Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Битва під Капетроном або Битва під Пасінлером військове зіткнення візантійсько грузинської армії із армією сельджуків що

Битва під Капетроном

Битва під Капетроном

Битва під Капетроном, або Битва під Пасінлером — військове зіткнення візантійсько-грузинської армії із армією сельджуків, що відбулась у вересні 1048 року коло міста Капертон. Була частиною анатолійського походу сельджуцьких воєнначальників Їнала та Каталмиша, що став, фактично, початком епохи візантійсько-сельджуцьких війн. За рзультатами бою, одидві сторони понесли великі втрати, а сельджуцька армія відступила з території Імперії.

Битва під Капетроном
Координати: 39°58′46″ пн. ш. 41°40′32″ сх. д. / 39.97972200002777754° пн. ш. 41.67555600002777538° сх. д. / 39.97972200002777754; 41.67555600002777538
Дата: 10 або 18 вересня 1048 року.
Місце: Капертон (нині Пасінлер)
Результат: перемога імператорської армії
Сторони
Візантійська Імперія, Грузинське цартво Сельджуцька імперія
Командувачі
Аарон, Катакелон Кекуменес, Ліпарит IV Ібрагім Інал, Кутулмиш
Військові сили
~ 50 000 ~ 20 000

Передумови

У результаті перемоги Візантії у війні із Грузією та її сюзником яким було Анійське царство, у 1040 році, після смерті вірменського царя Ованеса-Смбата воно було передано під управління імператора Константина IX Мономаха та перетвено на Іберійську фему. На цей же час припадає чергове розширення кордонів держави сельджуків за Тогрул-бека, який захопив Азербайджан. Таким чином, між двома імперіями виник спільний кордон. Спостерігаючи за постійною експансією сельджуків, Мономах вступив у переговори із своїм союзником грузинським полководцем Ліпартом, щодо спільних дій по стримуванню подальшого просування турок на захід. Не дивлячись на це сельджукам на чолі із воїначальником Тогрул-бека Ібраґомом Їналом, вдалось захопити і повністю зруйнувати вірменське місто Ардзен — важливий торговельний центр, що лежав у межах нещодавно утвореної візантійської феми Іберія. Один із вірменських хроністів, Матвій Едесський, залишив повідомлення про те, що тут було знищено 150 000 жителів та викрадено 5000 голів худоби. З того часу місто Ардзен перестало існувати, а залишки його населення переселились до сусіднього Теодозіополя.

Зіткнення

Враховуючи спільну небезпеку, проти сельджуків виступила армія ромеїв на чолі із воєнначальниками Авраамом та Кекеменосом, а також грузинські війська Ліпарита. Загальна кількість цієї армії складала коло 50 000 воїнів. Чисельність армії Їнала складала коло 20 000.

Після заходу сонця, 10 або 18 вересня 1048 року, обидві армії зійшлись на рівнині коло міста Капетрон. Битва тривала всю ніч, аж що «співу півня». Двоє візантійських полководців очолювали два крила, а центр складали грузини із їхніми союзниками (абхазами). Зіткнення почалось із атаки легкої кавалерії сельджуків по всьому фронту, за якою послідував жорсткий ближній бій. Обидва крила, керовані Авраамом та Кекеменосом справились із натиском ворожої армії та зуміли її відступити. Однак центр, під командуванням Ліпарита IV був зім'ятий, а сам Ліпарит захоплений у полон. В той самий час обива ромейскі крила продовжували просуватись вперед та переслідувати турецькі сили, які їм протистояли. Вдосвіта вони «віддали хвалу Богу за свою перемогу», однак після цього дізнались про поразку центральної частини армії та полонення Ліпарита.

Значення та наслідки

Не дивлячись на відносну поразку, армія Їнала зуміла відносно вдало покинути межі Римської імперії разом із здобиччю та полоненими. За даними одного із арабських хроністів число полонених складало 100 000 осіб, а награбоване майно везли 10 000 верблюдів. Згодом, Константин IX надіслав викуп Тогрул-беку, який звільнив, у тому числі, і Ліпарита, взявши з нього обіцянку ніколи не воювати із сельджуками. Спустошення принесені наїздом сельджуків були дуже значними. Один із свідків — візантійський вельможа Євстахій Боїлас описує території де вони побували як дикі та «заселені лише зміями та скорпіонами». Битва під Капертоном стала першим практичним досвідом протистояння християнських армій із специфічною тактикою степового бою, характерного для кочових народів. Вона відкрила велику епоху візантійсько-сельджуцьких воєн які тривали до початку XIV століття, та завершенлись крахом сельджуцької держави і стратегічним ослабленням та зменшенням Візантійської імперії.

Див. також

Примітки

  1. Степаненко В. П. Политическая обстановка в Закавказье в первой половине XI в. // Античная древность и средние века. — 1975. — Вып. 11
  2. Friendly A. (1981) The Dreadful Day: The Battle of Manzikert 1071, London: Hutchin- son, 134–135
  3. Minorsky, Vladimir (1953). Studies in Caucasian History. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 61–63
  4. Ībnü'l Esir (Tr. çev. Abdulkerim Özaydın) (1987) El-Kamil Fi't-Tarih Tercümesi İstanbul: Bahar Yayinevi
  5. Blaum, Paul A. (2005). "Diplomacy gone to seed: a history of Byzantine foreign relations, A.D. 1047-57

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bitva pid Kapetronom abo Bitva pid Pasinlerom vijskove zitknennya vizantijsko gruzinskoyi armiyi iz armiyeyu seldzhukiv sho vidbulas u veresni 1048 roku kolo mista Kaperton Bula chastinoyu anatolijskogo pohodu seldzhuckih voyennachalnikiv Yinala ta Katalmisha sho stav faktichno pochatkom epohi vizantijsko seldzhuckih vijn Za rzultatami boyu odidvi storoni ponesli veliki vtrati a seldzhucka armiya vidstupila z teritoriyi Imperiyi Bitva pid Kapetronom Koordinati 39 58 46 pn sh 41 40 32 sh d 39 97972200002777754 pn sh 41 67555600002777538 sh d 39 97972200002777754 41 67555600002777538 Data 10 abo 18 veresnya 1048 roku Misce Kaperton nini Pasinler Rezultat peremoga imperatorskoyi armiyi Storoni Vizantijska Imperiya Gruzinske cartvo Seldzhucka imperiya Komanduvachi Aaron Katakelon Kekumenes Liparit IV Ibragim Inal Kutulmish Vijskovi sili 50 000 20 000PeredumoviU rezultati peremogi Vizantiyi u vijni iz Gruziyeyu ta yiyi syuznikom yakim bulo Anijske carstvo u 1040 roci pislya smerti virmenskogo carya Ovanesa Smbata vono bulo peredano pid upravlinnya imperatora Konstantina IX Monomaha ta peretveno na Iberijsku femu Na cej zhe chas pripadaye chergove rozshirennya kordoniv derzhavi seldzhukiv za Togrul beka yakij zahopiv Azerbajdzhan Takim chinom mizh dvoma imperiyami vinik spilnij kordon Sposterigayuchi za postijnoyu ekspansiyeyu seldzhukiv Monomah vstupiv u peregovori iz svoyim soyuznikom gruzinskim polkovodcem Lipartom shodo spilnih dij po strimuvannyu podalshogo prosuvannya turok na zahid Ne divlyachis na ce seldzhukam na choli iz voyinachalnikom Togrul beka Ibragomom Yinalom vdalos zahopiti i povnistyu zrujnuvati virmenske misto Ardzen vazhlivij torgovelnij centr sho lezhav u mezhah neshodavno utvorenoyi vizantijskoyi femi Iberiya Odin iz virmenskih hronistiv Matvij Edesskij zalishiv povidomlennya pro te sho tut bulo znisheno 150 000 zhiteliv ta vikradeno 5000 goliv hudobi Z togo chasu misto Ardzen perestalo isnuvati a zalishki jogo naselennya pereselilis do susidnogo Teodoziopolya ZitknennyaVrahovuyuchi spilnu nebezpeku proti seldzhukiv vistupila armiya romeyiv na choli iz voyennachalnikami Avraamom ta Kekemenosom a takozh gruzinski vijska Liparita Zagalna kilkist ciyeyi armiyi skladala kolo 50 000 voyiniv Chiselnist armiyi Yinala skladala kolo 20 000 Pislya zahodu soncya 10 abo 18 veresnya 1048 roku obidvi armiyi zijshlis na rivnini kolo mista Kapetron Bitva trivala vsyu nich azh sho spivu pivnya Dvoye vizantijskih polkovodciv ocholyuvali dva krila a centr skladali gruzini iz yihnimi soyuznikami abhazami Zitknennya pochalos iz ataki legkoyi kavaleriyi seldzhukiv po vsomu frontu za yakoyu posliduvav zhorstkij blizhnij bij Obidva krila kerovani Avraamom ta Kekemenosom spravilis iz natiskom vorozhoyi armiyi ta zumili yiyi vidstupiti Odnak centr pid komanduvannyam Liparita IV buv zim yatij a sam Liparit zahoplenij u polon V toj samij chas obiva romejski krila prodovzhuvali prosuvatis vpered ta peresliduvati turecki sili yaki yim protistoyali Vdosvita voni viddali hvalu Bogu za svoyu peremogu odnak pislya cogo diznalis pro porazku centralnoyi chastini armiyi ta polonennya Liparita Znachennya ta naslidkiNe divlyachis na vidnosnu porazku armiya Yinala zumila vidnosno vdalo pokinuti mezhi Rimskoyi imperiyi razom iz zdobichchyu ta polonenimi Za danimi odnogo iz arabskih hronistiv chislo polonenih skladalo 100 000 osib a nagrabovane majno vezli 10 000 verblyudiv Zgodom Konstantin IX nadislav vikup Togrul beku yakij zvilniv u tomu chisli i Liparita vzyavshi z nogo obicyanku nikoli ne voyuvati iz seldzhukami Spustoshennya prineseni nayizdom seldzhukiv buli duzhe znachnimi Odin iz svidkiv vizantijskij velmozha Yevstahij Boyilas opisuye teritoriyi de voni pobuvali yak diki ta zaseleni lishe zmiyami ta skorpionami Bitva pid Kapertonom stala pershim praktichnim dosvidom protistoyannya hristiyanskih armij iz specifichnoyu taktikoyu stepovogo boyu harakternogo dlya kochovih narodiv Vona vidkrila veliku epohu vizantijsko seldzhuckih voyen yaki trivali do pochatku XIV stolittya ta zavershenlis krahom seldzhuckoyi derzhavi i strategichnim oslablennyam ta zmenshennyam Vizantijskoyi imperiyi Div takozhBitva bilya Mancikerta Bitva pid Filomelionom Bij na MeandriPrimitkiStepanenko V P Politicheskaya obstanovka v Zakavkaze v pervoj polovine XI v Antichnaya drevnost i srednie veka 1975 Vyp 11 Friendly A 1981 The Dreadful Day The Battle of Manzikert 1071 London Hutchin son 134 135 Minorsky Vladimir 1953 Studies in Caucasian History Cambridge Cambridge University Press pp 61 63 ibnu l Esir Tr cev Abdulkerim Ozaydin 1987 El Kamil Fi t Tarih Tercumesi Istanbul Bahar Yayinevi Blaum Paul A 2005 Diplomacy gone to seed a history of Byzantine foreign relations A D 1047 57

Дата публікації:
Топ