Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Було запропоновано цю статтю або розділ з Соціальна екологія (академічна сфера), але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з травня 2019. |
Соціоеколо́гія або соціа́льна еколо́гія аналізує ставлення людини в притаманному їй гуманістичному горизонті з погляду його відповідності історичним потребам людського розвитку в ракурсі культурної виправданості та перспективи через теоретичне осягнення світу в його загальних визначеннях, які виражають міру історичної єдності людини і природи.
Будь-який учений обмірковує головні поняття проблеми взаємодії суспільства та природи через призму своєї науки. Зокрема, географ розглядає проблему стосунків суспільства та природи під кутом просторових співвідношень територіальних комплексів, біолог — під кутом розвитку живої речовини тощо.
Історія
Соціоекологія передбачає злиття природничих, суспільних і технічних наук для вирішення проблем у системі суспільство-природа. Формувалась вона на різноманітних тлумаченнях і тривалий час існувала як екологія міста (урбоекологія), соціологія урбанізації тощо. Ці категорії використовує чимало вчених у галузі соціоекології. Значну частину категорій і понять соціоекологія запозичила від біоекології, зокрема з екології рослин і тварин: ареал, адаптація, популяція тощо.
Проблематика
Професор О. Шаблій стверджує, що конкретними об'єктами соціоекології є соціоекосистеми, а предметом — взаємодія суспільства і природи в цих системах.
До категорій соціальної екології належать фундаментальні поняття, які відображають найзагальніші суттєві властивості, зв'язки і відношення суспільства й природи, їхнє пізнання і перетворення людиною з метою гармонізації цих відношень. Це важливі результати багатовікового процесу розвитку взаємовідношень суспільства і природи, всієї духовної культури спілкування людини з природою в процесі природокористування.
Розрізняють загальні категорії соціоекології як науки, її окремі категорії, а також категорії конкретних наук, які входять у систему соціоекології на правах галузевих підрозділів як її складові частини. До загальних категорій соціоекології як науки можна зачислити об'єкт її вивчення — . Адже «центральна ідея системного підходу полягає у вивченні будь-якого рівня організації саме як систем, виходячи із сутнісних рис системних утворень».
Соціальна екологія вивчає сучасний стан та особливості формування навколишнього середовища у зв'язку з і структурою природокористування, прогнозує розвиток довкілля з майбутнім людства. Практичним завданням соціоекології є така категорія, як якість життєвого середовища, яку визначаємо як інтегральну характеристику всієї сукупності видів, форм, сфер діяльності людей певної локальної, регіональної та глобальної соціоекосистеми або суспільства в цілому, зумовлених рівнем його виробництва, економічними відносинами, політичним устроєм та системою цінностей.
Способом збереження суспільства з погляду соціоекології, є орієнтація не так на заміну природного середовища, як на забезпечення сумісності з ним усіх напрямів діяльності.
Серед окремих розважань соціоекології виділяють:
- якість природного середовища
- природа чи природна сфера
- створене людиною середовище проживання (штучна сфера)
- сукупність технічних систем і проявів (техносфера)
Основні закони соціальної екології
Виходячи з предметної визначеності соціальної екології, можна сформулювати 10 її основних законів:
- Людина як природно-суспільна істота живе в природі, створеній таким чином, який не міг би бути плодом людської свідомості, і в якій всі форми органічного та неорганічного світу становлять непорушну єдність, з якою людина пов'язана нерозривними узами.
- Життєве середовище людини складається з наперед заданих природних умов і обставин, що виникли без додання до них людської праці, а також з умов і обставин, створених людською діяльністю.
- Можливості розвитку соціотехнічних систем, які виникають як результат людської здатності осмислення і творчості, необмежені, природні ж ресурси обмежені, а деякі й невідновлюванні.
- Використання природи людиною обмежене необхідністю підтримувати екологічну рівновагу в даному просторі і часі, а екологічні проблеми виникають через неузгодженість біосфери, техносфери і соціосфери.
- Швидкий і всеосяжний технологічний розвиток супроводжується зростанням можливостей порушення екологічної рівноваги, а природа сама не може звільнятися від його негативного впливу за допомогою саморегуляції, для цього необхідні дії суспільства щодо збереження та захисту природного середовища.
- Існує взаємозв'язок між станом екосистеми людини, концепцією і цілями суспільного розвитку та якістю життя людських спільнот і окремої людини.
- Екологічні проблеми мають глобальний характер, всі суспільства, що є складовими частинами людства в цілому, що існує на Землі, стоять перед лицем небезпеки, викликаної порушенням екологічної рівноваги, тому присвоєння людиною природи як в локальному, так і в глобальному плані має відповідати екологічним можливостям.
- Для визначення некритичного присвоєння природи необхідно розвивати екологічну свідомість і розуміння того, що нехтування екологічними закономірностями життя природи веде до руйнування біологічної системи, від якої залежить життя людини на Землі.
- Між людської природним середовищем життя і його трудовим середовищем існує зв'язок, який проявляється через можливість порушення екологічної рівноваги та яку слід підтримувати виробленням концепції системи захисту як природного, так і трудового середовища.
- Існує зв'язок між концепцією захисту життєвого середовища людини в окремих спільнотах і їх суспільно-економічними системами, але не тільки між ними, але й системами цінності, а також культурно-духовним розвитком.
Структура
Метод
Соціальна екологія використовує просторово-часовий підхід суспільної географії та економіки природокористування.
Логічно соціальна екологія є інтегративною. Це означає, що на всіх рівнях дослідження вона синтезує дані природничих, технічних і соціальних наук та перетворює їх у свої засоби пізнання.
На думку М. М. Мамедова, нормативні властивості соціально-екологічного знання ґрунтуються на відображенні об'єктивних законів екології і всебічному дослідженні можливих наслідків антропогенного впливу на природне середовище. В. Д. Комаров зазначив, що соціоекологія — це науковий базис перспективної раціоналізації взаємодії суспільства та природи, вона вивчає специфічні закономірності і формулює принципи та методи оптимізації цієї взаємодії, що є зацікавленням усієї цивілізації.
У багатьох працях наголошено на величезному світоглядному значенні соціоекології, яке, на думку М. М. Кисельова, полягає в тому, що вона здатна забезпечити конкретизацію філософського принципу єдності , подолання традиційних уявлень про взаємодію суспільства та природного середовища, спрямованість екологічного дослідження на людину, тобто його та соціалізацію.
Організаційним чинником біосфери охопленої регулятивною діяльністю людей буде суспільство, а головними каналами зв'язку між частинами системи суспільство-природа — природні кругообіги речовин та енергії, у структуру яких люди навчаться штучно вводити компоненти своєї діяльності.
На думку О. Т. Звєрєва, основними законами соціальної екології є:
- Правило соціально-екологічної рівноваги
- Принцип культурного управління розвитком
- Правило соціально-екологічного заміщення
- Закон історичної (соціально-екологічної) незворотності
- Закон неминучості створення загальнолюдської екологічної культури
- Принцип «думати глобально, діяти локально»
Див. також
Примітки
- Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.: Изд. дом Паганель, 2009. — 171 с.
Література
- Бачинський Г. О. Український шлях у майбутнє // Універсум. — 1996. — № 3-4. — С. 18.
- Долішній М., Гринів Л. Соціоекологічна функція регіональної економіки // Вісник НАН України. — 2001. — № 3. — С. 23-25.
- М. Кисельов. Екологія соціальна // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Назарук М. М. Соціоекологія: Словник-довідник. — Львів, Афіша 1998. — 380с.
- Основи екології та соціоекології: Навч. посіб. / М. М. Назарук; Наук.-метод. центр вищ. освіти. — 2-е вид., доповн. — Л. : Афіша, 2000. — 256 c.
- Основи соціоекології: Навч. посібник. / За ред. Г. О. Бачинського. — К.: Вища школа, 1995.- 238с.
- Салтовський О. І. Основи соціальної екології. — К.: вид-во МАУП, 1997. — 244с.
- Соціальна екологія. Навчальний посібник / за ред. Л. П. Царика. — Тернопіль: підручники і посібники, 2002.
- Семенюк Є. П. Філософські засади сталого розвитку. — Львів: Афіша, 2002. — С. 45.
- Семенюк Є. П. Інтегративна природа соціоекології та характер їїметодологічних засобів // Питання соціоекології: Матеріали Всеукраїнської конференції. — Львів, 1996. — С. 28.
- Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії.— Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2001. — 744 с.
- (рос.) Киселев Н. Н. Объект экологии и его эволюция. — К.: Наукова думка, 1979. − 133 с.
- (рос.) Лосев А. В. Провадкин Г. Г. Социальная екология. — М.: Владос, 1988. — 312с.
- (рос.) Мамедов Н. М., Суравчина И. Т. Экология — М.: Издательство Москов. ун-та, 1996. — С. 263.
- (рос.) Маркович Д. Социальная экология. Книга для учителя / Пер. с сербохорват.— М.: Просвещение, 1991. — С. 81.
- (рос.) Ситаров В. А., Пустовойтов В. В. Социальная экология: Учебн. пособие для студ. пед. вузов.: М.: Просвещение, 2000. — 342с
- (рос.) Ценностные аспекты науки и проблемы экологии. — М.: Недра, 1981. — С.244.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Socialna ekologiya akademichna sfera ale mozhlivo ce varto dodatkovo Propoziciya z travnya 2019 Socioekolo giya abo socia lna ekolo giya analizuye stavlennya lyudini v pritamannomu yij gumanistichnomu gorizonti z poglyadu jogo vidpovidnosti istorichnim potrebam lyudskogo rozvitku v rakursi kulturnoyi vipravdanosti ta perspektivi cherez teoretichne osyagnennya svitu v jogo zagalnih viznachennyah yaki virazhayut miru istorichnoyi yednosti lyudini i prirodi Naukovij napryam sho rozvivayetsya na stiku prirodnichih gumanitarnih ta tehnichnih nauk Bud yakij uchenij obmirkovuye golovni ponyattya problemi vzayemodiyi suspilstva ta prirodi cherez prizmu svoyeyi nauki Zokrema geograf rozglyadaye problemu stosunkiv suspilstva ta prirodi pid kutom prostorovih spivvidnoshen teritorialnih kompleksiv biolog pid kutom rozvitku zhivoyi rechovini tosho IstoriyaSocioekologiya peredbachaye zlittya prirodnichih suspilnih i tehnichnih nauk dlya virishennya problem u sistemi suspilstvo priroda Formuvalas vona na riznomanitnih tlumachennyah i trivalij chas isnuvala yak ekologiya mista urboekologiya sociologiya urbanizaciyi tosho Ci kategoriyi vikoristovuye chimalo vchenih u galuzi socioekologiyi Znachnu chastinu kategorij i ponyat socioekologiya zapozichila vid bioekologiyi zokrema z ekologiyi roslin i tvarin areal adaptaciya populyaciya tosho ProblematikaProfesor O Shablij stverdzhuye sho konkretnimi ob yektami socioekologiyi ye socioekosistemi a predmetom vzayemodiya suspilstva i prirodi v cih sistemah Do kategorij socialnoyi ekologiyi nalezhat fundamentalni ponyattya yaki vidobrazhayut najzagalnishi suttyevi vlastivosti zv yazki i vidnoshennya suspilstva j prirodi yihnye piznannya i peretvorennya lyudinoyu z metoyu garmonizaciyi cih vidnoshen Ce vazhlivi rezultati bagatovikovogo procesu rozvitku vzayemovidnoshen suspilstva i prirodi vsiyeyi duhovnoyi kulturi spilkuvannya lyudini z prirodoyu v procesi prirodokoristuvannya Rozriznyayut zagalni kategoriyi socioekologiyi yak nauki yiyi okremi kategoriyi a takozh kategoriyi konkretnih nauk yaki vhodyat u sistemu socioekologiyi na pravah galuzevih pidrozdiliv yak yiyi skladovi chastini Do zagalnih kategorij socioekologiyi yak nauki mozhna zachisliti ob yekt yiyi vivchennya Adzhe centralna ideya sistemnogo pidhodu polyagaye u vivchenni bud yakogo rivnya organizaciyi same yak sistem vihodyachi iz sutnisnih ris sistemnih utvoren Socialna ekologiya vivchaye suchasnij stan ta osoblivosti formuvannya navkolishnogo seredovisha u zv yazku z i strukturoyu prirodokoristuvannya prognozuye rozvitok dovkillya z majbutnim lyudstva Praktichnim zavdannyam socioekologiyi ye taka kategoriya yak yakist zhittyevogo seredovisha yaku viznachayemo yak integralnu harakteristiku vsiyeyi sukupnosti vidiv form sfer diyalnosti lyudej pevnoyi lokalnoyi regionalnoyi ta globalnoyi socioekosistemi abo suspilstva v cilomu zumovlenih rivnem jogo virobnictva ekonomichnimi vidnosinami politichnim ustroyem ta sistemoyu cinnostej Sposobom zberezhennya suspilstva z poglyadu socioekologiyi ye oriyentaciya ne tak na zaminu prirodnogo seredovisha yak na zabezpechennya sumisnosti z nim usih napryamiv diyalnosti Sered okremih rozvazhan socioekologiyi vidilyayut yakist prirodnogo seredovisha priroda chi prirodna sfera stvorene lyudinoyu seredovishe prozhivannya shtuchna sfera sukupnist tehnichnih sistem i proyaviv tehnosfera Osnovni zakoni socialnoyi ekologiyiVihodyachi z predmetnoyi viznachenosti socialnoyi ekologiyi mozhna sformulyuvati 10 yiyi osnovnih zakoniv Lyudina yak prirodno suspilna istota zhive v prirodi stvorenij takim chinom yakij ne mig bi buti plodom lyudskoyi svidomosti i v yakij vsi formi organichnogo ta neorganichnogo svitu stanovlyat neporushnu yednist z yakoyu lyudina pov yazana nerozrivnimi uzami Zhittyeve seredovishe lyudini skladayetsya z napered zadanih prirodnih umov i obstavin sho vinikli bez dodannya do nih lyudskoyi praci a takozh z umov i obstavin stvorenih lyudskoyu diyalnistyu Mozhlivosti rozvitku sociotehnichnih sistem yaki vinikayut yak rezultat lyudskoyi zdatnosti osmislennya i tvorchosti neobmezheni prirodni zh resursi obmezheni a deyaki j nevidnovlyuvanni Vikoristannya prirodi lyudinoyu obmezhene neobhidnistyu pidtrimuvati ekologichnu rivnovagu v danomu prostori i chasi a ekologichni problemi vinikayut cherez neuzgodzhenist biosferi tehnosferi i sociosferi Shvidkij i vseosyazhnij tehnologichnij rozvitok suprovodzhuyetsya zrostannyam mozhlivostej porushennya ekologichnoyi rivnovagi a priroda sama ne mozhe zvilnyatisya vid jogo negativnogo vplivu za dopomogoyu samoregulyaciyi dlya cogo neobhidni diyi suspilstva shodo zberezhennya ta zahistu prirodnogo seredovisha Isnuye vzayemozv yazok mizh stanom ekosistemi lyudini koncepciyeyu i cilyami suspilnogo rozvitku ta yakistyu zhittya lyudskih spilnot i okremoyi lyudini Ekologichni problemi mayut globalnij harakter vsi suspilstva sho ye skladovimi chastinami lyudstva v cilomu sho isnuye na Zemli stoyat pered licem nebezpeki viklikanoyi porushennyam ekologichnoyi rivnovagi tomu prisvoyennya lyudinoyu prirodi yak v lokalnomu tak i v globalnomu plani maye vidpovidati ekologichnim mozhlivostyam Dlya viznachennya nekritichnogo prisvoyennya prirodi neobhidno rozvivati ekologichnu svidomist i rozuminnya togo sho nehtuvannya ekologichnimi zakonomirnostyami zhittya prirodi vede do rujnuvannya biologichnoyi sistemi vid yakoyi zalezhit zhittya lyudini na Zemli Mizh lyudskoyi prirodnim seredovishem zhittya i jogo trudovim seredovishem isnuye zv yazok yakij proyavlyayetsya cherez mozhlivist porushennya ekologichnoyi rivnovagi ta yaku slid pidtrimuvati viroblennyam koncepciyi sistemi zahistu yak prirodnogo tak i trudovogo seredovisha Isnuye zv yazok mizh koncepciyeyu zahistu zhittyevogo seredovisha lyudini v okremih spilnotah i yih suspilno ekonomichnimi sistemami ale ne tilki mizh nimi ale j sistemami cinnosti a takozh kulturno duhovnim rozvitkom StrukturaStruktura socialnoyi ekologiyi Ekonomika prirodokoristuvannya Ekologiya lyudini Antropogeografiya Bioekologiya Ekologichne pravo Ekologichna etikaMetodSocialna ekologiya vikoristovuye prostorovo chasovij pidhid suspilnoyi geografiyi ta ekonomiki prirodokoristuvannya Logichno socialna ekologiya ye integrativnoyu Ce oznachaye sho na vsih rivnyah doslidzhennya vona sintezuye dani prirodnichih tehnichnih i socialnih nauk ta peretvoryuye yih u svoyi zasobi piznannya Na dumku M M Mamedova normativni vlastivosti socialno ekologichnogo znannya gruntuyutsya na vidobrazhenni ob yektivnih zakoniv ekologiyi i vsebichnomu doslidzhenni mozhlivih naslidkiv antropogennogo vplivu na prirodne seredovishe V D Komarov zaznachiv sho socioekologiya ce naukovij bazis perspektivnoyi racionalizaciyi vzayemodiyi suspilstva ta prirodi vona vivchaye specifichni zakonomirnosti i formulyuye principi ta metodi optimizaciyi ciyeyi vzayemodiyi sho ye zacikavlennyam usiyeyi civilizaciyi U bagatoh pracyah nagolosheno na velicheznomu svitoglyadnomu znachenni socioekologiyi yake na dumku M M Kiselova polyagaye v tomu sho vona zdatna zabezpechiti konkretizaciyu filosofskogo principu yednosti podolannya tradicijnih uyavlen pro vzayemodiyu suspilstva ta prirodnogo seredovisha spryamovanist ekologichnogo doslidzhennya na lyudinu tobto jogo ta socializaciyu Organizacijnim chinnikom biosferi ohoplenoyi regulyativnoyu diyalnistyu lyudej bude suspilstvo a golovnimi kanalami zv yazku mizh chastinami sistemi suspilstvo priroda prirodni krugoobigi rechovin ta energiyi u strukturu yakih lyudi navchatsya shtuchno vvoditi komponenti svoyeyi diyalnosti Na dumku O T Zvyeryeva osnovnimi zakonami socialnoyi ekologiyi ye Pravilo socialno ekologichnoyi rivnovagi Princip kulturnogo upravlinnya rozvitkom Pravilo socialno ekologichnogo zamishennya Zakon istorichnoyi socialno ekologichnoyi nezvorotnosti Zakon neminuchosti stvorennya zagalnolyudskoyi ekologichnoyi kulturi Princip dumati globalno diyati lokalno Div takozhOlyudnena priroda Myurrej Bukchin Socialna ekologiya akademichna sfera PrimitkiZverev A T Osnovnye zakony ekologii M Izd dom Paganel 2009 171 s LiteraturaBachinskij G O Ukrayinskij shlyah u majbutnye Universum 1996 3 4 S 18 Dolishnij M Griniv L Socioekologichna funkciya regionalnoyi ekonomiki Visnik NAN Ukrayini 2001 3 S 23 25 M Kiselov Ekologiya socialna Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Nazaruk M M Socioekologiya Slovnik dovidnik Lviv Afisha 1998 380s Osnovi ekologiyi ta socioekologiyi Navch posib M M Nazaruk Nauk metod centr vish osviti 2 e vid dopovn L Afisha 2000 256 c Osnovi socioekologiyi Navch posibnik Za red G O Bachinskogo K Visha shkola 1995 238s Saltovskij O I Osnovi socialnoyi ekologiyi K vid vo MAUP 1997 244s Socialna ekologiya Navchalnij posibnik za red L P Carika Ternopil pidruchniki i posibniki 2002 Semenyuk Ye P Filosofski zasadi stalogo rozvitku Lviv Afisha 2002 S 45 Semenyuk Ye P Integrativna priroda socioekologiyi ta harakter yiyimetodologichnih zasobiv Pitannya socioekologiyi Materiali Vseukrayinskoyi konferenciyi Lviv 1996 S 28 Shablij O I Suspilna geografiya teoriya istoriya ukrayinoznavchi studiyi Lviv VC LNU im I Franka 2001 744 s ros Kiselev N N Obekt ekologii i ego evolyuciya K Naukova dumka 1979 133 s ros Losev A V Provadkin G G Socialnaya ekologiya M Vlados 1988 312s ros Mamedov N M Suravchina I T Ekologiya M Izdatelstvo Moskov un ta 1996 S 263 ros Markovich D Socialnaya ekologiya Kniga dlya uchitelya Per s serbohorvat M Prosveshenie 1991 S 81 ros Sitarov V A Pustovojtov V V Socialnaya ekologiya Uchebn posobie dlya stud ped vuzov M Prosveshenie 2000 342s ros Cennostnye aspekty nauki i problemy ekologii M Nedra 1981 S 244