Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лихоліття війни ісп Los desastres de la guerra серія офортів яку створив іспанський художник Франсіско Гойя у 1810 1818

Лихоліття війни

Лихоліття війни

Лихоліття війни (ісп. Los desastres de la guerra) — серія офортів, яку створив іспанський художник Франсіско Гойя у 1810—1818 рр. Серія нараховує 80 аркушів, іноді додають ще два.

Лихоліття війни
image
Типd[1]
Дата заснування1810[2]
image Медіафайли у Вікісховищі
image
Аркуш № 5. Як дикі звірі.

Передумови

image
Автопортрет, серія «Капрічос», 1799 р.

За проханням військового Хосе де Палафокса — Гойя, що мешкав в Мадриді, створив подорож до міста Сарагоса, аби зібрати матеріали для нових творів. Планувалося надрукувати патріотичний альбом з приводу героїчної оборони Сарагоси в національно-визвольній війні проти військ Наполеона Бонапарта. Син маркіза, Хосе де Палафокс сам брав участь в військових діях в Сарагосі і багато про що міг розповісти патріотично налаштованому художнику. Ще більше шокуючого побачив сам художник, коли прямував в Сарагосу в жовтні 1808 року.

image
Вони біжать через полум'я (№ 41)

Гойя зробив багато замальовок, зібрані в альбоми. Він не зупинився лише на трагічних подіях двох облог Сарагоси і руйнації міста, а продовжив збирати матерали і під час боїв під Мадридом, додавши замальовки голоду 1811-1812 рр. в столиці і масових смертей мешканців міста. Перебіг подій був таким стрімким і трагічним, що патріотичний альбом друкувати ніхто не став через труднощі воєнного часу. Але художник не покинув роботу над серією, використавши ті пластини металу, що знайшов та зашліфував старі зображення заради нових сюжетів.

Техніка виконання

image
Нема жодного, хто б допоміг їм (№ 60)

Майстер наносив розпилений кислотостійкий лак чи каніфоль, що давали на відбитках похмуре тло, наче вкрите туманом. Малював сухою голкою, зашліфовував необхідні міста, додавав акватінту. Гойя відмовився від використання кольорів, бо чорно-білі відбитки добре відтворювали атмосферу трагічних подій. Художник працював натхнено, то роблячи відразу декілька матриць, то покидаючи роботу і повертався до неї через роки. Частка сюжетів відтворена наче в ескізі — зображене лише головне. Частка пророблена ретельно, а до сюжету художник повертався неодноразово, аби досягти необхідного враження.

Назва і датування

image
Передчуття небачених катастроф (№ 1)

Назва серії не належить Гойї, вона пізніша. На альбомі малюнків художника серія мала назву «Фатальні наслідки кривавої війни Іспанії з Наполеоном та деякі фантазії».

Була створена ретельна праця задля датування малюнків. Адже художник не всі датував. Частка розпізнана чарез історичні події, відтворені в офортах. Більш-менш точно вибудованаі послідовність аркушів. Останнім за часом створення був офорт «Передчуття небачених катастроф», але його зробили першим в серії, оприлюдненій у 1863 році.

Самоцензура Гойї

Це не перша серія офортів, створених художником. У 1790-ті рр. він працював над серією «Капрічос» (в перекладі — фантастичні примхи, капризи уяви), надрукованої у 1799 р. Сатиричне засудження людських пороків було змішане в гравюрах з моторошними алегоріями, але не чіпало політику.

Створення нової серії Гойя розпочав у віці 62 роки і дозволив собі надзвичайно сміливе відтворення подій та натяки на ганебні дії тогочасних політиків. В малюнках альбому є аркуш з зображенням папи римського, що балансує на хиткому дроті як акробат. В новій серії він замінив його на невідомого священика. Гойя знав більше страшних і прихованих сторінок ганебної тодішньої реальності, ніж відтворив в серії. Натяки на актуальні політичні події в повоєнний час вбачають в алегоричних аркушах « Правда померла» та « Невже вона не воскресне ?» Всі вони свідки самоцензури Гойї, де він ховає зміст за алегоріями. При житті Гойї серія не була оприлюднена з тих же міркувань. Тобто, межі серії ширші за її назву і не скеровані лише на відворення жахів самої війни.

А після відновлення в Іспанії монархії та реакційного режиму, художник вимушено емігрував у південну Францію, де мешкали опозіційно налаштовані іспанці і де він прожив чотири роки.

  • image
    Правда померла ( № 79 )
  • image
    Невже вона не воскресне ? (№ 80 )
  • image
    Дивись, дріт порвеш ! (№ 77 )
  • image
    Сутичка з приводу чи без нього ( № 2)

Частини серії

Ретельне вивчення серії дозволило тематично розгалужити сюжети.

Частка відтворює жахи війни, де вояки калічать та страчують полонених, французи ґвалтують іcпанських жінок, грабують католицькі храми Іспанії, хоча формально самі католики.

  • image
    Ось що сталося (Пограбування храму, № 47 )
  • image
    Найгірше (№ 37)
  • image
    Французи ґвалтують іспанських жінок ( № 11 )
  • image
    Допомогти неможливо (№ 15)

Частка показує страждання іспанського населення на захоплених територіях, голодомор в Мадриді, гори вбитих, пограбування одягу трупів мародерами, оплакування та збори померлих, сцени грубого і швидкого поховання убитих загарбників.

image
«Яка мужність !», (№ 7)

Гойя повністю відмовився від показу ефектних батальних сцен з вершниками, атаками, димами від гармат. Але зовсім не приховує жахи війни, яка увійшла навіть в оселі простих іспанців, що захищають своїх близьких домашнім реманентом, що кидаються на озброєних завойовників з ножами. Серед найкращих зразків спротиву наполеонівським воякам — аркуш «Яка мужність!», де Гойя уславив героїчний вчинок Марії Агостіни з Сарагоси. Коли повбивали чоловіків, вона стала до гармати як простий артилерист і продовжила бій з боку мешканців блокованого міста.

Частка аркушів з осудом забобонів («Несуть статуї святих»), частка — з алегоріями.

Передруки серії

Лише у 1863 р . здійснене перше видання офортів серії з ініціативи митців Королівської Академії мистецтв Сан Фернандо. Подія відбулася через 35 років після смерті Гойї.

Передруки серії були у 1892, у 1903, у 1906 роках.

Див. також

Джерела

  • Gudiol, José. Goya 1746—1828, Volume 1. Barcelona: Ediciones Poligrafa, 1971.
  • Sayre, Eleanor A. The Changing Image: Prints by Francisco Goya. Boston: Museum of Fine Arts, 1974.
  • Hofer, Philip. The Disasters of War. New York: Dover Publications, 2006.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лихоліття війни
  1. http://www.franciscogoya.com/disasters-of-war.jsp
  2. Make Lists, Not War — 2013.
    d:Track:Q97309629

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Liholittya vijni isp Los desastres de la guerra seriya ofortiv yaku stvoriv ispanskij hudozhnik Fransisko Gojya u 1810 1818 rr Seriya narahovuye 80 arkushiv inodi dodayut she dva Liholittya vijniTipd 1 Data zasnuvannya1810 2 Mediafajli u Vikishovishi Arkush 5 Yak diki zviri PeredumoviAvtoportret seriya Kaprichos 1799 r Za prohannyam vijskovogo Hose de Palafoksa Gojya sho meshkav v Madridi stvoriv podorozh do mista Saragosa abi zibrati materiali dlya novih tvoriv Planuvalosya nadrukuvati patriotichnij albom z privodu geroyichnoyi oboroni Saragosi v nacionalno vizvolnij vijni proti vijsk Napoleona Bonaparta Sin markiza Hose de Palafoks sam brav uchast v vijskovih diyah v Saragosi i bagato pro sho mig rozpovisti patriotichno nalashtovanomu hudozhniku She bilshe shokuyuchogo pobachiv sam hudozhnik koli pryamuvav v Saragosu v zhovtni 1808 roku Voni bizhat cherez polum ya 41 Gojya zrobiv bagato zamalovok zibrani v albomi Vin ne zupinivsya lishe na tragichnih podiyah dvoh oblog Saragosi i rujnaciyi mista a prodovzhiv zbirati materali i pid chas boyiv pid Madridom dodavshi zamalovki golodu 1811 1812 rr v stolici i masovih smertej meshkanciv mista Perebig podij buv takim strimkim i tragichnim sho patriotichnij albom drukuvati nihto ne stav cherez trudnoshi voyennogo chasu Ale hudozhnik ne pokinuv robotu nad seriyeyu vikoristavshi ti plastini metalu sho znajshov ta zashlifuvav stari zobrazhennya zaradi novih syuzhetiv Tehnika vikonannyaNema zhodnogo hto b dopomig yim 60 Majster nanosiv rozpilenij kislotostijkij lak chi kanifol sho davali na vidbitkah pohmure tlo nache vkrite tumanom Malyuvav suhoyu golkoyu zashlifovuvav neobhidni mista dodavav akvatintu Gojya vidmovivsya vid vikoristannya koloriv bo chorno bili vidbitki dobre vidtvoryuvali atmosferu tragichnih podij Hudozhnik pracyuvav nathneno to roblyachi vidrazu dekilka matric to pokidayuchi robotu i povertavsya do neyi cherez roki Chastka syuzhetiv vidtvorena nache v eskizi zobrazhene lishe golovne Chastka proroblena retelno a do syuzhetu hudozhnik povertavsya neodnorazovo abi dosyagti neobhidnogo vrazhennya Nazva i datuvannyaPeredchuttya nebachenih katastrof 1 Nazva seriyi ne nalezhit Gojyi vona piznisha Na albomi malyunkiv hudozhnika seriya mala nazvu Fatalni naslidki krivavoyi vijni Ispaniyi z Napoleonom ta deyaki fantaziyi Bula stvorena retelna pracya zadlya datuvannya malyunkiv Adzhe hudozhnik ne vsi datuvav Chastka rozpiznana charez istorichni podiyi vidtvoreni v ofortah Bilsh mensh tochno vibudovanai poslidovnist arkushiv Ostannim za chasom stvorennya buv ofort Peredchuttya nebachenih katastrof ale jogo zrobili pershim v seriyi oprilyudnenij u 1863 roci Samocenzura GojyiCe ne persha seriya ofortiv stvorenih hudozhnikom U 1790 ti rr vin pracyuvav nad seriyeyu Kaprichos v perekladi fantastichni primhi kaprizi uyavi nadrukovanoyi u 1799 r Satirichne zasudzhennya lyudskih porokiv bulo zmishane v gravyurah z motoroshnimi alegoriyami ale ne chipalo politiku Stvorennya novoyi seriyi Gojya rozpochav u vici 62 roki i dozvoliv sobi nadzvichajno smilive vidtvorennya podij ta natyaki na ganebni diyi togochasnih politikiv V malyunkah albomu ye arkush z zobrazhennyam papi rimskogo sho balansuye na hitkomu droti yak akrobat V novij seriyi vin zaminiv jogo na nevidomogo svyashenika Gojya znav bilshe strashnih i prihovanih storinok ganebnoyi todishnoyi realnosti nizh vidtvoriv v seriyi Natyaki na aktualni politichni podiyi v povoyennij chas vbachayut v alegorichnih arkushah Pravda pomerla ta Nevzhe vona ne voskresne Vsi voni svidki samocenzuri Gojyi de vin hovaye zmist za alegoriyami Pri zhitti Gojyi seriya ne bula oprilyudnena z tih zhe mirkuvan Tobto mezhi seriyi shirshi za yiyi nazvu i ne skerovani lishe na vidvorennya zhahiv samoyi vijni A pislya vidnovlennya v Ispaniyi monarhiyi ta reakcijnogo rezhimu hudozhnik vimusheno emigruvav u pivdennu Franciyu de meshkali opozicijno nalashtovani ispanci i de vin prozhiv chotiri roki Pravda pomerla 79 Nevzhe vona ne voskresne 80 Divis drit porvesh 77 Sutichka z privodu chi bez nogo 2 Chastini seriyiRetelne vivchennya seriyi dozvolilo tematichno rozgaluzhiti syuzheti Chastka vidtvoryuye zhahi vijni de voyaki kalichat ta strachuyut polonenih francuzi gvaltuyut icpanskih zhinok grabuyut katolicki hrami Ispaniyi hocha formalno sami katoliki Os sho stalosya Pograbuvannya hramu 47 Najgirshe 37 Francuzi gvaltuyut ispanskih zhinok 11 Dopomogti nemozhlivo 15 Chastka pokazuye strazhdannya ispanskogo naselennya na zahoplenih teritoriyah golodomor v Madridi gori vbitih pograbuvannya odyagu trupiv maroderami oplakuvannya ta zbori pomerlih sceni grubogo i shvidkogo pohovannya ubitih zagarbnikiv Yaka muzhnist 7 Gojya povnistyu vidmovivsya vid pokazu efektnih batalnih scen z vershnikami atakami dimami vid garmat Ale zovsim ne prihovuye zhahi vijni yaka uvijshla navit v oseli prostih ispanciv sho zahishayut svoyih blizkih domashnim remanentom sho kidayutsya na ozbroyenih zavojovnikiv z nozhami Sered najkrashih zrazkiv sprotivu napoleonivskim voyakam arkush Yaka muzhnist de Gojya uslaviv geroyichnij vchinok Mariyi Agostini z Saragosi Koli povbivali cholovikiv vona stala do garmati yak prostij artilerist i prodovzhila bij z boku meshkanciv blokovanogo mista Chastka arkushiv z osudom zaboboniv Nesut statuyi svyatih chastka z alegoriyami Peredruki seriyiLishe u 1863 r zdijsnene pershe vidannya ofortiv seriyi z iniciativi mitciv Korolivskoyi Akademiyi mistectv San Fernando Podiya vidbulasya cherez 35 rokiv pislya smerti Gojyi Peredruki seriyi buli u 1892 u 1903 u 1906 rokah Div takozhMistectvo Ispaniyi Fransisko Gojya OfortDzherelaGudiol Jose Goya 1746 1828 Volume 1 Barcelona Ediciones Poligrafa 1971 Sayre Eleanor A The Changing Image Prints by Francisco Goya Boston Museum of Fine Arts 1974 ISBN 0 87846 085 3 Hofer Philip The Disasters of War New York Dover Publications 2006 ISBN 0 486 44758 8PosilannyaPortal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Liholittya vijni http www franciscogoya com disasters of war jsp Make Lists Not War 2013 d Track Q97309629

Дата публікації:
Топ