Шерман Ісай Львович (28 грудня 1911 (10 січня 1912), м. Бахмут Катеринославської губернії — 15 грудня 1989, Харків) — історик, історіограф, доктор історичних наук (1956), викладав у Харківському державному університеті (1945–1989).
Шерман Ісай Львович | |
---|---|
рос. Исай Львович Шерман | |
Народився | 28 грудня 1911 (10 січня 1912) Бахмут, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер | 15 грудня 1989 Харків |
Поховання | 13-е міське кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | історик |
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Галузь | історія, історіографія |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Аспіранти, докторанти | Куделко Сергій Михайлович Тамм Євген Петрович |
Нагороди |
Біографія
Народився у родині службовця. У 1927 році закінчив 7-річну школу і вступив до фабрично-заводського училища при одному із заводів м. Луганська. У 1929 році став студентом історичного факультету спочатку Луганського, а потім Харківського педагогічного інституту. У 1933 році, після закінчення педінституту, працював науковим співробітником, директором Всеукраїнського центрального архіву давніх актів (Харків). Свою роботу в архіві поєднував з навчанням в аспірантурі при Центральному архівному управлінні УРСР.
Освітня та наукова діяльність
Після закінчення аспірантури працював викладачем Харківського педагогічного інституту (1936–1941).
Наприкінці 1930-х років працював директором Всеукраїнського центрального архіву революції (м. Харків). У 1939–1942 роках — начальник кафедри соціально-економічних дисциплін у школі НКВС СРСР (спочатку школа знаходилася в Харкові, а з 1941 року — у Москві). У 1942–1945 роках — учений археограф Головного архівного управління НКВС СРСР. Захистив кандидатську дисертацію «Разгром григорьевщины» (МДУ, 1942).
Після повернення у 1945 році до Харкова продовжив перервану педагогічну роботу. З 1945 по 1956 роки — викладач, доцент історичного факультету Харківського педінституту. У 1945–1956 роках за сумісництвом читав лекції на історичному факультеті Харківського державного університету. З 1956 року — доцент кафедри історії СРСР ХДУ. З 1964 року — доцент, професор, завідувач (1972–1984) кафедрою історіографії, допоміжних історичних дисциплін та методики історії (з 1978 року — кафедри історіографії, джерелознавства та археології). Паралельно читав лекції у Харківському театральному інституті та Інституті культури. Захистив докторську дисертацію «Советская историография гражданской войны в СССР» (ХДУ, 1966).
Опублікував понад 100 наукових, науково-популярних робіт і навчально-методичних посібників. Під науковим керівництвом І. Л. Шермана захищено 12 кандидатських дисертацій.
В ХДУ читав загальні і спеціальні лекційні курси з історії СРСР, джерелознавства, історіографії, археографії, історичної бібліографії та ін. Член редколегії «Вестника Харьковского университета» (серія «История»). До 1989 року очолював Харківську регіональну секцію Комісії АН УРСР з історіографії і джерелознавства.
Мав урядові нагороди. Нагороджений знаком «Відмінник народної освіти УРСР» (1951).
Смерть
Помер 15 грудня 1989 року, похований на 13-му міському кладовищі в Харкові.
Основні праці
- Русские исторические источники X–XVIII вв. (Х., 1959).(рос.)
- Історія колективізації сільського господарства Української РСР, 1917–1937 рр. у 3 томах (К., 1962, 1965, 1971, у співавторстві).
- Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919–1920) (К., 1962, у співавторстві).
- Советская историография гражданской войны в СССР (1920–1931) (Х., 1964).(рос.)
- В. И. Ленин — историк советского общества (Х., 1969, в соавторстве).(рос.)
- Советская историография истории СССР (Х., 1976, в соавторстве).(рос.)
Див. також
Література
- Исай Львович Шерман — профессор Харьковского университета: биобиблиографический указатель / В. Д. Прокопова, В. И. Унучек. — Х.: Издательство ХГУ, 1991. — 20 с.(рос.)
- Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології — 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б. П. Зайцев, О. Є. Шабельська, — Х., 2004.(рос.)
Примітки
- Исай Львович Шерман — профессор Харьковского университета: биобиблиографический указатель / В. Д. Прокопова, В. И. Унучек. — Х.: Издательство ХГУ, 1991. — 20 с.
- Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології — 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б. П. Зайцев, О. Є. Шабельська, — Х., 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sherman Isaj Lvovich 28 grudnya 1911 10 sichnya 1912 m Bahmut Katerinoslavskoyi guberniyi 15 grudnya 1989 Harkiv istorik istoriograf doktor istorichnih nauk 1956 vikladav u Harkivskomu derzhavnomu universiteti 1945 1989 Sherman Isaj Lvovichros Isaj Lvovich ShermanNarodivsya28 grudnya 1911 10 sichnya 1912 Bahmut Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer15 grudnya 1989 1989 12 15 HarkivPohovannya13 e miske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnististorikAlma materHNU im V N KarazinaGaluzistoriya istoriografiyaZakladHNU im V N KarazinaNaukovij stupindoktor istorichnih naukAspiranti doktorantiKudelko Sergij Mihajlovich Tamm Yevgen PetrovichNagorodiBiografiyaNarodivsya u rodini sluzhbovcya U 1927 roci zakinchiv 7 richnu shkolu i vstupiv do fabrichno zavodskogo uchilisha pri odnomu iz zavodiv m Luganska U 1929 roci stav studentom istorichnogo fakultetu spochatku Luganskogo a potim Harkivskogo pedagogichnogo institutu U 1933 roci pislya zakinchennya pedinstitutu pracyuvav naukovim spivrobitnikom direktorom Vseukrayinskogo centralnogo arhivu davnih aktiv Harkiv Svoyu robotu v arhivi poyednuvav z navchannyam v aspiranturi pri Centralnomu arhivnomu upravlinni URSR Osvitnya ta naukova diyalnist Pislya zakinchennya aspiranturi pracyuvav vikladachem Harkivskogo pedagogichnogo institutu 1936 1941 Naprikinci 1930 h rokiv pracyuvav direktorom Vseukrayinskogo centralnogo arhivu revolyuciyi m Harkiv U 1939 1942 rokah nachalnik kafedri socialno ekonomichnih disciplin u shkoli NKVS SRSR spochatku shkola znahodilasya v Harkovi a z 1941 roku u Moskvi U 1942 1945 rokah uchenij arheograf Golovnogo arhivnogo upravlinnya NKVS SRSR Zahistiv kandidatsku disertaciyu Razgrom grigorevshiny MDU 1942 Pislya povernennya u 1945 roci do Harkova prodovzhiv perervanu pedagogichnu robotu Z 1945 po 1956 roki vikladach docent istorichnogo fakultetu Harkivskogo pedinstitutu U 1945 1956 rokah za sumisnictvom chitav lekciyi na istorichnomu fakulteti Harkivskogo derzhavnogo universitetu Z 1956 roku docent kafedri istoriyi SRSR HDU Z 1964 roku docent profesor zaviduvach 1972 1984 kafedroyu istoriografiyi dopomizhnih istorichnih disciplin ta metodiki istoriyi z 1978 roku kafedri istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi Paralelno chitav lekciyi u Harkivskomu teatralnomu instituti ta Instituti kulturi Zahistiv doktorsku disertaciyu Sovetskaya istoriografiya grazhdanskoj vojny v SSSR HDU 1966 Opublikuvav ponad 100 naukovih naukovo populyarnih robit i navchalno metodichnih posibnikiv Pid naukovim kerivnictvom I L Shermana zahisheno 12 kandidatskih disertacij V HDU chitav zagalni i specialni lekcijni kursi z istoriyi SRSR dzhereloznavstva istoriografiyi arheografiyi istorichnoyi bibliografiyi ta in Chlen redkolegiyi Vestnika Harkovskogo universiteta seriya Istoriya Do 1989 roku ocholyuvav Harkivsku regionalnu sekciyu Komisiyi AN URSR z istoriografiyi i dzhereloznavstva Mav uryadovi nagorodi Nagorodzhenij znakom Vidminnik narodnoyi osviti URSR 1951 Smert Pomer 15 grudnya 1989 roku pohovanij na 13 mu miskomu kladovishi v Harkovi Osnovni praciRusskie istoricheskie istochniki X XVIII vv H 1959 ros Istoriya kolektivizaciyi silskogo gospodarstva Ukrayinskoyi RSR 1917 1937 rr u 3 tomah K 1962 1965 1971 u spivavtorstvi Radyanske budivnictvo na Ukrayini v roki gromadyanskoyi vijni 1919 1920 K 1962 u spivavtorstvi Sovetskaya istoriografiya grazhdanskoj vojny v SSSR 1920 1931 H 1964 ros V I Lenin istorik sovetskogo obshestva H 1969 v soavtorstve ros Sovetskaya istoriografiya istorii SSSR H 1976 v soavtorstve ros Div takozhKafedra istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi HNU imeni V N Karazina Astahovski chitannya Harkivskij istoriografichnij zbirnikLiteraturaIsaj Lvovich Sherman professor Harkovskogo universiteta biobibliograficheskij ukazatel V D Prokopova V I Unuchek H Izdatelstvo HGU 1991 20 s ros Kafedri istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi 40 rokiv Dovidkove vidannya Ukladachi B P Zajcev O Ye Shabelska H 2004 ros PrimitkiIsaj Lvovich Sherman professor Harkovskogo universiteta biobibliograficheskij ukazatel V D Prokopova V I Unuchek H Izdatelstvo HGU 1991 20 s Kafedri istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi 40 rokiv Dovidkove vidannya Ukladachi B P Zajcev O Ye Shabelska H 2004