Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ігнатьєв Олексій Павлович (рос. Игна́тьев Алексе́й Па́влович, нар. 1842 — †1906, Твер) — київський та іркутський генерал-губернатор, генерал від кавалерії з роду Ігнатьєвих.
| Олексій Павлович Ігнатьєв рос. Алексей Павлович Игнатьев | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Губернатор: | Київський, Іркутський | |||||||||||||||||
| Народження: | 22 травня (3 червня) 1842 Твер, Російська імперія | |||||||||||||||||
| Смерть: | 9 (22) грудня 1906 (64 роки) Твер | |||||||||||||||||
| Поховання: | d | |||||||||||||||||
| Країна: |  Російська імперія | |||||||||||||||||
| Освіта: | Пажеський корпус Миколаївська академія | |||||||||||||||||
| Рід: | ||||||||||||||||||
| Батько: | d | |||||||||||||||||
| Мати: | d | |||||||||||||||||
| Шлюб: | Мещерська Софія Сергіївна | |||||||||||||||||
| Діти: | сини Олексій, Павло, Сергій; доньки Софія, Ольга | |||||||||||||||||
| Нагороди: |
| |||||||||||||||||
| | ||||||||||||||||||
Життєпис
Син Павла Миколайовича Ігнатьєва (голови Комітету Міністрів), брат Миколи Павловича Ігнатьєва, батько Олексія Олексійовича Ігнатьєва. Ігнатьєву належала найбагатша садиба в Тверської губернії — Чертоліно.
16 липня 1859 р. почав службу і випущений корнетом із Пажеського корпусу в .
30 серпня 1860 р. отримав звання поручика.
25 грудня 1861 р. отримав звання штабс-ротмістра.
У 1862 р. закінчив Миколаївську академію Генерального штабу Російської імперії.
30 серпня 1863 р. отримав звання ротмістра.
У 1864 р. затверджений на командира ескадрону Його Величності; у 1865 р. призначений флігель-ад'ютантом.
27 березня 1866 р. отримав звання полковника.
У 1868 р. командував ; з 1871 р. — полком; у 1873 р. призначений на командувача .
У 1875 р. отримав чин генерал-майора з призначенням в Свиту Його Величності, 1 січня 1878 р. — звання генерал-майора. У 1874—1881 рр. був членом головного комітету з облаштування та освіти російської імператорської армії.
У 1877 р. — отримав титул графа.
З 1881 р. — начальник штабу Гвардійського корпусу.
У 1885 р. призначений на командувача і генерал-губернатором Східного Сибіру (з 1887 р. — Іркутський генерал-губернатор).
Від 1886 р. — отримав звання генерал-лейтенанта. У 1889 р. призначений товаришем Міністра внутрішніх справ Російської імперії, але на дорозі до м. Петербурга отримав нове призначення — генерал-губернатором в Південно-Західний край. Під час його керівництва у Києві було створено Бактеріологічний інститут, міський музей, встановлено пам'ятник Миколі I.
У 1896 р. призначений бути членом Державної ради Російської імперії, 6 грудня 1898 р. отримав звання генерала від кавалерії. У 1904 р. отримав звання генерал-ад'ютанта.
У 1905 р. призначений бути головою для перегляду встановлених для охорони державного порядку виняткових законоположень і Особливої наради у справах віротерпимості, утворених відповідно до Високо затверджених 10 лютого і 17 квітня 1905 р. положень комітету міністрів (у виконання указу від 12 грудня 1904 року).
На цій посаді, а також в Державній раді, Ігнатьєв виступив противником скликання Державної думи Російської імперії, противником пільг друку і прихильником крайньої поліцейської репресії. Під час міністерства графа Вітте С. Ю. у 1905—1906 роках був одним з його найбільш рішучих противників; був членом гуртка високопосадових осіб, назване як «Зоряна палата» (рос. Звёздная палата) і мав у той час великий вплив на політику уряду. Був членом «Російського зібрання» (рос. Русское собрание).
9 грудня 1906 р. у м. Твері на перерві губернського зібрання близько 17 годин Ігнатьєв був застрелений шістьма пострілами з револьвера есером Ільїнським при обставинах, які змусили сім'ю вбитого припускати співучасть царської охранки, доконане за вказівками з Санкт-Петербургу; адже відношення О. П. Ігнатьєва до Миколи II було вельми скептичним, він навіть схилявся до ідеї державного перевороту та обмірковував, чи можна в цьому розраховувати на підтримку Кінногвардійських полків.
Нагороди
- 1865 р. — Орден Святого Станіслава 2 ступеня;
- 1868 р. — Орден Святого Володимира 4 ступеня;
- 1870 р. — Орден Святої Анни 2 ступеня;
- 1872 р. — Імператорська корона до Ордену Святої Анни 2 ступеня;
- 1874 р. — , командорський хрест;
- 1878 р. — Орден Святого Володимира 3 ступеня;
- 1878 р. — Перський Орден Лева і Сонця 2 ступеня;
- 1878 р. — Французький Орден Почесного легіону, командорський хрест;
- 1878 р. — Турецький Орден Меджида;
- 1880 р. — Орден Святого Станіслава 1 ступеня;
- 1883 р. — Орден Святої Анни 1 ступеня;
- 1889 р. — Орден Святого Володимира 2 ступеня;
- 1891 р. — Орден Білого Орла;
- 1891 р. — Італійський Орден Корони Італії 1 ступеня;
- 1891 р. — Ольденбурзький Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга 1 ступеня;
- 1892 р. — Сербський 1 ступеня;
- 1893 р. — Бухарський орден Золотої Зірки з алмазами;
- 1895 р. — Орден Святого Олександра Невського;
- 1897 р. — Баварський 1 ступеня;
- 31.12.1902 — Діамантові знаки до Ордену Святого Олександра Невського.
Примітки
- Список генералам по старшинству. СПб., 1906г. (рос.)
- Див. , Пятьдесят лет в строю [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.]. Книга I, глава 2. — М.: Воениздат, 1986. — С.18. — . (рос.)
- Правнучка выдающегося дипломата графа Игнатьева Александра Игнатьева Столповская: «Мой прадед был самым молодым генералом в России. Превзошел его только сын вождя Василий Сталин» (Дела давно минувших дней) [ 12 липня 2015 у Wayback Machine.] // «Бульвар Гордона». — № 9 (149), 04 марта 2008. (рос.)
Джерела та література
- О. Ф. Овсієнко. Ігнатьєв Олексій Павлович [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 411. — .
- О. Л. Скрябін. Ігнатьєв Олексій Павлович [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Граф Игнатьев Алексей Павлович // Список генералам по старшинству. Составлен по 1 сентября 1904 года. — СПб. : Военная типография, 1904. — С. 85. (рос.)
- Игнатьев, Алексей Павлович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XIIa. — С. 784 (т. Ia, с.810—811). (рос. дореф.)
- Альманах современных русских государственных деятелей [ 30 вересня 2018 у Wayback Machine.]. — СПб.: Тип. Исидора Гольдберга, 1897. — С.193—194. (рос.)
- Бондаренко И. И., Климов Д. В., / (Исторический вестник. — Т. 2 [149]. — Декабрь 2012). — С.190—215. (рос.)
- Список генералам по старшинству. СПб., 1906г. (рос.)
- Волков С. В., Звегинцов Николай Иванович // Офицеры российской гвардии. Опыт мартиролога. — М.: Русский путь, 2002. — С.197. — 568 с. — 2000 экз. — . (рос.)
- Ганин А. Любимые женщины братьев Игнатьевых // Родина : журнал. — М., 2007. — № 3. — С. 64-69. (рос.)
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дом Ігнатьєвих- Л. Мнухин, М. Авриль, В. Лосская. . Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 6 липня 2013. (рос.)
- Алексей Павлович Игнатьев (1842—1906) [ 30 березня 2019 у Wayback Machine.], сайт «Родовід»(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ignatyev Ignatyev Oleksij Pavlovich ros Igna tev Alekse j Pa vlovich nar 1842 1906 Tver kiyivskij ta irkutskij general gubernator general vid kavaleriyi z rodu Ignatyevih Oleksij Pavlovich Ignatyev ros Aleksej Pavlovich IgnatevOleksij Pavlovich Ignatyev graf Gubernator Kiyivskij Irkutskij Narodzhennya 22 travnya 3 chervnya 1842 1842 06 03 Tver Rosijska imperiyaSmert 9 22 grudnya 1906 1906 12 22 64 roki TverPohovannya dKrayina Rosijska imperiyaOsvita Pazheskij korpus Mikolayivska akademiyaRid Batko dMati dShlyub Mesherska Sofiya SergiyivnaDiti sini Oleksij Pavlo Sergij donki Sofiya Olga Nagorodi Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo z almazami Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Leva i Soncya 2 stupenya Kavaler ordena Pochesnogo legionu Kavaler ordena Koroni Italiyi Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga Komandor ordena Leopolda Avstriya Orden Medzhida Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisSin Pavla Mikolajovicha Ignatyeva golovi Komitetu Ministriv brat Mikoli Pavlovicha Ignatyeva batko Oleksiya Oleksijovicha Ignatyeva Ignatyevu nalezhala najbagatsha sadiba v Tverskoyi guberniyi Chertolino 16 lipnya 1859 r pochav sluzhbu i vipushenij kornetom iz Pazheskogo korpusu v 30 serpnya 1860 r otrimav zvannya poruchika 25 grudnya 1861 r otrimav zvannya shtabs rotmistra U 1862 r zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu Rosijskoyi imperiyi 30 serpnya 1863 r otrimav zvannya rotmistra U 1864 r zatverdzhenij na komandira eskadronu Jogo Velichnosti u 1865 r priznachenij fligel ad yutantom 27 bereznya 1866 r otrimav zvannya polkovnika U 1868 r komanduvav z 1871 r polkom u 1873 r priznachenij na komanduvacha U 1875 r otrimav chin general majora z priznachennyam v Svitu Jogo Velichnosti 1 sichnya 1878 r zvannya general majora U 1874 1881 rr buv chlenom golovnogo komitetu z oblashtuvannya ta osviti rosijskoyi imperatorskoyi armiyi U 1877 r otrimav titul grafa Z 1881 r nachalnik shtabu Gvardijskogo korpusu U 1885 r priznachenij na komanduvacha i general gubernatorom Shidnogo Sibiru z 1887 r Irkutskij general gubernator Vid 1886 r otrimav zvannya general lejtenanta U 1889 r priznachenij tovarishem Ministra vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi ale na dorozi do m Peterburga otrimav nove priznachennya general gubernatorom v Pivdenno Zahidnij kraj Pid chas jogo kerivnictva u Kiyevi bulo stvoreno Bakteriologichnij institut miskij muzej vstanovleno pam yatnik Mikoli I U 1896 r priznachenij buti chlenom Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi 6 grudnya 1898 r otrimav zvannya generala vid kavaleriyi U 1904 r otrimav zvannya general ad yutanta U 1905 r priznachenij buti golovoyu dlya pereglyadu vstanovlenih dlya ohoroni derzhavnogo poryadku vinyatkovih zakonopolozhen i Osoblivoyi naradi u spravah viroterpimosti utvorenih vidpovidno do Visoko zatverdzhenih 10 lyutogo i 17 kvitnya 1905 r polozhen komitetu ministriv u vikonannya ukazu vid 12 grudnya 1904 roku Na cij posadi a takozh v Derzhavnij radi Ignatyev vistupiv protivnikom sklikannya Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi protivnikom pilg druku i prihilnikom krajnoyi policejskoyi represiyi Pid chas ministerstva grafa Vitte S Yu u 1905 1906 rokah buv odnim z jogo najbilsh rishuchih protivnikiv buv chlenom gurtka visokoposadovih osib nazvane yak Zoryana palata ros Zvyozdnaya palata i mav u toj chas velikij vpliv na politiku uryadu Buv chlenom Rosijskogo zibrannya ros Russkoe sobranie 9 grudnya 1906 r u m Tveri na perervi gubernskogo zibrannya blizko 17 godin Ignatyev buv zastrelenij shistma postrilami z revolvera eserom Ilyinskim pri obstavinah yaki zmusili sim yu vbitogo pripuskati spivuchast carskoyi ohranki dokonane za vkazivkami z Sankt Peterburgu adzhe vidnoshennya O P Ignatyeva do Mikoli II bulo velmi skeptichnim vin navit shilyavsya do ideyi derzhavnogo perevorotu ta obmirkovuvav chi mozhna v comu rozrahovuvati na pidtrimku Kinnogvardijskih polkiv Nagorodi1865 r Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya 1868 r Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya 1870 r Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya 1872 r Imperatorska korona do Ordenu Svyatoyi Anni 2 stupenya 1874 r komandorskij hrest 1878 r Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya 1878 r Perskij Orden Leva i Soncya 2 stupenya 1878 r Francuzkij Orden Pochesnogo legionu komandorskij hrest 1878 r Tureckij Orden Medzhida 1880 r Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya 1883 r Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya 1889 r Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya 1891 r Orden Bilogo Orla 1891 r Italijskij Orden Koroni Italiyi 1 stupenya 1891 r Oldenburzkij Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga 1 stupenya 1892 r Serbskij 1 stupenya 1893 r Buharskij orden Zolotoyi Zirki z almazami 1895 r Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1897 r Bavarskij 1 stupenya 31 12 1902 Diamantovi znaki do Ordenu Svyatogo Oleksandra Nevskogo PrimitkiSpisok generalam po starshinstvu SPb 1906g ros Div Pyatdesyat let v stroyu 25 bereznya 2016 u Wayback Machine Kniga I glava 2 M Voenizdat 1986 S 18 ISBN 5 203 00055 7 ros Pravnuchka vydayushegosya diplomata grafa Ignateva Aleksandra Ignateva Stolpovskaya Moj praded byl samym molodym generalom v Rossii Prevzoshel ego tolko syn vozhdya Vasilij Stalin Dela davno minuvshih dnej 12 lipnya 2015 u Wayback Machine Bulvar Gordona 9 149 04 marta 2008 ros Dzherela ta literaturaO F Ovsiyenko Ignatyev Oleksij Pavlovich 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 411 ISBN 966 00 0610 1 O L Skryabin Ignatyev Oleksij Pavlovich 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Graf Ignatev Aleksej Pavlovich Spisok generalam po starshinstvu Sostavlen po 1 sentyabrya 1904 goda SPb Voennaya tipografiya 1904 S 85 ros Ignatev Aleksej Pavlovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XIIa S 784 t Ia s 810 811 ros doref Almanah sovremennyh russkih gosudarstvennyh deyatelej 30 veresnya 2018 u Wayback Machine SPb Tip Isidora Goldberga 1897 S 193 194 ros Bondarenko I I Klimov D V Istoricheskij vestnik T 2 149 Dekabr 2012 S 190 215 ros Spisok generalam po starshinstvu SPb 1906g ros Volkov S V Zvegincov Nikolaj Ivanovich Oficery rossijskoj gvardii Opyt martirologa M Russkij put 2002 S 197 568 s 2000 ekz ISBN 5 85887 122 4 ros Ganin A Lyubimye zhenshiny bratev Ignatevyh Rodina zhurnal M 2007 3 S 64 69 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dom Ignatyevih L Mnuhin M Avril V Losskaya Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 6 lipnya 2013 ros Aleksej Pavlovich Ignatev 1842 1906 30 bereznya 2019 u Wayback Machine sajt Rodovid ros