|
Генера́льна окру́га ні́мців Пово́лжя (нім. Wolgadeutscher Generalbezirk) — адміністративно-територіальна одиниця Третього райху, яку планувалося утворити у складі Райхскомісаріату Україна на території скасованої радянською владою у 1941 р. автономії німців Поволжя під час Німецько-радянської війни.
Історія
План Розенберга передбачав збереження етнічного характеру загарбаних східних територій, за винятком країн Балтії. Головним для нього було послабити та ізолювати Росію, яку він ненавидів і боявся. Звідси — задум Розенберґа утворити навколо Великоросії ланцюг національних держав, залежних від Німеччини та ворожих до Росії. Однією з них бачилася Україна. Вона була найбільша, тому й вимагала до себе найбільшої уваги. Таких поглядів дотримувалися й деякі інші впливові особи Німеччини, особливо серед вищих військових кіл, які пам’ятали вступ німецької армії до України 1918 р. на запрошення Центральної Ради. Але ці погляди розходилися з планами Гітлера й тому наслідків не мали. Фюрер відкинув пропозиції Розенберґа.
25 квітня 1941 р. Розенберґ закінчив роботу над «Пам’ятною запискою №2». Викладений у ній план уже цілком відповідав вказівкам Гітлера. Він передбачав створення на окупованій радянській території колоніальних сатрапій у вигляді німецьких райхскомісаріатів Остланд (балтійські країни та Білорусь), Україна, Московія, Кавказ. Україна за цим планом мала простягтися аж до Волги, охоплюючи територію автономної республіки німців Поволжя.
Адміністративно-територіальний поділ
У разі створення генеральна округа німців Поволжя поділялася б на такі 16 ґебітів (округ):
- Нижньодобринський ґебіт (нім. Kreisgebiet Nishnaja Dobrinka)
- Золотівський ґебіт (нім. Kreisgebiet Solotoje)
- Гуссенбахський ґебіт (нім. Kreisgebiet Gussenbach)
- Бальцерський ґебіт (нім. Kreisgebiet Balzer)
- Квасниківський ґебіт (нім. Kreisgebiet Kwassnikowka)
- Марксштадтський ґебіт (нім. Kreisgebiet Marxstadt)
- Унтервальденський ґебіт (нім. Kreisgebiet Unterwalden)
- Мокроуський ґебіт (нім. Kreisgebiet Mokrous)
- Краснокутський ґебіт (нім. Kreisgebiet Krassnyj Kut)
- Безимянівський ґебіт (нім. Kreisgebiet Besymjannaja)
- Зельманський ґебіт (нім. Kreisgebiet Selman)
- Фріденфельдський ґебіт (нім. Kreisgebiet Friedenfeld)
- Іловатський ґебіт (нім. Kreisgebiet Ilowatka)
- Марієнтальський ґебіт (нім. Kreisgebiet Mariental)
- Гмелінський ґебіт (нім. Kreisgebiet Gmelinka)
- Палласівський ґебіт (нім. Kreisgebiet Pallasowka)
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2013. Процитовано 21 липня 2013.
- Reichskommissariat Ukraine [ 21 червня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Generalna okruga nimciv Povolzhya Wolgadeutscher Generalbezirk generalna okruga planuvalasya ne isnuvala Prapor Tretogo Rejhu Gerb Tretogo Rejhu Karta ARSR nimciv Povolzhya vidnovlenoyi u planah nacistiv u formi Generalnoyi okrugi nimciv Povolzhya Stolicya Pokrovsk Mova i nimecka Forma pravlinnya civilna administraciya Generalnij komisar ne priznachenij Derzhava Nimecka imperiya Rajhskomisariat Ukrayina Genera lna okru ga ni mciv Povo lzhya nim Wolgadeutscher Generalbezirk administrativno teritorialna odinicya Tretogo rajhu yaku planuvalosya utvoriti u skladi Rajhskomisariatu Ukrayina na teritoriyi skasovanoyi radyanskoyu vladoyu u 1941 r avtonomiyi nimciv Povolzhya pid chas Nimecko radyanskoyi vijni IstoriyaPlan Rozenberga peredbachav zberezhennya etnichnogo harakteru zagarbanih shidnih teritorij za vinyatkom krayin Baltiyi Golovnim dlya nogo bulo poslabiti ta izolyuvati Rosiyu yaku vin nenavidiv i boyavsya Zvidsi zadum Rozenberga utvoriti navkolo Velikorosiyi lancyug nacionalnih derzhav zalezhnih vid Nimechchini ta vorozhih do Rosiyi Odniyeyu z nih bachilasya Ukrayina Vona bula najbilsha tomu j vimagala do sebe najbilshoyi uvagi Takih poglyadiv dotrimuvalisya j deyaki inshi vplivovi osobi Nimechchini osoblivo sered vishih vijskovih kil yaki pam yatali vstup nimeckoyi armiyi do Ukrayini 1918 r na zaproshennya Centralnoyi Radi Ale ci poglyadi rozhodilisya z planami Gitlera j tomu naslidkiv ne mali Fyurer vidkinuv propoziciyi Rozenberga 25 kvitnya 1941 r Rozenberg zakinchiv robotu nad Pam yatnoyu zapiskoyu 2 Vikladenij u nij plan uzhe cilkom vidpovidav vkazivkam Gitlera Vin peredbachav stvorennya na okupovanij radyanskij teritoriyi kolonialnih satrapij u viglyadi nimeckih rajhskomisariativ Ostland baltijski krayini ta Bilorus Ukrayina Moskoviya Kavkaz Ukrayina za cim planom mala prostyagtisya azh do Volgi ohoplyuyuchi teritoriyu avtonomnoyi respubliki nimciv Povolzhya Administrativno teritorialnij podilU razi stvorennya generalna okruga nimciv Povolzhya podilyalasya b na taki 16 gebitiv okrug Nizhnodobrinskij gebit nim Kreisgebiet Nishnaja Dobrinka Zolotivskij gebit nim Kreisgebiet Solotoje Gussenbahskij gebit nim Kreisgebiet Gussenbach Balcerskij gebit nim Kreisgebiet Balzer Kvasnikivskij gebit nim Kreisgebiet Kwassnikowka Marksshtadtskij gebit nim Kreisgebiet Marxstadt Untervaldenskij gebit nim Kreisgebiet Unterwalden Mokrouskij gebit nim Kreisgebiet Mokrous Krasnokutskij gebit nim Kreisgebiet Krassnyj Kut Bezimyanivskij gebit nim Kreisgebiet Besymjannaja Zelmanskij gebit nim Kreisgebiet Selman Fridenfeldskij gebit nim Kreisgebiet Friedenfeld Ilovatskij gebit nim Kreisgebiet Ilowatka Mariyentalskij gebit nim Kreisgebiet Mariental Gmelinskij gebit nim Kreisgebiet Gmelinka Pallasivskij gebit nim Kreisgebiet Pallasowka Primitki Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2013 Procitovano 21 lipnya 2013 Reichskommissariat Ukraine 21 chervnya 2012 u Wayback Machine nim Div takozhArhangelsk Astrahan liniya Plan Ost Povolzhya