Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нарі́жжя — село в Україні, в Оболонській сільській громади Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 469 осіб. Орган місцевого самоврядування — Наріжанської сільської ради.
| село Наріжжя | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Кременчуцький район |
| Громада | Оболонська сільська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | НАРІЖЖЯ |
| Населення | 469 |
| Поштовий індекс | 38211 |
| Телефонний код | +380 5341 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°43′38″ пн. ш. 32°48′16″ сх. д. / 49.72722° пн. ш. 32.80444° сх. д.Координати: 49°43′38″ пн. ш. 32°48′16″ сх. д. / 49.72722° пн. ш. 32.80444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 83 м |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Наріжжя | |
 Наріжжя | |
| Мапа | |
Географія
Село Наріжжя знаходиться на лівому березі річки Сула, на відстані 40 км від райцентру. Вище за течією на відстані 5 км розташоване село Матвіївка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Старий Калкаїв, на протилежному березі — село Плехів (Оржицький район). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
Історія
Першими поселенцями були вихідці з с. Калкаєва, заснованого на острові, у заплаві річки Сули. Заселення нової слобідки Наріжжя відбулось при лубенському полковникові Дмитру Зеленському на початку XVIII ст.
Наріжжя виникло на землях, що у вигляді рогу заходили в болото. Звідси і назва — Наріжжя — на розі.
У 1720-х рр. належало до Лукомської сотні Лубенського полку і складалося з близько 20 дворів.
1781 входило до Горошинської сотні Лубенського полку. 55 хат. За даними 1787 Наріжжя — козацьке село, 233 жителя чоловічої статі.
За ревізією 1859—179 дворів, 1004 жителя. 1863—177 дворів, 1005 жителів, дерев'яна церква. За переписом 1885 в селі 183 двори козаків, 2 — державних селян, 3 — казенних селян, 3 — міщан, 1154 жителя. 1900 в селі — 196 дворів, 1198 жителів, проводилося 3 ярмарки на рік, церковнопарафіяльна школа. Козацьких господарств було 175, селян-власників — 6, інших привілейованих і непривілейованих — 15. За даними третього земського перепису 1910 у селі Горошинської волості було 183 господарства, 1142 жителя, з них 187 — письменних.
З 1917 — у складі УНР. З 1920-тих стабільний комуністичний режим. Наприкінці 1929 влада вдалася до систематичного терору проти незалежних господарників, яких силували до рабської праці у новостворених колгоспах. 1932 комуністи почали терор голодом, жертвами якого стали переважно старші люди та діти. Голод підтримувався владою до 1934 року включно. Але не припинялися й інші форми терору проти селян. Зокрема, переслідували православних християн. Серед них — старосту церкви Дяченка Миколу Зіновійовича, 1888 р., українця. З 1930 по 1936 він був староста православної громади. На момент арешту — член місцевого колгоспу. Заарештований 15 грудня 1937. Утримувався у в'язниці у Кременчуку. Засуджений Особливою трійкою УНКВД по Полтавській області 27 грудня 1937 за ст.54-10 ч. І КК УРСР, убитий у тюрмі, майно розграбували комуністи. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989.
Уродженець села Євген Верховський був удостоєний звання Героя Радянського Союзу за відважність під час Великої Вітчизняної війни у боротьбі проти фашизму. Народився Євген Федорович 27 листопада 1915 року в селі Наріжжя Семенівського району Полтавської області в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1943 року. Рано осиротівши, виховувався в дитбудинку. У 1931 році закінчив автомобільний технікум. Працював автомеханіком Гомельського спиртотресту. З перших днів Великої Вітчизняної війни був шофером армійського госпіталю. У листопаді 1941 року потрапив у полон. Після втечі з полону Верховський організував партизанську групу, яка зайнялася диверсіями на шосейних дорогах Гомель-Брянськ і Гомель-Бахмач. Незабаром диверсійна група Верховського влилася в Чернігівський обласний партизанський загін під командуванням О. Ф. Федорова, який навесні 1942 року реорганізувався в українське партизанське з'єднання. Особисто керував диверсіями на залізницях та шосейних дорогах, знищив 5 автомашин і до 50 гітлерівців. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 травня 1945 року за зразкове виконання завдань командування в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у тилу противника і проявлені при цьому відвагу і героїзм Євгену Федоровичу Верховському було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка». Після війни лейтенант Є. Ф. Верховський звільнився в запас. Працював директором цукрового заводу в селищі Салькове Гайворонського району Кіровоградської області. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, «Знак Пошани», медалями.
Та не тільки бойовими подвигами прославився Євген Федорович. Після війни Є. Ф. Верховський повернувся в рідний район. Працював заступником директора Веселоподільського цукрового комбінату. З 1951 року — директор Сальківського цукрового заводу Гайворонського району Кіровоградської області. Його трудові успіхи відмічені двома орденами «Знак Пошани».
Зразковий сім'янин, мудрий керівник, небайдужий житель села — брав активну участь у громадському житті селища, був депутатом Верховної ради Української РСР. За його безпосередньої участі був збудований Будинок культури, розбудований радгосп, підсобне господарство, посаджений сад і виноградник та багато іншого.
Керуючи цукровим заводом, залишався рівним із усіма робочими; жодного разу навіть грудочки цукру не виніс із заводу, що за теперішніми мірками, коли кожен директор дозволяє собі усе, здається дивним і неправдивим.
Помер Верховський Євген Федорович 21 жовтня 1986 року. У похоронній процесії йшла велика кількість односельчан. Приїхали однополчани, родина отримала більше 50-ти телеграм із співчуттями. Учні Сальківської школи утворили довгий коридор з квітів. Кращі учні несли на шовкових подушечках ордени і медалі.
Кожного року 9 травня покладаються квіти до могили Верховського Євгена Федоровича, бо пам'ять про таких людей як він живе доти, доки живі люди, що його пам'ятають. Рішенням виконкому та депутатського корпусу Сальківської селищної ради у 1987 році одну з найбільших вулиць селища Театральну було перейменовано на вулицю імені Верховського Євгена Федоровича.
Економіка
- ПП «Наріжжя».
- Оздоровчий табір «Світанок».
Об'єкти соціальної сфери
- Школа І-ІІ ст.
Джерела
- Хорольщина та навколишні землі в Генеральному слідстві про маєтності 1729—1731 рр.: науково-довідкове видання / укладач Микола Костенко; передмова Павла Сацького. — К., 2014. — с. 20.
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862.
- Описи Київського намісництва 70-80 рр. XVIII ст. — К.: Наук. думка, 1989.
Посилання
- Погода в селі Наріжжя [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nari zhzhya selo v Ukrayini v Obolonskij silskij gromadi Kremenchuckogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 469 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Narizhanskoyi silskoyi radi selo Narizhzhya Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Kremenchuckij rajon Gromada Obolonska silska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane NARIZhZhYa Naselennya 469 Poshtovij indeks 38211 Telefonnij kod 380 5341 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 43 38 pn sh 32 48 16 sh d 49 72722 pn sh 32 80444 sh d 49 72722 32 80444 Koordinati 49 43 38 pn sh 32 48 16 sh d 49 72722 pn sh 32 80444 sh d 49 72722 32 80444 Serednya visota nad rivnem morya 83 m Misceva vlada Karta Narizhzhya Narizhzhya MapaGeografiyaSelo Narizhzhya znahoditsya na livomu berezi richki Sula na vidstani 40 km vid rajcentru Vishe za techiyeyu na vidstani 5 km roztashovane selo Matviyivka nizhche za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Starij Kalkayiv na protilezhnomu berezi selo Plehiv Orzhickij rajon Richka v comu misci zvivista utvoryuye limani starici ta zabolocheni ozera IstoriyaPershimi poselencyami buli vihidci z s Kalkayeva zasnovanogo na ostrovi u zaplavi richki Suli Zaselennya novoyi slobidki Narizhzhya vidbulos pri lubenskomu polkovnikovi Dmitru Zelenskomu na pochatku XVIII st Narizhzhya viniklo na zemlyah sho u viglyadi rogu zahodili v boloto Zvidsi i nazva Narizhzhya na rozi U 1720 h rr nalezhalo do Lukomskoyi sotni Lubenskogo polku i skladalosya z blizko 20 dvoriv 1781 vhodilo do Goroshinskoyi sotni Lubenskogo polku 55 hat Za danimi 1787 Narizhzhya kozacke selo 233 zhitelya cholovichoyi stati Za reviziyeyu 1859 179 dvoriv 1004 zhitelya 1863 177 dvoriv 1005 zhiteliv derev yana cerkva Za perepisom 1885 v seli 183 dvori kozakiv 2 derzhavnih selyan 3 kazennih selyan 3 mishan 1154 zhitelya 1900 v seli 196 dvoriv 1198 zhiteliv provodilosya 3 yarmarki na rik cerkovnoparafiyalna shkola Kozackih gospodarstv bulo 175 selyan vlasnikiv 6 inshih privilejovanih i neprivilejovanih 15 Za danimi tretogo zemskogo perepisu 1910 u seli Goroshinskoyi volosti bulo 183 gospodarstva 1142 zhitelya z nih 187 pismennih Z 1917 u skladi UNR Z 1920 tih stabilnij komunistichnij rezhim Naprikinci 1929 vlada vdalasya do sistematichnogo teroru proti nezalezhnih gospodarnikiv yakih siluvali do rabskoyi praci u novostvorenih kolgospah 1932 komunisti pochali teror golodom zhertvami yakogo stali perevazhno starshi lyudi ta diti Golod pidtrimuvavsya vladoyu do 1934 roku vklyuchno Ale ne pripinyalisya j inshi formi teroru proti selyan Zokrema peresliduvali pravoslavnih hristiyan Sered nih starostu cerkvi Dyachenka Mikolu Zinovijovicha 1888 r ukrayincya Z 1930 po 1936 vin buv starosta pravoslavnoyi gromadi Na moment areshtu chlen miscevogo kolgospu Zaareshtovanij 15 grudnya 1937 Utrimuvavsya u v yaznici u Kremenchuku Zasudzhenij Osoblivoyu trijkoyu UNKVD po Poltavskij oblasti 27 grudnya 1937 za st 54 10 ch I KK URSR ubitij u tyurmi majno rozgrabuvali komunisti Reabilitovanij Poltavskoyu oblasnoyu prokuraturoyu 27 chervnya 1989 Urodzhenec sela Yevgen Verhovskij buv udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu za vidvazhnist pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni u borotbi proti fashizmu Narodivsya Yevgen Fedorovich 27 listopada 1915 roku v seli Narizhzhya Semenivskogo rajonu Poltavskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen KPRS z 1943 roku Rano osirotivshi vihovuvavsya v ditbudinku U 1931 roci zakinchiv avtomobilnij tehnikum Pracyuvav avtomehanikom Gomelskogo spirtotrestu Z pershih dniv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni buv shoferom armijskogo gospitalyu U listopadi 1941 roku potrapiv u polon Pislya vtechi z polonu Verhovskij organizuvav partizansku grupu yaka zajnyalasya diversiyami na shosejnih dorogah Gomel Bryansk i Gomel Bahmach Nezabarom diversijna grupa Verhovskogo vlilasya v Chernigivskij oblasnij partizanskij zagin pid komanduvannyam O F Fedorova yakij navesni 1942 roku reorganizuvavsya v ukrayinske partizanske z yednannya Osobisto keruvav diversiyami na zaliznicyah ta shosejnih dorogah znishiv 5 avtomashin i do 50 gitlerivciv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 2 travnya 1945 roku za zrazkove vikonannya zavdan komanduvannya v borotbi proti nimecko fashistskih zagarbnikiv u tilu protivnika i proyavleni pri comu vidvagu i geroyizm Yevgenu Fedorovichu Verhovskomu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Pislya vijni lejtenant Ye F Verhovskij zvilnivsya v zapas Pracyuvav direktorom cukrovogo zavodu v selishi Salkove Gajvoronskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Nagorodzhenij ordenami Lenina Chervonogo Prapora Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Chervonoyi Zirki Znak Poshani medalyami Ta ne tilki bojovimi podvigami proslavivsya Yevgen Fedorovich Pislya vijni Ye F Verhovskij povernuvsya v ridnij rajon Pracyuvav zastupnikom direktora Veselopodilskogo cukrovogo kombinatu Z 1951 roku direktor Salkivskogo cukrovogo zavodu Gajvoronskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Jogo trudovi uspihi vidmicheni dvoma ordenami Znak Poshani Zrazkovij sim yanin mudrij kerivnik nebajduzhij zhitel sela brav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti selisha buv deputatom Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR Za jogo bezposerednoyi uchasti buv zbudovanij Budinok kulturi rozbudovanij radgosp pidsobne gospodarstvo posadzhenij sad i vinogradnik ta bagato inshogo Keruyuchi cukrovim zavodom zalishavsya rivnim iz usima robochimi zhodnogo razu navit grudochki cukru ne vinis iz zavodu sho za teperishnimi mirkami koli kozhen direktor dozvolyaye sobi use zdayetsya divnim i nepravdivim Pomer Verhovskij Yevgen Fedorovich 21 zhovtnya 1986 roku U pohoronnij procesiyi jshla velika kilkist odnoselchan Priyihali odnopolchani rodina otrimala bilshe 50 ti telegram iz spivchuttyami Uchni Salkivskoyi shkoli utvorili dovgij koridor z kvitiv Krashi uchni nesli na shovkovih podushechkah ordeni i medali Kozhnogo roku 9 travnya pokladayutsya kviti do mogili Verhovskogo Yevgena Fedorovicha bo pam yat pro takih lyudej yak vin zhive doti doki zhivi lyudi sho jogo pam yatayut Rishennyam vikonkomu ta deputatskogo korpusu Salkivskoyi selishnoyi radi u 1987 roci odnu z najbilshih vulic selisha Teatralnu bulo perejmenovano na vulicyu imeni Verhovskogo Yevgena Fedorovicha EkonomikaPP Narizhzhya Ozdorovchij tabir Svitanok Ob yekti socialnoyi sferiShkola I II st DzherelaHorolshina ta navkolishni zemli v Generalnomu slidstvi pro mayetnosti 1729 1731 rr naukovo dovidkove vidannya ukladach Mikola Kostenko peredmova Pavla Sackogo K 2014 s 20 ros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rr XVIII st K Nauk dumka 1989 PosilannyaPogoda v seli Narizhzhya 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Poltavskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi