Людина з бульвару Капуцинів рос Человек с бульвара Капуцинов радянський художній фільм комедія вестерн Алли Сурикової за

«Людина з бульвару Капуцинів» (рос. «Человек с бульвара Капуцинов») — радянський художній фільм, комедія-вестерн Алли Сурикової за сценарієм . Прем'єра відбулася 23 червня 1987 року в московському кінотеатрі «Мир». За рік прокату фільм подивилися 60 мільйонів глядачів. Передостання роль Андрія Миронова в кіно.

Людина з бульвару Капуцинів
рос. Человек с бульвара Капуцинов

Жанр	комедія
Режисер	Алла Сурикова
Сценарист
У головних ролях	Андрій Миронов Олександра Яковлева Михайло Боярський Олег Табаков Микола Караченцов Ігор Кваша
Оператор
Композитор	Геннадій Гладков
Кінокомпанія	Мосфільм
Тривалість	98 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1987
IMDb	ID 0092745

Сюжет

Містер Ферст — місіонер від кіно, який відкриває на початку XX століття в глухому містечку Санта Кароліна на Дикому Заході США німий кінотеатр (сінема). Життя людини тут коштує недорого, а основні розваги — пияцтво, розпуста і бійки. Ферст щиро вірить в те, що сінематограф здатний перевиховати цих людей, і дійсно, його сеанси спочатку творять чудеса. Бандити й безпробудні п'яниці, під враженням побачених на екрані робіт братів Люм'єр та Чапліна, перероджуються і починають нове життя. Кидають пити, вчаться етикету. Фест дає сеанси жінкам і індіанцям, даючи зрозуміти, що кінематограф чужий до упереджень за расовою і статевою ознакою. Серед своєї аудиторії Ферст знаходить свою любов — міс Діану Літтл.

Ідилія триває недовго. Ферст їде за весільними подарунками. Коли він повертається, то виявляє, що в містечко приїхав ділок містер Секонд з новим комплектом кінострічок. Він показує глядачам низькопробні бойовики, фільми жахів, і аудиторія швидко повертається назад в хаос розпусти, насильства і пияцтва. Але містер Ферст не втрачає духу, у фіналі він їде далі в прерію — його глядач чекає його. До нього приєднуються ватажок бандитів Чорний Джек (який «…винен у тому, що жодного разу в житті не зустрів хорошу людину») і Діана Літтл.

Зйомки

Зйомки фільму головно проходили в Криму. Зокрема, починали знімати фільм в околицях Ак-Каї, які за задумом автора повинні були уособлювати скелі техаських прерій. Знімальний процес проводився навіть на верхньому плато гори. Містечко Санта-Кароліна побудували на березі під Коктебелем. А після закінчення зйомок, попри прохання артистів, повністю все спалили.

У 2010 році режисер фільму Алла Сурикова заявила про можливість виходу продовження фільму, дія у якому відбуватиметься у 21 столітті у Москві.

Музика

Знімальний колектив

Головні ролі

Андрій Миронов — містер Джон Фест (Джонні)
Олександра Яковлева — міс Діана Літтл (співає Лариса Доліна)
Михайло Боярський — Чорний Джек
Олег Табаков — Гаррі Мак-К'ю, власник салуна
Микола Караченцов — Біллі Кінг
Ігор Кваша — пастор Адамс

Інші ролі

Олег Анофрієв — тапер
Борислав Брондуков — Денло-Забіяка (озвучував )
Лев Дуров — трунар
Наталія Крачковська — Кончіта
Юрій Медведєв — ковбой Стафф
Спартак Мішулін — Індіанський вождь
Наталія Фатєєва — Скво, дружина Вождя
Галина Польських — Меґґі Томсон
Семен Фарада — Х'ю Томсон
Антон Табаков — Боббі, білетер
Михайло Свєтін — аптекар
Альберт Філозов — містер Секонд
Леонід Ярмольник — Мартін, одноокий ковбой
— індіанець Біле Перо, син Вождя
— попутник в кареті містера Феста

Призи та нагороди

«Золотий Дюк-87» (Одеса)
«Жінка в кіно» (Лос-Анджелес)
За результатами опитування журналу «Радянський екран» за роль Містера Феста Андрій Миронов визнаний найкращим актором 1987 року.
«За достовірне зображення Дикого Заходу в диких умовах радянського кіновиробництва».

Цікаві факти

Паризький бульвар, на який посилається фільм, правильно називається Бульвар Капуцинок.
Постер до фільму пародіює полотно Сікстинської Мадонни.

Примітки

. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 28 березня 2012.
(рос.) Рецензия на сайте «Кино снятое в Крыму» [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 28 березня 2012.

Див. також

Бульвар Капуцинок
— фільм режисера Алли Сурикової, знятий в 2009 році.

Посилання

Рецензия на фильм на сайте Льва Дурова [ 22 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

[1tv-1] . Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 28 березня 2012.

[2] (рос.) Рецензия на сайте «Кино снятое в Крыму» [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.]

[3] . Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 28 березня 2012.