Олекса ндр Сергі йович Лю тий нар 1 січня 1920 пом 27 березня 1944 радист взводу зв язку 384 го окремого батальйону морс

Олекса́ндр Сергі́йович Лю́тий (нар. 1 січня 1920 — пом. 27 березня 1944) — радист взводу зв'язку 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської військово-морської бази Чорноморського флоту, Герой Радянського Союзу.

Олександр Сергійович Лютий

Народження

1 січня 1920
Полтава, за іншими даними в селі Пам'ятне Голопристанського району Херсонської області

Смерть

27 березня 1944 (24 роки)
Миколаїв

Країна

Роки служби

Звання

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лютий.

Біографія

Народився 1 січня 1920 року в Полтаві (за іншими даними — в селі Пам'ятне Голопристанського району Херсонської області). Сирота. Виховувався у Полтавському дитбудинку.

У 1940 році Полтавським РВК призваний на флот. Служив на Чорноморському флоті, де його і застала війна.

У серпні — листопаді 1942 року брав участь в обороні Новоросійська, був поранений. У жовтні 1943 року призначений у 384-й окремий батальйон морської піхоти Чорноморського флоту на посаду радиста взводу зв'язку. Брав участь в десантної операції в районі Осипенко, потім — у боях на Кінбурнській косі, відвоюванні селищ Херсонської області Богоявленське і Широка Балка.

У ніч на 26 березня 1944 року у складі десантного загону, що складався з моряків-добровольців, очолюваного старшим лейтенантом Ольшанським, висадився в тил противника в районі села Ковалівка, звідки був здійснений марш-кидок у порт Миколаєва. Зайнявши декілька будівель порту і пристосувавши їх до оборони, загін дві доби до підходу своїх військ вів бій, відбивши вісімнадцять запеклих атак противника.

Старший матрос Лютий Олександр Сергійович загинув у бою 27 березня 1944 року.

Похований у братській могилі в місті Миколаїв у сквері 68-ми десантників.

Вшанування пам'яті

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і героїзм старшому матросу Лютиому Олександру Сергійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

У Миколаєві відкритий Народний музей бойової слави моряків-десантників. Біля злиття Південного Бугу і Інгулу, встановлена гранітна плита-пам'ятник. На ньому золотими літерами викарбоване ім'я Олександра Сергійовича Лютого. На честь 68-ми десантників в місті названа вулиця. У селі Юр'ївка на місці висадки десанту під командуванням Костянтина Ольшанського, встановлена меморіальна гранітна брила з пам'ятним написом.

Пам'ятний камінь на місці висадки десанту під командуванням Костянтина Ольшанського в селі Юр'ївка

Іменем Олександра Лютого у 1950-х роках названа одна з вулиць у Київському районі Полтави (колишня Бульварна, від Ботанічного провулка до вулиці Сонячної).

Примітки

Біографія Олександра Сергійовича Лютого [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Полтава історична [ 3 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Біографія Олександра Сергійовича Лютого [ 26 грудня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Історія Полтави [ 8 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вулиця Олександра Лютого на сайті Історія Полтави [ 8 травня 2012 у Wayback Machine.]

Література

«Полтавщина:Енциклопедичний довідник». Довідник. (За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992). Стор. 501
Волосков В. Ф. Полтава: 100 памятных мест. — Харків : «Прапор», 1987. — 185 с.
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 1. — 863 с. —

[poltavahistory-1] Біографія Олександра Сергійовича Лютого [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Полтава історична [ 3 серпня 2013 у Wayback Machine.]

[histpol-2] Біографія Олександра Сергійовича Лютого [ 26 грудня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Історія Полтави [ 8 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

[3] Вулиця Олександра Лютого на сайті Історія Полтави [ 8 травня 2012 у Wayback Machine.]