Борис Карамишев

Карамишев Борис Павлович (15 травня 1915, Петроград, Російська імперія — 29 вересня 2003, Москва, Росія) — радянський, російський композитор, диригент, керівник естрадного оркестру «Блакитний екран». Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1980).

Карамишев Борис Павлович
рос. Борис Павлович Карамышев рос. Борис Карамышев
Основна інформація
Дата народження	15 травня 1915(1915-05-15)
Місце народження	Петроград, Російська імперія
Дата смерті	29 вересня 2003(2003-09-29)
Місце смерті	Москва, Росія
Поховання	Ніколо-Архангельський цвинтар
Громадянство	СРСР і Росія
Професії	композитор, класичний піаніст, диригент
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографічні відомості

Народився 15 травня 1915 р. в Петрограді. У 1939 р. закінчив Ленінградське музичне училище по кл. композиції і по кл. диригування.

У 1934—1939 рр. — керівник Ленінградського молодіжного естрадного оркестру.

У 1939—1941 рр. — керівник червоноармійського оркестру.

У 1941—1945 рр. — начальник фронтових зразково-показових духових оркестрів.

У 1952—1955 — диригент естрадного оркестру саду «Ермітаж» в Москві.

У 1956—1964 — диригент інструментального ансамблю Всесоюзного радіо «Маяк».

З 1965 р. — художожественний керівник і головний диригент концертно-естрадного оркестру «Блакитний екран».

Фільмографія

Автор музики до фільмів:

• (1956)
• «Орлятко» (1957)
• «Зелений фургон» (1959, у співавт. з I. Якушенком)
• «На зеленій землі моїй» (1959)
• «Повернення» (у співавт. з М. Машкіним)
• (1960)
• (1962)
• (1962)
• «Наш чесний хліб» (1964, у співавт. з Л. Бакаловим)
• «Вірність» (1965)
• «Маленький утікач» (1966, СРСР—Японія)
• «Вершники» (1972, т/ф, 2 а)
• «Недопесок Наполеон III» (1978)
• «Семеро солдатиків» (1982) та ін.

Посилання

• «Велика біографічна енциклопедія 2009»: Карамишев Борис Павлович (dic.academic.ru)(рос.)
• https://www.kino-teatr.ru/kino/composer/sov/31415/works/ [ 5 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Борис Карамишев на discogs.com [ 22 липня 2020 у Wayback Machine.]