Дина́стія Західна Вей (спрощ.: 西魏朝; піньїнь: Xī Wèi Cháo) — династія, що правила Китаєм після розпаду династії Північна Вей. Ця династія керувалася імператорами з роду . Правління цієї династії тривало понад 21 рік. Фактичну владу зосередили в руках представники сяньбійського племені юйвень (одного з предків монголів). У 556 році саме вони повалили Західну Вей, заснувавши Північну Чжоу.
Західна Вей | ||||
| ||||
Імперія Західна Вей (позначена світло-червоним кольором) | ||||
Столиця | Чан'ань | |||
Мови | Китайська | |||
Релігії | Буддизм | |||
Форма правління | Монархія | |||
Історія | ||||
- Заснування | 535 | |||
- Повалення | 556 | |||
|
Історія
У 534 році імператор Сяо У-ді втік зі столиці Лояна, який було захоплено військовиком Гао хуанєм. Втім того року імператора було убито вождем юйвеней Таєм. Останній поставив імператором Юань Баоцзюєм, зберігши реальну владу. В подальшому рід Юань лише номінально керував Західною Вей. У 554 році власне прізвище рода знову стало Тоба.
Цій династії протягом свого існування довелося постійно воювати із Східною Вей та Лян. У 550 році після повалення Східної Вей північною Ці війна на деякий час припинилася, а також вдалося укласти мир з Лян, якій у 555 році завдано рішучої поразки. В цій ситуації представник юйвеней Ху повалив імператора Гун-ді, заснувавши власну династію, яка отримала назву Північна Чжоу.
Імператори
Посмертне ім'я | Особисте ім'я | Роки правління | Девіз і роки правління |
---|---|---|---|
Вень-ді 文帝 Wéndì | Юань Баоцзюй 元寶炬 Yuán Bǎojù | 535–551 |
|
Фей-ді 廢帝 Fèidì | Юань Цінь 元欽 Yuán Qīn | 552–554 |
|
Гун-ді 恭帝 Gōngdì | Тоба Куо 拓拔廓 Tuòbá Kuò | 554–556 |
Джерела
- Jean Sellier, Atlas des peuples d'Asie méridionale et orientale, La Découverte, Paris, 2008, p. 136.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dina stiya Zahidna Vej sprosh 西魏朝 pinyin Xi Wei Chao dinastiya sho pravila Kitayem pislya rozpadu dinastiyi Pivnichna Vej Cya dinastiya keruvalasya imperatorami z rodu Pravlinnya ciyeyi dinastiyi trivalo ponad 21 rik Faktichnu vladu zoseredili v rukah predstavniki syanbijskogo plemeni yujven odnogo z predkiv mongoliv U 556 roci same voni povalili Zahidnu Vej zasnuvavshi Pivnichnu Chzhou Zahidna Vej 535 556 Zahidna Vej istorichni kordoni na kartiImperiya Zahidna Vej poznachena svitlo chervonim kolorom Stolicya Chan an Movi Kitajska Religiyi Buddizm Forma pravlinnya Monarhiya Istoriya Zasnuvannya 535 Povalennya 556 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinastiya Zahidna Vej U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vej IstoriyaU 534 roci imperator Syao U di vtik zi stolici Loyana yakij bulo zahopleno vijskovikom Gao huanyem Vtim togo roku imperatora bulo ubito vozhdem yujvenej Tayem Ostannij postaviv imperatorom Yuan Baoczyuyem zberigshi realnu vladu V podalshomu rid Yuan lishe nominalno keruvav Zahidnoyu Vej U 554 roci vlasne prizvishe roda znovu stalo Toba Cij dinastiyi protyagom svogo isnuvannya dovelosya postijno voyuvati iz Shidnoyu Vej ta Lyan U 550 roci pislya povalennya Shidnoyi Vej pivnichnoyu Ci vijna na deyakij chas pripinilasya a takozh vdalosya uklasti mir z Lyan yakij u 555 roci zavdano rishuchoyi porazki V cij situaciyi predstavnik yujvenej Hu povaliv imperatora Gun di zasnuvavshi vlasnu dinastiyu yaka otrimala nazvu Pivnichna Chzhou ImperatoriPosmertne im ya Osobiste im ya Roki pravlinnya Deviz i roki pravlinnya Ven di 文帝 Wendi Yuan Baoczyuj 元寶炬 Yuan Bǎoju 535 551 Datun 大統 da tǒng 535 551 Fej di 廢帝 Feidi Yuan Cin 元欽 Yuan Qin 552 554 Gun di 恭帝 Gōngdi Toba Kuo 拓拔廓 Tuoba Kuo 554 556DzherelaJean Sellier Atlas des peuples d Asie meridionale et orientale La Decouverte Paris 2008 p 136