Вуховертка звичайна Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Членистоногі Arthropoda

Вуховертка звичайна

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Підтип:	Hexapoda
Клас:	Комахи (Insecta)
Ряд:	Вуховертки (Dermaptera)
Родина:	Forficulidae
Рід:
Вид:	Вуховертка звичайна

Біноміальна назва

Forficula auricularia
(Linnaeus, 1758)

Посилання

Вікісховище:	*Forficula auricularia*
Віківиди:	*Forficula auricularia*
EOL:	473785
ITIS:	186036
Fossilworks:	261522

Вуховертка звичайна або щипавка звичайна або хохолаз (Forficula auricularia) — вид вуховерток з родини Forficulidae.

Морфологія

Щипавка звичайна — невелика (1—1,5 см) комаха іржаво-бурого кольору з темно-жовтими ногами та надкриллями. Самець трохи довший (до 16 мм) за самицю.

Екологія

Самиця відкладає яйця в нору, яка закінчується камерою, наприкінці літа й залишається охороняти їх до весни. Личинки схожі на дорослих комах і деякий час перебувають під охороною самиці. Комахи ведуть нічний спосіб життя, переховуючись удень під корою мертвих дерев, пеньками, камінням. Живляться дрібними комахами, овочами, нектаром квіток, виїдають недозріле насіння тощо.

Розмноження та розвиток

Як і всі представники цього ряду, звичайна щипавка розвивається з неповним перетворенням. Парування відбувається в кінці літа — на початку осені, причому триває воно протягом кількох годин. Через кілька днів, самка відкладає яйця в одній загальній купці, у спеціально приготованому гнізді. Те являє собою виритий в землі хід завдовжки від 5 до 8 см, рідше — до 15 см. Зазвичай гніздовий хід робиться у вигляді прямої трубки, але іноді він має бокове відгалуження. У цій нірці самка залишається зимувати разом з яйцями і після перезимівлі робить ще повторну яйцекладку. Самці ж зазвичай погано переносять зиму і навесні деколи можна знайти їхні трупи, що лежать біля живих самок.

Зазвичай розвиток яєць триває від 5 до 6 тижнів. Самка продовжує протягом деякого часу після вилуплення з яєць личинок залишатися разом зі своїм потомством, охороняючи його. Личинки першого віку схожі на дорослих, відрізняючись від них розмірами, зменшеним числом члеників вусиків (8 замість 13-14) та низкою інших ознак. Після смерті матері личинки ведуть вже самостійне життя.

Поширення

З Євразії завезена на інші континенти. В Австралії стала небезпечним шкідником овочевих і квіткових рослин.

Див. також

Список вуховерток України

Джерела

Василь Козак Комахи України. — Підручники і посібники, 2010.

Примітки

Лісовий М.М., Овчинка В.В., Чайка В.М. Оцінка стану та екологічний аналіз біорізноманіття комах життєвої форми геобіонти в агроландшафтах Лісостепу України // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. — 2009. — Вип. 51. — № 3. — С. 61–75.
Дрозда В.Ф., Кочерга М.О. Закономірності функціонування та контроль чисельності комплексу членистоногих (Anthropodas) у насадженнях чорної смородини (Ribes nigrum L.) за технологіями органічного землеробства // Садівництво. — 2012. — Вип. 65. — С. 143–151.
. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.

Це незавершена стаття з ентомології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Лісовий М.М., Овчинка В.В., Чайка В.М. Оцінка стану та екологічний аналіз біорізноманіття комах життєвої форми геобіонти в агроландшафтах Лісостепу України // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. — 2009. — Вип. 51. — № 3. — С. 61–75.

[2] Дрозда В.Ф., Кочерга М.О. Закономірності функціонування та контроль чисельності комплексу членистоногих (Anthropodas) у насадженнях чорної смородини (Ribes nigrum L.) за технологіями органічного землеробства // Садівництво. — 2012. — Вип. 65. — С. 143–151.

[3] . Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.