Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Меч́еть Ала ад-Діна (тур. Alâeddin Camii) — найстаріша архітектурна пам'ятка в турецькому місті Конья. Мечеть розташована на центральному (історичному) міському пагорбі, також носить ім'я Ала ад-Діна. Вона є усипальницею сельджуцьких султанів.
| Мечеть Ала ад-Діна | |
|---|---|
 | |
| 37°52′24″ пн. ш. 32°29′34″ сх. д. / 37.87347222224977372° пн. ш. 32.49277777780577736° сх. д.Координати: 37°52′24″ пн. ш. 32°29′34″ сх. д. / 37.87347222224977372° пн. ш. 32.49277777780577736° сх. д. | |
| Тип споруди | мечеть |
| Розташування |  Туреччина, Конья |
| Початок будівництва | 1235 |
| Стиль | ісламська архітектура |
| Належність | іслам |
  Мечеть Ала ад-Діна (Конья) (Туреччина) | |
 Мечеть Ала ад-Діна у Вікісховищі | |
Історія
Після захоплення Коньї сельджуками в 1080 році багато візантійських культових споруд поступово перебудовуються в мечеті. В основі мечеті Ала ад-Діна також знаходиться візантійська базиліка. Перші перебудови почалися в 1150 році під час правління султана Масуда I:391. До цього ж періоду відноситься мінбар з ебенового дерева, виготовлений у 1155 році і є найдавнішим зразком сельджуцького мистецтва в Анатолії. До цього ж часу відносяться кахельний міхраб і центральний купол.
Масштабні роботи з реконструкції та розширення мечеті розгорнулися в 1219 році за султана Кей-Кавусе I. При ньому створюється монументальний фасад з північної сторони, із виглядом на місто й палац султанів. Тоді ж починає зводитися й мармурова гробниця султанів, проте смерть Кей-Кавуса зупинила ці роботи. Відновлені вони були вже його братом і наступником султаном Ала ад-Діне Кей-Кубаде I. За розпорядженням Ала ад-Діна в головному залі мечеті в 1235 році встановлюються 42 колони.
Після цього протягом більш ніж шести з половиною століть мечеть практично не змінювалася. Тільки в 1891 році був зведений мінарет і створений новий мармуровий міхраб:117.
Султани Руму, поховані в мечеті
- Масуд I
- Килич-Арслан II
- Рукн ад-дін Сулейман-шах
- Кей-Хосров I
- Ала ад-Дін Кей-Кубад I
- Кей-Хосров II
- Килич-Арслан IV
- Кей-Хосров III
Також при Кей-Кавусі I була споруджена, але не повністю завершена, восьмикутна гробниця, зараз відома як Adsız Türbe, що перекладається як «Анонімний мавзолей», так як досі не відомі імена похованих у ній людей.
Примітки
- Jonathan M. Bloom; Sheila Blair (2009). The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture. Т. 2. Oxford University Press. ISBN .
- Scott Redford, The Alaeddin Mosque in Konya Reconsidered, Artibus Asiae, Vol. 51, No. 1/2, 1991
Посилання
- (англ.)
- 3D-модель мечеті Ала ад-Діна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mech et Ala ad Dina tur Alaeddin Camii najstarisha arhitekturna pam yatka v tureckomu misti Konya Mechet roztashovana na centralnomu istorichnomu miskomu pagorbi takozh nosit im ya Ala ad Dina Vona ye usipalniceyu seldzhuckih sultaniv Mechet Ala ad Dina37 52 24 pn sh 32 29 34 sh d 37 87347222224977372 pn sh 32 49277777780577736 sh d 37 87347222224977372 32 49277777780577736 Koordinati 37 52 24 pn sh 32 29 34 sh d 37 87347222224977372 pn sh 32 49277777780577736 sh d 37 87347222224977372 32 49277777780577736Tip sporudimechetRoztashuvannya Turechchina KonyaPochatok budivnictva1235Stilislamska arhitekturaNalezhnistislamMechet Ala ad Dina Konya Turechchina Mechet Ala ad Dina u VikishovishiIstoriyaMechet Ala ad Dina v 1849 godu Pislya zahoplennya Konyi seldzhukami v 1080 roci bagato vizantijskih kultovih sporud postupovo perebudovuyutsya v mecheti V osnovi mecheti Ala ad Dina takozh znahoditsya vizantijska bazilika Pershi perebudovi pochalisya v 1150 roci pid chas pravlinnya sultana Masuda I 391 Do cogo zh periodu vidnositsya minbar z ebenovogo dereva vigotovlenij u 1155 roci i ye najdavnishim zrazkom seldzhuckogo mistectva v Anatoliyi Do cogo zh chasu vidnosyatsya kahelnij mihrab i centralnij kupol Masshtabni roboti z rekonstrukciyi ta rozshirennya mecheti rozgornulisya v 1219 roci za sultana Kej Kavuse I Pri nomu stvoryuyetsya monumentalnij fasad z pivnichnoyi storoni iz viglyadom na misto j palac sultaniv Todi zh pochinaye zvoditisya j marmurova grobnicya sultaniv prote smert Kej Kavusa zupinila ci roboti Vidnovleni voni buli vzhe jogo bratom i nastupnikom sultanom Ala ad Dine Kej Kubade I Za rozporyadzhennyam Ala ad Dina v golovnomu zali mecheti v 1235 roci vstanovlyuyutsya 42 koloni Pislya cogo protyagom bilsh nizh shesti z polovinoyu stolit mechet praktichno ne zminyuvalasya Tilki v 1891 roci buv zvedenij minaret i stvorenij novij marmurovij mihrab 117 Sultani Rumu pohovani v mechetiAnonimnij mavzolej Masud I Kilich Arslan II Rukn ad din Sulejman shah Kej Hosrov I Ala ad Din Kej Kubad I Kej Hosrov II Kilich Arslan IV Kej Hosrov III Takozh pri Kej Kavusi I bula sporudzhena ale ne povnistyu zavershena vosmikutna grobnicya zaraz vidoma yak Adsiz Turbe sho perekladayetsya yak Anonimnij mavzolej tak yak dosi ne vidomi imena pohovanih u nij lyudej PrimitkiJonathan M Bloom Sheila Blair 2009 The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture T 2 Oxford University Press ISBN 978 0 19 530991 1 Scott Redford The Alaeddin Mosque in Konya Reconsidered Artibus Asiae Vol 51 No 1 2 1991Posilannya angl 3D model mecheti Ala ad Dina