Федеральна стрічка (нім. Band des Bundes) — сучасний архітектурний комплекс урядових будівель в центрі Берліна на північ від будівлі Рейхстагу в закруті річки Шпрее в новому урядовому кварталі.
Федеральна стрічка | |
---|---|
52°31′12″ пн. ш. 13°22′18″ сх. д. / 52.52000000002777824° пн. ш. 13.371900000028° сх. д.Координати: 52°31′12″ пн. ш. 13°22′18″ сх. д. / 52.52000000002777824° пн. ш. 13.371900000028° сх. д. | |
Країна | Німеччина[1] |
Розташування | Мітте |
Тип | архітектурний ансамбль |
Архітектор | d |
Федеральна стрічка Федеральна стрічка (Німеччина) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Опис
Федеральна стрічка становить в довжину близько 900 метрів і включає в себе (із заходу на схід) Канцлерський парк (нім. Kanzlerpark, Канцлерпарк) на правому березі Шпрее, розташований навпроти будівлі відомства федерального канцлера на лівому березі, , (знову на правому березі), а також ще не зведений на поки що пустій ділянці між відомством федерального канцлера та будинком Пауля Льобе, де поки розбитий газон. З висоти пташиного польоту будівлі Федеральної стрічки виглядають як величезна біла смуга через закрут Шпрее. Враження підсилюють пішохідні мости через річку, що з'єднують будівлі. Спочатку планувалося протягнути «стрічку» до залізничного вокзалу Фрідріхштрассе, але пізніше від цієї ідеї довелося відмовитися з фінансових міркувань.
Загальна концепція Федеральної стрічки, яка перемогла в архітектурному конкурсі по реконструкції району вигину Шпрее під урядовий квартал, була розроблена берлінськими архітекторами і в 1992. Проєкти будинку Пауля Льобе і будинку Марії-Елізабет Людерс виконані .
Будівельні роботи почалися в лютому 1997 церемонією закладки першого каменя в фундамент будівлі відомства федерального канцлера та завершилися на даному етапі в жовтні 2003 після зведення будинку Марії-Елізабет Людерс.
Проєкт Федеральної стрічки за задумом авторів символізує собою міст, який з'єднав розділені в минулому частини Берліна: Берлінський мур проходив якраз повз будинок Марії-Елізабет Людерс.
Примітки
- archINFORM — 1994.
Література
- Joannah Caborn (2006): Die Staatsarchitektur in Bonn und Berlin. In: Carborn: «Schleichende Wende — Diskurse von Nation und Erinnerung bei der Konstituierung der Berliner Republik».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Federalna strichka nim Band des Bundes suchasnij arhitekturnij kompleks uryadovih budivel v centri Berlina na pivnich vid budivli Rejhstagu v zakruti richki Shpree v novomu uryadovomu kvartali Federalna strichka52 31 12 pn sh 13 22 18 sh d 52 52000000002777824 pn sh 13 371900000028 sh d 52 52000000002777824 13 371900000028 Koordinati 52 31 12 pn sh 13 22 18 sh d 52 52000000002777824 pn sh 13 371900000028 sh d 52 52000000002777824 13 371900000028Krayina Nimechchina 1 RoztashuvannyaMitteTiparhitekturnij ansamblArhitektordFederalna strichkaFederalna strichka Nimechchina Mediafajli u Vikishovishi Federalna strichka peretinaye ShpreeOpisFederalna strichka stanovit v dovzhinu blizko 900 metriv i vklyuchaye v sebe iz zahodu na shid Kanclerskij park nim Kanzlerpark Kanclerpark na pravomu berezi Shpree roztashovanij navproti budivli vidomstva federalnogo kanclera na livomu berezi znovu na pravomu berezi a takozh she ne zvedenij na poki sho pustij dilyanci mizh vidomstvom federalnogo kanclera ta budinkom Paulya Lobe de poki rozbitij gazon Z visoti ptashinogo polotu budivli Federalnoyi strichki viglyadayut yak velichezna bila smuga cherez zakrut Shpree Vrazhennya pidsilyuyut pishohidni mosti cherez richku sho z yednuyut budivli Spochatku planuvalosya protyagnuti strichku do zaliznichnogo vokzalu Fridrihshtrasse ale piznishe vid ciyeyi ideyi dovelosya vidmovitisya z finansovih mirkuvan Zagalna koncepciya Federalnoyi strichki yaka peremogla v arhitekturnomu konkursi po rekonstrukciyi rajonu viginu Shpree pid uryadovij kvartal bula rozroblena berlinskimi arhitektorami i v 1992 Proyekti budinku Paulya Lobe i budinku Mariyi Elizabet Lyuders vikonani Budivelni roboti pochalisya v lyutomu 1997 ceremoniyeyu zakladki pershogo kamenya v fundament budivli vidomstva federalnogo kanclera ta zavershilisya na danomu etapi v zhovtni 2003 pislya zvedennya budinku Mariyi Elizabet Lyuders Proyekt Federalnoyi strichki za zadumom avtoriv simvolizuye soboyu mist yakij z yednav rozdileni v minulomu chastini Berlina Berlinskij mur prohodiv yakraz povz budinok Mariyi Elizabet Lyuders PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049LiteraturaJoannah Caborn 2006 Die Staatsarchitektur in Bonn und Berlin In Carborn Schleichende Wende Diskurse von Nation und Erinnerung bei der Konstituierung der Berliner Republik ISBN 3 89771 739 5