki jogo starannyam muzeyu buv peredanij ves budinok ekspoziciya j fondi buli rozmisheni v strogo naukovij sistemi pochalasya publikaciya antichnih kolekcij napriklad u spivavtorstvi z O Derevickim ta O Pavlovskim buv vidanij katalog terakot muzeyu Vin viv intensivni polovi doslidzhennya v Pivnichnomu Prichornomor yi sho dozvolilo jomu zrobiti ryad vidatnih vidkrittiv v istoriyi greckoyi kolonizaciyi Jogo zaslugoyu stala lokalizaciya antichnoyi Tiri na misci Akermana Bilgorod Dnistrovskij i provedennya pershih arheologichnih doslidzhen pam yatnika Z 1904 na koshti Imperatorskoyi Arheologichnoyi Komisiyi pochav rozkopki davnogreckogo poselennya na ostrovi Berezan U 1902 1903 rr vidkriv tripilske poselennya v seli Petreni Belckogo povitu Besarabskoyi guberniyi Kolo naukovih interesiv E Shterna bulo nadzvichajno shiroke Jogo peru nalezhat roboti z istoriyi Davnoyi Greciyi ta Rimu iz problem greckoyi kolonizaciyi Pivnichnogo Prichornomor ya Osoblive misce zajmayut publikaciyi epigrafichnih pam yatnikiv z Olviyi Kerchi Feodosiyi Jomu nalezhit persha publikaciya znamenitogo Borodinskogo skarbu epohi bronzi Vin opublikuvav ponad 250 naukovih prac znachnu chastinu za kordonom Neodnorazovo vistupav na mizhnarodnih kongresah ta arheologichnih z yizdah u Londoni Berlini Varshavi Okrim togo jogo dopovid na arheologichnomu z yizdi u Rizi v 1896 dopomogla rozkriti najbilshu arheologichnu falsifikaciyu pridbana Luvrom zolota korona skifskogo Sajtafarna bula zroblena v Odesi yuvelirom Izrayilem Ruhomovskim V 1908 1911 rokah ocholyuvav Odeski vishi zhinochi kursi Buv pochesnim chlenom OTIS dijsnim chlenom Moskovskogo arheologichnogo tovaristva za svoyu sluzhbu buv nagorodzhenij ordenami Sv Volodimira IV stupenya Sv Stanislava ta Sv Ganni II stupenya pam yatnoyu medallyu na zgadku caryuvannya Oleksandra III hrestom avstrijskogo ordena Franca Josipa Pislya smerti sina shkolyara 1910 r prijnyav zaproshennya Galli Vittenberzkogo universitetu j v 1911 r zvilnivsya z INU nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova ta pereyihav do Nimechchini She kilka rokiv pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu vin priyizhdzhav v Odesu dlya prodovzhennya rozkopok na Berezani Dva razi obiravsya rektorom universitetu v Galli 1921 1922 i 1923 1924 Pomer u kvitni 1924 r Naukova diyalnistVeliku rol v naukovomu zhitti Shterna vidigralo Odeske tovaristvo istoriyi ta starozhitnostej chlenom yakogo vin buv z 1891 roku a z 1896 roku stav zberigachem direktorom Muzeyu Tovaristva Zavdyaki jogo zusillyam muzeyu bulo peredano vsyu sporudu ekspozciya ta fondi buli zorganizovani suto za naukovim principom pochalisya publikaciyi antichnih kolekcij napriklad u spivavtorstvi z O M Derevickim ta O A Pavlovskim bulo vidano katalog terakot muzeyu E R Shtern provodiv intensivni polovi doslidzhennya v Pivnichnomu Prichornomor yi sho dozvolilo jomu zrobiti cilu nizku vidatnih vidkrittiv v istoriyi greckoyi kolonizaciyi Velicheznoyu zaslugoyu Shterna bula lokalizaciya antichnoyi Tiri na misci Akermanu suchasnij Bilgorod Dnistrovskij ta provedennya pershih arheologichnih rozvidok pam yatki Z 1904 r na koshti Imperatorskoyi Arheologichnoyi Komisiyi Shtern zapochatkuvav rozkopki davnogreckogo poselennya na ostrovi Berezan V 1892 1903 rr nim bulo vidkrite tripilske poselennya Petreni Belskogo povitu Besarabskoyi guberniyi Kolo naukovih interesiv E Shterna bulo duzhe shiroke Jogo peru nalezhat praci z istoriyi Starodavnoyi Greciyi ta Rimu z problem greckoyi kolonizaciyi Pivnichnogo Prichornomor ya Osoblive misce zajmayut publikaciyi epigrafichnih pam yatok z Olviyi Kerchi Feodosiyi Vin pershim opublikuvav vidatnij Borodinskij skarb dobi bronzi E R Shternom bulo opublikovano ponad 250 naukovih prac Odna z jogo dopovidej na arheologichnomu z yizdi v Rizi v 1896 r dopomogla rozkriti guchnu arheologichnu falsifikaciyu pridbana Luvrom zolota korona skifskogo carya Sajtafarna bula zroblena v Odesi yuvelirom I Ruhumovskim E R Shtern pochesnij chlen Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej dijsnij chlen Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Za svoyu sluzhbu vin buv nagorodzhenij ordenami sv Volodimira IV st sv Anni II st sv Stanislava ta pam yatnoyu medallyu na pam yat pro caryuvannya Oleksandra III V nogo takozh bula j inozemna nagoroda kavalerskij hrest avstrijskogo ordena Franca Josipa PraciNovootkrytaya Olvijskaya nadpis E R Shtern Zapiski Odesskogo obshestva istorii i drevnostej 1893 T 16 S 1 42 K voprosu o proishozhdenii gotskoto stilya predmetov yuvelirnogo iskusstva E R Shtern Zapiski Odesskogo obshestva istorii i drevnostej 1897 T 20 S 1 15 Sur la falsification des antiquites en Russie E R Shtern J d Anthropologie 1899 10 R 122 Doistoricheskaya grecheskaya kultura na yuge Rossii E R Shtern Tr VIII Arheol sezda v Ekaterinoslave 1905 T 1 S 9 52 Ie griechishe Kolonisation am Nordestade des Schwarzen Meeres im Lichte archaologicher Forschung E R Shtern Klio 1909 Bd 60 2 S 139 152 Neskolko bronz iz kollekcii Odesskogo muzeya E R Shtern Zapiski Odesskogo obshestva istorii i drevnostej 1911 T 29 S 21 44 PrimitkiMAK d Track Q105192847LiteraturaKuzmishev O Naukovo pedagogichna ta organizacijna diyalnist Ernsta Romanovicha fon Shterna O Kuzmishev Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini 2015 Vip 19 S 46 57 Profesori Odeskogo Novorosijskogo un tu biogr slov ONU im I I Mechnikova Nauk b ka Vid 2 ge dop Odesa Astroprint 2005 T 4 R Ya S 442 445 Frolov E D Nemeckij professor v russkom universitete Ernst Romanovich fon Shtern 1859 1924 E D Frolov Problemy socialnoj istorii i kultury srednih vekov i rannego novogo vremeni 2001 3 S 29 52 Ernst Romanovich fon Shtern Plesskaya Zebold E G Odesskie nemcy E G Plesskaya Zebold Odessa 1999 S 280 285 Klejman I B Pervye issledovateli Tiry I B Klejman Akkermanskie drevnosti Belgorod Dneprovskij 1997 Vyp 1 S 256 269 Vanchugov V P Odesskoe obshestvo istorii i drevnostej na rubezhe HIH i HH vv i E R Shtern V P Vanchugov 150 let Odesskomu obshestvu istorii i drevnostej tez dokl konf Odessa 1989 S 24 27 Sheglov A N E R Shtern v Rossii A N Sheglov Tradicii Rossijskoj arheologii materialy metod seminara SPb 1986 S 56 57 Nausler A Ernst von Stern Archaologe in dessa und Halle Zum Grbarstag 125 A Nausler EAZ 1984 25 S 683 695 Kurinnij P P E R Shtern P P Kurinnij Ukrayina 1927 Kn 4 S 220 223 Shestakov S P Po povodu novejshih trudov po istorii i topografii Hersonesa Tavricheskogo S P Shestakov Izv o va arheologii istorii i egnografii pri Kazan un te 1925 T 32 vyp 1 S 146 151 Dlozhevskij S S E R Shtern nekrolog S S Dlozhevskij Visn Odes komisiyi krayeznavstva pri VUAN 1925 Ch 2 3 S 99 101 Krivec N Shtern Ernst Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 660 ISBN 978 966 00 1359 9 Izbash T O Novikova L V E R Shtern PONU Vidannya druge dopovnene T 4 Odesa Astroprint 2005 S 441 444 Zhebelev S A Otzyv ob uchenyh trudah E R fon Shterna ZOOID T XXIII 1901 S 95 112 ros Adres imp Odesskogo obshestva istorii i drevnostej E R fon Shternu Propempteria Sbornik statej v chest E R fon Shterna ZOO t HHH Odessa 1912 S VII H ros Buzeskul V P Vseobshaya istoriya i ee predstaviteli v Rossii v XIX i nachale XX veka sostavlenie i redakciya I V Tunkinoj M 2008 S 26 ros Shtern Ernest Romanovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaShtern Ernst fon Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 334 335 Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Shtern Ernest Romanovich ros