Єгорлицька — станиця, адміністративний центр й Єгорлицького району Ростовської області. Найнаселеніша станиця Ростовської області.
станиця Єгорлицька | |
---|---|
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Ростовська область |
Муніципальний район | Єгорлицький район |
Поселення | |
Код ЗКАТУ: | 60215817001 |
Код ЗКТМО: | 60615417101 |
Основні дані | |
Час заснування | 1809 |
Перша згадка: | 1809 |
Населення | 17660 осіб (2010) |
Поштовий індекс | 347660–347664 |
Телефонний код | +7 86370 |
Географічні координати: | 46°34′ пн. ш. 40°39′ сх. д. / 46.567° пн. ш. 40.650° сх. д.Координати: 46°34′ пн. ш. 40°39′ сх. д. / 46.567° пн. ш. 40.650° сх. д. |
Водойма | Єгорличек (Нижній Єгорлик) |
Найближча залізнична станція | Атаман |
Мапа | |
Єгорлицька | |
| |
Єгорлицька у Вікісховищі |
Розташована у Задонні на Доно-Єгорлицькій рівнині у верхів'ях річки Єгорличек (раніше Нижній Єгорлик), правого притоку Куго-Єї. Більша частина станиці розташована на правому березі Єгорличка. На Єгорличку — ставки. Єгорлицькою проходить федеральна дорога Р-217 «Кавказ», якою до Ростову-на-Дону — 110 км, а до Зернограда — 46 км.
Населення 17660 мешканців (2010 рік).
У станиці залізнична станція на лінії Батайськ-Сальськ. У 3 км на захід колишній військовий аеродром .
У Єгорлицькій діє 3 середніх школи, Єгорлицький історико-краєзнавчій музей, стадіон, будинок культури, районна лікарня, психоневрологічний диспансер, парк-музей.
Історія
1783 року російський уряд створює 4 задонські станиці на тракті на Кавказ: Злодійську, Кагальницьку, Мечетинську й Єгорлицьку. У 1809 році першими поселенцями Єгорлицької стали українці з Катеринославської, Чернігівської та інших губерній, яких перевели у козацький стан.
1811 року зведений дерев'яний храм Миколая Чудотворця.
1819 року для привиття колишнім українським селянам козацьких звичаїв сюди доселили 75 сімей козаків з , , , Березовської, , станиць й слободи .
На 1859 рік в Єгорлицькій станиці налічувалося 325 дворових господарств; 2216 осіб (947 чоловіків й 1269 жінок); православна церква; ярмарок.
1865 року відкрите чоловіче парафіяльне училище.
На 1873 рік в Єгорлицькій налічувалося 467 дворових садиб, 8 кибиток й 128 садиб; 2773 особи (1399 чоловіків й 1374 жінок); а в Єгорлицькому юрті - 509 дворових садиб, 3 кибитки й 141 бездворова садиба; мешкало 3052 особи (1543 чоловіки й 1509 жінок).
1888 року військове міністерство збудувало телеграфну лінії на Кавказ й відкрило телеграфне відділення у Єгорлицькій.
На 1897 рік тут було 862 садиби, 5154 осіб (2545 чоловіків й 2609 жінок), 8 лавок, церква, 10 шинків, 3 ковальні, 27 млинів, цегловий завод.
У 1880—1906 роках зведена кам'яна церква Миколи Чудотворця. На 1915 рік тут було 1217 садиб, 8989 осіб (4669 чоловіків й 4320 жінок).
1916 року побудована залізнична станція Атаман лінії Батайськ-Торгова (Сальськ) на честь отамана станиці, урядника Івана Кодацького.
Після Громадянської війни у Росії залишилося багато сиріт. Для них був відкритий Єгорлицький дітбудинок на 59 місць, що не вмістив навіть половини безпритульних дітлахів.
1929 року 1679 господарств й 6940 мешканців об'єднали у колгоспі «12 років Жовтня». 1930 року тут створено «Єгорлицький» радгосп. 1934 року радгосп був розділений на три: «Єгорлицький», «Роговський» й імені Луначарського. З 1935 року виходила газета «Ленінський путь».
1936 року влада зруйнувала храм Миколи Чудотворця. 1937 року протоірей Петро Ямщіков був розстріляний.
З кінця липня 1942 до 25 січня 1943 року Єгорлицький район був окупований німцями.
З 1963 року виходить газета «Зоря».
За переписом 1970 року у Єгорлицькій мешкало 12068 осіб (5370 чоловіків й 6698 жінок).
За переписом 1979 року тут мешкало 13660 осіб (6110 чоловіків й 7550 жінок).
На військовому аеродромі «Єгорлицький» базувався 325-й окремий транспортно-бойовий вертолітний полк, що зазнав втрат у роки Афганської війни 1979—1989 років, Грузино-абхазької війни 1992—1993 років та у Чеченських війнах.
За переписом 2002 року тут мешкало 18005 осіб (8494 чоловіків й 9511 жінок).
У 2006—2011 роках відбудований православний храм.
Див. також
Джерела
- Станица Егорлыкская: история на основе архивных данных // Донской временник / Донская государственная публичная библиотека. Ростов-на-Дону, 1993—2014 [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Выпуск 12: Земля Донского Войска: по сведениям 1859 года / обработан ред. И. Вильсоном. — 1864. — Санкт-Петербург: в типографии Карла Вульфа, 1861—1885 года.
- Список населенных мест Области Войска Донского по переписи 1873 года Видавництво Області Війська Донського - 1875 рік - Новочеркаськ - 275 сторінок.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yegorlicka stanicya administrativnij centr j Yegorlickogo rajonu Rostovskoyi oblasti Najnaselenisha stanicya Rostovskoyi oblasti stanicya Yegorlicka Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Rostovska oblast Municipalnij rajon Yegorlickij rajon Poselennya Kod ZKATU 60215817001 Kod ZKTMO 60615417101 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1809 Persha zgadka 1809 Naselennya 17660 osib 2010 Poshtovij indeks 347660 347664 Telefonnij kod 7 86370 Geografichni koordinati 46 34 pn sh 40 39 sh d 46 567 pn sh 40 650 sh d 46 567 40 650 Koordinati 46 34 pn sh 40 39 sh d 46 567 pn sh 40 650 sh d 46 567 40 650 Vodojma Yegorlichek Nizhnij Yegorlik Najblizhcha zaliznichna stanciya Ataman Mapa Yegorlicka Yegorlicka u Vikishovishi Roztashovana u Zadonni na Dono Yegorlickij rivnini u verhiv yah richki Yegorlichek ranishe Nizhnij Yegorlik pravogo pritoku Kugo Yeyi Bilsha chastina stanici roztashovana na pravomu berezi Yegorlichka Na Yegorlichku stavki Yegorlickoyu prohodit federalna doroga R 217 Kavkaz yakoyu do Rostovu na Donu 110 km a do Zernograda 46 km Naselennya 17660 meshkanciv 2010 rik U stanici zaliznichna stanciya na liniyi Batajsk Salsk U 3 km na zahid kolishnij vijskovij aerodrom U Yegorlickij diye 3 serednih shkoli Yegorlickij istoriko krayeznavchij muzej stadion budinok kulturi rajonna likarnya psihonevrologichnij dispanser park muzej Istoriya1783 roku rosijskij uryad stvoryuye 4 zadonski stanici na trakti na Kavkaz Zlodijsku Kagalnicku Mechetinsku j Yegorlicku U 1809 roci pershimi poselencyami Yegorlickoyi stali ukrayinci z Katerinoslavskoyi Chernigivskoyi ta inshih gubernij yakih pereveli u kozackij stan 1811 roku zvedenij derev yanij hram Mikolaya Chudotvorcya 1819 roku dlya privittya kolishnim ukrayinskim selyanam kozackih zvichayiv syudi doselili 75 simej kozakiv z Berezovskoyi stanic j slobodi Na 1859 rik v Yegorlickij stanici nalichuvalosya 325 dvorovih gospodarstv 2216 osib 947 cholovikiv j 1269 zhinok pravoslavna cerkva yarmarok 1865 roku vidkrite choloviche parafiyalne uchilishe Na 1873 rik v Yegorlickij nalichuvalosya 467 dvorovih sadib 8 kibitok j 128 sadib 2773 osobi 1399 cholovikiv j 1374 zhinok a v Yegorlickomu yurti 509 dvorovih sadib 3 kibitki j 141 bezdvorova sadiba meshkalo 3052 osobi 1543 choloviki j 1509 zhinok 1888 roku vijskove ministerstvo zbuduvalo telegrafnu liniyi na Kavkaz j vidkrilo telegrafne viddilennya u Yegorlickij Na 1897 rik tut bulo 862 sadibi 5154 osib 2545 cholovikiv j 2609 zhinok 8 lavok cerkva 10 shinkiv 3 kovalni 27 mliniv ceglovij zavod Hram Mikoli Chudotvorcya proisnuvav u 1906 1936 rokah U 1880 1906 rokah zvedena kam yana cerkva Mikoli Chudotvorcya Na 1915 rik tut bulo 1217 sadib 8989 osib 4669 cholovikiv j 4320 zhinok Stanciya Ataman 1916 roku pobudovana zaliznichna stanciya Ataman liniyi Batajsk Torgova Salsk na chest otamana stanici uryadnika Ivana Kodackogo Pislya Gromadyanskoyi vijni u Rosiyi zalishilosya bagato sirit Dlya nih buv vidkritij Yegorlickij ditbudinok na 59 misc sho ne vmistiv navit polovini bezpritulnih ditlahiv 1929 roku 1679 gospodarstv j 6940 meshkanciv ob yednali u kolgospi 12 rokiv Zhovtnya 1930 roku tut stvoreno Yegorlickij radgosp 1934 roku radgosp buv rozdilenij na tri Yegorlickij Rogovskij j imeni Lunacharskogo Z 1935 roku vihodila gazeta Leninskij put 1936 roku vlada zrujnuvala hram Mikoli Chudotvorcya 1937 roku protoirej Petro Yamshikov buv rozstrilyanij Z kincya lipnya 1942 do 25 sichnya 1943 roku Yegorlickij rajon buv okupovanij nimcyami Z 1963 roku vihodit gazeta Zorya Za perepisom 1970 roku u Yegorlickij meshkalo 12068 osib 5370 cholovikiv j 6698 zhinok Za perepisom 1979 roku tut meshkalo 13660 osib 6110 cholovikiv j 7550 zhinok Na vijskovomu aerodromi Yegorlickij bazuvavsya 325 j okremij transportno bojovij vertolitnij polk sho zaznav vtrat u roki Afganskoyi vijni 1979 1989 rokiv Gruzino abhazkoyi vijni 1992 1993 rokiv ta u Chechenskih vijnah Za perepisom 2002 roku tut meshkalo 18005 osib 8494 cholovikiv j 9511 zhinok U 2006 2011 rokah vidbudovanij pravoslavnij hram Div takozhYegorlickij istoriko krayeznavchij muzejDzherelaStanica Egorlykskaya istoriya na osnove arhivnyh dannyh Donskoj vremennik Donskaya gosudarstvennaya publichnaya biblioteka Rostov na Donu 1993 2014 6 serpnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiSpiski naselennyh mest Rossijskoj imperii sostavlennye i izdavaemye Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih del Vypusk 12 Zemlya Donskogo Vojska po svedeniyam 1859 goda obrabotan red I Vilsonom 1864 Sankt Peterburg v tipografii Karla Vulfa 1861 1885 goda Spisok naselennyh mest Oblasti Vojska Donskogo po perepisi 1873 goda Vidavnictvo Oblasti Vijska Donskogo 1875 rik Novocherkask 275 storinok