Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Васильович Брайкевич (нар. 17 листопада 1873 (29 листопада 1873), Попівка, Одеський повіт, Херсонська губернія — †12 лютого 1940, Лондон) — український інженер, економіст, колекціонер, меценат, громадський діяч, Одеський міський голова 1917 та 1918 років.
| Михайло Васильович Брайкевич | |
|---|---|
 | |
 36-й Одеський міський голова(від Тимчасового уряду) | |
| 17 грудня 1918 — 1918 | |
| Попередник | Олександр Сергійович Санніков |
| Наступник | А. А. Ярошевич |
| Народився | 17 (29) листопада 1873 с. Попівка, Одеський повіт, Херсонська губернія |
| Помер | 12 лютого 1940 Лондон, Велика Британія |
| Відомий як | публіцист |
| Національність | українець |
| Політична партія | Кадети |
Освіта
Михайло Брайкевич народився в сім'ї дворян. 1897 року закінчив Інститут корпусу інженерів шляхів сполучення.
Кар'єра
Інженерна діяльність
Саме Михайло Васильович спроектував та побудував порт у місті Лієпая та дредноут на Миколаївській суднобудівній верфі. Брайкевич був членом (а пізніше — головою) Імператорського технічного товариства, директором , «Загальної будівельної компанії». 1907 року після одруження Михайло почав працювати в інженерній фірмі свого тестя і кілька разів влітку виїжджав за її напрямками на будівництво Транссибу, а взимку трудився в Петербурзі і в Москві. Відділення фірми Бунґе відкрили пізніше і в Одесі, яким став завідувати Михайло Брайкевич.
1908 року акціонерне товариство Єйської залізниці розпочало будівництво 142-кілометрової магістралі, яка мала забезпечити підвезення зерна в і зв'язати місто з рештою Російської імперії. Міський голова В. В. Ненашев, за ініцітивою якого цей проект став реальністю, запросив як підрядника відомого інженера Михайла Брайкевича. Після його призначення будівництво дороги велося рекордно швидкими темпами. Укладання 133 верст шляху була закінчена вже в березні 1910 року. 1917 року він був заступником міністра промисловості і торгівлі Тимчасового уряду Росії.
Політична діяльність
У зв'язку з безладами в місті і арештом міського голови Пелікана, 11 березня 1917 року Міністр внутрішніх справ затвердив на посаді тимчасового міського голови Одеси Михайла Васильовича Брайкевича. Його заступником призначили меншовика В. Богуцького. Брайкевич взяв на себе відповідальність за міське господарство. Йому було доручено організувати вибори в міську Думу.
Перше засідання нової Думи відбулося 23 серпня, його відкрив міський голова Брайкевич. Звертаючись до присутніх, він підкреслив, що з часу лютневих подій зроблено багато і що, якби не «Громадський комітет» і Рада робітничих депутатів, вулиці були б залиті кров'ю. Керуючи «Громадським комітетом», Брайкевич займався веденням складного міського господарства. Так, на момент створення «Громадського комітету» у міській касі всі суми обчислювалися в 32 тис. руб. — а на момени засідання в міській касі налічувалося 2 млн 550 тис. руб. Своє звернення Брайкевич закінчив заявою, що «Громадський комітет» виконав свою місію і поступається місце демократично всенародно обраній міській Думі. Після його слів розпочали обрання міського голови.
У жовтні 1917 року Брайкевич призначений Товаришем міністра торгівлі, він залишає в Одесі цілий ряд посад: голови Одеського обласного військово-промислового комітету, голови наради по паливу, комісара з морських перевезень.
17 грудня 1918 року Брайкевича знову обирають міським головою Одеси — але на цій посаді він прослужив недовго. 21 березня 1919 року губернатором Одеси став , який мав завдання провести «андиденікінський переворот» в Одесі. Одним із прихильників Шварца був і Брайкевич. Реально оцінивши співвідношення сил і політичну ситуацію в квітні 1919 року, він назавжди залишає рідне місто.
Еміграція
1919 року Брайкевич передав Художньому музею свою колекцію картин (близько 400 од.), які перебували в музеї образотворчих мистецтв Новоросійського університету, — після чого переїхав у Батумі. Потім він перебрався до Парижа, де зібрав нову колекцію картин, які згодом подарував музею Ашмола в Оксфорді. А згодом перебрався до Лондону, де створив та надавав допомогу російським емігрантам. Особистий капітал за кордоном він склав як талановитий інженер. Багато років Михайло Брайкевич домагався відкриття політехнічного інституту в Одесі, і велика його роль в тому, що його відкрили у 1918 році, в дуже складному році для Одеси.
Михайло Васильович помер 12 лютого 1940 році в Лондоні у віці 67 років. У некролозі Брайкевича було зазначено:
…Стільки було в цій людині життєвої енергії, такі молоді очі світилися з-під густих сивих брів, так не в'яжеться думка про вічний спокій з його кипучої натурою…
Меценатство та любов до живопису
Прославився Брайкевіч і як один із найбільших меценатів, якому належала одна з найкращих колекцій живопису і графіки «Срібного століття». Він був віце-головою Одеського товариства образотворчих мистецтв, заснував іменну стипендію в 5 тисяч рублів для студентів Одеського художнього училища, протегував Одеському художньому музею, де і зараз експонується його портрет роботи П. Г. Волокідіна. Брайкевіч був другом Сомова, Бенуа, Врубеля, Рахманінова.
Будинок в Одесі
Близько 1907 року М. В. Брайкевич придбав частину ділянки на розі та . На момент придбання ділянка мала адресу Чорноморська вул., 6. Влітку 1906 року М. В. Брайкевич подав прохання до міської управи на спорудження двоповерхового будинку. Згодом за власним проектом Брайкевича та під його наглядом був споруджений особняк, де він також розмістив власну колекцію живопису. У другій половині ХХ століття нумерація ділянок змінилася, колишній будинок Брайкевича отримав адресу Лідерсовський бул., 3, хоча будинок розташований на протилежному боці кварталу і ділянка не виходить на бульвар. На початку ХХІ ст. у будинку розмістилося Генеральне консульство Турецької республіки у Одесі, і таким чином будинок не доступний для огляду.
Сім'я
1907 року Михайло Васильович одружився з дочкою керівника столичної інженерної фірми Софією Андріївною Бунґе. Мав доньку Ксанію Брайкевич-Кларк, яка була активним членом [ru] (РСХД) в еміграції. У другій половині 1920-х роців вона головувала у лондонському гуртку РСХД, була секретарем [ru]. Вийшла заміж за англіканського священика Олівера Фільдінга Кларка (1898—1987), одного із засновників Співдружності святого Албанія і преподобного Сергія, перекладача книг Н. А. Бердяєва на англійську мову.
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 13 травня 2013.
- Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 13 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 13 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 25 листопада 2016.
- Вся Одесса: адресная и справочная книга всей Одессы с отделом Одесский уезд на 1914 г. — Год издания 4-й. — Одесса: издательство «Одесския новости» ; типография «Порядок», 1914
- ДАОО, ф. Ф-16, оп. 80, д. 569, л. 67об
- Газета «Юг», № 72 (15915) за 29.10.2011
- рос. Бичков С. С. "Ради правды не пожалею ни зарубежной, ни русской церкви" (Конфлікт у Свято-Сергіївському богословському інституті в листуванні Г. П. Федотова (1939 р.) / / Історичний архів. - 2003. - N 4. - С. 114. Вісник РСХД. - 1926-1928.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Vasilovich Brajkevich nar 17 listopada 1873 29 listopada 1873 18731129 Popivka Odeskij povit Hersonska guberniya 12 lyutogo 1940 London ukrayinskij inzhener ekonomist kolekcioner mecenat gromadskij diyach Odeskij miskij golova 1917 ta 1918 rokiv Mihajlo Vasilovich BrajkevichMihajlo Vasilovich Brajkevich36 j Odeskij miskij golova vid Timchasovogo uryadu 17 grudnya 1918 1918PoperednikOleksandr Sergijovich SannikovNastupnikA A YaroshevichNarodivsya17 29 listopada 1873 s Popivka Odeskij povit Hersonska guberniyaPomer12 lyutogo 1940 1940 02 12 London Velika BritaniyaVidomij yakpublicistNacionalnistukrayinecPolitichna partiyaKadetiOsvitaMihajlo Brajkevich narodivsya v sim yi dvoryan 1897 roku zakinchiv Institut korpusu inzheneriv shlyahiv spoluchennya Kar yeraInzhenerna diyalnist Same Mihajlo Vasilovich sproektuvav ta pobuduvav port u misti Liyepaya ta drednout na Mikolayivskij sudnobudivnij verfi Brajkevich buv chlenom a piznishe golovoyu Imperatorskogo tehnichnogo tovaristva direktorom Zagalnoyi budivelnoyi kompaniyi 1907 roku pislya odruzhennya Mihajlo pochav pracyuvati v inzhenernij firmi svogo testya i kilka raziv vlitku viyizhdzhav za yiyi napryamkami na budivnictvo Transsibu a vzimku trudivsya v Peterburzi i v Moskvi Viddilennya firmi Bunge vidkrili piznishe i v Odesi yakim stav zaviduvati Mihajlo Brajkevich 1908 roku akcionerne tovaristvo Yejskoyi zaliznici rozpochalo budivnictvo 142 kilometrovoyi magistrali yaka mala zabezpechiti pidvezennya zerna v i zv yazati misto z reshtoyu Rosijskoyi imperiyi Miskij golova V V Nenashev za inicitivoyu yakogo cej proekt stav realnistyu zaprosiv yak pidryadnika vidomogo inzhenera Mihajla Brajkevicha Pislya jogo priznachennya budivnictvo dorogi velosya rekordno shvidkimi tempami Ukladannya 133 verst shlyahu bula zakinchena vzhe v berezni 1910 roku 1917 roku vin buv zastupnikom ministra promislovosti i torgivli Timchasovogo uryadu Rosiyi Politichna diyalnist U zv yazku z bezladami v misti i areshtom miskogo golovi Pelikana 11 bereznya 1917 roku Ministr vnutrishnih sprav zatverdiv na posadi timchasovogo miskogo golovi Odesi Mihajla Vasilovicha Brajkevicha Jogo zastupnikom priznachili menshovika V Boguckogo Brajkevich vzyav na sebe vidpovidalnist za miske gospodarstvo Jomu bulo dorucheno organizuvati vibori v misku Dumu Pershe zasidannya novoyi Dumi vidbulosya 23 serpnya jogo vidkriv miskij golova Brajkevich Zvertayuchis do prisutnih vin pidkresliv sho z chasu lyutnevih podij zrobleno bagato i sho yakbi ne Gromadskij komitet i Rada robitnichih deputativ vulici buli b zaliti krov yu Keruyuchi Gromadskim komitetom Brajkevich zajmavsya vedennyam skladnogo miskogo gospodarstva Tak na moment stvorennya Gromadskogo komitetu u miskij kasi vsi sumi obchislyuvalisya v 32 tis rub a na momeni zasidannya v miskij kasi nalichuvalosya 2 mln 550 tis rub Svoye zvernennya Brajkevich zakinchiv zayavoyu sho Gromadskij komitet vikonav svoyu misiyu i postupayetsya misce demokratichno vsenarodno obranij miskij Dumi Pislya jogo sliv rozpochali obrannya miskogo golovi U zhovtni 1917 roku Brajkevich priznachenij Tovarishem ministra torgivli vin zalishaye v Odesi cilij ryad posad golovi Odeskogo oblasnogo vijskovo promislovogo komitetu golovi naradi po palivu komisara z morskih perevezen 17 grudnya 1918 roku Brajkevicha znovu obirayut miskim golovoyu Odesi ale na cij posadi vin prosluzhiv nedovgo 21 bereznya 1919 roku gubernatorom Odesi stav yakij mav zavdannya provesti andidenikinskij perevorot v Odesi Odnim iz prihilnikiv Shvarca buv i Brajkevich Realno ocinivshi spivvidnoshennya sil i politichnu situaciyu v kvitni 1919 roku vin nazavzhdi zalishaye ridne misto Emigraciya1919 roku Brajkevich peredav Hudozhnomu muzeyu svoyu kolekciyu kartin blizko 400 od yaki perebuvali v muzeyi obrazotvorchih mistectv Novorosijskogo universitetu pislya chogo pereyihav u Batumi Potim vin perebravsya do Parizha de zibrav novu kolekciyu kartin yaki zgodom podaruvav muzeyu Ashmola v Oksfordi A zgodom perebravsya do Londonu de stvoriv ta nadavav dopomogu rosijskim emigrantam Osobistij kapital za kordonom vin sklav yak talanovitij inzhener Bagato rokiv Mihajlo Brajkevich domagavsya vidkrittya politehnichnogo institutu v Odesi i velika jogo rol v tomu sho jogo vidkrili u 1918 roci v duzhe skladnomu roci dlya Odesi Mihajlo Vasilovich pomer 12 lyutogo 1940 roci v Londoni u vici 67 rokiv U nekrolozi Brajkevicha bulo zaznacheno Stilki bulo v cij lyudini zhittyevoyi energiyi taki molodi ochi svitilisya z pid gustih sivih briv tak ne v yazhetsya dumka pro vichnij spokij z jogo kipuchoyi naturoyu Mecenatstvo ta lyubov do zhivopisuProslavivsya Brajkevich i yak odin iz najbilshih mecenativ yakomu nalezhala odna z najkrashih kolekcij zhivopisu i grafiki Sribnogo stolittya Vin buv vice golovoyu Odeskogo tovaristva obrazotvorchih mistectv zasnuvav imennu stipendiyu v 5 tisyach rubliv dlya studentiv Odeskogo hudozhnogo uchilisha proteguvav Odeskomu hudozhnomu muzeyu de i zaraz eksponuyetsya jogo portret roboti P G Volokidina Brajkevich buv drugom Somova Benua Vrubelya Rahmaninova Budinok v OdesiBlizko 1907 roku M V Brajkevich pridbav chastinu dilyanki na rozi ta Na moment pridbannya dilyanka mala adresu Chornomorska vul 6 Vlitku 1906 roku M V Brajkevich podav prohannya do miskoyi upravi na sporudzhennya dvopoverhovogo budinku Zgodom za vlasnim proektom Brajkevicha ta pid jogo naglyadom buv sporudzhenij osobnyak de vin takozh rozmistiv vlasnu kolekciyu zhivopisu U drugij polovini HH stolittya numeraciya dilyanok zminilasya kolishnij budinok Brajkevicha otrimav adresu Lidersovskij bul 3 hocha budinok roztashovanij na protilezhnomu boci kvartalu i dilyanka ne vihodit na bulvar Na pochatku HHI st u budinku rozmistilosya Generalne konsulstvo Tureckoyi respubliki u Odesi i takim chinom budinok ne dostupnij dlya oglyadu Sim ya1907 roku Mihajlo Vasilovich odruzhivsya z dochkoyu kerivnika stolichnoyi inzhenernoyi firmi Sofiyeyu Andriyivnoyu Bunge Mav donku Ksaniyu Brajkevich Klark yaka bula aktivnim chlenom ru RSHD v emigraciyi U drugij polovini 1920 h rociv vona golovuvala u londonskomu gurtku RSHD bula sekretarem ru Vijshla zamizh za anglikanskogo svyashenika Olivera Fildinga Klarka 1898 1987 odnogo iz zasnovnikiv Spivdruzhnosti svyatogo Albaniya i prepodobnogo Sergiya perekladacha knig N A Berdyayeva na anglijsku movu Primitki Arhiv originalu za 10 travnya 2013 Procitovano 13 travnya 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 travnya 2013 Arhiv originalu za 19 bereznya 2016 Procitovano 13 travnya 2013 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 13 travnya 2013 Arhiv originalu za 25 listopada 2016 Vsya Odessa adresnaya i spravochnaya kniga vsej Odessy s otdelom Odesskij uezd na 1914 g God izdaniya 4 j Odessa izdatelstvo Odesskiya novosti tipografiya Poryadok 1914 DAOO f F 16 op 80 d 569 l 67ob Gazeta Yug 72 15915 za 29 10 2011 ros Bichkov S S Radi pravdy ne pozhaleyu ni zarubezhnoj ni russkoj cerkvi Konflikt u Svyato Sergiyivskomu bogoslovskomu instituti v listuvanni G P Fedotova 1939 r Istorichnij arhiv 2003 N 4 S 114 Visnik RSHD 1926 1928 Posilannya