Ізюмська лінія Нова лінія Новозбудована лінія система оборонних укріплень споруджена 1679 80 рр для захисту українських

Ізюмська лінія — (Нова лінія, Новозбудована лінія) — система оборонних укріплень, споруджена 1679—80 рр. для захисту українських та російських земель від турецько-татарської агресії. Одна з російських порубіжних оборонних ліній XVI — XIX століття.

Розташовувалась в межах сучасної Харківської області України та Бєлгородської області Росії. Протяжність — 530 км. Пролягала із заходу від містечка Коломак, збудованого 1675—76 рр. на р. Коломак (притока Ворскли, басейн Дніпра), до р. Сіверський Донець (притока Дону), далі — вздовж річок Сіверського Дінця та його притоки Оскіл до гирла р. Валуй (притока Сіверського Дінця) — а потім до р. Тиха Сосна (притока Дону).

Як воєноєнно-інженерний комплекс включала земляні вали, дерев'яні споруди, лісові засіки, міста й фортеці. Найголовнішими із земляних валів були Перекопський (від верхів'я Коломака до верхів'я р. Мжа (притока Сіверського Дінця), перекривав шлях татарських вторгнень — Муравський шлях) і Палатовський (у північно-східній частині лінії).

Безпосередньо на лінії стояли: Коломак, Високопілля, Новий Перекоп (нині с. Перекіп, обидва села Валківського р-ну), Бишкин (нині с. Черкаський Бишкин), Лиман (нині с-ще міськ. типу; обидва Зміївського р-ну), Андрієві Лози (нині смт Андріївка), Балаклія, Савинська (нині смт Савинці; всі Балаклійського р-ну), Ізюм, Царевоборисів (нині с. Оскіл Ізюмського р-ну), Остропілля, Купенське (нині м. Куп'янськ), Кам'янське (нині с. Кам'янка Дворічанського р-ну) і Валуйки (крайній східний пункт; нині місто Бєлгородської області, Росія).

Північніше, неподалік лінії, вздовж річки Мжа, існували міста Валки, Водолага (нині с. Стара Водолага Нововодолазького р-ну), Соколів (нині с. Соколове Зміївського р-ну), Зміїв.

На будівництві лінії працювали десятки тисяч українців та росіян. Заселялася, охоронялася і добудовувалася переважно українськими козаками-переселенцями, які в Слобідській Україні поділялися на чотири стани: вартові, станичні, городові й полкові. В 1730-х рр. лінія втратила своє оборонне значення у зв'язку зі спорудженням Української лінії між Дніпром та Сіверським Дінцем.

Див. також

Чорноморська кордонна лінія

Джерела та література

В. В. Панашенко. Ізюмська оборонна лінія [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 428. — .
Загоровский В. П. Изюмская черта. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 1980. — 197 с. [ 11 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

Примітки

Історія Слободської України [[https://web.archive.org/web/20220316221120/https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File:Багалій_Д._Історія_Слободської_України._1918.pdf&page=2 Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.]]

[1] Історія Слободської України [[https://web.archive.org/web/20220316221120/https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File:Багалій_Д._Історія_Слободської_України._1918.pdf&page=2 Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.]]