Харківці село в Україні у Переяславській міській громаді Бориспільського району Київської області село Харківці Пам ятни

Харківці — село в Україні, у Переяславській міській громаді Бориспільського району Київської області.

село Харківці
Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули під час Другої світової війни в центрі села Харківці Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули під час Другої світової війни в центрі села Харківці
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Бориспільський район
Громада	Переяславська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32040110120099306
Облікова картка	Харківці
Основні дані
Населення	467
Площа	2,91 км²
Густота населення	160,48 осіб/км²
Поштовий індекс	08433
Телефонний код	+380 4567
Географічні дані
Географічні координати	50°08′36″ пн. ш. 31°24′34″ сх. д. / 50.14333° пн. ш. 31.40944° сх. д. / 50.14333; 31.40944Координати: 50°08′36″ пн. ш. 31°24′34″ сх. д. / 50.14333° пн. ш. 31.40944° сх. д. / 50.14333; 31.40944
Середня висота над рівнем моря	100 м
Водойми	р. Ільта
Відстань до обласного центру	91 км
Відстань до районного центру	51 км


Місцева влада
Адреса ради	08400, Київська обл, Бориспільський р-н, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 27/25
Карта
Харківці
Харківці
Мапа

Харківці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Харківці.

Географія

Село Харківці розташоване за 91 км від обласного центру, 51 км від районного центру та 9 км від адміністративного центру міської громади, на березі річки Ільта. За 0,5 км від села пролягає автошлях територіального значення Т 1025.

Назва

Назва села походить від імені Харька, що є димінованим імененем Харитон. Місцеве населення використовує умовний поділ села на «кутки» — Жуківка, Гора, Волоківка, Заріччя, Буслики, Тимошки. Походження назв кутків здебільшого пов'язане з ландшафтним розташуванням, та з прізвищами і вуличними прізвиськами родин, що колись мешкали в певній частині села. Місцеві прізвиська досі широко поширені серед мешканців села.

Історія

За козаччини село Харківці належало до Першої сотні Переяславського полку Війська Запорозького.

За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось 126 хат виборних козаків, козаків підпомічників та підсусідків. Також у селі проживали два різночинці, один духівник та ще один церковник.

За книгою Київського намісництва 1787 року у Харківцях проживало 403 душі. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків та власника — поручника Степана Малиновського.

Генеральна карта України Гійома Боплана на якій Харківці підписані як «Karkow» (1648)

Село є на мапі 1800 року. З ліквідацією Київського намісництва село, як і увесь Переяславський повіт, увійшло до складу новоствореної Полтавської губернії.

У 1930-х роках, коли на державному рівні була організована боротьба з релігією в селі була спалена дерев'яна церква. Її кам'яний фундамент разом з надгробним каміням околишніх церковних поховань зберігалися до середини другої половини ХХ століття поблизу сучасного магазину. Станом на 1930 рік в селі налічувалось 269 подвір'їв і проживало 1430 чоловік. Того ж року був організований колгосп «Шлях до комуни», який мав 1424 га землі, з них 1328 — орної. Під час колективізації розкуркулено 5 сімей. Загальна кількість померлих від Голодомору (1932—1933) років 200 чол., встановлено прізвища 129 чоловік, причому у 1933 році померло людей утричі більше, ніж у 1932 році. Місце поховання померлих від голоду — сільський цвинтар.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області», село увійшло до складу Переяславської міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Переяслав-Хмельницького району, село увійшло до складу Бориспільського району.

Об'єкти соціальної сфери

В селі функціонують клуб, відділення поштового зв'язку, декілька магазинів, бібліотека.

Особистість

Уродженець села:

В селі народився сотник Максим Хоменко, який очолив Переяславське повстання. 19 липня 1666 року він вбив власнею шаблею Переяславського полковника Данила Ярмоленка. Максим Хоменко був обраним полковником, розпочав разом з козаками штурмувати Переяславський замок, в якому засів московський воєвода Вердеревский. Згодом Максим Хоменко очолив оборону Золотоніської фортеці. Повстання закінчилось поразкою.

Галерея

Братська могила солдат РСЧА, які загинули у німецько-радянській війні в центрі села

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 185—186
Описи Київського намісництва 1770—1780 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. —
Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Процитовано 16 вересня 2021.
Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років (PDF). (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 185—186

[2] Описи Київського намісництва 1770—1780 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. —

[3] Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Процитовано 16 вересня 2021.

[4] Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років (PDF). (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.

[5] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»