Черса к Dipsacus L рід багаторічних трав янистих рослин підродини черсакових Відомо 15 20 видів поширених у Євразії та П

Черса́к (Dipsacus L.) — рід багаторічних трав'янистих рослин підродини черсакових. Відомо 15–20 видів поширених у Євразії та Північній Африці. В Україні розповсюджені 6 видів.

Черсак


Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Черсакоцвіті (Dipsacales)
Родина:	Жимолостеві (Caprifoliaceae)
Підродина:
Рід:	Черсак (Dipsacus) L.
Вікісховище: Dipsacus

Опис

Трави, дворічні або багаторічні. Стебла прямостоячі. Прикореневі листки довгочерешкові, цілі, 3-часточкові або 5-перисто-розділені зазвичай зубчасті або лопатеві. Стеблові листки супротивні, сидячі або черешкові, зазвичай 3-5-лопатеві, іноді перисто-розділені або цілі, обидві поверхні зазвичай жорстко-волосисті, але голі у деяких видів. Квіткові голови кінцеві, довгасті, круглясті або яйцеподібно-круглясті. Чашечка 4-дольна, біло запушена. Віночок трубчастий, 4-лопатевий; часточки неоднакові за розмірами. Тичинок 4, вставлені в трубу віночка, чергуються з часточками віночка

Використання, етимологія

У культуру запроваджено (Dipsacus sativus), поширений у Криму на промислових плантаціях; його супліддя (так звану ворсувальну шишку) використовують у текстильній промисловості для наведення ворси на вовняні та інші вироби. Колись їх використовували у — для остаточного чесання льону, бавовни чи вовни.

Етимологія: назва походить від дієслова черсати — «шкребти», бо гострі суцвіття цієї рослини вживаються для наведення ворси на сукні (її черсанням).

Види в Україні

Галерея

Dipsacus fullonum
Dipsacus fullonum
Dipsacus laciniatus
Dipsacus pilosus
Dipsacus strigosus

Примітки

. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 16.10.2019. (англ.)
Dipsacus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — С. 308, 309. — .

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[efloras-1] . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 16.10.2019. (англ.)

[2] Dipsacus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

[3] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — С. 308, 309. — .