Лі́дія (Мартинівна) Ау́стер (ест. Lydia Auster, 30 травня 1912, Петропавловськ, Російська імперія, нині Казахстан — 3 квітня 1993, Таллінн, Естонія) — естонська композиторка, заслужена діячка мистецтв Естонської РСР (1957 р.), народна артистка ЕРСР (1984 р.).
Лідія Аустер | |
---|---|
ест. Lydia Auster | |
Основна інформація | |
Дата народження | 17 травня (30 травня) 1912 |
Місце народження | Петропавловськ, Російська імперія |
Дата смерті | 3 квітня 1993 (80 років) |
Місце смерті | Таллінн, Естонія |
Поховання | Метсакальмісту |
Громадянство | СРСР, Естонія |
Професії | композиторка |
Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського і Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Біографія
Лідія Аустер вивчала фортепіано та композицію з 1927 по 1931 роки в Омську в M. Невітова. Далі навчалася з 1931 по 1934 роки — у Ленінградській консерваторії в Марії Юдіної. У 1938 році закінчила Московську консерваторію у Віссаріона Шебаліна, а у 1945 році — під його керівництвом закінчила аспірантуру. У 1943—1944 роках працювала старшим музичним редактором .
У 1945 році переїхала до Таллінна. З 1948 по 1984 роки Лідія Аустер була художнім керівником державної та радіокомпанії Естонської Радянської Соціалістичної Республіки. У 1949—1967 роках — член редколегії газети «Sirpja vasar». Член ради .
З 1930 років вона складала пісні для солістів та хорів. Також написала численні музичні твори для фортепіано, духових, скрипки, твори для симфонічного оркестру. Написала лібрето до багатьох балетів та короткої опери «Maihommik». Більшість її музичних робіт позначена романтичним націоналізмом. Балет «Тійна» відіграв значну роль у становленні естонської хореографічної культури.
Член КПРС з 1955 року.
Твори
- Опера-новела — «Травневий ранок» (Тарту, 1970 р.);
- балети — «Тійна» (за п'єсою «Перевертень» , Таллінн, театр «Естонія» 1955 р.), «Північний сон» (для дітей, там же, 1960 р.), «Ромео, Джульєта і пітьма» (за повістю Я. Отченашека, Тарту, театр «Ванемуйне» 1970 р.);
- хореографічна сцена — «Нічна молотьба» (Таллінн, 1967 р.);
- кантата — «Анчар» (за Пушкіном, 1937 р.);
- для оркестру — симфоньєта (1938 р.), «Естонська сюїта» (1948 р.), увертюра-фантазія «Естонія» (1945 р.), «Святкова увертюра» (1947 р.), увертюра «Слава Радянської Естонії» (1950 р.) та ін.;
- концерти з оркестром — для фортепіано (1952 р.), ліричне концертіно для скрипки «Літо в Кясму» (1966 р.);
- 3 струні квартети (1937 р., 1940 р., 1945 р. — на туркменські теми);
- для квартету дерев'яних духовий інструментів — сюїта на естонські народні теми (1945 р.), «Прелюдія і фуга» (1936 р.);
- для фортепіано — цикл «Весняні прелюдії» (1950 р.), 3 танці (1939 р.);
- для 2 фортепіано — 2 сюїти на теми з балету «Тійна» (1947 р., 1950 р.);
- для скрипки й фортепіано — п'єси;
- для оркестру російських народних інструментів — 3 сюїти (1937 р., 1938 р., 1939 р.— «Червоноармійська»);
- для оркестру туркменських народних інструментів — 6 танців (1941—1943 рр.);
- для голосу й фортепіано — романси на слова М. Лермонтова, С. Єсеніна, Л. Койдули, радянських поетів;
- для хору — «Герой праці» (слова Д. Вааранді, 1948 р.), балада «Слово мого фронтового друга» (слова М. Матусовського, 1967 р.), для змішаного хору та туркменських народних інструментів — 4 п'єси (1941—1943 рр.);
- дитячі пісні, масові пісні, музика для театру тощо.
Примітки
- Л. Энтелис «Lydia Auster» [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- youtu.be
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.
Джерела
- Большая биографическая энциклопедия [ 11 травня 2017 у Wayback Machine.], 2009 (рос.)
- Балетная Энциклопедия // Большая Советская энциклопедия, ред. Ю. Н. Григорович — М., 1981.
- Біографія [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Твори [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Платівки [ 4 травня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li diya Martinivna Au ster est Lydia Auster 30 travnya 1912 Petropavlovsk Rosijska imperiya nini Kazahstan 3 kvitnya 1993 Tallinn Estoniya estonska kompozitorka zasluzhena diyachka mistectv Estonskoyi RSR 1957 r narodna artistka ERSR 1984 r Lidiya Austerest Lydia AusterZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 17 travnya 30 travnya 1912 1912 05 30 Misce narodzhennya Petropavlovsk Rosijska imperiyaData smerti 3 kvitnya 1993 1993 04 03 80 rokiv Misce smerti Tallinn EstoniyaPohovannya MetsakalmistuGromadyanstvo SRSR EstoniyaProfesiyi kompozitorkaOsvita Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo i Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaBiografiyaLidiya Auster vivchala fortepiano ta kompoziciyu z 1927 po 1931 roki v Omsku v M Nevitova Dali navchalasya z 1931 po 1934 roki u Leningradskij konservatoriyi v Mariyi Yudinoyi U 1938 roci zakinchila Moskovsku konservatoriyu u Vissariona Shebalina a u 1945 roci pid jogo kerivnictvom zakinchila aspiranturu U 1943 1944 rokah pracyuvala starshim muzichnim redaktorom U 1945 roci pereyihala do Tallinna Z 1948 po 1984 roki Lidiya Auster bula hudozhnim kerivnikom derzhavnoyi ta radiokompaniyi Estonskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki U 1949 1967 rokah chlen redkolegiyi gazeti Sirpja vasar Chlen radi Z 1930 rokiv vona skladala pisni dlya solistiv ta horiv Takozh napisala chislenni muzichni tvori dlya fortepiano duhovih skripki tvori dlya simfonichnogo orkestru Napisala libreto do bagatoh baletiv ta korotkoyi operi Maihommik Bilshist yiyi muzichnih robit poznachena romantichnim nacionalizmom Balet Tijna vidigrav znachnu rol u stanovlenni estonskoyi horeografichnoyi kulturi Chlen KPRS z 1955 roku TvoriOpera novela Travnevij ranok Tartu 1970 r baleti Tijna za p yesoyu Pereverten Tallinn teatr Estoniya 1955 r Pivnichnij son dlya ditej tam zhe 1960 r Romeo Dzhulyeta i pitma za povistyu Ya Otchenasheka Tartu teatr Vanemujne 1970 r horeografichna scena Nichna molotba Tallinn 1967 r kantata Anchar za Pushkinom 1937 r dlya orkestru simfonyeta 1938 r Estonska syuyita 1948 r uvertyura fantaziya Estoniya 1945 r Svyatkova uvertyura 1947 r uvertyura Slava Radyanskoyi Estoniyi 1950 r ta in koncerti z orkestrom dlya fortepiano 1952 r lirichne koncertino dlya skripki Lito v Kyasmu 1966 r 3 struni kvarteti 1937 r 1940 r 1945 r na turkmenski temi dlya kvartetu derev yanih duhovij instrumentiv syuyita na estonski narodni temi 1945 r Prelyudiya i fuga 1936 r dlya fortepiano cikl Vesnyani prelyudiyi 1950 r 3 tanci 1939 r dlya 2 fortepiano 2 syuyiti na temi z baletu Tijna 1947 r 1950 r dlya skripki j fortepiano p yesi dlya orkestru rosijskih narodnih instrumentiv 3 syuyiti 1937 r 1938 r 1939 r Chervonoarmijska dlya orkestru turkmenskih narodnih instrumentiv 6 tanciv 1941 1943 rr dlya golosu j fortepiano romansi na slova M Lermontova S Yesenina L Kojduli radyanskih poetiv dlya horu Geroj praci slova D Vaarandi 1948 r balada Slovo mogo frontovogo druga slova M Matusovskogo 1967 r dlya zmishanogo horu ta turkmenskih narodnih instrumentiv 4 p yesi 1941 1943 rr dityachi pisni masovi pisni muzika dlya teatru tosho PrimitkiL Entelis Lydia Auster 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros youtu be Arhiv originalu za 16 kvitnya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2016 DzherelaBolshaya biograficheskaya enciklopediya 11 travnya 2017 u Wayback Machine 2009 ros Baletnaya Enciklopediya Bolshaya Sovetskaya enciklopediya red Yu N Grigorovich M 1981 Biografiya 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine angl PosilannyaTvori 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Plativki 4 travnya 2016 u Wayback Machine