Сарісаріньяма (ісп. Sarisariñama) — гора-тепуй в штаті Болівар, Венесуела, біля кордону з Бразилією на території [d] (Jaua-Sarisariñama). Висота гори 2 300 м.
Сарісаріньяма ісп. Sarisariñama | ||||
4°33′ пн. ш. 64°14′ зх. д. / 4.550° пн. ш. 64.233° зх. д.Координати: 4°33′ пн. ш. 64°14′ зх. д. / 4.550° пн. ш. 64.233° зх. д. | ||||
Країна | Венесуела | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Болівар | |||
Тип | гора і Тепуй[1] | |||
Висота | 2300 м | |||
Сарісаріньяма Сарісаріньяма (Венесуела) | ||||
Ця столова гора — одна з наайвіддаленіших у країні, найближча дорога проходить в сотнях кілометрів від неї. Наразі доступ обмежений лише для наукових дослідників.
Найвідзначніша й найсвоєрідніша ознака цього тепуя 2300 м заввишки — це наявність на його верху сливе круглих карстових порожнин, які й досі є загадкою геології. Ці глибокі западини мають діаметр 350 м, завглибшки вони так само 350 м. Стіни цих колодязів, повністю вертикальні і відтак неподоланні для істот, що населюють дно прірви, дозволили заховати неповторну екосистему, що має унікальні види рослин і тварин, що не зустрічаються більше ніде на планеті (ендеміки). Першого разу ці колодязі було досліджено й задокументовано 1974 р.
Історія вивчення
Тепуй Сарісаріньяма знаходиться за кількасот кілометрів від найближчої автомобільної дороги, через що довгий час ніхто його не вивчав. Перший помітний дослід було зреалізовано в листопаді 1964 р.: пілот Гаррі Ґібсон пролетів над горою на літаку й побачив величезні западини. Перше успішне приземлення на Сарісаріньяму здійснив орнітолог Вільям Г. Фелпс молодший у березні 1967 р. У лютому 1974 р. експедиція під керівництвом Чарльза Бруера-Каріаса вивчала тепуй і колодязі. В експедиції брали участь такі наукові дослідники: ботанік Джуліан Стаєрмарк, Вільям Г. Фелпс молодший, орхідеологи Столкі Данстервілл і його дружина Нора. Їхні висновки показали, що обидва колодязі мають унікальну екосистему з багатьма видами тварин і рослин.
Біогеографія
Сарісаріньяма, подібно до інших тепуїв, складається з кварциту формації Рорайма, що належить до Палеопротерозойської ери. Поверхня вершини тепуя Сарісаріньяма складає 482 км². Поврехня схилу складає 482 км². На відміну від більшості тепуїв Гаяни, Венесуели й Бразилії більша частина поверхні Сарісаріньями дуже лісиста, показує велике різноманіття лісових видів рослин 15—25 м заввишки. Її відокремлена екосистема особливо багата на ендемічні види тварин і рослин.
Цікаві дані
- Розташування: 4°44′59″ N (4.750°), 64°24′2″ W (−64.401°)
- Поверхня: 300 000 га
- Високість: між 500 і 2400 мнрм
- Температура: між 12 і 24 °C
- Опади: від 2800 до 3600 мм на рік
- Флора: папороті, орхідеї, вересові, айстрові, осокові, бромелієві
- Фауна: Marmosa tyleriana, Stefania riae, Steatornis caripensis (гуахаро), тапіри, ягуари.
Западини
Найсвоєріднішою відзнакою цього тепуя є його западини, чи колодязі. Наразі відомо чотири колодязі. Два з них, печера-колодязь Гумбольдта й колодязь Мартель, названі на честь природознавців Александра фон Гумбольдта й Едуарда-Альфреда Мартеля, на погляд незвичайні, величезні, добре вивчені, з відокремленою лісовою екосистемою на дні кожного з них. Найбільша з усіх, печера Гумбольдта, сягає 352 м завширшки й 314 м завглибшки.
Примітки
- https://www.worldatlas.com/articles/the-sarisarinama-sinkholes-venezuela-unique-places-around-the-world.html
- Brewer Carias, Charles. 1976. Las simas de Sarisariñama. Boletín de la Sociedad Venezolana de Ciencias Naturales. XXII(132/133):549-624.
- Brewer Carias, Charles. y Julian A. Steyermark. 1976. Simas de Sarisariñama y su vegetación. Boletín de la Sociedad Venezolana de Ciencias Naturales. XXII(132/133):179-405.
- Lindsay Elms. "Mount Roraima: An Island Forgotten by Time". http://members.shaw.ca/beyondnootka/articles/roraima.html.
- Otto Huber and John J. Wurdack. 1984. History of Botanical Exploration in Territorio Federal Amazonas, Venezuela. Smithsonian Institution Press, City of Washington, www.sil.si.edu/smithsoniancontributions/botany/pdf_hi/sctb-0056.pdf
- Stefania riae. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources, abgerufen am 7. Januar 2010.
- David Nott: Into The Lost World. Prentice-Hall, 1975, .
- Schubert, Carlos. y Huber, Otto. 1989. La Gran Sabana. Panorámica de una región. Lagoven, S.A. Caracas. 107p.
- Pérez-Hernández, R., P. J. Soriano & Lew D. 1994. Marsupiales de Venezuela. , Lagoven, S. A. Caracas – Venezuela. 76p.
- Stefania riae International Union for Conservation of Nature and Natural Resources, abgerufen am 7. Januar 2010. http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/56032/0
- Wondermondo.com Enigma of the mountain of Evil Spirit http://www.wondermondo.com/Countries/SA/VEN/Bolivar/SimaHumboldt.htm
- Earth's 10 Most Mysterious Lost Worlds. YouTube. Hybrid Librarian. 25 жовтня 2014. Процитовано 7 червня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Miguel Lentino, Diana Esclasans: Áreas importantes para la conservación de las aves en Venezuela In: BirdLife International y Conservation International. Áreas importantes para la conservación de las aves en los Andes Tropicales: sitios prioritarios para la conservación de la biodiversidad., Quito, Ecuador: BirdLife International (Serie de Conservación de BirdLife No. 14), S. 621-730, 2005.
Посилання
- — опис віддалених районів Венесуели
Це незавершена стаття з географії Венесуели. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про гірську вершину. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sarisarinyama isp Sarisarinama gora tepuj v shtati Bolivar Venesuela bilya kordonu z Braziliyeyu na teritoriyi d Jaua Sarisarinama Visota gori 2 300 m Sarisarinyama isp Sarisarinama4 33 pn sh 64 14 zh d 4 550 pn sh 64 233 zh d 4 550 64 233 Koordinati 4 33 pn sh 64 14 zh d 4 550 pn sh 64 233 zh d 4 550 64 233Krayina VenesuelaRegion BolivarTip gora i Tepuj 1 Visota 2300 mSarisarinyamaSarisarinyama Venesuela Cya stolova gora odna z naajviddalenishih u krayini najblizhcha doroga prohodit v sotnyah kilometriv vid neyi Narazi dostup obmezhenij lishe dlya naukovih doslidnikiv Najvidznachnisha j najsvoyeridnisha oznaka cogo tepuya 2300 m zavvishki ce nayavnist na jogo verhu slive kruglih karstovih porozhnin yaki j dosi ye zagadkoyu geologiyi Ci gliboki zapadini mayut diametr 350 m zavglibshki voni tak samo 350 m Stini cih kolodyaziv povnistyu vertikalni i vidtak nepodolanni dlya istot sho naselyuyut dno prirvi dozvolili zahovati nepovtornu ekosistemu sho maye unikalni vidi roslin i tvarin sho ne zustrichayutsya bilshe nide na planeti endemiki Pershogo razu ci kolodyazi bulo doslidzheno j zadokumentovano 1974 r Istoriya vivchennyaTepuj Sarisarinyama znahoditsya za kilkasot kilometriv vid najblizhchoyi avtomobilnoyi dorogi cherez sho dovgij chas nihto jogo ne vivchav Pershij pomitnij doslid bulo zrealizovano v listopadi 1964 r pilot Garri Gibson proletiv nad goroyu na litaku j pobachiv velichezni zapadini Pershe uspishne prizemlennya na Sarisarinyamu zdijsniv ornitolog Vilyam G Felps molodshij u berezni 1967 r U lyutomu 1974 r ekspediciya pid kerivnictvom Charlza Bruera Kariasa vivchala tepuj i kolodyazi V ekspediciyi brali uchast taki naukovi doslidniki botanik Dzhulian Stayermark Vilyam G Felps molodshij orhideologi Stolki Danstervill i jogo druzhina Nora Yihni visnovki pokazali sho obidva kolodyazi mayut unikalnu ekosistemu z bagatma vidami tvarin i roslin BiogeografiyaSarisarinyama podibno do inshih tepuyiv skladayetsya z kvarcitu formaciyi Rorajma sho nalezhit do Paleoproterozojskoyi eri Poverhnya vershini tepuya Sarisarinyama skladaye 482 km Povrehnya shilu skladaye 482 km Na vidminu vid bilshosti tepuyiv Gayani Venesueli j Braziliyi bilsha chastina poverhni Sarisarinyami duzhe lisista pokazuye velike riznomanittya lisovih vidiv roslin 15 25 m zavvishki Yiyi vidokremlena ekosistema osoblivo bagata na endemichni vidi tvarin i roslin Cikavi dani Roztashuvannya 4 44 59 N 4 750 64 24 2 W 64 401 Poverhnya 300 000 ga Visokist mizh 500 i 2400 mnrm Temperatura mizh 12 i 24 C Opadi vid 2800 do 3600 mm na rik Flora paporoti orhideyi veresovi ajstrovi osokovi bromeliyevi Fauna Marmosa tyleriana Stefania riae Steatornis caripensis guaharo tapiri yaguari ZapadiniNajsvoyeridnishoyu vidznakoyu cogo tepuya ye jogo zapadini chi kolodyazi Narazi vidomo chotiri kolodyazi Dva z nih pechera kolodyaz Gumboldta j kolodyaz Martel nazvani na chest prirodoznavciv Aleksandra fon Gumboldta j Eduarda Alfreda Martelya na poglyad nezvichajni velichezni dobre vivcheni z vidokremlenoyu lisovoyu ekosistemoyu na dni kozhnogo z nih Najbilsha z usih pechera Gumboldta syagaye 352 m zavshirshki j 314 m zavglibshki Primitkihttps www worldatlas com articles the sarisarinama sinkholes venezuela unique places around the world html Brewer Carias Charles 1976 Las simas de Sarisarinama Boletin de la Sociedad Venezolana de Ciencias Naturales XXII 132 133 549 624 Brewer Carias Charles y Julian A Steyermark 1976 Simas de Sarisarinama y su vegetacion Boletin de la Sociedad Venezolana de Ciencias Naturales XXII 132 133 179 405 Lindsay Elms Mount Roraima An Island Forgotten by Time http members shaw ca beyondnootka articles roraima html Otto Huber and John J Wurdack 1984 History of Botanical Exploration in Territorio Federal Amazonas Venezuela Smithsonian Institution Press City of Washington www sil si edu smithsoniancontributions botany pdf hi sctb 0056 pdf Stefania riae International Union for Conservation of Nature and Natural Resources abgerufen am 7 Januar 2010 David Nott Into The Lost World Prentice Hall 1975 ISBN 0 13477 190 7 Schubert Carlos y Huber Otto 1989 La Gran Sabana Panoramica de una region Lagoven S A Caracas 107p ISBN 980 259 238 2 Perez Hernandez R P J Soriano amp Lew D 1994 Marsupiales de Venezuela Lagoven S A Caracas Venezuela 76p ISBN 980 259 612 4 Stefania riae International Union for Conservation of Nature and Natural Resources abgerufen am 7 Januar 2010 http www iucnredlist org apps redlist details 56032 0 Wondermondo com Enigma of the mountain of Evil Spirit http www wondermondo com Countries SA VEN Bolivar SimaHumboldt htm Earth s 10 Most Mysterious Lost Worlds YouTube Hybrid Librarian 25 zhovtnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Miguel Lentino Diana Esclasans Areas importantes para la conservacion de las aves en Venezuela In BirdLife International y Conservation International Areas importantes para la conservacion de las aves en los Andes Tropicales sitios prioritarios para la conservacion de la biodiversidad Quito Ecuador BirdLife International Serie de Conservacion de BirdLife No 14 S 621 730 2005 Posilannya opis viddalenih rajoniv Venesueli Ce nezavershena stattya z geografiyi Venesueli Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro girsku vershinu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi