Віра Іванівна Кутинська (14 вересня 1897 — 27 листопада 1981) — українська художниця-бойчукістка та аніматорка.
Віра Кутинська | |
---|---|
Ім'я при народженні | Віра Іванівна Кутинська |
Народилася | 14 вересня 1897 Зарубинці, Уманський повіт, Київська губернія |
Померла | 27 листопада 1981 (84 роки) |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | художниця |
Alma mater | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
Вчителі | Бойчук Михайло Львович |
Знання мов | українська |
Заклад | Національна кінематека України |
|
Життєпис
Народилася 14 вересня 1897 року в селі Зарубинці Уманського повіту на Київщині (сьогодні Монастирищенський р-н, Черкаської обл.) в родині Івана Кутинського сільського художника-іконописця. Дитинство й юність Віри Кутинської пройшли в Умані, куди невдовзі перебралася вся родина. 1913 року закінчила гімназію в Умані. Цього ж року стала студенткою Київської учительської семінарії ім. Ушинського. По закінченні семінарії (1917) стала однією з перших учительок українознавства, української мови та літератури на Черкащині. А оскільки в родині і батько, і дід були самоучки і іконописці, то й в Вірі передався родинний талант, вона поступила в Українську академію мистецтв на живописний факультет і навчалася в майстерні професора Михайла Бойчука (1920—1925 рр., 1930–1931 рр.).
Упродовж 1932–1937 років В. Кутинська працювала на Київській кіностудії «Київнаукфільм» режисером-мультиплікатором. Але мрія бути мистцем її не полишала. Зрештою, 1937-го поїхала в Решетилівку — працювати художником. За її малюнками ткали рушники, скатерки, килими. Для одного з ескізів — коричневий орнамент на синьому тлі — не знайшлося відповідних темних ниток, і майстрині замінили їх на світліші… Всіх їх розстріляли разом із контролером за «протаскування націоналістичної жовтоблакитної барви». В.Кутинську врятувало лише те, що зберігся робочий коричневосиній ескіз скатерки. Після пережитих траґічних подій вона покинула ткацтво й назавжди повернулася до мультиплікації, та все ж не полишала народного мистецтва.
Під час Другої світової війни перебувала в Ташкенті, куди була евакуйована 1941 року з кіностудією й сином-підлітком. В 1944 році, після звільнення Києва від німецької окупації, повернулася.
Повоєнні роки — найактивніший період життя художниці. В цей час Віра Кутинська брала участь у художніх виставках, де представляла свої розписи на крепдешині — панно, серветки, картини-мініатюри, листівки, скриньки, одяг; виконала серію книжкових закладок, прикрашених тонкими й вишуканими українськими візерунками.
На кіностудії художниця створила кілька робіт, побудованих на народній творчості — це кольорові мультфільми за працями майстрів народного мистецтва М. Приймаченко та Г. Собачко. Зокрема, фільм «Пісні України» був відзначений премією за кордоном, але до Києва з конкурсу не повернувся, майже відразу вивезений у Росію і з «невідомих» причин знятий з екрана.
Померла 27 листопада 1981 р., похована в Києві на Байковому кладовищі.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
Джерела
- Ореста Ковцун. Забута бойчукістка Віра Кутинська // «Артанія». — Кн. 27. — № 2 — 2012. [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.] ст. 84-93
- Михайло Бойчук та його школа монументального мистецтва // НХМУ — 2010. — ст. 158—159 [ 12 липня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання
- Віра Кутинська на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vira Ivanivna Kutinska 14 veresnya 1897 27 listopada 1981 ukrayinska hudozhnicya bojchukistka ta animatorka Vira KutinskaIm ya pri narodzhenniVira Ivanivna KutinskaNarodilasya14 veresnya 1897 1897 09 14 Zarubinci Umanskij povit Kiyivska guberniyaPomerla27 listopada 1981 1981 11 27 84 roki PohovannyaBajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnisthudozhnicyaAlma materNacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturiVchiteliBojchuk Mihajlo LvovichZnannya movukrayinskaZakladNacionalna kinemateka Ukrayini Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya 14 veresnya 1897 roku v seli Zarubinci Umanskogo povitu na Kiyivshini sogodni Monastirishenskij r n Cherkaskoyi obl v rodini Ivana Kutinskogo silskogo hudozhnika ikonopiscya Ditinstvo j yunist Viri Kutinskoyi projshli v Umani kudi nevdovzi perebralasya vsya rodina 1913 roku zakinchila gimnaziyu v Umani Cogo zh roku stala studentkoyu Kiyivskoyi uchitelskoyi seminariyi im Ushinskogo Po zakinchenni seminariyi 1917 stala odniyeyu z pershih uchitelok ukrayinoznavstva ukrayinskoyi movi ta literaturi na Cherkashini A oskilki v rodini i batko i did buli samouchki i ikonopisci to j v Viri peredavsya rodinnij talant vona postupila v Ukrayinsku akademiyu mistectv na zhivopisnij fakultet i navchalasya v majsterni profesora Mihajla Bojchuka 1920 1925 rr 1930 1931 rr Uprodovzh 1932 1937 rokiv V Kutinska pracyuvala na Kiyivskij kinostudiyi Kiyivnaukfilm rezhiserom multiplikatorom Ale mriya buti mistcem yiyi ne polishala Zreshtoyu 1937 go poyihala v Reshetilivku pracyuvati hudozhnikom Za yiyi malyunkami tkali rushniki skaterki kilimi Dlya odnogo z eskiziv korichnevij ornament na sinomu tli ne znajshlosya vidpovidnih temnih nitok i majstrini zaminili yih na svitlishi Vsih yih rozstrilyali razom iz kontrolerom za protaskuvannya nacionalistichnoyi zhovtoblakitnoyi barvi V Kutinsku vryatuvalo lishe te sho zberigsya robochij korichnevosinij eskiz skaterki Pislya perezhitih tragichnih podij vona pokinula tkactvo j nazavzhdi povernulasya do multiplikaciyi ta vse zh ne polishala narodnogo mistectva Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni perebuvala v Tashkenti kudi bula evakujovana 1941 roku z kinostudiyeyu j sinom pidlitkom V 1944 roci pislya zvilnennya Kiyeva vid nimeckoyi okupaciyi povernulasya Povoyenni roki najaktivnishij period zhittya hudozhnici V cej chas Vira Kutinska brala uchast u hudozhnih vistavkah de predstavlyala svoyi rozpisi na krepdeshini panno servetki kartini miniatyuri listivki skrinki odyag vikonala seriyu knizhkovih zakladok prikrashenih tonkimi j vishukanimi ukrayinskimi vizerunkami Na kinostudiyi hudozhnicya stvorila kilka robit pobudovanih na narodnij tvorchosti ce kolorovi multfilmi za pracyami majstriv narodnogo mistectva M Prijmachenko ta G Sobachko Zokrema film Pisni Ukrayini buv vidznachenij premiyeyu za kordonom ale do Kiyeva z konkursu ne povernuvsya majzhe vidrazu vivezenij u Rosiyu i z nevidomih prichin znyatij z ekrana Pomerla 27 listopada 1981 r pohovana v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Primitki Arhiv originalu za 27 kvitnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 DzherelaOresta Kovcun Zabuta bojchukistka Vira Kutinska Artaniya Kn 27 2 2012 10 lipnya 2015 u Wayback Machine st 84 93 Mihajlo Bojchuk ta jogo shkola monumentalnogo mistectva NHMU 2010 st 158 159 12 lipnya 2015 u Wayback Machine PosilannyaVira Kutinska na sajti IMDb angl