Юридичні факти (від лат. factum — зроблене, дія, подія, вчинок) — це фактичні обставини дійсності, з правовою моделлю яких пов'язано настання наслідку у вигляді виникнення, зміни або припинення суб'єктивних цивільних прав, юридичних обов'язків, а також цивільних правовідносин в цілому.
Юридичні факти як явище правової дійсності мають тривалу історію свого становлення і розвитку. За часів Римського права розрізняли декілька підстав виникнення правових відносин. Вже у Інституціях Гая і Юстиніана закріплювалися такі з них, як: контракт, делікт, квазіделікт, в деяких джерелах вказано ще й четверту підставу — квазіконтракт. Пізніше підставою правовідносин визнавали односторонню угоду, строки, підстави укладення і припинення шлюбу, переходу речей у спадок та інші юридичні факти. Безперечно, така велика кількість їх видів потребувала певної систематизації, але попри значущість юридичного факту в праві, його загального поняття Римськими юристами сформульовано не було. Для інституціональній системи Римського права традиційна демонстрація конкретності, зведення загальної проблеми до персоніфікованого казусу.
Дефініційного оформлення юридичні факти набувають лише у ХІХ ст. Поняття «юридичний факт» вперше ввів Фрідріх Карл фон Савіньї. У праці «Система сучасного римського права» (1840—1849) він писав: «Я називаю події, що викликають виникнення або завершення правовідносин, юридичними фактами». Започаткований ним теоретичний доробок продовжили Б. Віндшейд, Г. Дернбург та інші німецькі науковці.
Сьогодні, юридичні факти в цивільному праві України відіграють службову роль — вони наповнюють модель правової поведінки, реальним змістом, що призводить цивільні правовідносини до руху. Юридичні факти є тим правовим засобом, який опосередковує дію норм цивільного права. Правові норми не можуть реалізовуватися без юридичних фактів, а тому і правовідносини не можуть виникати чи припинятися без юридичних фактів. Без юридичних фактів не можливо розглядати й структуру механізму правового регулювання, адже останні виступають його елементом і відіграють вагому роль у його «роботі» в цілому.
Термін «Юридичний факт» поєднує в собі два нерозривно пов'язаних аспекти: фактичний і юридичний. За своїм змістом, юридичний факт це реальне життєве явище дійсності — подія або дія. З іншого боку, цей реальний факт, бувши передбаченим нормою права, породжує певні наслідки, відповідно виступає як факт юридичний. Саме тому, правова роль юридичних фактів істотно відрізняється від функціональної ролі «звичайних» фактів, оскільки юридичні факти є не тільки засобом, а й метою, кінцевим результатом правового регулювання.
Загальна характеристика
Цей розділ не містить . (вересень 2017) |
Ознаки юридичних фактів
Юридичним фактам присутні такі ознаки: конкретність (юридичні факти є об'єктивними обставинами дійсності. Не є такими думки, події внутрішнього, духовного життя), індивідуальність (вони проявляються в діях конкретних суб'єктів цивільних правовідносин), просторова і темпоральна визначеність (юридичні факти завжди існують в часі та просторі), нормативна формалізованість (юридичні факти прямо або опосередковано передбачені нормами права), інформативність (юридичні факти несуть в собі інформацію про стан суспільних відносин, які входять до предмета правового регулювання.), консеквентність (вони мають фактичні і юридичні наслідки свого настання), а також комбінованість юридичних наслідків (один і той самий юридичний факт може бути одночасно правостворюючим, правозмінюючим або правоприпиняючим для сторін правовідносин. Так, факт смерті фізичної особи припиняє сімейні правовідносини, в той же час є підставою виникнення спадкових правовідносин.
Для встановлення юридичного факту слід враховувати відповідний передбачений правом механізм його фіксації.
Функції юридичних фактів
- визначення динаміки правовідносин;
- функція залучення суб'єкта права до правовідносин;
- функція породження правосуб'єктності.
Класифікація юридичних фактів
Цей розділ не містить . (вересень 2017) |
Акти цивільного законодавства України не містять будь-якої чіткої класифікації юридичних фактів за тими чи іншими ознаками. Не вказані в них і критерії для проведення такої класифікації. Натомість, частина друга статті 11 ЦК України встановлює приблизний перелік юридичних фактів. Подібний підхід був наведений свого часу в статті 4 ЦК УРСР 1963 р. і збережений сьогодні Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, передусім, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) заподіяння майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
В свою чергу, в теорії цивільного права України вчені проводять наступну класифікацію юридичних фактів: а) за юридичними наслідками (такі, що встановлюють право). З їх існуванням пов'язане виникнення правовідносин; такі, що змінюють право. Наявність цих фактів спричиняє зміну правовідносин, що вже існують; такі, що реалізують право. З їх існуванням пов'язано реалізація прав і обов'язків учасників цивільних правовідносин; такі, що припиняють право. Це такі обставини, наявність яких призводить до припинення правовідносин, що вже існують; такі, що перешкоджають виникненню або трансформації права. Це обставини, наявність яких зумовлює правову неможливість виникнення, зміни припинення тощо правовідносин; такі, що поновлюють право. До них належать обставини, наявність яких спричиняє поновлення прав, що існували раніше.
б) за волею суб'єкта юридичні факти поділяються
на події (юридично значимі факти (явища природи та інші обставини), виникнення і розвиток яких не залежить від волі суб'єктів права)
- відносні — викликані діяльністю людей. Наприклад, пожежа внаслідок підпалу;
- абсолютні — ті, які не пов'язані з діяльністю людей. Наприклад, падіння метеориту, пожежа внаслідок самозаймання.
та дії (життєві факти (вчинки особи, акти державних органів, інших суб'єктів), які є результатом волевиявлення свідомої діяльності або поведінки людей.)
- правомірні — такі дії, що відповідають приписам правових норм. Правомірні дії поділяються на
- — породжують юридичні наслідки незалежно від спрямованості волі на їх настання (створення літературного твору, наукове відкриття та ін.)
- юридичні акти — спрямовані на досягнення певного правового результату (вчинення правочину, видання наказу, подання позову та ін.).
- — суперечать правовим нормам, завдають шкоди інтересам особи, суспільства і держави.
Інколи вчені приділяють увагу юридичним станам як третій групі.
в) за формою прояву юридичні факти прийнято поділяти на: оформленні та неоформлені. Переважна більшість юридичних фактів існує в оформленому (зафіксованому) вигляді, проте можуть існувати й в неоформленому зафіксованому вигляді (усний правочин в цивільному праві). В теорії права вони ще називаються латентними або прихованими);
г) за завершеністю тих чи інших явищ юридичні факти поділяються на: одноактні (дискретні — купівля-продаж речі) і триваючі (перебування у шлюбі, трудових відносинах, на державній службі тощо).
Юридичними фактами є не лише одиничні обставини дійсності, але й складні, їх сукупності. Саме тому виділяють складні юридичні факти, що містять кілька юридично значущих складових (юридичних умов), наприклад, факт правопорушення як система елементів складу правопорушення. Окрім цього в доктрині виділяють поняття фактичного складу, яке слід відмежовувати від складних юридичних фактів. Фактичний склад містить в собі сукупність юридичних фактів, які в процесі накопичення призводять на настання передбачених наслідків.
Юридичні події — фактичні обставини дійсності, настання яких, а також їх подальше існування не зумовлено вольовою поведінкою людини і не координуються ними.
Свого часу О. С. Йоффе проводив розмежування між юридичними діями і юридичними подіями за характером процесу проти джерел їх виникнення. Юридична подія має не вольовий характер у своєму процесі незалежно від причин їх виникнення, тоді як дія є вольовим не тільки за своєю причиною, але й у своєму процесі.
В той же час, не слід недооцінювати роль людини в настанні юридичних подій. Виникнення і подальший розвиток подій може бути спровоковано активними діями людини. Так, факт народження дитини не можливо розглядати як таку подію, що не обумовлена вольовою діяльністю людини. З іншого боку, науково-технічний прогрес суттєво розширює людські можливості щодо управління природними явищами. Сьогодні події виступають в якості керованих людиною процесів. Таким чином аксіоматично, що юридичні події можуть існувати також відносно волі і свідомості людини. В зв'язку з цим юридичні події поділяють на абсолютні та відносні.
Абсолютні юридичні події — фактичні обставини дійсності, виникнення, подальший розвиток і можливе припинення яких не пов'язані з вольовою поведінкою людини. До них належать стихійні лиха, інші природні явища.
Відносні юридичні події — такі явища об'єктивної дійсності, які частково пов'язані з вольовою поведінкою людини. Так, виникаючи автономно або по волі людини, останні отримують подальший розвиток, а також припинення залежно від неї чи навпаки. Можна навести приклад надзвичайної ситуації техногенного характеру. Її виникнення зумовлено діями певних осіб, але може привести до наслідків, які вже не залежать від їх волевиявлення. Так само, надзвичайна ситуація природного характеру може виникнути об'єктивно самостійно, але наслідки, до який вона може призвести, їх характер залежить від вольової поведінки людини (пожежа, епізоотія, епіфітотія тощо).
Необхідно зазначити, що в багатьох випадках настання юридичної події прямо не обумовлює спричинення юридичних наслідків. Опосередкований характер події є підставою для вчинення відповідних дій суб'єктом цивільних правовідносин.
Так, суб'єктивні цивільні права, юридичні обов'язки або цивільні правовідносини в цілому, які виникли внаслідок настання юридичних подій, забезпечують ні тільки наступні події, а також майбутню або теперішню поведінку відповідних осіб. Таким чином, юридичні події мають правове значення не самі по собі, а внаслідок того, що вони обумовлюють необхідність забезпечення поведінки суб'єктів цивільних правовідносин. Юридична подія є умовою правовстановлення, але його результатом завжди є не події а юридичні дії.
Юридична подія не може мати будь-якого правового значення, якщо вона не пов'язана з поведінкою суб'єктів цивільних правовідносин. Подія визнається юридичним фактом тільки в той мірі, в якій вона породжує необхідність в правовому регулюванні цивільних правовідносин, які можуть або упередити настання юридичних подій, або повинні прийняти на себе наслідки, які вони (події) породжують.
Так, настанням строку погашається можливість реалізації суб'єктивних цивільних прав, юридичних обов'язків або цивільних правовідносин в цілому. Але ця подія набуває юридичне значення остільки, оскільки уповноважена особа може здійснити своє право до закінчення встановленого в законі строку, перервати перебіг давності пред'явленням позову, або, якщо він не скористається наданими йому можливостями, прийняти на себе наслідки, які настали в силу спливу строку тощо.
Казус також належить до невідворотних обставин дійсності. Потому той, хто знаходиться під впливом випадку повинен прийняти на себе наслідки, які він має, якщо інші особи не прийняли його на себе за цивільно-правовим договором (страховий випадок тощо).
Деякі події мають юридичне значення тому, що вони складають необхідну передумову для подальшої реалізації вимог суб'єктів правовідносин. Так, досягнення повноліття тягне за собою виникнення цивільної дієздатності. Визнання юридичного значення за такими подіями як народження дитини або смерть слід пояснити тим, що право не може реагувати на зміну правового положення суб'єкта цивільних правовідносин, правова поведінка якого складає предмет його правового регулювання, правові інтереси якого підлягають свого захисту.
Слід зазначити, що юридичні події можна класифікувати на унікальні (град виверження вулкану тощо) і періодичні (сходження лавини, зливи, землетрус інші). В залежності від тривалості юридичні події поділяються на моментальні і строкові. В залежності від кількості учасників — на персональні і колективні. По характеру діяльності уповноважених органів при настанні юридичних подій, останні мають ординарний і надзвичайний характер. Перши потребують тільки юридичної формалізації факту свого настання, інші вимагають втручання органів державної влади і місцевого самоврядування з метою нівелювання наслідків їх настання.
Юридичні дії — фактичні обставини дійсності, настання яких зумовлено вольовою поведінкою суб'єкта правових відносин.
Загальним для юридичних дій є воля особи як активізуючий момент встановлення певних правових явищ. Від свідомості і волі суб'єкта правовідносин залежить здійснення того чи іншого діяння, в разі реалізації якого, ми маємо можливість дати поведінці особи відповідну юридичну оцінку. Воля особи закріплюється як в активній поведінки суб'єкта правовідносин, так і в стриманні небажаних проявів активності. Інакше кажучи вольова поведінка суб'єкта правових відносин проявляється в юридично значущих діях або бездіяльності особи.
В залежності від форми прояву, юридичні дії поділяються на правомірні і неправомірні. Правомірні юридичні дії відповідають диспозиції правової норми, або встановленому сторонами правовому регулятору правовідносин (цивільно-правовий договір). Вони є підставою виникнення, зміни або припинення регулятивних цивільних правовідносин.
Неправомірні юридичні дії є формою поведінки особи, яка суперечить правовим приписам, завдає шкоди інтересам суспільства і держави. Типовими для цивільного права України є таки види неправомірних дій, до яких належать правопорушення і делікти. Неправомірні юридичні дії є передумовою виникнення, зміни або припинення охоронних цивільних правовідносин.
В теорія цивільного права України правомірні юридичні дії поділяються на юридичні акти і юридичні вчинки.
Юридичними актами є дії, спрямовані на досягнення бажаного правового результату. На думку О. О. Красавчикова, юридичні акти належать до тих дій, в яких особа керується заздалегідь поставленою ціллю. Постановка цілі потребує наявності певних передумов психологічного порядку — стремлінь, бажань. Вибір основного і головного з численних бажань і спонукань здійснюється за посередництвом вольового акту. Останній опосередковується свідомістю. Виходить що воля, перед тим як їй бути виявленою, має як передумову свідоме рішення, в якому полягає вибір бажаного і можливого.
Перед тим як діяти, особа уявляє собі результат своєї дії і обирає модель поведінки, яка складається з конкретних дій. Так, бувши свідомим вольовим проявом юридичний акт в виді належного виконання цивільно-правового зобов'язання є дією, спрямованою на розірвання договору, тобто є юридичним фактом, яким припиняються цивільні правовідносини. У такому разі основна властивість юридичного акту визначається волею особи, яка уявляє результат у вигляді виникнення, зміни чи припинення суб'єктивних цивільних прав, юридичних обов'язків або цивільних правовідносин в цілому, обирає засоби досягнення цілі і діє для її реалізації. Етапами такого вольового акту є: 1) спонукання до здійснення вольового акту; 2) уявлення мети дії; 3) уявлення засобів, необхідних для досягнення наміченої мети; 4) намір здійснити певну дію; 5) рішення виконати дію; 6) вольове зусилля, пов'язане з «боротьбою» мотивів, тобто протиборством особистих позицій людини; 7) прийняття рішення — визначення лінії поведінки в ситуації невизначеності дій, які за певних умов можуть призвести до бажаного результату; 8) виконання дії і його поточне коректування.
В свою чергу, юридичний вчинок викликає певні наслідки, незалежно від того, чи була така юридична дія спрямовані на їх досягнення чи ні, усвідомлював чи не усвідомлював суб'єкт цивільних правовідносин їхнє правове значення, бажав чи не бажав їх настання.
Значна частина правомірних вчинків породжується матеріально-предметною діяльністю людей (виробництвом, споживанням матеріальних благ, створенням творів літератури і мистецтва, відкриттів і винаходів тощо). Ще М. М. Агарков у своїй праці «Понятие сделки по советскому гражданскому праву», проводячи розмежування між правочином і юридичним вчинком, дійшов висновку про наявність певного виду дій, для яких притаманна така ознака. «Ці дії призводять до юридичних наслідків, якщо вони створюють певний, визначений в законі об'єктивований результат. До числа таких належать створення літературного, художнього, музичного чи наукового твору, винахід, технічне вдосконалення і т. д. До числа цих дій належить також добровільна діяльність в чужому інтересі (negotiorum gestio). Оскільки закон пов'язує в цьому випадку настання юридичного ефекту з досягненням певного об'єктивованого результату. Вигадування віршу створює авторське право незалежно від того, чи усвідомлював автор значення своїх дій. Винахід створює для винахідника відповідні права, навіть якщо він не досяг цивільного повноліття».
В свою чергу, в залежності від статусу суб'єктів правовідносин, що вчиняють дії, юридичні акти поділяються на акти суб'єктів приватного права, до яких належать правочини. і акти суб'єктів публічного права (індивідуально-правові акти, адміністративні акти, судові рішення).
Юридична наука також розглядає юридичні акти, поділяючи їх на акти юридичної спрямованості — індивідуальні адміністративні акти та дії посадових осіб, органів, організацій, спрямовані на досягнення певного юридичного результату, і акти неюридичної спрямованості, — які викликають правові наслідки незалежно від того, були вони спрямовані на досягнення цих наслідків чи ні.
Правоприпиняючі юридичні факти
Розвитку теорії правоприпиняючих юридичних фактів присвячені численні досліження Коструба А. В. Вченим визначено поняття правоприпиняючих юридичних фактів як результату конкретних обставин дійсності (фактичного і юридичного), з правовою моделлю яких пов'язане настання наслідків у вигляді припинення суб'єктивних цивільних прав, юридичних обов'язків, а також цивільних правовідносин в цілому.
Розмежування юридичної і фактичної сторони юридичного факту, а також його наслідків в механізмі правоприпинення цивільних майнових відносин демонструє вплив права на суспільні відносини і визначає взаємодію правової (ідеальною) і фактичної (матеріальної) складових у правовому регулюванні суспільних відносин.
Кострубою А. В. вперше сформульовані загальні і спеціальні ознаки правоприпиняючих юридичних фактів.
Загальними ознаками правоприпиняючих юридичних фактів є конкретність, об'єктивованість, індивідуальність, просторова і темпоральна визначеність, нормативна формалізованість, інформативність і консеквентність.
До спеціальних належать: припиняючий характер, регресивність інформації, комбінованість юридичних наслідків.
Обґрунтовано, що правоприпиняючі юридичні факти можуть розглядатися як відносні, залежно від явищ, які вони припиняють. Як правило, юридичні факти розглядаються в аспекті припинення прав і правовідносин, але вони також можуть припиняти і юридичні обов'язки. У випадках, коли юридичні факти припиняють окремі правомочності суб'єктивних цивільних прав учасників правовідносин, щодо зазначених правомочностей вони виступають як правоприпиняючі, але, в залежності від правових наслідків, до яких вони призводять, по відношенню до інших правомочностей в складі суб'єктивних цивільних прав, суб'єктивних цивільних прав в цілому, юридичних обов'язків або правовідносин, вони можуть бути як правозмінні, так і правовстановлюючі.
Дослідження вченого в цій галузі є розвитком теорії юридичних фактів Красавчікова О. А. (1958), специфікуючи роль і значення окремих видів юридичних фактів в механізмі правового регулювання цивільних майнових відносин.
Інші поділи юридичних фактів
З огляду на зв'язок з відповідними правовими нормами та відносинами, юридичні факти поділяються на:
- Матеріальні факти — фактичні обставини, що є підставами настання матеріальних правовідносин.
- Процесуальні факти — фактичні обставини, що є підставами настання процесуальних правовідносин.
За ознакою документальної фіксації юридичні факти поділяються на
- оформлені
- неоформлені.
Більшість юридичних фактів існує в оформленому, зафіксованому вигляді, проте деякі юридичні факти можуть існувати в неоформленому вигляді, наприклад, усний правочин в цивільному праві. Такі юридичні факти ще називають латентними або прихованими.
Конкретна життєва обставина є накопиченням елементів різного характеру. Тому юридичними фактами є не лише одиничні прості обставини дійсності, але й складні, а також їх сукупності. У зв'язку з цим виділяють складні юридичні факти, що містять кілька юридично значущих складових чи ознак (напр., факт правопорушення як система елементів складу правопорушення). Окрім того виділяють поняття фактичного складу, яке слід відмежовувати від складних юридичних фактів.
Залежно від наявності або відсутності життєвих обставин виокремлюють позитивні і негативні юридичні факти. Наприклад, наявність громадянства буде позитивним юридичним фактом для військової служби, а відсутність захворювання, що перешкоджає проходженню військової служби, — негативним.
Юридичний склад
Цей розділ не містить . (вересень 2017) |
Виникнення, реалізація і припинення суб'єктивних цивільних прав, юридичних обов'язків, цивільних правовідносин пов'язано із юридичними фактами. В багатьох випадках, для настання означеного наявність одного юридичного факту недостатньо. Для досягнення наслідків, встановлених правовою моделлю поведінки учасників цивільних правовідносин виникає необхідність в системному поєднанні декількох самостійних фактів, які мають юридичне значення. Така сукупність юридичних фактів в теорії цивільного права України отримала назву юридичний склад.
Юридичний склад — сукупність юридичних фактів, які в структурної єдності спричиняють настання наслідку в формі встановлення, реалізації і припинення суб'єктивних цивільних прав, юридичних обов'язків, цивільних правовідносин в цілому. Юридичні факти входять до юридичного складу в якості його елементів.
Вказані елементи юридичного складу є відносно самостійними, оскільки несуть в собі автономні наслідки, встановлені правовою моделлю визначеною сторонами правовідносин. В той же час, такі юридичні факти в своєї сукупності формують цілісну систему, елементи якої знаходяться во взаємозв'язку і взаємозалежності. При цьому настання наслідку юридичного складу є результатом комбінованої дії всієї сукупності елементів, які входять до нього.
Вперше термін «юридичний склад» був введений в правову науку О. О. Красавчиковим. Поряд з терміном «юридичний склад» в теорії також використовується термін «фактичний склад». Попри варіативність поглядів вчених щодо наукової коректності того чи іншого терміну грунтовно, що термін «фактичний склад» некоректно відображає його юридичний зміст. Поняття «фактичного» і «юридичного» зазвичай протиставитися один одному. Під «фактичним» зрозуміло те, що не має значення для права, але суттєво для об'єктивної дійсності. Під «юридичним» розуміється сама сутність, виходячи з якої на основі правової моделі поведінки має бути вирішено спір про право. Сукупність юридичних фактів не має суто фактичний характер. Кожний факт знаходить свою юридичну оцінку перебуваючи в певному складі в якості одного із його елементів, який і породжує наслідки, які мають юридичне значення тобто в юридичному складі.
Можливість руху суб'єктивних цивільних прав, юридичних обов'язків, цивільних правовідносин в цілому, яка забезпечується окремими елементами юридичного складу щодо його кінцевої мети самостійного юридичного значення не має. Останній момент накопичення елементів юридичного складу трансформує його стан із фактичного до юридичного. Кількість елементів юридичного складу переходить в якість — він створює можливість настання наслідків, які передбачені сторонами в правовій моделі їх поведінки.
Іншими словами до завершення формування юридичного складу, його елементи мають фактичний характер. Юридичного значення вони отримують в результаті закінчення їх накопичення. До цього моменту будь яких юридичних наслідків в забезпеченні руху суб'єктивного цивільного права, юридичного обов'язку або цивільних правовідносин в цілому не виникає. Для їх настання необхідним є не тільки певний порядок, а й послідовність накопичення юридичного складу.
В зв'язку із зазначеним проводиться наступна класифікація юридичних складів в теорії цивільного права України: за критерієм складності структури: юридичний склад із незалежним формуванням його елементів, юридичний склад із послідовним накопиченням елементів і юридичний склад із диференційованим структурним принципом його побудови.
Для першого характерно вільне накопичення елементів юридичного складу. Для другого типу юридичного складу накопичення його елементів відбувається в нормативно встановленій послідовності. При цьому кожен елемент юридичного складу є умовою встановлення наступного. Юридичному складу із диференційованим структурним принципом побудови присутня варіативність накопичення юридичних фактів як у вільному порядку, одночасно із наявністю умов для послідовного формування елементів складу.
По способу фіксації юридичних фактів в правовій моделі юридичного складу останні поділяються на імперативні (обов'язкова наявність яких встановлена нормативним приписом), диспозитивні (такі, що встановлені за домовленістю сторін) або альтернативні (такі, що комбінують в собі два з вищеозначених). За галузевим принципом побудови елементів юридичних складів: однорідні (такі, що містять в собі юридичні факти однієї галузі права) і комплексні (включають до юридичного складу різногалузеві юридичні факти). По критерію завершеності: завершені (такий юридичний склад, в якому закінчено накопичення його елементів відповідно до встановленої правової моделі) і незавершені (юридичний склад, в якому не сформовані один або декілька його елементів, внаслідок чого настання очікуваного наслідку неможливо). В залежності від структури елементів юридичного складу: прості і складні (обтяжені таким елементом як правовідносини).
В Цивільному праві України непоодинокі випадки настання одного й того ж юридичного наслідку в процесі функціонування диференційованих юридичних складів. Такі юридичні склади мають назву альтернативних. Характерним для них є можливість спричинення незалежно один від одного тотожнього наслідку.
Поряд з альтернативним юридичним складом також існує бланкетний. Під ним слід розуміти юридичний склад, зміст елементів якого безпосередньо в правовій нормі не, але наводяться юридичні ознаки, з встановленням яких виникають відповідні наслідки.
Юридичний склад — сукупність юридичних фактів, які відповідно до законодавства необхідні для виникнення, зміни або припинення правовідношення. На відміну від складного юридичного факту, фактичний склад складається з окремих явищ-юридичних фактів, тоді як складний юридичний факт — це багатоаспектне одне цілісне явище.
Юридичний склад
- складається з елементів, передбачених певною нормою права — юридичних фактів (або також «умов»);
- між елементами існує системний зв'язок;
- лише за наявності усіх елементів настають правові наслідки;
- сам по собі може бути елементом іншого фактичного складу.
Класифікація юридичного складу
за змістом
- однорідний — об'єднує факти, які належать до тієї ж галузі права;
- комплексний — включає факти, належні до різних галузей права.
за ступенем визначеності
- абсолютно визначені — всі елементи повністю передбачені в правових нормах
- відносно визначені (напр., бланкетні) — елементи, не повністю передбачені в правових нормах, відповідні суб'єкти мають певну свободу розсуду для вирішення питання у порядку індивідуального регулювання з урахуванням конкретних обставин справи.
за структурною складністю
- прості — накопичення фактів є вільним, враховується у будь-якому порядку;
- складні — накопичення фактів є послідовним, у суворо визначеному порядку і твердій залежності.
за ступенем завершеності нагромадження фактів
- завершені — процес накопичення юридичних фактів закінчений, відповідні правові наслідки настануть або можуть настати;
- незавершені — процес накопичення юридичних фактів, необхідних для настання юридичних наслідків, не завершено.
Джерела та література
- М. В. Цвік, О. В. Петришин // Підручник: Загальна теорія держави і права. Харків 2011.
- О. Ф. Скакун // Підручник: Теорія держави і права. 2000.
- М. С. Кельман, О. Г. Мурашин // Підручник: Загальна теорія держави та права. Київ 2005.
- Явор О. Юридичні факти в сімейному праві: теоретико-прикладний аспект / Ольга Явор // Юридичні факти в системі правового регулювання: матеріали VI міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 26 лист. 2015 р.). — Київ, 2015. — С. 601—606.
- Тарасов О. В. Персонативнийюридичний факт: теоретико-методологічнийта міжнародно-правовийвимір / О. В. Тарасов // Проблеми законності: зб.наук. пр. — Харків, 2014. — Вип. 126. — С. 208—213.
- Явор О. А. Подія як юридичний факт в сімейномуправіУкраїни / О. А. Явор // НауковийвісникУжгородськогонаціональногоуніверситету. Серія: Право. — 2015. — № 31, т. 2. — С. 31–35.
- Явор О. А. Юридичніфакти в сімейномуправі: тенденції розвитку прецедентної практики європейського суду з прав людини / О. А. Явор // Порівняльно-аналітичне право. — 2014. — № 5. — С.126–129
Література
- Фактичний склад // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 799. — .
- Юридичний факт // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 922. — .
- Коструба А. В. Поняття юридичних фактів та їх ознаки в цивільному праві України // Часопис Київського університету права. — 2011. — № 1. — С. 168—171.
- Коструба А. В. Нормотворчі засоби встановлення правоприпиняючих юридичних фактів у цивільному праві // Держава і право. — 2011. — № 53. — С. 324—330.
- Коструба А. В. Виконання зобов'язання як правоприпиняючий юридичний факт у зобов'язальній сфері // Підприємництво, господарство і право. — 2012. — № 2. — С. 91–95.
- Коструба А. В. Юридичні факти в механізмі правоприпинення цивільних правовідносин: моногр. / А. В. Коструба. — К. : Ін Юре, 2014. — 376 с.
- Коструба А. В. Правова природа судового рішення в контексті теорії правоприпинення // Вісник господарського судочинства України. — 2014. — № 1. — С. 158—163.
- Коструба А. В. Возникновение прав и обязанностей на объекты гражданского оборота // Харьковская цивилистическая школа: объекты гражданских прав: монография (параграф 4 глава 2 раздел 2) / И. В. Спасибо-Фатеева, В. И. Крат, О. П. Печеный и др.: под общ. ред. И. В. Спасибо-Фатеевой. — Харьков: Право, 2015. — с. 165—175.
- Коструба А. В., Пленюк М. Д. Юридичні факти в доктрині приватного права України: монографія. Київ: НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, 2018. 281 с.
Посилання
- Юридичний факт. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- Юридичні факти //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К.: Алерта, 2011—558 с.
- Підстава юридична // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Юридичний факт // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 483. — .
- Kostruba, Anatoliy (25 травня 2020). ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ, ПОНЯТТЯ ЮРИДИЧНОГО ФАКТУ (укр.). doi:10.5281/zenodo.3842599. Процитовано 27 червня 2021.
- Kostruba, Anatoliy (29 травня 2020). ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ, ЮРИДИЧНІ ПОДІЇ (укр.). doi:10.5281/zenodo.3864905. Процитовано 27 червня 2021.
- Kostruba, Anatoliy (27 травня 2020). ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ, ЮРИДИЧНІ ДІЇ (укр.). doi:10.5281/zenodo.3859341. Процитовано 27 червня 2021.
- Kostruba, Anatoliy (6 червня 2014). Legal Facts in the Mechanism of Legal Relations (Юридические факты в механизме правопрекращения гражданских отношений) (англ.). № ID 3613512. Процитовано 27 червня 2021.
- Kostruba, Anatoliy (26 травня 2020). ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ, ЮРИДИЧНИЙ СКЛАД (укр.). doi:10.5281/zenodo.3854944. Процитовано 27 червня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuridichni fakti vid lat factum zroblene diya podiya vchinok ce faktichni obstavini dijsnosti z pravovoyu modellyu yakih pov yazano nastannya naslidku u viglyadi viniknennya zmini abo pripinennya sub yektivnih civilnih prav yuridichnih obov yazkiv a takozh civilnih pravovidnosin v cilomu Yuridichni fakti yak yavishe pravovoyi dijsnosti mayut trivalu istoriyu svogo stanovlennya i rozvitku Za chasiv Rimskogo prava rozriznyali dekilka pidstav viniknennya pravovih vidnosin Vzhe u Instituciyah Gaya i Yustiniana zakriplyuvalisya taki z nih yak kontrakt delikt kvazidelikt v deyakih dzherelah vkazano she j chetvertu pidstavu kvazikontrakt Piznishe pidstavoyu pravovidnosin viznavali odnostoronnyu ugodu stroki pidstavi ukladennya i pripinennya shlyubu perehodu rechej u spadok ta inshi yuridichni fakti Bezperechno taka velika kilkist yih vidiv potrebuvala pevnoyi sistematizaciyi ale popri znachushist yuridichnogo faktu v pravi jogo zagalnogo ponyattya Rimskimi yuristami sformulovano ne bulo Dlya institucionalnij sistemi Rimskogo prava tradicijna demonstraciya konkretnosti zvedennya zagalnoyi problemi do personifikovanogo kazusu Definicijnogo oformlennya yuridichni fakti nabuvayut lishe u HIH st Ponyattya yuridichnij fakt vpershe vviv Fridrih Karl fon Savinyi U praci Sistema suchasnogo rimskogo prava 1840 1849 vin pisav Ya nazivayu podiyi sho viklikayut viniknennya abo zavershennya pravovidnosin yuridichnimi faktami Zapochatkovanij nim teoretichnij dorobok prodovzhili B Vindshejd G Dernburg ta inshi nimecki naukovci Sogodni yuridichni fakti v civilnomu pravi Ukrayini vidigrayut sluzhbovu rol voni napovnyuyut model pravovoyi povedinki realnim zmistom sho prizvodit civilni pravovidnosini do ruhu Yuridichni fakti ye tim pravovim zasobom yakij oposeredkovuye diyu norm civilnogo prava Pravovi normi ne mozhut realizovuvatisya bez yuridichnih faktiv a tomu i pravovidnosini ne mozhut vinikati chi pripinyatisya bez yuridichnih faktiv Bez yuridichnih faktiv ne mozhlivo rozglyadati j strukturu mehanizmu pravovogo regulyuvannya adzhe ostanni vistupayut jogo elementom i vidigrayut vagomu rol u jogo roboti v cilomu Termin Yuridichnij fakt poyednuye v sobi dva nerozrivno pov yazanih aspekti faktichnij i yuridichnij Za svoyim zmistom yuridichnij fakt ce realne zhittyeve yavishe dijsnosti podiya abo diya Z inshogo boku cej realnij fakt buvshi peredbachenim normoyu prava porodzhuye pevni naslidki vidpovidno vistupaye yak fakt yuridichnij Same tomu pravova rol yuridichnih faktiv istotno vidriznyayetsya vid funkcionalnoyi roli zvichajnih faktiv oskilki yuridichni fakti ye ne tilki zasobom a j metoyu kincevim rezultatom pravovogo regulyuvannya Zagalna harakteristikaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2017 Oznaki yuridichnih faktiv Yuridichnim faktam prisutni taki oznaki konkretnist yuridichni fakti ye ob yektivnimi obstavinami dijsnosti Ne ye takimi dumki podiyi vnutrishnogo duhovnogo zhittya individualnist voni proyavlyayutsya v diyah konkretnih sub yektiv civilnih pravovidnosin prostorova i temporalna viznachenist yuridichni fakti zavzhdi isnuyut v chasi ta prostori normativna formalizovanist yuridichni fakti pryamo abo oposeredkovano peredbacheni normami prava informativnist yuridichni fakti nesut v sobi informaciyu pro stan suspilnih vidnosin yaki vhodyat do predmeta pravovogo regulyuvannya konsekventnist voni mayut faktichni i yuridichni naslidki svogo nastannya a takozh kombinovanist yuridichnih naslidkiv odin i toj samij yuridichnij fakt mozhe buti odnochasno pravostvoryuyuchim pravozminyuyuchim abo pravopripinyayuchim dlya storin pravovidnosin Tak fakt smerti fizichnoyi osobi pripinyaye simejni pravovidnosini v toj zhe chas ye pidstavoyu viniknennya spadkovih pravovidnosin Dlya vstanovlennya yuridichnogo faktu slid vrahovuvati vidpovidnij peredbachenij pravom mehanizm jogo fiksaciyi Funkciyi yuridichnih faktiv viznachennya dinamiki pravovidnosin funkciya zaluchennya sub yekta prava do pravovidnosin funkciya porodzhennya pravosub yektnosti Klasifikaciya yuridichnih faktivCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2017 Akti civilnogo zakonodavstva Ukrayini ne mistyat bud yakoyi chitkoyi klasifikaciyi yuridichnih faktiv za timi chi inshimi oznakami Ne vkazani v nih i kriteriyi dlya provedennya takoyi klasifikaciyi Natomist chastina druga statti 11 CK Ukrayini vstanovlyuye pribliznij perelik yuridichnih faktiv Podibnij pidhid buv navedenij svogo chasu v statti 4 CK URSR 1963 r i zberezhenij sogodni Tak pidstavami viniknennya civilnih prav ta obov yazkiv peredusim ye 1 dogovori ta inshi pravochini 2 stvorennya literaturnih hudozhnih tvoriv vinahodiv ta inshih rezultativ intelektualnoyi tvorchoyi diyalnosti 3 zapodiyannya majnovoyi materialnoyi ta moralnoyi shkodi inshij osobi 4 inshi yuridichni fakti V svoyu chergu v teoriyi civilnogo prava Ukrayini vcheni provodyat nastupnu klasifikaciyu yuridichnih faktiv a za yuridichnimi naslidkami taki sho vstanovlyuyut pravo Z yih isnuvannyam pov yazane viniknennya pravovidnosin taki sho zminyuyut pravo Nayavnist cih faktiv sprichinyaye zminu pravovidnosin sho vzhe isnuyut taki sho realizuyut pravo Z yih isnuvannyam pov yazano realizaciya prav i obov yazkiv uchasnikiv civilnih pravovidnosin taki sho pripinyayut pravo Ce taki obstavini nayavnist yakih prizvodit do pripinennya pravovidnosin sho vzhe isnuyut taki sho pereshkodzhayut viniknennyu abo transformaciyi prava Ce obstavini nayavnist yakih zumovlyuye pravovu nemozhlivist viniknennya zmini pripinennya tosho pravovidnosin taki sho ponovlyuyut pravo Do nih nalezhat obstavini nayavnist yakih sprichinyaye ponovlennya prav sho isnuvali ranishe b za voleyu sub yekta yuridichni fakti podilyayutsya na podiyi yuridichno znachimi fakti yavisha prirodi ta inshi obstavini viniknennya i rozvitok yakih ne zalezhit vid voli sub yektiv prava vidnosni viklikani diyalnistyu lyudej Napriklad pozhezha vnaslidok pidpalu absolyutni ti yaki ne pov yazani z diyalnistyu lyudej Napriklad padinnya meteoritu pozhezha vnaslidok samozajmannya ta diyi zhittyevi fakti vchinki osobi akti derzhavnih organiv inshih sub yektiv yaki ye rezultatom voleviyavlennya svidomoyi diyalnosti abo povedinki lyudej pravomirni taki diyi sho vidpovidayut pripisam pravovih norm Pravomirni diyi podilyayutsya na porodzhuyut yuridichni naslidki nezalezhno vid spryamovanosti voli na yih nastannya stvorennya literaturnogo tvoru naukove vidkrittya ta in yuridichni akti spryamovani na dosyagnennya pevnogo pravovogo rezultatu vchinennya pravochinu vidannya nakazu podannya pozovu ta in superechat pravovim normam zavdayut shkodi interesam osobi suspilstva i derzhavi Inkoli vcheni pridilyayut uvagu yuridichnim stanam yak tretij grupi v za formoyu proyavu yuridichni fakti prijnyato podilyati na oformlenni ta neoformleni Perevazhna bilshist yuridichnih faktiv isnuye v oformlenomu zafiksovanomu viglyadi prote mozhut isnuvati j v neoformlenomu zafiksovanomu viglyadi usnij pravochin v civilnomu pravi V teoriyi prava voni she nazivayutsya latentnimi abo prihovanimi g za zavershenistyu tih chi inshih yavish yuridichni fakti podilyayutsya na odnoaktni diskretni kupivlya prodazh rechi i trivayuchi perebuvannya u shlyubi trudovih vidnosinah na derzhavnij sluzhbi tosho Yuridichnimi faktami ye ne lishe odinichni obstavini dijsnosti ale j skladni yih sukupnosti Same tomu vidilyayut skladni yuridichni fakti sho mistyat kilka yuridichno znachushih skladovih yuridichnih umov napriklad fakt pravoporushennya yak sistema elementiv skladu pravoporushennya Okrim cogo v doktrini vidilyayut ponyattya faktichnogo skladu yake slid vidmezhovuvati vid skladnih yuridichnih faktiv Faktichnij sklad mistit v sobi sukupnist yuridichnih faktiv yaki v procesi nakopichennya prizvodyat na nastannya peredbachenih naslidkiv Yuridichni podiyi faktichni obstavini dijsnosti nastannya yakih a takozh yih podalshe isnuvannya ne zumovleno volovoyu povedinkoyu lyudini i ne koordinuyutsya nimi Svogo chasu O S Joffe provodiv rozmezhuvannya mizh yuridichnimi diyami i yuridichnimi podiyami za harakterom procesu proti dzherel yih viniknennya Yuridichna podiya maye ne volovij harakter u svoyemu procesi nezalezhno vid prichin yih viniknennya todi yak diya ye volovim ne tilki za svoyeyu prichinoyu ale j u svoyemu procesi V toj zhe chas ne slid nedoocinyuvati rol lyudini v nastanni yuridichnih podij Viniknennya i podalshij rozvitok podij mozhe buti sprovokovano aktivnimi diyami lyudini Tak fakt narodzhennya ditini ne mozhlivo rozglyadati yak taku podiyu sho ne obumovlena volovoyu diyalnistyu lyudini Z inshogo boku naukovo tehnichnij progres suttyevo rozshiryuye lyudski mozhlivosti shodo upravlinnya prirodnimi yavishami Sogodni podiyi vistupayut v yakosti kerovanih lyudinoyu procesiv Takim chinom aksiomatichno sho yuridichni podiyi mozhut isnuvati takozh vidnosno voli i svidomosti lyudini V zv yazku z cim yuridichni podiyi podilyayut na absolyutni ta vidnosni Absolyutni yuridichni podiyi faktichni obstavini dijsnosti viniknennya podalshij rozvitok i mozhlive pripinennya yakih ne pov yazani z volovoyu povedinkoyu lyudini Do nih nalezhat stihijni liha inshi prirodni yavisha Vidnosni yuridichni podiyi taki yavisha ob yektivnoyi dijsnosti yaki chastkovo pov yazani z volovoyu povedinkoyu lyudini Tak vinikayuchi avtonomno abo po voli lyudini ostanni otrimuyut podalshij rozvitok a takozh pripinennya zalezhno vid neyi chi navpaki Mozhna navesti priklad nadzvichajnoyi situaciyi tehnogennogo harakteru Yiyi viniknennya zumovleno diyami pevnih osib ale mozhe privesti do naslidkiv yaki vzhe ne zalezhat vid yih voleviyavlennya Tak samo nadzvichajna situaciya prirodnogo harakteru mozhe viniknuti ob yektivno samostijno ale naslidki do yakij vona mozhe prizvesti yih harakter zalezhit vid volovoyi povedinki lyudini pozhezha epizootiya epifitotiya tosho Neobhidno zaznachiti sho v bagatoh vipadkah nastannya yuridichnoyi podiyi pryamo ne obumovlyuye sprichinennya yuridichnih naslidkiv Oposeredkovanij harakter podiyi ye pidstavoyu dlya vchinennya vidpovidnih dij sub yektom civilnih pravovidnosin Tak sub yektivni civilni prava yuridichni obov yazki abo civilni pravovidnosini v cilomu yaki vinikli vnaslidok nastannya yuridichnih podij zabezpechuyut ni tilki nastupni podiyi a takozh majbutnyu abo teperishnyu povedinku vidpovidnih osib Takim chinom yuridichni podiyi mayut pravove znachennya ne sami po sobi a vnaslidok togo sho voni obumovlyuyut neobhidnist zabezpechennya povedinki sub yektiv civilnih pravovidnosin Yuridichna podiya ye umovoyu pravovstanovlennya ale jogo rezultatom zavzhdi ye ne podiyi a yuridichni diyi Yuridichna podiya ne mozhe mati bud yakogo pravovogo znachennya yaksho vona ne pov yazana z povedinkoyu sub yektiv civilnih pravovidnosin Podiya viznayetsya yuridichnim faktom tilki v toj miri v yakij vona porodzhuye neobhidnist v pravovomu regulyuvanni civilnih pravovidnosin yaki mozhut abo uperediti nastannya yuridichnih podij abo povinni prijnyati na sebe naslidki yaki voni podiyi porodzhuyut Tak nastannyam stroku pogashayetsya mozhlivist realizaciyi sub yektivnih civilnih prav yuridichnih obov yazkiv abo civilnih pravovidnosin v cilomu Ale cya podiya nabuvaye yuridichne znachennya ostilki oskilki upovnovazhena osoba mozhe zdijsniti svoye pravo do zakinchennya vstanovlenogo v zakoni stroku perervati perebig davnosti pred yavlennyam pozovu abo yaksho vin ne skoristayetsya nadanimi jomu mozhlivostyami prijnyati na sebe naslidki yaki nastali v silu splivu stroku tosho Kazus takozh nalezhit do nevidvorotnih obstavin dijsnosti Potomu toj hto znahoditsya pid vplivom vipadku povinen prijnyati na sebe naslidki yaki vin maye yaksho inshi osobi ne prijnyali jogo na sebe za civilno pravovim dogovorom strahovij vipadok tosho Deyaki podiyi mayut yuridichne znachennya tomu sho voni skladayut neobhidnu peredumovu dlya podalshoyi realizaciyi vimog sub yektiv pravovidnosin Tak dosyagnennya povnolittya tyagne za soboyu viniknennya civilnoyi diyezdatnosti Viznannya yuridichnogo znachennya za takimi podiyami yak narodzhennya ditini abo smert slid poyasniti tim sho pravo ne mozhe reaguvati na zminu pravovogo polozhennya sub yekta civilnih pravovidnosin pravova povedinka yakogo skladaye predmet jogo pravovogo regulyuvannya pravovi interesi yakogo pidlyagayut svogo zahistu Slid zaznachiti sho yuridichni podiyi mozhna klasifikuvati na unikalni grad viverzhennya vulkanu tosho i periodichni shodzhennya lavini zlivi zemletrus inshi V zalezhnosti vid trivalosti yuridichni podiyi podilyayutsya na momentalni i strokovi V zalezhnosti vid kilkosti uchasnikiv na personalni i kolektivni Po harakteru diyalnosti upovnovazhenih organiv pri nastanni yuridichnih podij ostanni mayut ordinarnij i nadzvichajnij harakter Pershi potrebuyut tilki yuridichnoyi formalizaciyi faktu svogo nastannya inshi vimagayut vtruchannya organiv derzhavnoyi vladi i miscevogo samovryaduvannya z metoyu nivelyuvannya naslidkiv yih nastannya Yuridichni diyi faktichni obstavini dijsnosti nastannya yakih zumovleno volovoyu povedinkoyu sub yekta pravovih vidnosin Zagalnim dlya yuridichnih dij ye volya osobi yak aktivizuyuchij moment vstanovlennya pevnih pravovih yavish Vid svidomosti i voli sub yekta pravovidnosin zalezhit zdijsnennya togo chi inshogo diyannya v razi realizaciyi yakogo mi mayemo mozhlivist dati povedinci osobi vidpovidnu yuridichnu ocinku Volya osobi zakriplyuyetsya yak v aktivnij povedinki sub yekta pravovidnosin tak i v strimanni nebazhanih proyaviv aktivnosti Inakshe kazhuchi volova povedinka sub yekta pravovih vidnosin proyavlyayetsya v yuridichno znachushih diyah abo bezdiyalnosti osobi V zalezhnosti vid formi proyavu yuridichni diyi podilyayutsya na pravomirni i nepravomirni Pravomirni yuridichni diyi vidpovidayut dispoziciyi pravovoyi normi abo vstanovlenomu storonami pravovomu regulyatoru pravovidnosin civilno pravovij dogovir Voni ye pidstavoyu viniknennya zmini abo pripinennya regulyativnih civilnih pravovidnosin Nepravomirni yuridichni diyi ye formoyu povedinki osobi yaka superechit pravovim pripisam zavdaye shkodi interesam suspilstva i derzhavi Tipovimi dlya civilnogo prava Ukrayini ye taki vidi nepravomirnih dij do yakih nalezhat pravoporushennya i delikti Nepravomirni yuridichni diyi ye peredumovoyu viniknennya zmini abo pripinennya ohoronnih civilnih pravovidnosin V teoriya civilnogo prava Ukrayini pravomirni yuridichni diyi podilyayutsya na yuridichni akti i yuridichni vchinki Yuridichnimi aktami ye diyi spryamovani na dosyagnennya bazhanogo pravovogo rezultatu Na dumku O O Krasavchikova yuridichni akti nalezhat do tih dij v yakih osoba keruyetsya zazdalegid postavlenoyu cillyu Postanovka cili potrebuye nayavnosti pevnih peredumov psihologichnogo poryadku stremlin bazhan Vibir osnovnogo i golovnogo z chislennih bazhan i sponukan zdijsnyuyetsya za poserednictvom volovogo aktu Ostannij oposeredkovuyetsya svidomistyu Vihodit sho volya pered tim yak yij buti viyavlenoyu maye yak peredumovu svidome rishennya v yakomu polyagaye vibir bazhanogo i mozhlivogo Pered tim yak diyati osoba uyavlyaye sobi rezultat svoyeyi diyi i obiraye model povedinki yaka skladayetsya z konkretnih dij Tak buvshi svidomim volovim proyavom yuridichnij akt v vidi nalezhnogo vikonannya civilno pravovogo zobov yazannya ye diyeyu spryamovanoyu na rozirvannya dogovoru tobto ye yuridichnim faktom yakim pripinyayutsya civilni pravovidnosini U takomu razi osnovna vlastivist yuridichnogo aktu viznachayetsya voleyu osobi yaka uyavlyaye rezultat u viglyadi viniknennya zmini chi pripinennya sub yektivnih civilnih prav yuridichnih obov yazkiv abo civilnih pravovidnosin v cilomu obiraye zasobi dosyagnennya cili i diye dlya yiyi realizaciyi Etapami takogo volovogo aktu ye 1 sponukannya do zdijsnennya volovogo aktu 2 uyavlennya meti diyi 3 uyavlennya zasobiv neobhidnih dlya dosyagnennya namichenoyi meti 4 namir zdijsniti pevnu diyu 5 rishennya vikonati diyu 6 volove zusillya pov yazane z borotboyu motiviv tobto protiborstvom osobistih pozicij lyudini 7 prijnyattya rishennya viznachennya liniyi povedinki v situaciyi neviznachenosti dij yaki za pevnih umov mozhut prizvesti do bazhanogo rezultatu 8 vikonannya diyi i jogo potochne korektuvannya V svoyu chergu yuridichnij vchinok viklikaye pevni naslidki nezalezhno vid togo chi bula taka yuridichna diya spryamovani na yih dosyagnennya chi ni usvidomlyuvav chi ne usvidomlyuvav sub yekt civilnih pravovidnosin yihnye pravove znachennya bazhav chi ne bazhav yih nastannya Znachna chastina pravomirnih vchinkiv porodzhuyetsya materialno predmetnoyu diyalnistyu lyudej virobnictvom spozhivannyam materialnih blag stvorennyam tvoriv literaturi i mistectva vidkrittiv i vinahodiv tosho She M M Agarkov u svoyij praci Ponyatie sdelki po sovetskomu grazhdanskomu pravu provodyachi rozmezhuvannya mizh pravochinom i yuridichnim vchinkom dijshov visnovku pro nayavnist pevnogo vidu dij dlya yakih pritamanna taka oznaka Ci diyi prizvodyat do yuridichnih naslidkiv yaksho voni stvoryuyut pevnij viznachenij v zakoni ob yektivovanij rezultat Do chisla takih nalezhat stvorennya literaturnogo hudozhnogo muzichnogo chi naukovogo tvoru vinahid tehnichne vdoskonalennya i t d Do chisla cih dij nalezhit takozh dobrovilna diyalnist v chuzhomu interesi negotiorum gestio Oskilki zakon pov yazuye v comu vipadku nastannya yuridichnogo efektu z dosyagnennyam pevnogo ob yektivovanogo rezultatu Vigaduvannya virshu stvoryuye avtorske pravo nezalezhno vid togo chi usvidomlyuvav avtor znachennya svoyih dij Vinahid stvoryuye dlya vinahidnika vidpovidni prava navit yaksho vin ne dosyag civilnogo povnolittya V svoyu chergu v zalezhnosti vid statusu sub yektiv pravovidnosin sho vchinyayut diyi yuridichni akti podilyayutsya na akti sub yektiv privatnogo prava do yakih nalezhat pravochini i akti sub yektiv publichnogo prava individualno pravovi akti administrativni akti sudovi rishennya Yuridichna nauka takozh rozglyadaye yuridichni akti podilyayuchi yih na akti yuridichnoyi spryamovanosti individualni administrativni akti ta diyi posadovih osib organiv organizacij spryamovani na dosyagnennya pevnogo yuridichnogo rezultatu i akti neyuridichnoyi spryamovanosti yaki viklikayut pravovi naslidki nezalezhno vid togo buli voni spryamovani na dosyagnennya cih naslidkiv chi ni Pravopripinyayuchi yuridichni fakti Rozvitku teoriyi pravopripinyayuchih yuridichnih faktiv prisvyacheni chislenni doslizhennya Kostruba A V Vchenim viznacheno ponyattya pravopripinyayuchih yuridichnih faktiv yak rezultatu konkretnih obstavin dijsnosti faktichnogo i yuridichnogo z pravovoyu modellyu yakih pov yazane nastannya naslidkiv u viglyadi pripinennya sub yektivnih civilnih prav yuridichnih obov yazkiv a takozh civilnih pravovidnosin v cilomu Rozmezhuvannya yuridichnoyi i faktichnoyi storoni yuridichnogo faktu a takozh jogo naslidkiv v mehanizmi pravopripinennya civilnih majnovih vidnosin demonstruye vpliv prava na suspilni vidnosini i viznachaye vzayemodiyu pravovoyi idealnoyu i faktichnoyi materialnoyi skladovih u pravovomu regulyuvanni suspilnih vidnosin Kostruboyu A V vpershe sformulovani zagalni i specialni oznaki pravopripinyayuchih yuridichnih faktiv Zagalnimi oznakami pravopripinyayuchih yuridichnih faktiv ye konkretnist ob yektivovanist individualnist prostorova i temporalna viznachenist normativna formalizovanist informativnist i konsekventnist Do specialnih nalezhat pripinyayuchij harakter regresivnist informaciyi kombinovanist yuridichnih naslidkiv Obgruntovano sho pravopripinyayuchi yuridichni fakti mozhut rozglyadatisya yak vidnosni zalezhno vid yavish yaki voni pripinyayut Yak pravilo yuridichni fakti rozglyadayutsya v aspekti pripinennya prav i pravovidnosin ale voni takozh mozhut pripinyati i yuridichni obov yazki U vipadkah koli yuridichni fakti pripinyayut okremi pravomochnosti sub yektivnih civilnih prav uchasnikiv pravovidnosin shodo zaznachenih pravomochnostej voni vistupayut yak pravopripinyayuchi ale v zalezhnosti vid pravovih naslidkiv do yakih voni prizvodyat po vidnoshennyu do inshih pravomochnostej v skladi sub yektivnih civilnih prav sub yektivnih civilnih prav v cilomu yuridichnih obov yazkiv abo pravovidnosin voni mozhut buti yak pravozminni tak i pravovstanovlyuyuchi Doslidzhennya vchenogo v cij galuzi ye rozvitkom teoriyi yuridichnih faktiv Krasavchikova O A 1958 specifikuyuchi rol i znachennya okremih vidiv yuridichnih faktiv v mehanizmi pravovogo regulyuvannya civilnih majnovih vidnosin Inshi podili yuridichnih faktiv Z oglyadu na zv yazok z vidpovidnimi pravovimi normami ta vidnosinami yuridichni fakti podilyayutsya na Materialni fakti faktichni obstavini sho ye pidstavami nastannya materialnih pravovidnosin Procesualni fakti faktichni obstavini sho ye pidstavami nastannya procesualnih pravovidnosin Za oznakoyu dokumentalnoyi fiksaciyi yuridichni fakti podilyayutsya na oformleni neoformleni Bilshist yuridichnih faktiv isnuye v oformlenomu zafiksovanomu viglyadi prote deyaki yuridichni fakti mozhut isnuvati v neoformlenomu viglyadi napriklad usnij pravochin v civilnomu pravi Taki yuridichni fakti she nazivayut latentnimi abo prihovanimi Konkretna zhittyeva obstavina ye nakopichennyam elementiv riznogo harakteru Tomu yuridichnimi faktami ye ne lishe odinichni prosti obstavini dijsnosti ale j skladni a takozh yih sukupnosti U zv yazku z cim vidilyayut skladni yuridichni fakti sho mistyat kilka yuridichno znachushih skladovih chi oznak napr fakt pravoporushennya yak sistema elementiv skladu pravoporushennya Okrim togo vidilyayut ponyattya faktichnogo skladu yake slid vidmezhovuvati vid skladnih yuridichnih faktiv Zalezhno vid nayavnosti abo vidsutnosti zhittyevih obstavin viokremlyuyut pozitivni i negativni yuridichni fakti Napriklad nayavnist gromadyanstva bude pozitivnim yuridichnim faktom dlya vijskovoyi sluzhbi a vidsutnist zahvoryuvannya sho pereshkodzhaye prohodzhennyu vijskovoyi sluzhbi negativnim Yuridichnij skladCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2017 Viniknennya realizaciya i pripinennya sub yektivnih civilnih prav yuridichnih obov yazkiv civilnih pravovidnosin pov yazano iz yuridichnimi faktami V bagatoh vipadkah dlya nastannya oznachenogo nayavnist odnogo yuridichnogo faktu nedostatno Dlya dosyagnennya naslidkiv vstanovlenih pravovoyu modellyu povedinki uchasnikiv civilnih pravovidnosin vinikaye neobhidnist v sistemnomu poyednanni dekilkoh samostijnih faktiv yaki mayut yuridichne znachennya Taka sukupnist yuridichnih faktiv v teoriyi civilnogo prava Ukrayini otrimala nazvu yuridichnij sklad Yuridichnij sklad sukupnist yuridichnih faktiv yaki v strukturnoyi yednosti sprichinyayut nastannya naslidku v formi vstanovlennya realizaciyi i pripinennya sub yektivnih civilnih prav yuridichnih obov yazkiv civilnih pravovidnosin v cilomu Yuridichni fakti vhodyat do yuridichnogo skladu v yakosti jogo elementiv Vkazani elementi yuridichnogo skladu ye vidnosno samostijnimi oskilki nesut v sobi avtonomni naslidki vstanovleni pravovoyu modellyu viznachenoyu storonami pravovidnosin V toj zhe chas taki yuridichni fakti v svoyeyi sukupnosti formuyut cilisnu sistemu elementi yakoyi znahodyatsya vo vzayemozv yazku i vzayemozalezhnosti Pri comu nastannya naslidku yuridichnogo skladu ye rezultatom kombinovanoyi diyi vsiyeyi sukupnosti elementiv yaki vhodyat do nogo Vpershe termin yuridichnij sklad buv vvedenij v pravovu nauku O O Krasavchikovim Poryad z terminom yuridichnij sklad v teoriyi takozh vikoristovuyetsya termin faktichnij sklad Popri variativnist poglyadiv vchenih shodo naukovoyi korektnosti togo chi inshogo terminu gruntovno sho termin faktichnij sklad nekorektno vidobrazhaye jogo yuridichnij zmist Ponyattya faktichnogo i yuridichnogo zazvichaj protistavitisya odin odnomu Pid faktichnim zrozumilo te sho ne maye znachennya dlya prava ale suttyevo dlya ob yektivnoyi dijsnosti Pid yuridichnim rozumiyetsya sama sutnist vihodyachi z yakoyi na osnovi pravovoyi modeli povedinki maye buti virisheno spir pro pravo Sukupnist yuridichnih faktiv ne maye suto faktichnij harakter Kozhnij fakt znahodit svoyu yuridichnu ocinku perebuvayuchi v pevnomu skladi v yakosti odnogo iz jogo elementiv yakij i porodzhuye naslidki yaki mayut yuridichne znachennya tobto v yuridichnomu skladi Mozhlivist ruhu sub yektivnih civilnih prav yuridichnih obov yazkiv civilnih pravovidnosin v cilomu yaka zabezpechuyetsya okremimi elementami yuridichnogo skladu shodo jogo kincevoyi meti samostijnogo yuridichnogo znachennya ne maye Ostannij moment nakopichennya elementiv yuridichnogo skladu transformuye jogo stan iz faktichnogo do yuridichnogo Kilkist elementiv yuridichnogo skladu perehodit v yakist vin stvoryuye mozhlivist nastannya naslidkiv yaki peredbacheni storonami v pravovij modeli yih povedinki Inshimi slovami do zavershennya formuvannya yuridichnogo skladu jogo elementi mayut faktichnij harakter Yuridichnogo znachennya voni otrimuyut v rezultati zakinchennya yih nakopichennya Do cogo momentu bud yakih yuridichnih naslidkiv v zabezpechenni ruhu sub yektivnogo civilnogo prava yuridichnogo obov yazku abo civilnih pravovidnosin v cilomu ne vinikaye Dlya yih nastannya neobhidnim ye ne tilki pevnij poryadok a j poslidovnist nakopichennya yuridichnogo skladu V zv yazku iz zaznachenim provoditsya nastupna klasifikaciya yuridichnih skladiv v teoriyi civilnogo prava Ukrayini za kriteriyem skladnosti strukturi yuridichnij sklad iz nezalezhnim formuvannyam jogo elementiv yuridichnij sklad iz poslidovnim nakopichennyam elementiv i yuridichnij sklad iz diferencijovanim strukturnim principom jogo pobudovi Dlya pershogo harakterno vilne nakopichennya elementiv yuridichnogo skladu Dlya drugogo tipu yuridichnogo skladu nakopichennya jogo elementiv vidbuvayetsya v normativno vstanovlenij poslidovnosti Pri comu kozhen element yuridichnogo skladu ye umovoyu vstanovlennya nastupnogo Yuridichnomu skladu iz diferencijovanim strukturnim principom pobudovi prisutnya variativnist nakopichennya yuridichnih faktiv yak u vilnomu poryadku odnochasno iz nayavnistyu umov dlya poslidovnogo formuvannya elementiv skladu Po sposobu fiksaciyi yuridichnih faktiv v pravovij modeli yuridichnogo skladu ostanni podilyayutsya na imperativni obov yazkova nayavnist yakih vstanovlena normativnim pripisom dispozitivni taki sho vstanovleni za domovlenistyu storin abo alternativni taki sho kombinuyut v sobi dva z visheoznachenih Za galuzevim principom pobudovi elementiv yuridichnih skladiv odnoridni taki sho mistyat v sobi yuridichni fakti odniyeyi galuzi prava i kompleksni vklyuchayut do yuridichnogo skladu riznogaluzevi yuridichni fakti Po kriteriyu zavershenosti zaversheni takij yuridichnij sklad v yakomu zakincheno nakopichennya jogo elementiv vidpovidno do vstanovlenoyi pravovoyi modeli i nezaversheni yuridichnij sklad v yakomu ne sformovani odin abo dekilka jogo elementiv vnaslidok chogo nastannya ochikuvanogo naslidku nemozhlivo V zalezhnosti vid strukturi elementiv yuridichnogo skladu prosti i skladni obtyazheni takim elementom yak pravovidnosini V Civilnomu pravi Ukrayini nepoodinoki vipadki nastannya odnogo j togo zh yuridichnogo naslidku v procesi funkcionuvannya diferencijovanih yuridichnih skladiv Taki yuridichni skladi mayut nazvu alternativnih Harakternim dlya nih ye mozhlivist sprichinennya nezalezhno odin vid odnogo totozhnogo naslidku Poryad z alternativnim yuridichnim skladom takozh isnuye blanketnij Pid nim slid rozumiti yuridichnij sklad zmist elementiv yakogo bezposeredno v pravovij normi ne ale navodyatsya yuridichni oznaki z vstanovlennyam yakih vinikayut vidpovidni naslidki Yuridichnij sklad sukupnist yuridichnih faktiv yaki vidpovidno do zakonodavstva neobhidni dlya viniknennya zmini abo pripinennya pravovidnoshennya Na vidminu vid skladnogo yuridichnogo faktu faktichnij sklad skladayetsya z okremih yavish yuridichnih faktiv todi yak skladnij yuridichnij fakt ce bagatoaspektne odne cilisne yavishe Yuridichnij sklad skladayetsya z elementiv peredbachenih pevnoyu normoyu prava yuridichnih faktiv abo takozh umov mizh elementami isnuye sistemnij zv yazok lishe za nayavnosti usih elementiv nastayut pravovi naslidki sam po sobi mozhe buti elementom inshogo faktichnogo skladu Klasifikaciya yuridichnogo skladu za zmistom odnoridnij ob yednuye fakti yaki nalezhat do tiyeyi zh galuzi prava kompleksnij vklyuchaye fakti nalezhni do riznih galuzej prava za stupenem viznachenosti absolyutno viznacheni vsi elementi povnistyu peredbacheni v pravovih normah vidnosno viznacheni napr blanketni elementi ne povnistyu peredbacheni v pravovih normah vidpovidni sub yekti mayut pevnu svobodu rozsudu dlya virishennya pitannya u poryadku individualnogo regulyuvannya z urahuvannyam konkretnih obstavin spravi za strukturnoyu skladnistyu prosti nakopichennya faktiv ye vilnim vrahovuyetsya u bud yakomu poryadku skladni nakopichennya faktiv ye poslidovnim u suvoro viznachenomu poryadku i tverdij zalezhnosti za stupenem zavershenosti nagromadzhennya faktiv zaversheni proces nakopichennya yuridichnih faktiv zakinchenij vidpovidni pravovi naslidki nastanut abo mozhut nastati nezaversheni proces nakopichennya yuridichnih faktiv neobhidnih dlya nastannya yuridichnih naslidkiv ne zaversheno Dzherela ta literaturaM V Cvik O V Petrishin Pidruchnik Zagalna teoriya derzhavi i prava Harkiv 2011 O F Skakun Pidruchnik Teoriya derzhavi i prava 2000 M S Kelman O G Murashin Pidruchnik Zagalna teoriya derzhavi ta prava Kiyiv 2005 Yavor O Yuridichni fakti v simejnomu pravi teoretiko prikladnij aspekt Olga Yavor Yuridichni fakti v sistemi pravovogo regulyuvannya materiali VI mizhnar nauk prakt konf Kiyiv 26 list 2015 r Kiyiv 2015 S 601 606 Tarasov O V Personativnijyuridichnij fakt teoretiko metodologichnijta mizhnarodno pravovijvimir O V Tarasov Problemi zakonnosti zb nauk pr Harkiv 2014 Vip 126 S 208 213 Yavor O A Podiya yak yuridichnij fakt v simejnomupraviUkrayini O A Yavor NaukovijvisnikUzhgorodskogonacionalnogouniversitetu Seriya Pravo 2015 31 t 2 S 31 35 Yavor O A Yuridichnifakti v simejnomupravi tendenciyi rozvitku precedentnoyi praktiki yevropejskogo sudu z prav lyudini O A Yavor Porivnyalno analitichne pravo 2014 5 S 126 129 Literatura Faktichnij sklad Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 799 ISBN 978 966 937 233 8 Yuridichnij fakt Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 922 ISBN 978 966 937 233 8 Kostruba A V Ponyattya yuridichnih faktiv ta yih oznaki v civilnomu pravi Ukrayini Chasopis Kiyivskogo universitetu prava 2011 1 S 168 171 Kostruba A V Normotvorchi zasobi vstanovlennya pravopripinyayuchih yuridichnih faktiv u civilnomu pravi Derzhava i pravo 2011 53 S 324 330 Kostruba A V Vikonannya zobov yazannya yak pravopripinyayuchij yuridichnij fakt u zobov yazalnij sferi Pidpriyemnictvo gospodarstvo i pravo 2012 2 S 91 95 Kostruba A V Yuridichni fakti v mehanizmi pravopripinennya civilnih pravovidnosin monogr A V Kostruba K In Yure 2014 376 s Kostruba A V Pravova priroda sudovogo rishennya v konteksti teoriyi pravopripinennya Visnik gospodarskogo sudochinstva Ukrayini 2014 1 S 158 163 Kostruba A V Vozniknovenie prav i obyazannostej na obekty grazhdanskogo oborota Harkovskaya civilisticheskaya shkola obekty grazhdanskih prav monografiya paragraf 4 glava 2 razdel 2 I V Spasibo Fateeva V I Krat O P Pechenyj i dr pod obsh red I V Spasibo Fateevoj Harkov Pravo 2015 s 165 175 Kostruba A V Plenyuk M D Yuridichni fakti v doktrini privatnogo prava Ukrayini monografiya Kiyiv NDI privatnogo prava i pidpriyemnictva imeni akademika F G Burchaka NAPrN Ukrayini 2018 281 s PosilannyaYuridichnij fakt Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr Yuridichni fakti Slovnik finansovo pravovih terminiv za zag red d yu n prof L K Voronovoyi 2 ge vid pererobl i dopovn K Alerta 2011 558 s Pidstava yuridichna Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Yuridichnij fakt Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 483 ISBN 966 7492 06 0 Kostruba Anatoliy 25 travnya 2020 YuRIDIChNIJ FAKT PONYaTTYa YuRIDIChNOGO FAKTU ukr doi 10 5281 zenodo 3842599 Procitovano 27 chervnya 2021 Kostruba Anatoliy 29 travnya 2020 YuRIDIChNIJ FAKT YuRIDIChNI PODIYi ukr doi 10 5281 zenodo 3864905 Procitovano 27 chervnya 2021 Kostruba Anatoliy 27 travnya 2020 YuRIDIChNIJ FAKT YuRIDIChNI DIYi ukr doi 10 5281 zenodo 3859341 Procitovano 27 chervnya 2021 Kostruba Anatoliy 6 chervnya 2014 Legal Facts in the Mechanism of Legal Relations Yuridicheskie fakty v mehanizme pravoprekrasheniya grazhdanskih otnoshenij angl ID 3613512 Procitovano 27 chervnya 2021 Kostruba Anatoliy 26 travnya 2020 YuRIDIChNIJ FAKT YuRIDIChNIJ SKLAD ukr doi 10 5281 zenodo 3854944 Procitovano 27 chervnya 2021