Сніжниця

Сні́жниця — явище льодового режиму річки, що відбувається у період замерзання річки, як правило відразу ж після заберегів. Сніжниця характеризується наявністю снігу у воді, який пливе грудкуватими скупченнями по поверхні річища у вигляді крихкої маси, подібної до вати. Сніжниця виникає після великих снігопадів, ще до замерзання річки. З часом змінюється на сало.

Інші значення

• Сніжни́цею часто називають заметіль.

Примітки

1. Сніжниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Сніжниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Література

• Пустовойт С. П. Гідрометрія. — К.: Вища школа, 1974. 208 с.