Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Obiter dictum – (з лат.— сказане між іншим; вживається часто в множині - obiter dicta, а також в скороченому варіанті – obiter або dicta) — поняття, що походить з англійського загального(прецедентного) права; позначає одну з двох частин, які входять до структури судового прецеденту (друга частина- ratio decidendi).
На відміну від ratio decidendi, ця частина не створює певний правовий принцип, що обґрунтовує рішення суду. Як правило, це міркування суду щодо питань, що не мають прямого відношення до предмету судового рішення, але мають пояснювальний і загальний характер.
Obiter dictum судового рішення може мати різні форми. Розрізняють obiter dictum, які не були застосовані при вирішенні справи, і ті, що виконують допоміжну роботу при вирішенні спору в конкретній справі, хоча і не стають частиною ratio decidendi.
Поняття
Правило прецеденту, яке діє однаково і щодо загального права, і щодо права справедливості, вимагає від англійських юристів вивчення попередніх судових рішень. В поясненнях суддів юрист повинен розрізняти те, що є необхідною частиною рішення (ratio decidendi) і додатковою (obiter dictum). Необхідна частина, на відміну від додаткової, і містить норму, яка включається в англійське право та якої дотримуються у майбутньому. Суддя, який виносить рішення, не розмежовує цих частин, це робить інший суддя, який встановлюватиме, чи буде дане рішення прецедентом.
Відокремлення ratio decidendi від obiter dictum є основною проблемою доктрини прецеденту. Дослідження позицій вчених з цього питання не призвело до однозначних результатів. Існує дві точки зору. Прибічники першої вважають, що ratio decidendi майже завжди можна чітко визначити, прибічники другої відстоюють думку, що таке є неможливим. Тим часом на необхідність відокремлення цих двох частин рішення звернув увагу суддя Воган ще у 1673р. Сьогодні в англійській літературі прийнято вважати, що obiter dictum є думкою суду, але являє собою загальні положення, що були висловлені в процесі вирішення справи і, що найголовніше, які не мають обов'язкової сили.
У. Джелдарт пише, що obiter dictum – це виголошене у рішенні правоположення, яке не претендує на безпосереднє вирішення спірного питання між сторонами, але яке пояснює або ілюструє головний принцип вирішення спору . За Р. Кроссом obiter dictum являє собою правоположення, яке не входить до складу ratio decidendi. Деякі вчені obiter dictum визначають як правове формулювання, що викладене у думці суду, але яке логічно не могло б стати великою посилкою для відібраних для рішення фактів .
Також obiter dictum визначається як висловлене суддею правове положення з приводу справи, яке не має нормативного характеру, оскільки або лише коментує ratio decidendi, або хоча і має ознаки ratio decidendi, але не відноситься до фактів справи, що розглядається. Дж. Салмонд вважає існування obiter dictum підтвердженням того, що судді створюють юридичні норми не шляхом формулювання їх текстуального виразу (як законодавці), а шляхом застосування їх до конкретних обставин справи . Норма прецедентного права завжди має своє обґрунтування у вигляді obiter dictum, яке судді іноді навіть виділяють у своїй промові за допомогою фрази “з цього приводу я хотів би додати …”, що ілюструє та пояснює зміст інших положень рішення. Отже, obiter dictum спочатку впливає на процес видобуття норми з тексту прецеденту, а потім – на процес її застосування.
Види
Obiter dictum буває трьох видів:
1) Ствердження суду по відношенню до відсутніх у справі фактів чи обставин, або по відношенню до реально існуючих фактів, але таких, що не є важливими для конкретної справи. Наприклад, у справі Central London Property Trust Ltd v. High Trees House Ltd 1947 року суддя висловив думку, що власники нерухомості не можуть звертатися до суду з позовами про стягнення орендної плати за період воєнного часу, хоча в даній справі таких вимог ніхто не заявляв;
2) твердження суду, яке ґрунтується на доведених у справі фактах, але яке не було використано ним при формуванні рішення. Наприклад, у справі Hedley Byrne & Co Ltd v. Heller & Partners 1964 року Палата лордів висловилася про те, що банки, які надають рекомендації своїм клієнтам, зобов'язані виявляти про них турботу і що банк несе відповідальність у випадках, коли виявляє недбалість при наданні рекомендацій. У даній справі був встановлений факт недбалості банка при наданні рекомендацій своєму клієнтові. Проте твердження про відповідальність банку не було використане в рішенні суду, оскільки у справі існувала відмова клієнта від позову;
3) думка суддів, які лишаються у даній справі у меншості. Це думка суду, яка і формується на перевірених судом фактах, але не береться до уваги при вирішенні справи
 | Я іноді думаю, - продовжував він зміненим голосом, - що ми всі зійшли з розуму і що лише тварини зберігають благословенний розум, який колись вважався чисто людською чеснотою. Не записуйте це, - швидко додав він, - у всіх бувають хвилини слабкості. Це було лише obiter dictum. (Джон Голсуорсі, Палаючий спис.) |  |
Юридичне значення
Obiter dictum має додатковий, але не обов'язковий характер і саме тому не має обов'язкового прецедентного значення для майбутніх справ. Ця частина рішення суду в справі повинна допомогти суддям у майбутньому, але вони не зобов'язовуються слідувати висловленням і думкам, що містяться в ній. І все ж таки практика вимагає, щоб фахівці звертали увагу на obiter dictum. Більшість юристів так і роблять, намагаючись передбачити, як суд поводитиметься в майбутньому. Високопрофесійний юрист завжди ознайомиться з усією інформацією, яка може буде для нього корисною, у тому числі з obiter dictum
Таким чином obiter dictum як частину рішення не можна недооцінювати, оскільки при розгляді наступних справ вона може перетворитися зі „сказаного між іншим" на головну частину судового рішення.
Було б помилково вважати, що obiter dictum взагалі не має сили прецеденту. Воно є не обов'язковим, а лише переконуючим прецедентом. Проте, коли правова аргументація походить від вищої інстанції й являє собою добре продумане формулювання правової норми, а не випадково висловлену думку, тоді це означає що вона не може містити в собі риси протилежного характеру. Прикладом може служити вже згадувана справа Donoghue (1932) , при розгляді якої був сформульований "принцип турботи про ближнього". Він, безсумнівно, становив obiter dictum, так як його зміст набагато ширший, ніж було потрібно по справі, але, незважаючи на це, зазначений принцип став основою відповідальності за недбалість і застосовувався багато разів.
Ступені переконливості
Obiter dictum має різні ступені авторитетності. Найбільшу силу переконання має obiter dictum, яке є позицією членів Палати лордів, що брали участь у розгляді певної справи, а найменшу – узагальнення та експромти, які нерідко містяться у записах думок суддів. На практиці obiter dictum найвищого ступеню переконливості часто неможливо відрізнити від положень, які можна вважати ratio decidendi. Чітко визначене obiter dictum рішення Палати лордів має більшу силу ніж ratio decidendi рішення, винесеного суддею Високого Суду по першій інстанції. З цього приводу В. Денисов цілком обґрунтовано вказує, що ступінь впливу obiter dictum певного прецеденту на розгляд схожих справ залежить від особистого авторитету судді, що його висловив.
Примітки
- Derham D.P. Precedent and the Decision of Particular Questions // The Law Quaterly Review.- 1963. - Vol.79.- P. 49
- Богдановская И.Ю. Прецедентное право.- М.: Наука, 1993.- 239 с.
- Кросс Р. Прецедент в английском праве / Пер. с англ. Т.В. Апаровой. – М.: Юридическая литература, 1985 с.57
- James Ph. S. Introduction to English Law.- L.: Butterworths, 1995. с.18
- Geldart W. Elements of English Law / Prepared by D.C.M.Yardley. – L.: Oxford University Press, 1966.-с.8.
- Кросс Р. Прецедент в английском праве / Пер. с англ. Т.В. Апаровой. – М.: Юридическая литература, 1985. – с.91
- Salmond J.W. The Theory of Judicial Precedents // The Law Quaterly Review.-1900.- Vol. XVI.- № 64.-с.388-389
- Фуллер Лон Л. Анатомія права: Пер. з англ. Н. Комарова. –К.: Сфера, 1999 с.109 с. 111
- Bogdan M. Comparative Law.- Goteborg: Kluwer, 1994.- с.116
- Порівняльне правознавство : підручник / С. П. Погребняк, Д. В. Лук’янов, І. О. Биля-Сабадаш та ін. ; за заг. ред. О. В. Петришина. – Харків. : Право, 2012 с.156
- Порівняльне правознавство : підручник / С. П. Погребняк, Д. В. Лук’янов, І. О. Биля-Сабадаш та ін. ; за заг. ред. О. В. Петришина. – Харків. : Право, 2012 с.155
- Кросс Р. Прецедент в английском праве / Пер. с англ. Т.В. Апаровой. – М.: Юридическая литература, 1985. – с.96
- Garner B.A. A Dictionary of Modern Legal Usage. – New York, Oxford: Oxford University Press, 1995.-с.734
- Денисов В.Н. Системы права развивающихся стран: Становление и развитие национальных систем стран Африки, освободившихся от британского колониализма.- К.: Наукова думка, 1978.-с.134
Джерела
- Малишев Б. В. Судовий прецедент у правовій системі Англії (теоретико-правовий аспект): дис. на здоб. наук. ступеня канд. юрид. наук: Спеціальність:12.00.01. – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. / Малишев Б. В. - К., КНУ, 2002.
Посилання
- Обітер діктум [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obiter dictum z lat skazane mizh inshim vzhivayetsya chasto v mnozhini obiter dicta a takozh v skorochenomu varianti obiter abo dicta ponyattya sho pohodit z anglijskogo zagalnogo precedentnogo prava poznachaye odnu z dvoh chastin yaki vhodyat do strukturi sudovogo precedentu druga chastina ratio decidendi Na vidminu vid ratio decidendi cya chastina ne stvoryuye pevnij pravovij princip sho obgruntovuye rishennya sudu Yak pravilo ce mirkuvannya sudu shodo pitan sho ne mayut pryamogo vidnoshennya do predmetu sudovogo rishennya ale mayut poyasnyuvalnij i zagalnij harakter Obiter dictum sudovogo rishennya mozhe mati rizni formi Rozriznyayut obiter dictum yaki ne buli zastosovani pri virishenni spravi i ti sho vikonuyut dopomizhnu robotu pri virishenni sporu v konkretnij spravi hocha i ne stayut chastinoyu ratio decidendi PonyattyaPravilo precedentu yake diye odnakovo i shodo zagalnogo prava i shodo prava spravedlivosti vimagaye vid anglijskih yuristiv vivchennya poperednih sudovih rishen V poyasnennyah suddiv yurist povinen rozriznyati te sho ye neobhidnoyu chastinoyu rishennya ratio decidendi i dodatkovoyu obiter dictum Neobhidna chastina na vidminu vid dodatkovoyi i mistit normu yaka vklyuchayetsya v anglijske pravo ta yakoyi dotrimuyutsya u majbutnomu Suddya yakij vinosit rishennya ne rozmezhovuye cih chastin ce robit inshij suddya yakij vstanovlyuvatime chi bude dane rishennya precedentom Vidokremlennya ratio decidendi vid obiter dictum ye osnovnoyu problemoyu doktrini precedentu Doslidzhennya pozicij vchenih z cogo pitannya ne prizvelo do odnoznachnih rezultativ Isnuye dvi tochki zoru Pribichniki pershoyi vvazhayut sho ratio decidendi majzhe zavzhdi mozhna chitko viznachiti pribichniki drugoyi vidstoyuyut dumku sho take ye nemozhlivim Tim chasom na neobhidnist vidokremlennya cih dvoh chastin rishennya zvernuv uvagu suddya Vogan she u 1673r Sogodni v anglijskij literaturi prijnyato vvazhati sho obiter dictum ye dumkoyu sudu ale yavlyaye soboyu zagalni polozhennya sho buli vislovleni v procesi virishennya spravi i sho najgolovnishe yaki ne mayut obov yazkovoyi sili U Dzheldart pishe sho obiter dictum ce vigoloshene u rishenni pravopolozhennya yake ne pretenduye na bezposerednye virishennya spirnogo pitannya mizh storonami ale yake poyasnyuye abo ilyustruye golovnij princip virishennya sporu Za R Krossom obiter dictum yavlyaye soboyu pravopolozhennya yake ne vhodit do skladu ratio decidendi Deyaki vcheni obiter dictum viznachayut yak pravove formulyuvannya sho vikladene u dumci sudu ale yake logichno ne moglo b stati velikoyu posilkoyu dlya vidibranih dlya rishennya faktiv Takozh obiter dictum viznachayetsya yak vislovlene suddeyu pravove polozhennya z privodu spravi yake ne maye normativnogo harakteru oskilki abo lishe komentuye ratio decidendi abo hocha i maye oznaki ratio decidendi ale ne vidnositsya do faktiv spravi sho rozglyadayetsya Dzh Salmond vvazhaye isnuvannya obiter dictum pidtverdzhennyam togo sho suddi stvoryuyut yuridichni normi ne shlyahom formulyuvannya yih tekstualnogo virazu yak zakonodavci a shlyahom zastosuvannya yih do konkretnih obstavin spravi Norma precedentnogo prava zavzhdi maye svoye obgruntuvannya u viglyadi obiter dictum yake suddi inodi navit vidilyayut u svoyij promovi za dopomogoyu frazi z cogo privodu ya hotiv bi dodati sho ilyustruye ta poyasnyuye zmist inshih polozhen rishennya Otzhe obiter dictum spochatku vplivaye na proces vidobuttya normi z tekstu precedentu a potim na proces yiyi zastosuvannya VidiObiter dictum buvaye troh vidiv 1 Stverdzhennya sudu po vidnoshennyu do vidsutnih u spravi faktiv chi obstavin abo po vidnoshennyu do realno isnuyuchih faktiv ale takih sho ne ye vazhlivimi dlya konkretnoyi spravi Napriklad u spravi Central London Property Trust Ltd v High Trees House Ltd 1947 roku suddya visloviv dumku sho vlasniki neruhomosti ne mozhut zvertatisya do sudu z pozovami pro styagnennya orendnoyi plati za period voyennogo chasu hocha v danij spravi takih vimog nihto ne zayavlyav 2 tverdzhennya sudu yake gruntuyetsya na dovedenih u spravi faktah ale yake ne bulo vikoristano nim pri formuvanni rishennya Napriklad u spravi Hedley Byrne amp Co Ltd v Heller amp Partners 1964 roku Palata lordiv vislovilasya pro te sho banki yaki nadayut rekomendaciyi svoyim kliyentam zobov yazani viyavlyati pro nih turbotu i sho bank nese vidpovidalnist u vipadkah koli viyavlyaye nedbalist pri nadanni rekomendacij U danij spravi buv vstanovlenij fakt nedbalosti banka pri nadanni rekomendacij svoyemu kliyentovi Prote tverdzhennya pro vidpovidalnist banku ne bulo vikoristane v rishenni sudu oskilki u spravi isnuvala vidmova kliyenta vid pozovu 3 dumka suddiv yaki lishayutsya u danij spravi u menshosti Ce dumka sudu yaka i formuyetsya na perevirenih sudom faktah ale ne beretsya do uvagi pri virishenni spravi Ya inodi dumayu prodovzhuvav vin zminenim golosom sho mi vsi zijshli z rozumu i sho lishe tvarini zberigayut blagoslovennij rozum yakij kolis vvazhavsya chisto lyudskoyu chesnotoyu Ne zapisujte ce shvidko dodav vin u vsih buvayut hvilini slabkosti Ce bulo lishe obiter dictum Dzhon Golsuorsi Palayuchij spis Yuridichne znachennyaObiter dictum maye dodatkovij ale ne obov yazkovij harakter i same tomu ne maye obov yazkovogo precedentnogo znachennya dlya majbutnih sprav Cya chastina rishennya sudu v spravi povinna dopomogti suddyam u majbutnomu ale voni ne zobov yazovuyutsya sliduvati vislovlennyam i dumkam sho mistyatsya v nij I vse zh taki praktika vimagaye shob fahivci zvertali uvagu na obiter dictum Bilshist yuristiv tak i roblyat namagayuchis peredbachiti yak sud povoditimetsya v majbutnomu Visokoprofesijnij yurist zavzhdi oznajomitsya z usiyeyu informaciyeyu yaka mozhe bude dlya nogo korisnoyu u tomu chisli z obiter dictum Takim chinom obiter dictum yak chastinu rishennya ne mozhna nedoocinyuvati oskilki pri rozglyadi nastupnih sprav vona mozhe peretvoritisya zi skazanogo mizh inshim na golovnu chastinu sudovogo rishennya Bulo b pomilkovo vvazhati sho obiter dictum vzagali ne maye sili precedentu Vono ye ne obov yazkovim a lishe perekonuyuchim precedentom Prote koli pravova argumentaciya pohodit vid vishoyi instanciyi j yavlyaye soboyu dobre produmane formulyuvannya pravovoyi normi a ne vipadkovo vislovlenu dumku todi ce oznachaye sho vona ne mozhe mistiti v sobi risi protilezhnogo harakteru Prikladom mozhe sluzhiti vzhe zgaduvana sprava Donoghue 1932 pri rozglyadi yakoyi buv sformulovanij princip turboti pro blizhnogo Vin bezsumnivno stanoviv obiter dictum tak yak jogo zmist nabagato shirshij nizh bulo potribno po spravi ale nezvazhayuchi na ce zaznachenij princip stav osnovoyu vidpovidalnosti za nedbalist i zastosovuvavsya bagato raziv Stupeni perekonlivostiObiter dictum maye rizni stupeni avtoritetnosti Najbilshu silu perekonannya maye obiter dictum yake ye poziciyeyu chleniv Palati lordiv sho brali uchast u rozglyadi pevnoyi spravi a najmenshu uzagalnennya ta ekspromti yaki neridko mistyatsya u zapisah dumok suddiv Na praktici obiter dictum najvishogo stupenyu perekonlivosti chasto nemozhlivo vidrizniti vid polozhen yaki mozhna vvazhati ratio decidendi Chitko viznachene obiter dictum rishennya Palati lordiv maye bilshu silu nizh ratio decidendi rishennya vinesenogo suddeyu Visokogo Sudu po pershij instanciyi Z cogo privodu V Denisov cilkom obgruntovano vkazuye sho stupin vplivu obiter dictum pevnogo precedentu na rozglyad shozhih sprav zalezhit vid osobistogo avtoritetu suddi sho jogo visloviv PrimitkiDerham D P Precedent and the Decision of Particular Questions The Law Quaterly Review 1963 Vol 79 P 49 Bogdanovskaya I Yu Precedentnoe pravo M Nauka 1993 239 s Kross R Precedent v anglijskom prave Per s angl T V Aparovoj M Yuridicheskaya literatura 1985 s 57 James Ph S Introduction to English Law L Butterworths 1995 s 18 Geldart W Elements of English Law Prepared by D C M Yardley L Oxford University Press 1966 s 8 Kross R Precedent v anglijskom prave Per s angl T V Aparovoj M Yuridicheskaya literatura 1985 s 91 Salmond J W The Theory of Judicial Precedents The Law Quaterly Review 1900 Vol XVI 64 s 388 389 Fuller Lon L Anatomiya prava Per z angl N Komarova K Sfera 1999 s 109 s 111 Bogdan M Comparative Law Goteborg Kluwer 1994 s 116 Porivnyalne pravoznavstvo pidruchnik S P Pogrebnyak D V Luk yanov I O Bilya Sabadash ta in za zag red O V Petrishina Harkiv Pravo 2012 s 156 Porivnyalne pravoznavstvo pidruchnik S P Pogrebnyak D V Luk yanov I O Bilya Sabadash ta in za zag red O V Petrishina Harkiv Pravo 2012 s 155 Kross R Precedent v anglijskom prave Per s angl T V Aparovoj M Yuridicheskaya literatura 1985 s 96 Garner B A A Dictionary of Modern Legal Usage New York Oxford Oxford University Press 1995 s 734 Denisov V N Sistemy prava razvivayushihsya stran Stanovlenie i razvitie nacionalnyh sistem stran Afriki osvobodivshihsya ot britanskogo kolonializma K Naukova dumka 1978 s 134DzherelaMalishev B V Sudovij precedent u pravovij sistemi Angliyi teoretiko pravovij aspekt dis na zdob nauk stupenya kand yurid nauk Specialnist 12 00 01 teoriya ta istoriya derzhavi i prava istoriya politichnih i pravovih vchen Malishev B V K KNU 2002 PosilannyaObiter diktum 24 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4