Ізюмська лінія — (Нова лінія, Новозбудована лінія) — система оборонних укріплень, споруджена 1679—80 рр. для захисту українських та російських земель від турецько-татарської агресії. Одна з російських порубіжних оборонних ліній XVI — XIX століття.
Розташовувалась в межах сучасної Харківської області України та Бєлгородської області Росії. Протяжність — 530 км. Пролягала із заходу від містечка Коломак, збудованого 1675—76 рр. на р. Коломак (притока Ворскли, басейн Дніпра), до р. Сіверський Донець (притока Дону), далі — вздовж річок Сіверського Дінця та його притоки Оскіл до гирла р. Валуй (притока Сіверського Дінця) — а потім до р. Тиха Сосна (притока Дону).
Як воєноєнно-інженерний комплекс включала земляні вали, дерев'яні споруди, лісові засіки, міста й фортеці. Найголовнішими із земляних валів були Перекопський (від верхів'я Коломака до верхів'я р. Мжа (притока Сіверського Дінця), перекривав шлях татарських вторгнень — Муравський шлях) і Палатовський (у північно-східній частині лінії).
Безпосередньо на лінії стояли: Коломак, Високопілля, Новий Перекоп (нині с. Перекіп, обидва села Валківського р-ну), Бишкин (нині с. Черкаський Бишкин), Лиман (нині с-ще міськ. типу; обидва Зміївського р-ну), Андрієві Лози (нині смт Андріївка), Балаклія, Савинська (нині смт Савинці; всі Балаклійського р-ну), Ізюм, Царевоборисів (нині с. Оскіл Ізюмського р-ну), Остропілля, Купенське (нині м. Куп'янськ), Кам'янське (нині с. Кам'янка Дворічанського р-ну) і Валуйки (крайній східний пункт; нині місто Бєлгородської області, Росія).
Північніше, неподалік лінії, вздовж річки Мжа, існували міста Валки, Водолага (нині с. Стара Водолага Нововодолазького р-ну), Соколів (нині с. Соколове Зміївського р-ну), Зміїв.
На будівництві лінії працювали десятки тисяч українців та росіян. Заселялася, охоронялася і добудовувалася переважно українськими козаками-переселенцями, які в Слобідській Україні поділялися на чотири стани: вартові, станичні, городові й полкові. В 1730-х рр. лінія втратила своє оборонне значення у зв'язку зі спорудженням Української лінії між Дніпром та Сіверським Дінцем.
Див. також
Джерела та література
- В. В. Панашенко. Ізюмська оборонна лінія [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 428. — .
- Загоровский В. П. Изюмская черта. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 1980. — 197 с. [ 11 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
- Історія Слободської України [[https://web.archive.org/web/20220316221120/https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File:Багалій_Д._Історія_Слободської_України._1918.pdf&page=2 Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.]]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izyumska liniya Nova liniya Novozbudovana liniya sistema oboronnih ukriplen sporudzhena 1679 80 rr dlya zahistu ukrayinskih ta rosijskih zemel vid turecko tatarskoyi agresiyi Odna z rosijskih porubizhnih oboronnih linij XVI XIX stolittya Harkivska oblast iz Siverskim Dincem Roztashovuvalas v mezhah suchasnoyi Harkivskoyi oblasti Ukrayini ta Byelgorodskoyi oblasti Rosiyi Protyazhnist 530 km Prolyagala iz zahodu vid mistechka Kolomak zbudovanogo 1675 76 rr na r Kolomak pritoka Vorskli basejn Dnipra do r Siverskij Donec pritoka Donu dali vzdovzh richok Siverskogo Dincya ta jogo pritoki Oskil do girla r Valuj pritoka Siverskogo Dincya a potim do r Tiha Sosna pritoka Donu Yak voyenoyenno inzhenernij kompleks vklyuchala zemlyani vali derev yani sporudi lisovi zasiki mista j forteci Najgolovnishimi iz zemlyanih valiv buli Perekopskij vid verhiv ya Kolomaka do verhiv ya r Mzha pritoka Siverskogo Dincya perekrivav shlyah tatarskih vtorgnen Muravskij shlyah i Palatovskij u pivnichno shidnij chastini liniyi prof D I Bagalij Bezposeredno na liniyi stoyali Kolomak Visokopillya Novij Perekop nini s Perekip obidva sela Valkivskogo r nu Bishkin nini s Cherkaskij Bishkin Liman nini s she misk tipu obidva Zmiyivskogo r nu Andriyevi Lozi nini smt Andriyivka Balakliya Savinska nini smt Savinci vsi Balaklijskogo r nu Izyum Carevoborisiv nini s Oskil Izyumskogo r nu Ostropillya Kupenske nini m Kup yansk Kam yanske nini s Kam yanka Dvorichanskogo r nu i Valujki krajnij shidnij punkt nini misto Byelgorodskoyi oblasti Rosiya Pivnichnishe nepodalik liniyi vzdovzh richki Mzha isnuvali mista Valki Vodolaga nini s Stara Vodolaga Novovodolazkogo r nu Sokoliv nini s Sokolove Zmiyivskogo r nu Zmiyiv Na budivnictvi liniyi pracyuvali desyatki tisyach ukrayinciv ta rosiyan Zaselyalasya ohoronyalasya i dobudovuvalasya perevazhno ukrayinskimi kozakami pereselencyami yaki v Slobidskij Ukrayini podilyalisya na chotiri stani vartovi stanichni gorodovi j polkovi V 1730 h rr liniya vtratila svoye oboronne znachennya u zv yazku zi sporudzhennyam Ukrayinskoyi liniyi mizh Dniprom ta Siverskim Dincem Div takozhChornomorska kordonna liniyaDzherela ta literaturaV V Panashenko Izyumska oboronna liniya 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 428 ISBN 966 00 0610 1 Zagorovskij V P Izyumskaya cherta Voronezh Izd vo VGU 1980 197 s 11 zhovtnya 2013 u Wayback Machine PrimitkiIstoriya Slobodskoyi Ukrayini https web archive org web 20220316221120 https commons wikimedia org w index php title File Bagalij D Istoriya Slobodskoyi Ukrayini 1918 pdf amp page 2 Arhivovano16 bereznya 2022 u Wayback Machine