Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Івана Богослова — перший християнський храм та перша кам'яна споруда Луцька. Найдавніша, частково збережена споруда на території Верхнього замку.
| Церква Івана Богослова | |
|---|---|
 Церква Івана Богослова (реконструкція) | |
| 50°44′19″ пн. ш. 25°19′24″ сх. д. / 50.738806° пн. ш. 25.323444° сх. д.Координати: 50°44′19″ пн. ш. 25°19′24″ сх. д. / 50.738806° пн. ш. 25.323444° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Луцьк |
| Належність | православ'я |
  Церква Івана Богослова (Луцьк) (Україна)  Церква Івана Богослова (Луцьк) (Волинська область) | |
Історія
Від заснування до Унії
Церква Івана Богослова була збудована у 1175–1180 р. у дерев'яному дитинці Луцька за часів правління Ярослава Ізяславича. Це була квадратна у плані, одноабсидна, одноглава, чотиристовпна висока будівля з невеликою прибудованою каплицею. У 1289 р. за луцького князя Мстислава Даниловича уже була соборною. Згодом у XIV ст. князь Любарт подарував церкві містечко Рожище та декілька сіл. Це поліпшило матеріальне становище церкви, відбувся ремонт. Згідно з літературними даними храм мав позолочений хрест з ланцюгами, був вкритий гонтовим дахом, по тиньку зовні й зсередини йшли розписи. Підлога була викладена декоративною керамічною плиткою, а стіни розписані фресками.
На території Древньої Русі зустрічається лише кілька аналогів церкві, що є проявом самостійності волинської архітектурної школи. Нові стилістичні особливості храму (відсутність нартекса, наявність лише однієї абсиди, вузькість бічних неф, інші) зокрема гостро вказують на те, що церква була дуже високою, конструкція і розташування архітектурних елементів екстер'єру та інтер'єру були нетиповими. Манера виконання живописних робіт у соборі когерентна з мистецтвом Македонії, Сербії, Болгарії.
У соборі був похований після смерті Любарт поряд з іншими князями. Поховання їх родин відбувалося на цвинтарі поряд з церквою.
У Луцько-Острозькому єпископстві собор був головним. Він відігравав велику роль і в політичному та світському житті Волині. Перед вівтарем складали присягу новообрані урядовці, у притворі відбувалися судові засідання, при соборі діяла рада вищого духовенства — капітула. Тут також зберігалися актові книги замкової канцелярії. Вряди-годи тут відбувалися воєводські та повітові сеймики.
Окрасою інтер'єру був кількаярусний високий іконостас, який спирався на розписану фресками передвівтарну перегородку, аналогів якій у давньоруському мистецтві нема, окрім Смоленського храму І.Боголова [ 15 листопада 2010 у Wayback Machine.]. Перший розпис вівтарної перегородки був імітацією прийому прикрашення храмів інкрустацією, виконаною кольоровими каменями. Іконостас нараховував 49 ікон, поза ним у соборі було ще 9 великих коштовно обрамлених з дорогоцінним камінням ікон. Чимало знаходилося церковних книг. Особливо виділялися 5 оздоблених Євангеліє. У церкві зберігалися мощі Святого Пантелеймона та частина Животворного дерева.
На той час храм мав уже дещо інший вигляд. Зміна відбулася за сто років до подій Унії . Стосувалася перш за все появи контрфорсів та прибудови з північної сторони церкви. Варіанти реконструкцій — праворуч та ліворуч.
Ще однією особливістю замкового храму було декоративне оформлення фасадів. Із заокруглених на торці цеглин були викладені бровки над віконними отворами і порталами. Цегла з зеленою та коричневою поливою належала напіварці аркатурного поясу, який прикрашав барабан куполу й абсиду. Такий прийом оздоблення, окрім Луцька, використовувався лише в Успенській церкві у Дорогобужі.
20-22 квітня 1591, перед Пасхою, гайдуки луцького старости, католика (спочатку православного) Олександра Семашка обстріляли кафедральний собор Івана Богослова єпископа Кирила Терлецького, якого сам староста затримав у замку 20 квітня на 2 доби та не дозволив провести службу.
Унія та після неї
Найбагатша на території теперішньої України тодішня Луцька єпископія володіла багатьма маєтками, дворами і ґрунтами з людьми. В Луцькому і Володимирському повітах їй належало 4 містечка, 34 села і два замки. За рахунок феодальних доходів владики храму утримували в належному стані одну з веж замку — саме ту, яка тепер називається Владичою. Один із владик, Кирило Терлецький, маючи титул патріаршого екзарха, відіграв провідну роль у підготовці Берестейської унії 1596 року. Зрештою, і сам храм Івана Богослова перейшов до рук греко-католиків.
Внаслідок цього від церкви відійшло багато прихожан, фундаторів. Костянтин Василь Острозький відразу по унії не тільки сам відійшов від храму, а й відібрав у єпископства острозьку територіальну частину. Храм починає занепадати. Спочатку здається в шестирічну оренду, потім під заставу. Через це греко-католицьку кафедру перенесли до Жидичинського монастиря. Сам храм зазнав руйнувань, потребував ремонтів.
У 1633 р. новообраний православний єпископ Афанасій (Пузина), затверджений на коронаційному сеймі, зайняв стару луцьку кафедру Івана Богослова разом з усією маєтністю воєводства, що їй належала. Це трохи пожвавило релігійне життя церкви і повернуло їй роль духовної столиці православних волинян. В наступні десятиліття на реставрацію було виділено 300 злотих, але внаслідок того, що тодішній православний луцький єпископ Гедеон Четвертинський покинув місто і став митрополитом Київським, гроші на ремонт не були використані.
Інформацію про останній вигляд храму можна добути з ікони Святого Ігнатія першої половини XVIII століття. Зміна стосувалася лише форми куполу. В той час церква поступово занепадає. Часті ремонти вже не могли врятувати її. В 1775 р. владика Сильвестр Рудницький розпорядився розібрати до рівня землі нестійкі стіни храму, що й було зроблено у 1766 р. У планах було звести на його місці новий величний собор. Проте цього не відбулося внаслідок передчасної смерті Рудницького. Соборна церква Івана Богослова перестала існувати.
Дослідження радянського періоду
В радянський період були проведені ґрунтовні дослідження, з яких стало зрозуміло не тільки політичну й релігійну історію храму, а й архітектурні особливості, мистецтво і культуру старих часів. Архітектурно-археологічні розкопки велися у 1982 — 1987 рр. Волинським загоном експедиції Ленінградського відділення інституту археології АН СРСР під керівництвом М. Малевської. Так, наприклад, було встановлено, що протягом історії храм поступово вгрузав у землю, від чого доводилося 5 разів підвищувати підлогу, що в сумі становило близько 2 м. Пам'ятка збереглась краще, ніж сподівались. Вражають чудова кладка стін з плінфи (ознака домонгольського періоду будівництва). Було знайдено багато старовинних монет, уламки фресок, із зображенням коней, зірок, одягу святих, геометричного орнаменту, вівтаря, численні давні написи на стінах, своєрідні конструктивні рішення окремих вузлів. Відновлено архітектурний образ храму. Дуже цінним є зібране зі шматочків і відновлене фрескове обличчя Ісуса Христа, датоване XIV століттям.
В наші дні
Завдяки тому, що храм поступово опускався під землю, коли у XVIII столітті його було розібрано до рівня землі, та частина, яка була уже під землею, збереглася. Досліджена і консервована у вісімдесятих роках, ця частина зараз доступна для огляду під час екскурсій до підземель Луцького замку.
Відомі постаті, пов'язані з церквою
Див. також
Примітки
- Троневич П., Хілько М., Сайчук Б. Втрачені християнські храми Луцька. — Луцьк, 2001. — С. 9—13.
- Малков Ю. Г. О роли балканской художественной традиции в древнерусской живописи XI—XVII вв. — М., 1980. — 135—160
- Терський С. Історія Луцька, Т. 1, Львів, 2007, с.104-111
- Троневич П. Луцький замок в історії України. — Луцьк, 2007. — с.99
- Малевская М. Новый памятник русской архитектуры XII в. и его судьба // «Охраняется государством». III Российская научно-практическая конференция, Ч.1, 1994, с.93-104
- Byliński J. Siemaszko Aleksander h. własnego (zm. 1597 bądź 1598) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : PAN, 1996. — T. XXXVI/4, zeszyt 151. — S. 602. (пол.)
- Encyklopedja kościelna, t.XIII.— Warszawa, 1879.— S. 621. (пол.)
- СИЮЗР, т. ІІ, в.2, К., 1916.— C. 41-80
- Беднов В. Православная церковь в Польше и Литве. Катеринослав, 1908, с.267,278
Посилання
- Відеореконструкція першого храму [ 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Відеореконструкція доунійної перебудови [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Ivana Bogoslova Cerkva Ivana Bogoslova pershij hristiyanskij hram ta persha kam yana sporuda Lucka Najdavnisha chastkovo zberezhena sporuda na teritoriyi Verhnogo zamku Cerkva Ivana BogoslovaCerkva Ivana Bogoslova rekonstrukciya 50 44 19 pn sh 25 19 24 sh d 50 738806 pn sh 25 323444 sh d 50 738806 25 323444 Koordinati 50 44 19 pn sh 25 19 24 sh d 50 738806 pn sh 25 323444 sh d 50 738806 25 323444Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina LuckNalezhnistpravoslav yaCerkva Ivana Bogoslova Luck Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaCerkva Ivana Bogoslova Luck Volinska oblast Pokazati na mapi Volinska oblastIstoriyaVid zasnuvannya do Uniyi Cerkva Ivana Bogoslova bula zbudovana u 1175 1180 r u derev yanomu ditinci Lucka za chasiv pravlinnya Yaroslava Izyaslavicha Ce bula kvadratna u plani odnoabsidna odnoglava chotiristovpna visoka budivlya z nevelikoyu pribudovanoyu kapliceyu U 1289 r za luckogo knyazya Mstislava Danilovicha uzhe bula sobornoyu Zgodom u XIV st knyaz Lyubart podaruvav cerkvi mistechko Rozhishe ta dekilka sil Ce polipshilo materialne stanovishe cerkvi vidbuvsya remont Zgidno z literaturnimi danimi hram mav pozolochenij hrest z lancyugami buv vkritij gontovim dahom po tinku zovni j zseredini jshli rozpisi Pidloga bula vikladena dekorativnoyu keramichnoyu plitkoyu a stini rozpisani freskami Rekonstrukciya R Metelnickogo Na teritoriyi Drevnoyi Rusi zustrichayetsya lishe kilka analogiv cerkvi sho ye proyavom samostijnosti volinskoyi arhitekturnoyi shkoli Novi stilistichni osoblivosti hramu vidsutnist narteksa nayavnist lishe odniyeyi absidi vuzkist bichnih nef inshi zokrema gostro vkazuyut na te sho cerkva bula duzhe visokoyu konstrukciya i roztashuvannya arhitekturnih elementiv ekster yeru ta inter yeru buli netipovimi Manera vikonannya zhivopisnih robit u sobori kogerentna z mistectvom Makedoniyi Serbiyi Bolgariyi U sobori buv pohovanij pislya smerti Lyubart poryad z inshimi knyazyami Pohovannya yih rodin vidbuvalosya na cvintari poryad z cerkvoyu U Lucko Ostrozkomu yepiskopstvi sobor buv golovnim Vin vidigravav veliku rol i v politichnomu ta svitskomu zhitti Volini Pered vivtarem skladali prisyagu novoobrani uryadovci u pritvori vidbuvalisya sudovi zasidannya pri sobori diyala rada vishogo duhovenstva kapitula Tut takozh zberigalisya aktovi knigi zamkovoyi kancelyariyi Vryadi godi tut vidbuvalisya voyevodski ta povitovi sejmiki Okrasoyu inter yeru buv kilkayarusnij visokij ikonostas yakij spiravsya na rozpisanu freskami peredvivtarnu peregorodku analogiv yakij u davnoruskomu mistectvi nema okrim Smolenskogo hramu I Bogolova 15 listopada 2010 u Wayback Machine Pershij rozpis vivtarnoyi peregorodki buv imitaciyeyu prijomu prikrashennya hramiv inkrustaciyeyu vikonanoyu kolorovimi kamenyami Ikonostas narahovuvav 49 ikon poza nim u sobori bulo she 9 velikih koshtovno obramlenih z dorogocinnim kaminnyam ikon Chimalo znahodilosya cerkovnih knig Osoblivo vidilyalisya 5 ozdoblenih Yevangeliye U cerkvi zberigalisya moshi Svyatogo Pantelejmona ta chastina Zhivotvornogo dereva rekonstrukciya A Pogribnogo rekonstrukciya P Tronevicha Na toj chas hram mav uzhe desho inshij viglyad Zmina vidbulasya za sto rokiv do podij Uniyi Stosuvalasya persh za vse poyavi kontrforsiv ta pribudovi z pivnichnoyi storoni cerkvi Varianti rekonstrukcij pravoruch ta livoruch She odniyeyu osoblivistyu zamkovogo hramu bulo dekorativne oformlennya fasadiv Iz zaokruglenih na torci ceglin buli vikladeni brovki nad vikonnimi otvorami i portalami Cegla z zelenoyu ta korichnevoyu polivoyu nalezhala napivarci arkaturnogo poyasu yakij prikrashav baraban kupolu j absidu Takij prijom ozdoblennya okrim Lucka vikoristovuvavsya lishe v Uspenskij cerkvi u Dorogobuzhi 20 22 kvitnya 1591 pered Pashoyu gajduki luckogo starosti katolika spochatku pravoslavnogo Oleksandra Semashka obstrilyali kafedralnij sobor Ivana Bogoslova yepiskopa Kirila Terleckogo yakogo sam starosta zatrimav u zamku 20 kvitnya na 2 dobi ta ne dozvoliv provesti sluzhbu Uniya ta pislya neyi Najbagatsha na teritoriyi teperishnoyi Ukrayini todishnya Lucka yepiskopiya volodila bagatma mayetkami dvorami i gruntami z lyudmi V Luckomu i Volodimirskomu povitah yij nalezhalo 4 mistechka 34 sela i dva zamki Za rahunok feodalnih dohodiv vladiki hramu utrimuvali v nalezhnomu stani odnu z vezh zamku same tu yaka teper nazivayetsya Vladichoyu Odin iz vladik Kirilo Terleckij mayuchi titul patriarshogo ekzarha vidigrav providnu rol u pidgotovci Berestejskoyi uniyi 1596 roku Zreshtoyu i sam hram Ivana Bogoslova perejshov do ruk greko katolikiv Vnaslidok cogo vid cerkvi vidijshlo bagato prihozhan fundatoriv Kostyantin Vasil Ostrozkij vidrazu po uniyi ne tilki sam vidijshov vid hramu a j vidibrav u yepiskopstva ostrozku teritorialnu chastinu Hram pochinaye zanepadati Spochatku zdayetsya v shestirichnu orendu potim pid zastavu Cherez ce greko katolicku kafedru perenesli do Zhidichinskogo monastirya Sam hram zaznav rujnuvan potrebuvav remontiv U 1633 r novoobranij pravoslavnij yepiskop Afanasij Puzina zatverdzhenij na koronacijnomu sejmi zajnyav staru lucku kafedru Ivana Bogoslova razom z usiyeyu mayetnistyu voyevodstva sho yij nalezhala Ce trohi pozhvavilo religijne zhittya cerkvi i povernulo yij rol duhovnoyi stolici pravoslavnih volinyan V nastupni desyatilittya na restavraciyu bulo vidileno 300 zlotih ale vnaslidok togo sho todishnij pravoslavnij luckij yepiskop Gedeon Chetvertinskij pokinuv misto i stav mitropolitom Kiyivskim groshi na remont ne buli vikoristani Informaciyu pro ostannij viglyad hramu mozhna dobuti z ikoni Svyatogo Ignatiya pershoyi polovini XVIII stolittya Zmina stosuvalasya lishe formi kupolu V toj chas cerkva postupovo zanepadaye Chasti remonti vzhe ne mogli vryatuvati yiyi V 1775 r vladika Silvestr Rudnickij rozporyadivsya rozibrati do rivnya zemli nestijki stini hramu sho j bulo zrobleno u 1766 r U planah bulo zvesti na jogo misci novij velichnij sobor Prote cogo ne vidbulosya vnaslidok peredchasnoyi smerti Rudnickogo Soborna cerkva Ivana Bogoslova perestala isnuvati Doslidzhennya radyanskogo perioduOblichchya Isusa Hrista Fragment freski V radyanskij period buli provedeni gruntovni doslidzhennya z yakih stalo zrozumilo ne tilki politichnu j religijnu istoriyu hramu a j arhitekturni osoblivosti mistectvo i kulturu starih chasiv Arhitekturno arheologichni rozkopki velisya u 1982 1987 rr Volinskim zagonom ekspediciyi Leningradskogo viddilennya institutu arheologiyi AN SRSR pid kerivnictvom M Malevskoyi Tak napriklad bulo vstanovleno sho protyagom istoriyi hram postupovo vgruzav u zemlyu vid chogo dovodilosya 5 raziv pidvishuvati pidlogu sho v sumi stanovilo blizko 2 m Pam yatka zbereglas krashe nizh spodivalis Vrazhayut chudova kladka stin z plinfi oznaka domongolskogo periodu budivnictva Bulo znajdeno bagato starovinnih monet ulamki fresok iz zobrazhennyam konej zirok odyagu svyatih geometrichnogo ornamentu vivtarya chislenni davni napisi na stinah svoyeridni konstruktivni rishennya okremih vuzliv Vidnovleno arhitekturnij obraz hramu Duzhe cinnim ye zibrane zi shmatochkiv i vidnovlene freskove oblichchya Isusa Hrista datovane XIV stolittyam V nashi dniZavdyaki tomu sho hram postupovo opuskavsya pid zemlyu koli u XVIII stolitti jogo bulo rozibrano do rivnya zemli ta chastina yaka bula uzhe pid zemleyu zbereglasya Doslidzhena i konservovana u visimdesyatih rokah cya chastina zaraz dostupna dlya oglyadu pid chas ekskursij do pidzemel Luckogo zamku Rekonstrukciya I V DiduhaVidomi postati pov yazani z cerkvoyuYaroslav Izyaslavich Lyubart Gediminovich Kirilo Terleckij Kostyantin Vasil Ostrozkij Dionisij Balaban Ivan Vigovskij Petro Mogila Afanasij Puzina Gedeon Chetvertinskij Dionisij Zhabokrickij Silvestr RudnickijDiv takozhSpisok davnoruskih arhitekturnih sporud domongolskogo periodu Hrami LuckaPrimitkiTronevich P Hilko M Sajchuk B Vtracheni hristiyanski hrami Lucka Luck 2001 S 9 13 Malkov Yu G O roli balkanskoj hudozhestvennoj tradicii v drevnerusskoj zhivopisi XI XVII vv M 1980 135 160 Terskij S Istoriya Lucka T 1 Lviv 2007 s 104 111 Tronevich P Luckij zamok v istoriyi Ukrayini Luck 2007 s 99 Malevskaya M Novyj pamyatnik russkoj arhitektury XII v i ego sudba Ohranyaetsya gosudarstvom III Rossijskaya nauchno prakticheskaya konferenciya Ch 1 1994 s 93 104 Bylinski J Siemaszko Aleksander h wlasnego zm 1597 badz 1598 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow PAN 1996 T XXXVI 4 zeszyt 151 S 602 pol Encyklopedja koscielna t XIII Warszawa 1879 S 621 pol SIYuZR t II v 2 K 1916 C 41 80 Bednov V Pravoslavnaya cerkov v Polshe i Litve Katerinoslav 1908 s 267 278PosilannyaVideorekonstrukciya pershogo hramu 8 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Videorekonstrukciya dounijnoyi perebudovi 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine