Пилкохвоста котяча акула чорнорота | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Galeus melastomus Rafinesque, 1810 | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Pristiurus melanostomus Lowe, 1843 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Пилкохвоста котяча акула чорнорота (Galeus melastomus) — акула з роду Пилкохвоста котяча акула родини Котячі акули. Інша назва «іспанський пилкохвіст».
Опис
Загальна довжина досягає 90 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиця значно більше за самця. Водночас особини Середземного, Адріатичного морі дрібніше за представників виду, що мешкають у відкритому океані. Зовнішністю схожа на атлантичну та ісландську пилкохвості акули. Голова відносно коротка. Ніс трохи сплощений зверху, округлий. Очі великі, мигдалеподібні, з мигальною перетинкою. Зіниці щілиноподібні. Під очима присутні невеличкі щічні горбики. За очима розташовані маленькі бризкальця. Ніздрі відносно невеликі, розділені трикутними носовими клапанами. Губні борозни довгі, розташовані у кутах рота. Рот широкий, дугоподібний. Зуби розташовані у декілька рядків. На верхній щелепі — 69 робочих зубів, на нижній — 79. Зуби дрібні, з 3-5 верхівками, з яких центральна є високою та шилоподібною, бокові — маленькі і притуплені. У неї 5 пар зябрових щілин. Тулуб стрункий, циліндричний. Грудні плавці добре розвинені, широкі, з округлими верхівками. Має 2 невеличких спинних плавця, що розташовані у хвостовій частині. Черевні плавці маленькі. У самців на них розташовані короткі статеві органи (птерігоподії). Анальний плавець дуже широкий, його ширина становить 13-18 % довжини усього тіла. Хвостовий плавець відносно довгий (25 % довжини усього тіла акули), вузький, гетероцеркальний. Уздовж його верхньої лопаті тягнеться зубчастий гребінь, утворений великою шкіряною лускою.
Забарвлення спини сіро-жовто-коричневе. Черево майже білого кольору. На спині та боках є 18 темних округлих сідлоподібних плям з контрастними світлими краями. Ближче до хвостової частини плями мають більш розмиті краї. Задні крайки спинних плавці майже білі. Ротова порожнина чорна. Звідси походить назва цієї акули.
Спосіб життя
Тримається на глибинах від 50 до 1800 м, континентальних схилах. Доволі повільна та млява акула. Іноді утворює зграйні скупчення. Вдень часто відпочиває на дні. Активна більш вночі. Полює біля дна, є бентофагом. Живиться ракоподібними (переважно креветками), дрібними молюсками, невеличкою костистою рибою.
Статева зрілість у самців настає при розмірі 48-79 см (в Атлантичному океані), 42-55 см (у Середземному та інших внутрішніх моря), самиці — 56-79 см та 39-61 см відповідно. Це яйцекладна акула. Парування та відкладання яєць відбувається цілий рік. Самиця відкладає до 13 яєць, що поміщені у коричневі напівпрозорі капсули 4,5-6,5 см завдовжки. Яйця відкладаються на невеличкій глибині. Вони мають вусики, якими чіпляються за ґрунт. Самиця здатна протягом року відкласти до 100 яєць.
М'ясо їстівне, проте немає високих смакових якостей. Інколи трапляється у великих кількостях під час вилову креветок або омарів. Використовується для виготовлення шкіри, м'ясо — солиться та в'ялиться. На збереження цього виду вплинула заборону на вилов у Середземному нижчі 1000 м.
Розповсюдження
Мешкає у західній Атлантиці: від акваторії Ісландії, Норвегії та південно-західної Швеції уздовж західного узбережжя Європи до північно-західної Африки — берегів Сенегалу, Кабо-Верде. Також часто зустрічається у Середземному, Егейському та Адріатичному морях. Трапляється біля Азорських островів.
Джерела
- Compagno, L.J.V., M. Dando and S. Fowler (2005). Sharks of the World. Princeton University Press. p. 227, 311—312. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pilkohvosta kotyacha akula chornorota Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Kotyachi akuli Scyliorhinidae Rid Pilkohvosta kotyacha akula Galeus Vid Pilkohvosta kotyacha akula chornorota Binomialna nazva Galeus melastomus Rafinesque 1810 Sinonimi Pristiurus melanostomus Lowe 1843 Posilannya Vikishovishe Galeus melastomus Vikividi Galeus melastomus EOL 206697 ITIS 160034 NCBI 77914 Pilkohvosta kotyacha akula chornorota Galeus melastomus akula z rodu Pilkohvosta kotyacha akula rodini Kotyachi akuli Insha nazva ispanskij pilkohvist OpisZagalna dovzhina dosyagaye 90 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samicya znachno bilshe za samcya Vodnochas osobini Seredzemnogo Adriatichnogo mori dribnishe za predstavnikiv vidu sho meshkayut u vidkritomu okeani Zovnishnistyu shozha na atlantichnu ta islandsku pilkohvosti akuli Golova vidnosno korotka Nis trohi sploshenij zverhu okruglij Ochi veliki migdalepodibni z migalnoyu peretinkoyu Zinici shilinopodibni Pid ochima prisutni nevelichki shichni gorbiki Za ochima roztashovani malenki brizkalcya Nizdri vidnosno neveliki rozdileni trikutnimi nosovimi klapanami Gubni borozni dovgi roztashovani u kutah rota Rot shirokij dugopodibnij Zubi roztashovani u dekilka ryadkiv Na verhnij shelepi 69 robochih zubiv na nizhnij 79 Zubi dribni z 3 5 verhivkami z yakih centralna ye visokoyu ta shilopodibnoyu bokovi malenki i pritupleni U neyi 5 par zyabrovih shilin Tulub strunkij cilindrichnij Grudni plavci dobre rozvineni shiroki z okruglimi verhivkami Maye 2 nevelichkih spinnih plavcya sho roztashovani u hvostovij chastini Cherevni plavci malenki U samciv na nih roztashovani korotki statevi organi pterigopodiyi Analnij plavec duzhe shirokij jogo shirina stanovit 13 18 dovzhini usogo tila Hvostovij plavec vidnosno dovgij 25 dovzhini usogo tila akuli vuzkij geterocerkalnij Uzdovzh jogo verhnoyi lopati tyagnetsya zubchastij grebin utvorenij velikoyu shkiryanoyu luskoyu Zabarvlennya spini siro zhovto korichneve Cherevo majzhe bilogo koloru Na spini ta bokah ye 18 temnih okruglih sidlopodibnih plyam z kontrastnimi svitlimi krayami Blizhche do hvostovoyi chastini plyami mayut bilsh rozmiti krayi Zadni krajki spinnih plavci majzhe bili Rotova porozhnina chorna Zvidsi pohodit nazva ciyeyi akuli Sposib zhittyaTrimayetsya na glibinah vid 50 do 1800 m kontinentalnih shilah Dovoli povilna ta mlyava akula Inodi utvoryuye zgrajni skupchennya Vden chasto vidpochivaye na dni Aktivna bilsh vnochi Polyuye bilya dna ye bentofagom Zhivitsya rakopodibnimi perevazhno krevetkami dribnimi molyuskami nevelichkoyu kostistoyu riboyu Stateva zrilist u samciv nastaye pri rozmiri 48 79 sm v Atlantichnomu okeani 42 55 sm u Seredzemnomu ta inshih vnutrishnih morya samici 56 79 sm ta 39 61 sm vidpovidno Ce yajcekladna akula Paruvannya ta vidkladannya yayec vidbuvayetsya cilij rik Samicya vidkladaye do 13 yayec sho pomisheni u korichnevi napivprozori kapsuli 4 5 6 5 sm zavdovzhki Yajcya vidkladayutsya na nevelichkij glibini Voni mayut vusiki yakimi chiplyayutsya za grunt Samicya zdatna protyagom roku vidklasti do 100 yayec M yaso yistivne prote nemaye visokih smakovih yakostej Inkoli traplyayetsya u velikih kilkostyah pid chas vilovu krevetok abo omariv Vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya shkiri m yaso solitsya ta v yalitsya Na zberezhennya cogo vidu vplinula zaboronu na vilov u Seredzemnomu nizhchi 1000 m RozpovsyudzhennyaMeshkaye u zahidnij Atlantici vid akvatoriyi Islandiyi Norvegiyi ta pivdenno zahidnoyi Shveciyi uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Yevropi do pivnichno zahidnoyi Afriki beregiv Senegalu Kabo Verde Takozh chasto zustrichayetsya u Seredzemnomu Egejskomu ta Adriatichnomu moryah Traplyayetsya bilya Azorskih ostroviv DzherelaCompagno L J V M Dando and S Fowler 2005 Sharks of the World Princeton University Press p 227 311 312 ISBN 978 0 691 12072 0