Вулиця Архипа Куїнджі до 2016 року Артема центральна вулиця і транспортна магістраль у Центральному районі Маріуполя Вул

Вулиця Архипа Куїнджі (до 2016 року — Артема) — центральна вулиця і транспортна магістраль у Центральному районі Маріуполя.

Вулиця Архипа Куїнджі Маріуполь
Східний будинок зі шпилем Східний будинок зі шпилем
Місцевість	Історичний центр
Район	Центральний
Назва на честь	Архипа Куїнджі
Колишні назви
Таганрозька
Загальні відомості
Протяжність	3,1 км
Координати початку	47°05′20″ пн. ш. 37°32′54″ сх. д. / 47.088889° пн. ш. 37.548528° сх. д. / 47.088889; 37.548528Координати: 47°05′20″ пн. ш. 37°32′54″ сх. д. / 47.088889° пн. ш. 37.548528° сх. д. / 47.088889; 37.548528
Координати кінця	47°06′42″ пн. ш. 37°33′51″ сх. д. / 47.111722° пн. ш. 37.564361° сх. д. / 47.111722; 37.564361
Транспорт
Рух	двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки	Будинки зі шпилями, Будинок вчителів
Заклади культури	кінотеатр «Перемога», Будинок вчителів
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r3557040
На карті	На карті населеного пункту
Мапа

Вулиця Куїнджі у Вікісховищі

Прилучаються вулиці:

Історія

Починається біля урвища, що відокремлює поселення Слободка від історичної частини міста. Сучасна вулиця Куїнджі перетинає площу Театральну і має північний напрям на похилій ділянці в бік річки Кальчик.

Одна з небагатьох вулиць, котра зберігала історичну забудову допереворотного 1917 року періоду. Але вулиця, що існувала тоді під назвою Таганрозька, була на околиці тодішнього міста. Тому не користувалась увагою серед забудовників і була забудована малоповерховими будиночками. Саме ці будиночки трощили та підпалювали німецькі загарбники під час власного відступу з міста.

Забудована з двох боків. Первісна забудова доби сецесії була пошкоджена під час німецько-радянської війни у 1941—1945 роках. Замінена на п'ятиповерхову післясталінського періоду за проєктом Харківського інституту «Міськбудпроект» лише по західній стороні.

Історично Таганрозька вулиця мала дві церкви:

Марії Магдалини на пагорбі (нині Театральний сквер, висаджена у повітря за часів СРСР і забудована театром).
церква Різдва Богородиці (або Карасівська, 1780 року побудови, висаджена у повітря за часів СРСР).

У поселенні Карасівка, окрім церкви, були олійниця та ливарний цех.

№ 43 — завод холодильного обладнання, радіаторний завод.
Колишній кінотеатр «Родіна» (проспект Миру, 34).
№ 72 — Виставковий зал, Центр мистецтв «АртЛюкс» (в минулому «Союздрук»).
№ 82 — Маріупольська дитяча художня школа імені А. Куїнджі (зруйнована у 2022 році).
Будинок вчителя (вул. Євпаторійська, 56).

Двоповерхова історична споруда з сірої цегли в стилі сецесії, не тинькована.

У роки СРСР тут розташували освітню школу-семирічку, котру пишно назвали першою зразковою. Згодом школу перейменували на середню школу № 4 імені Івана Крилова. Школа була чисто чоловічою, позаяк у СРСР навіть у повоєнні роки зберігали роздільне навчання хлопців-школярів із дівчатками-школярками. Директором школи був Іван Сидорчук.

Міжміський автовокзал, Успенська площа, вул. Куїнджі, Центральний район

№ 81 — комплекс будівель колишнього заводу «Октябрь» (знесений у 2023 році).
Недобудована споруда сувенірної фабрики.
№ 95 — будівля Маріупольської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I—II ступенів № 11 (на місці зруйнованої церкви Різдва Богородиці, або Карасівської).
№ 140 — будівля початкової школи № 36 — школи повного дня Маріупольської міської ради Донецької області (на місці зруйнованої церкви Успіння Богородиці).
Успенська площа з Міжміським автовокзалом.
Міст через річку Кальчик (старовинний замінено за залізобетонний).

Див. також

Перелік вулиць і площ Маріуполя

Примітки

газета «Ильичёвец», 8 ноября 2014 г. (рос.)
Окупанти знесли в Маріуполі ще один завод. war.hvylya.net. Хвиля. 23 жовтня 2023. оригіналу за 23 жовтня 2023. Процитовано 23 жовтня 2023.

Джерела

Мариуполь и его окрестности. Отчет об учебных экскурсиях Мариупольской Александровской гимназии. — Мариуполь: Типо-Литография А. А. Франтова, 1892. — 581 с. (рос.)
Мариуполь и его окрестности: взгляд из XXI века/Авторский коллектив: Божко Р. П., Були Т. Ю., Гашененко Н. Н., Кучугура Л. И, Пасько Н. В., Саенко Р. И., Тарасова Н. А., Чаплинская О. М. — Мариуполь: Рената, 2006. — 354 с. (рос.)
Буров С. Д. Маріуполь. Минуле. — Маріуполь: Приазовский рабочий. — 2003. — ISBN 966-8208-06-04.
газета «Ильичёвец», 2013 г. (рос.)

[1] газета «Ильичёвец», 8 ноября 2014 г. (рос.)

[2] Окупанти знесли в Маріуполі ще один завод. war.hvylya.net. Хвиля. 23 жовтня 2023. оригіналу за 23 жовтня 2023. Процитовано 23 жовтня 2023.