Йоганнес Франц Гартман (нім. Johannes Franz Hartmann, ісп. Juan Hartmann; 11 січня 1865 — 13 вересня 1936) — німецький, згодом аргентинський астроном.
Йоганнес Франц Гартман | |
---|---|
нім. Johannes Franz Hartmann | |
Народився | 11 січня 1865[1][2] Ерфурт, Королівство Пруссія |
Помер | 13 вересня 1936[1][2] (71 рік) Геттінген, Третій Райх |
Поховання | d |
Країна | Німеччина |
Діяльність | фізик, астроном, викладач університету |
Alma mater | Лейпцизький університет Тюбінгенський університет |
Галузь | астрономія[3], зоря[3] і спектроскопія[3] |
Заклад | Геттінгенський університет |
Науковий керівник | d і d[4] |
Аспіранти, докторанти | d[4] Леман-Балановська Інна Миколаївна[4] d[4] d[4] d[4] d[4] |
Членство | d Леопольдина d |
Автограф | |
Йоганнес Франц Гартман у Вікісховищі |
Родився в Ерфурті. Освіту здобув і університетах Тюбінгена, Берліна і Лейпціга. У 1891—1896 працював у Лейпцизькій, в 1896—1909 — у Потсдамській обсерваторіях (з 1902 — професор). У 1909—1921 — професор астрономії Геттінгенського університету і директор університетської обсерваторії, в 1921—1935 — директор Ла-Плата (Аргентина).
Основні наукові роботи присвячені спектроскопії і астрономічному приладобудуванню. У 1904 відкрив існування міжзоряного газу: встановив, що лінія поглинання йона кальцію в спектрі подвійної зірки δ Оріона не бере участь в періодичних зсувах решти ліній, і правильно пояснив походження цієї лінії поглинанням у хмарі, розташованої між Сонцем і δ Оріона і містить газоподібний кальцій. Під час протистояння Ероса в 1931—1932 виконав нове визначення сонячного паралакса. Сконструював астрономічні прилади, що набули широкого поширення: спектрофотометр, що носить його ім'я (1899), спектрокомпаратор (1904), універсальний фотометр. Запропонував інтерполяційну формулу для знаходження дисперсії призматичного спектрографа (формула Гартмана). У 1904 році розробив метод точного дослідження якості великих астрономічних об'єктивів за допомогою спеціальної діафрагми (метод Гартмана).
Виявив три астероїди: 965 Анжеліка (4 листопада 1921), 1029 La Plata (28 квітня 1924), 1254 Erfordia (10 травня 1932).
Посилання
- Астронет [ 18 липня 2010 у Wayback Machine.]
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Czech National Authority Database
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogannes Franc Gartman nim Johannes Franz Hartmann isp Juan Hartmann 11 sichnya 1865 13 veresnya 1936 nimeckij zgodom argentinskij astronom Jogannes Franc Gartmannim Johannes Franz HartmannNarodivsya11 sichnya 1865 1865 01 11 1 2 Erfurt Korolivstvo PrussiyaPomer13 veresnya 1936 1936 09 13 1 2 71 rik Gettingen Tretij RajhPohovannyadKrayina NimechchinaDiyalnistfizik astronom vikladach universitetuAlma materLejpcizkij universitet Tyubingenskij universitetGaluzastronomiya 3 zorya 3 i spektroskopiya 3 ZakladGettingenskij universitetNaukovij kerivnikd i d 4 Aspiranti doktorantid 4 Leman Balanovska Inna Mikolayivna 4 d 4 d 4 d 4 d 4 Chlenstvod Leopoldina dAvtograf Jogannes Franc Gartman u Vikishovishi Rodivsya v Erfurti Osvitu zdobuv i universitetah Tyubingena Berlina i Lejpciga U 1891 1896 pracyuvav u Lejpcizkij v 1896 1909 u Potsdamskij observatoriyah z 1902 profesor U 1909 1921 profesor astronomiyi Gettingenskogo universitetu i direktor universitetskoyi observatoriyi v 1921 1935 direktor La Plata Argentina Osnovni naukovi roboti prisvyacheni spektroskopiyi i astronomichnomu priladobuduvannyu U 1904 vidkriv isnuvannya mizhzoryanogo gazu vstanoviv sho liniya poglinannya jona kalciyu v spektri podvijnoyi zirki d Oriona ne bere uchast v periodichnih zsuvah reshti linij i pravilno poyasniv pohodzhennya ciyeyi liniyi poglinannyam u hmari roztashovanoyi mizh Soncem i d Oriona i mistit gazopodibnij kalcij Pid chas protistoyannya Erosa v 1931 1932 vikonav nove viznachennya sonyachnogo paralaksa Skonstruyuvav astronomichni priladi sho nabuli shirokogo poshirennya spektrofotometr sho nosit jogo im ya 1899 spektrokomparator 1904 universalnij fotometr Zaproponuvav interpolyacijnu formulu dlya znahodzhennya dispersiyi prizmatichnogo spektrografa formula Gartmana U 1904 roci rozrobiv metod tochnogo doslidzhennya yakosti velikih astronomichnih ob yektiviv za dopomogoyu specialnoyi diafragmi metod Gartmana Viyaviv tri asteroyidi 965 Anzhelika 4 listopada 1921 1029 La Plata 28 kvitnya 1924 1254 Erfordia 10 travnya 1932 PosilannyaAstronet 18 lipnya 2010 u Wayback Machine PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984