Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ві́смар (нім. Wismar) — місто в Німеччині, місто земельного підпорядкування, Ганзейське місто, розташоване в землі Мекленбург-Передня Померанія. Районний центр району Північно-Західний Мекленбург.
| Вісмар Wismar | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 54°05′ пн. ш. 12°08′ сх. д. / 54.083° пн. ш. 12.133° сх. д. | |||||
| Країна |  Німеччина | ||||
| Адмінодиниця | Північно-Західний Мекленбург | ||||
| Столиця для | Північно-Західний Мекленбург (rural district of Mecklenburg-Vorpommern) | ||||
| Засновано | 13 століття | ||||
| Площа | 41,36 км² | ||||
| Населення | 42 824 | ||||
| Висота НРМ | 13 м | ||||
| Міста-побратими | Кале (1966)[1], Ольборг (1961)[1], Любек (1987)[1], Кемі (1959)[1], комуна Кальмар (15 червня 2002)[1][2], Поградец (2019)[1] | ||||
| Телефонний код | 23952, 23966, 23968, 23970 | ||||
| Номери автомобілів | HWI і WIS | ||||
| GeoNames | 7602561 | ||||
| OSM | r62599 ·R | ||||
| Поштові індекси | 23966, 23970 і 23952 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Роземарі Вількен | ||||
| Вебсайт | www.Wismar.de | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
| | |||||
 Вісмар у Вікісховищі | |||||
| Історичні центри Штральзунда і Вісмара | |
|---|---|
| Historic Centres of Stralsund and Wismar | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 53°53′33″ пн. ш. 11°27′54″ сх. д. / 53.89250000002777341° пн. ш. 11.46500000002777675° сх. д. | |
| Країна | Німеччина |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | ii, iv |
| Об'єкт № | 1067 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2002 (26 сесія) |
| | |
| Вісмар у Вікісховищі | |
Населення становить 42 824 ос. (станом на 31 грудня 2020). Займає площу 41,36 км².
Історія
Точна дата виникнення поселення під назвою Вісмар і коріння цієї назви невідомі, хоча звучання цього слова співзвучно слов'янським мовам. Відомо, що в 1293 у місто Вісмар спільно з Любеком і Ростоком організували торговий Ганзейский союз. З 1257 по 1358 місто служив резиденцією князів Мекленбургу. У місті 70 раз проводилися загальні збори, на яких вирішувалися питання союзу. Однак після відкриття Америки торгові шляхи змістилися на Захід, і Ганза припинила своє існування. З цього часу місто втрачає своє значення. Економічний занепад довершила тридцятирічна війна. Згідно з Вестфальським миром 1648, Вісмар відійшов під владу Швеції, яка розглядала місто як свою «найбільшу фортецю в Європі».
В 1803 у Швеція орендувала місто і острів Пель у герцогів Мекленбург-Шверин строком на 100 років. Але шведи не змогли розплатитися вчасно, і місто та навколишня територія знову увійшли до складу Мекленбурга.
Місто, у якому знаходилися заводи авіаційної фірми «Дорньє», сильно постраждав від бомбардувань союзників у Другу світову війну. Проте центр міста увійшов в 2002 році в список ЮНЕСКО як світова культурна спадщина.
У роки НДР місто розглядалося як друга за значимістю морська гавань держави, що спеціалізувалася на відвантаження калійних добрив.
Пам'ятки
Ринкова площа
На фото видно цегляний «Старий швед», побудований в 1380 р. Свою назву «Старий швед» отримав лише в 1878 , коли в ньому було відкрито готель.
Це найбільша на Землі ринкова площа розміром 100 × 100 м. На ній в 1602 році по кресленнях Філіпа Брандіна встановлений 12-гранний павільйон, виконаний у стилі голландського Ренесансу. Павільйон, званий Wasserkunst, до 1897 року служив в ролі роздаткового пункту, з якого забезпечувалися водою 220 житлових і 16 громадських будівель. Цей павільйон, поряд з церквою Святої Марії, віднесений до найважливіших визначних пам'яток міста.
Церква Св. Марії
До війни належала до числа найбільших північнонімецьких церков, виконаних у стилі цегляної готики. Її архітектор, , взяв за зразок трехнефную базиліку церкви Марії в Любеку. У квітні 1945 під час бомбардування основну будівлю було сильно пошкоджено. Руїни були остаточно підірвані в 1960 році. Від церкви залишилася лише висока башта (81 м), на якій висять 9 дзвонів XVI—XVII століть.
Тут же в 1647 році встановлено годинник з циферблатом 5 × 5 м, який чотири рази за день виконуэ один з 20 хоралів.
Церква Св. Миколи
Побудована за зразком церкви Марії як трехнефна базиліка. Середній неф має висоту 37 м, що робить його четвертою по висоті церквою Німеччині (після Ульма, Кельну і Любеку).
Література
- Baedecker. Deutschland. Verlag Karl Baedeker.2002.
- Bernd Wurlitzer- Mecklenburg-Vorpommern. 5 aktualisierte Auflage.DuMont Reiseverlag, Köln.2004. •
- Weltgeschichte-Daten Fakten Bilder-Georg Westermann Verlag; Braunschweig 1987 —
Посилання
- Офіційна сторінка [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Фотографії
-
![image]()
Церква -
![image]()
-
![image]()
Вокзал
Примітки
- https://www.wismar.de/Tourismus-Welterbe/Wismar-wissenswert/St%C3%A4dtepartnerschaften
- https://www.kalmar.se/kommun-och-politik/internationellt-arbete/vanorter.html
- * Назва в офіційному англомовному списку
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi smar nim Wismar misto v Nimechchini misto zemelnogo pidporyadkuvannya Ganzejske misto roztashovane v zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya Rajonnij centr rajonu Pivnichno Zahidnij Meklenburg Vismar Wismard praporWismarer WasserkunstWismarer WasserkunstOsnovni dani54 05 pn sh 12 08 sh d 54 083 pn sh 12 133 sh d 54 083 12 133Krayina NimechchinaAdminodinicya Pivnichno Zahidnij MeklenburgStolicya dlya Pivnichno Zahidnij Meklenburg rural district of Mecklenburg Vorpommern Zasnovano 13 stolittyaPlosha 41 36 km Naselennya 42 824Visota NRM 13 mMista pobratimi Kale 1966 1 Olborg 1961 1 Lyubek 1987 1 Kemi 1959 1 komuna Kalmar 15 chervnya 2002 1 2 Pogradec 2019 1 Telefonnij kod 23952 23966 23968 23970Nomeri avtomobiliv HWI i WISGeoNames 7602561OSM r62599 RPoshtovi indeksi 23966 23970 i 23952Miska vladaMer mista Rozemari VilkenVebsajt www Wismar deMapa Vismar u VikishovishiIstorichni centri Shtralzunda i VismaraHistoric Centres of Stralsund and Wismar Svitova spadshina53 53 33 pn sh 11 27 54 sh d 53 89250000002777341 pn sh 11 46500000002777675 sh d 53 89250000002777341 11 46500000002777675Krayina NimechchinaTip KulturnijKriteriyi ii ivOb yekt 1067Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2002 26 sesiya Vismar u Vikishovishi Naselennya stanovit 42 824 os stanom na 31 grudnya 2020 Zajmaye ploshu 41 36 km IstoriyaTochna data viniknennya poselennya pid nazvoyu Vismar i korinnya ciyeyi nazvi nevidomi hocha zvuchannya cogo slova spivzvuchno slov yanskim movam Vidomo sho v 1293 u misto Vismar spilno z Lyubekom i Rostokom organizuvali torgovij Ganzejskij soyuz Z 1257 po 1358 misto sluzhiv rezidenciyeyu knyaziv Meklenburgu U misti 70 raz provodilisya zagalni zbori na yakih virishuvalisya pitannya soyuzu Odnak pislya vidkrittya Ameriki torgovi shlyahi zmistilisya na Zahid i Ganza pripinila svoye isnuvannya Z cogo chasu misto vtrachaye svoye znachennya Ekonomichnij zanepad dovershila tridcyatirichna vijna Zgidno z Vestfalskim mirom 1648 Vismar vidijshov pid vladu Shveciyi yaka rozglyadala misto yak svoyu najbilshu fortecyu v Yevropi V 1803 u Shveciya orenduvala misto i ostriv Pel u gercogiv Meklenburg Shverin strokom na 100 rokiv Ale shvedi ne zmogli rozplatitisya vchasno i misto ta navkolishnya teritoriya znovu uvijshli do skladu Meklenburga Misto u yakomu znahodilisya zavodi aviacijnoyi firmi Dornye silno postrazhdav vid bombarduvan soyuznikiv u Drugu svitovu vijnu Prote centr mista uvijshov v 2002 roci v spisok YuNESKO yak svitova kulturna spadshina U roki NDR misto rozglyadalosya yak druga za znachimistyu morska gavan derzhavi sho specializuvalasya na vidvantazhennya kalijnih dobriv Pam yatkiRinkova plosha Na foto vidno ceglyanij Starij shved pobudovanij v 1380 r Svoyu nazvu Starij shved otrimav lishe v 1878 koli v nomu bulo vidkrito gotel Ce najbilsha na Zemli rinkova plosha rozmirom 100 100 m Na nij v 1602 roci po kreslennyah Filipa Brandina vstanovlenij 12 grannij paviljon vikonanij u stili gollandskogo Renesansu Paviljon zvanij Wasserkunst do 1897 roku sluzhiv v roli rozdatkovogo punktu z yakogo zabezpechuvalisya vodoyu 220 zhitlovih i 16 gromadskih budivel Cej paviljon poryad z cerkvoyu Svyatoyi Mariyi vidnesenij do najvazhlivishih viznachnih pam yatok mista Cerkva Sv Mariyi Do vijni nalezhala do chisla najbilshih pivnichnonimeckih cerkov vikonanih u stili ceglyanoyi gotiki Yiyi arhitektor vzyav za zrazok trehnefnuyu baziliku cerkvi Mariyi v Lyubeku U kvitni 1945 pid chas bombarduvannya osnovnu budivlyu bulo silno poshkodzheno Ruyini buli ostatochno pidirvani v 1960 roci Vid cerkvi zalishilasya lishe visoka bashta 81 m na yakij visyat 9 dzvoniv XVI XVII stolit Cerkva Sv Mariyi Tut zhe v 1647 roci vstanovleno godinnik z ciferblatom 5 5 m yakij chotiri razi za den vikonue odin z 20 horaliv 2012 02 25 115453 Uhr Hauptwache WismarCerkva Sv Mikoli Pobudovana za zrazkom cerkvi Mariyi yak trehnefna bazilika Serednij nef maye visotu 37 m sho robit jogo chetvertoyu po visoti cerkvoyu Nimechchini pislya Ulma Kelnu i Lyubeku LiteraturaBaedecker Deutschland Verlag Karl Baedeker 2002 ISBN 3 8297 1004 6 Bernd Wurlitzer Mecklenburg Vorpommern 5 aktualisierte Auflage DuMont Reiseverlag Koln 2004 ISBN 3 7701 3849 X Weltgeschichte Daten Fakten Bilder Georg Westermann Verlag Braunschweig 1987 ISBN 3 07 509036 0PosilannyaOficijna storinka 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine FotografiyiCerkva VokzalPrimitkihttps www wismar de Tourismus Welterbe Wismar wissenswert St C3 A4dtepartnerschaften https www kalmar se kommun och politik internationellt arbete vanorter html Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku