Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка (тадж. Çumhūrijati Sūsiolistiji Şūraviji Muxtori Toçikston, Ҷумҳурияти Сӯсиолистии Шӯравии Мухтори Тоҷикистон) — автономна радянська соціалістична республіка у складі Узбецької РСР, що існувала у 1924—29 роки.
Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка Таджикская АССР Ҷумҳурияти Сӯсиолистии Шӯравии Мухтори Тоҷикистон | |||||
| |||||
| |||||
Столиця | Душанбе | ||||
Форма правління | Автономна Радянська Соціалістична Республіка | ||||
Історія | |||||
- Засновано | 14 жовтня 1924 | ||||
- Ліквідовано | 1929 | ||||
Площа | |||||
- 1926 | 143 100 км2 | ||||
Населення | |||||
- 1926 | 827 100 осіб | ||||
Густота | 5,8 осіб/км² | ||||
Валюта | карбованець | ||||
Загальні дані
Територіально Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка охоплювала межі сучасної центральноазійської держави Республіка Таджикистан, адміністративно — була складовою Узбецької РСР.
Станом на 1926 рік у Таджицькій АРСР проживало 827,1 тисяч осіб. Етнічний склад населення країни був наступним:
Історія
Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка була утворена 14 жовтня 1924 року внаслідок національно-державного розмежування радянських республік Середньої Азії під час розподілу Туркестанської АРСР та Бухарської РСР (короткотерміновий — протягом вересня-жовтня 1924 року наступник Бухарської Народної Радянської Республіки).
У листопаді 1924 року як найвищий орган влади у новоствореній АРСР було створено Революційний комітет Таджицької АРСР.
У січні 1925 року в Таджицьку АРСР увійшла Особлива Памірська область (у грудні того ж року перейменована у Горно-Бадахшанську автономну область).
Північні райони сучасного Таджикистану увійшли до складу Узбецької РСР і 1926 року були об'єднані в Ходжентський округ.
У 1926 році після майже остаточної перемоги над басмацтвом пройшли вибори до Рад.
У 1929 році Ходжентський округ увійшов до складу Таджицької АРСР. І нарешті 16 жовтня того ж (1929) року було створено Таджицьку РСР. Як союзна республіка до складу СРСР остання увійшла за півтора місяця по тому — 5 грудня 1929 року.
Примітки
- Всесоюзний перепис населення 1926 року (дані) на demoscope.ru
Література
- Таджицька Радянська Соціалістична Республіка // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 2 : Українська Радянська Соціалістична Республіка. — 494, [2] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 2 арк с., стор. 109
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tadzhicka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika tadzh Cumhurijati Susiolistiji Suraviji Muxtori Tocikston Ҷumҳuriyati Sӯsiolistii Shӯravii Muhtori Toҷikiston avtonomna radyanska socialistichna respublika u skladi Uzbeckoyi RSR sho isnuvala u 1924 29 roki Tadzhicka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Tadzhikskaya ASSR Ҷumҳuriyati Sӯsiolistii Shӯravii Muhtori Toҷikiston 1924 1929 Prapor Gerb TARSR istorichni kordoni na karti Stolicya Dushanbe Forma pravlinnya Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Istoriya Zasnovano 14 zhovtnya 1924 Likvidovano 1929 Plosha 1926 143 100 km2 Naselennya 1926 827 100 osib Gustota 5 8 osib km Valyuta karbovanecZagalni daniTeritorialno Tadzhicka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika ohoplyuvala mezhi suchasnoyi centralnoazijskoyi derzhavi Respublika Tadzhikistan administrativno bula skladovoyu Uzbeckoyi RSR Stanom na 1926 rik u Tadzhickij ARSR prozhivalo 827 1 tisyach osib Etnichnij sklad naselennya krayini buv nastupnim tadzhiki 74 6 uzbeki 21 2 kirgizi 1 4 IstoriyaTadzhicka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika bula utvorena 14 zhovtnya 1924 roku vnaslidok nacionalno derzhavnogo rozmezhuvannya radyanskih respublik Serednoyi Aziyi pid chas rozpodilu Turkestanskoyi ARSR ta Buharskoyi RSR korotkoterminovij protyagom veresnya zhovtnya 1924 roku nastupnik Buharskoyi Narodnoyi Radyanskoyi Respubliki U listopadi 1924 roku yak najvishij organ vladi u novostvorenij ARSR bulo stvoreno Revolyucijnij komitet Tadzhickoyi ARSR U sichni 1925 roku v Tadzhicku ARSR uvijshla Osobliva Pamirska oblast u grudni togo zh roku perejmenovana u Gorno Badahshansku avtonomnu oblast Pivnichni rajoni suchasnogo Tadzhikistanu uvijshli do skladu Uzbeckoyi RSR i 1926 roku buli ob yednani v Hodzhentskij okrug U 1926 roci pislya majzhe ostatochnoyi peremogi nad basmactvom projshli vibori do Rad U 1929 roci Hodzhentskij okrug uvijshov do skladu Tadzhickoyi ARSR I nareshti 16 zhovtnya togo zh 1929 roku bulo stvoreno Tadzhicku RSR Yak soyuzna respublika do skladu SRSR ostannya uvijshla za pivtora misyacya po tomu 5 grudnya 1929 roku PrimitkiVsesoyuznij perepis naselennya 1926 roku dani na demoscope ruLiteraturaTadzhicka Radyanska Socialistichna Respublika Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1984 T 11 kn 2 Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika 494 2 s 36 ark il il tabl portr karti 2 ark s stor 109