Координати: 19°34′25″ пн. ш. 72°14′38″ зх. д. / 19.57361° пн. ш. 72.24389° зх. д.
Цитадель Лафер'єр (фр. Citadelle Laferrière, також пишеться La Ferrière, або «Фортеця Анрі Крістофа») — велика фортеця, збудована в 1804—1817 роках за наказом короля Анрі Крістофа на вершині 1000-метрової гори на півночі Гаїті. Фортеця розташована за 27 км від міста Кап-Аїтьєн та за 8 км від містечка Міло і є найбільшою фортифікаційною спорудою Західної півкулі.
Національний історичний парк Цитадель, Сан-Сусі, Рам'єр | |
---|---|
National History Park - Citadel, Sans Souci, Ramiers | |
Світова спадщина | |
19°34′25″ пн. ш. 72°14′38″ зх. д. / 19.57361111113877783° пн. ш. 72.24388888891678562° зх. д. | |
Країна | Гаїті |
Тип | Культурний |
(Критерії) | iv, vi |
Об'єкт № | 180 |
Регіон | Латинська Америка і Кариби |
Зареєстровано: | 1982 (6 сесія) |
Цитадель Лафер'єр у Вікісховищі |
Масивна кам'яна структура була збудована 20 тисячами рабів між 1805 і 1820 роками в рамках спорудження системи укріплень, призначених оберегти Гаїті, що нещодавно отримала незалежність, від вторгнення французів. Цитадель знаходиться за кілька кілометрів від узбережжя не вершині гори Бонне-л'Евек, що домінує над місцевістю. Круті схили гори допомагають захищати фортецю та дають чудовий кругозір навколишніх долин. З фортеці можна побачити місто Кап-Аїтьєн та Атлантичний океан, а у ясні дні — навіть східне узбережжя Куби, розташоване приблизно за 90 км від фортеці.
Фортеця була озброєна 365 гарматами різноманітних розмірів. У дворі фортеці все ще складені піраміди гарматних ядер. Після будівництва фортеця витримала майже непошкодженою кілька руйнівних землетрусів, проте французи так ніколи і не атакували Гаїті.
Анрі Крістоф розпочав роботи по будівництву фортеці в 1805 році. На той час він був генералом гаїтянської армії та верховним адміністратором північного регіону країни. В 1806 році, разом з , Крістоф здійснив переворот проти імператора Гаїті Жана-Жака Дессаліна. Смерть Дессаліна привела до боротьби за владу між Крістофом і Петьйоном, а результаті якої в 1807 році Гаїті була розділена на північну та південну частини, під владою Крістофа знаходилася північна частина. В 1811 році він проголосив себе її королем.
Цитадель Лафер'єр була частиною системи укріплень, що також включала Фотр Жак і Форт Александр, збудовані на горах біля Порт-о-Пренс за наказом імператора Дессаліна. У випадку нападу, Крістоф планував знищити всі запаси продовольства на узбережжі та відступити до фортеці, влаштовуючи засідки уздовж єдиного шляху до фортеці.
Сам Анрі Крістоф переніс інсульт в 1820 році, після чого був частково паралізований, а в його армії почалися повстання. Не маючи можливості взяти ситуацію під свій контроль, він закінчив життя самогубством, за легендою, вистріливши в себе срібною кулею. Його прихильники поховали його до дворі фортеці, щоб запобігти знущанню над тілом колишнього монарха.
Величезні розміри фортеці зробили її національним символом Гаїті, її зображення містяться на туристичних постерах, грошових купюрах та поштових марках країни. Стіни фортеці піднімаються над вершиною гори на 40 м, а весь комплекс, включаючи двір з гарматними ядрами, хоча і без навколишнього простору, вкриває площу 9720 м². Фундамент фортеці закладений безпосередньо на скельні породи гори та скріплені сумішшю вапна, патоки і крові тварин.
Великі комори фортеці були розраховані на підтримку гарнізону з 5000 солдатів, що мали протриматися протягом року. У фортеці також розміщалися покої для короля, його двору та родини, що мали можливість переїхати сюди у разі потреби. Також тут розміщалися підземні приміщення, бані та пекарня. Цитадель нагадує формами великий корабель, структура має гострі кути, та має різний вигляд залежно від положення глядача. Хоча більша частина укріплень не мах даху, деякі частини прикриті червоною черепицею. Фортеця кілька разів ремонтувалася, хоча великих змін ніколи не робилося і її планування залишилося недоторканим.
Зараз Цитадель є однією з найпопулярніших туристичних пам'яток Гаїті. Доступ до неї здійснюється у супроводженні гіда, якого можна найняти у місті Міло. Відвідувачі повинні заплатити за вхід та зазвичай орендують мула для того, щоб не підніматися на круту гору пішки. Хоча частину шляху можна подолати на повнопривідному автомобілі, часті зсуви роблять таку подорож небезпечною. Більша частина Цитаделі відкрита для відвідування, також дозволяється підніматися на її дах. Хоча в центральній частині країни на початку 21 століття політична ситуація була нестабільною, це не зачепило північні райони, що робить подорожі до Цитаделі популярнішими за подорожі до столиці країни, Порт-о-Пренсу.
Посилання
- Marvin T. Jones & Associates, Citadel story and photo gallery
- Google Satellite Pictures
Це незавершена стаття з географії Гаїті. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- * Назва в офіційному англомовному списку
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 19 34 25 pn sh 72 14 38 zh d 19 57361 pn sh 72 24389 zh d 19 57361 72 24389 Citadel Lafer yer fr Citadelle Laferriere takozh pishetsya La Ferriere abo Fortecya Anri Kristofa velika fortecya zbudovana v 1804 1817 rokah za nakazom korolya Anri Kristofa na vershini 1000 metrovoyi gori na pivnochi Gayiti Fortecya roztashovana za 27 km vid mista Kap Ayityen ta za 8 km vid mistechka Milo i ye najbilshoyu fortifikacijnoyu sporudoyu Zahidnoyi pivkuli Nacionalnij istorichnij park Citadel San Susi Ram yerNational History Park Citadel Sans Souci Ramiers Svitova spadshina19 34 25 pn sh 72 14 38 zh d 19 57361111113877783 pn sh 72 24388888891678562 zh d 19 57361111113877783 72 24388888891678562Krayina GayitiTipKulturnijKriteriyiiv viOb yekt 180RegionLatinska Amerika i KaribiZareyestrovano 1982 6 sesiya Citadel Lafer yer na karti Gayiti Citadel Lafer yer u Vikishovishi Masivna kam yana struktura bula zbudovana 20 tisyachami rabiv mizh 1805 i 1820 rokami v ramkah sporudzhennya sistemi ukriplen priznachenih oberegti Gayiti sho neshodavno otrimala nezalezhnist vid vtorgnennya francuziv Citadel znahoditsya za kilka kilometriv vid uzberezhzhya ne vershini gori Bonne l Evek sho dominuye nad miscevistyu Kruti shili gori dopomagayut zahishati fortecyu ta dayut chudovij krugozir navkolishnih dolin Z forteci mozhna pobachiti misto Kap Ayityen ta Atlantichnij okean a u yasni dni navit shidne uzberezhzhya Kubi roztashovane priblizno za 90 km vid forteci Fortecya bula ozbroyena 365 garmatami riznomanitnih rozmiriv U dvori forteci vse she skladeni piramidi garmatnih yader Pislya budivnictva fortecya vitrimala majzhe neposhkodzhenoyu kilka rujnivnih zemletrusiv prote francuzi tak nikoli i ne atakuvali Gayiti Anri Kristof rozpochav roboti po budivnictvu forteci v 1805 roci Na toj chas vin buv generalom gayityanskoyi armiyi ta verhovnim administratorom pivnichnogo regionu krayini V 1806 roci razom z Kristof zdijsniv perevorot proti imperatora Gayiti Zhana Zhaka Dessalina Smert Dessalina privela do borotbi za vladu mizh Kristofom i Petjonom a rezultati yakoyi v 1807 roci Gayiti bula rozdilena na pivnichnu ta pivdennu chastini pid vladoyu Kristofa znahodilasya pivnichna chastina V 1811 roci vin progolosiv sebe yiyi korolem Citadel Lafer yer bula chastinoyu sistemi ukriplen sho takozh vklyuchala Fotr Zhak i Fort Aleksandr zbudovani na gorah bilya Port o Prens za nakazom imperatora Dessalina U vipadku napadu Kristof planuvav znishiti vsi zapasi prodovolstva na uzberezhzhi ta vidstupiti do forteci vlashtovuyuchi zasidki uzdovzh yedinogo shlyahu do forteci Mur Citadeli Sam Anri Kristof perenis insult v 1820 roci pislya chogo buv chastkovo paralizovanij a v jogo armiyi pochalisya povstannya Ne mayuchi mozhlivosti vzyati situaciyu pid svij kontrol vin zakinchiv zhittya samogubstvom za legendoyu vistrilivshi v sebe sribnoyu kuleyu Jogo prihilniki pohovali jogo do dvori forteci shob zapobigti znushannyu nad tilom kolishnogo monarha Velichezni rozmiri forteci zrobili yiyi nacionalnim simvolom Gayiti yiyi zobrazhennya mistyatsya na turistichnih posterah groshovih kupyurah ta poshtovih markah krayini Stini forteci pidnimayutsya nad vershinoyu gori na 40 m a ves kompleks vklyuchayuchi dvir z garmatnimi yadrami hocha i bez navkolishnogo prostoru vkrivaye ploshu 9720 m Fundament forteci zakladenij bezposeredno na skelni porodi gori ta skripleni sumishshyu vapna patoki i krovi tvarin Garmatni yadra na podvir yi forteci Veliki komori forteci buli rozrahovani na pidtrimku garnizonu z 5000 soldativ sho mali protrimatisya protyagom roku U forteci takozh rozmishalisya pokoyi dlya korolya jogo dvoru ta rodini sho mali mozhlivist pereyihati syudi u razi potrebi Takozh tut rozmishalisya pidzemni primishennya bani ta pekarnya Citadel nagaduye formami velikij korabel struktura maye gostri kuti ta maye riznij viglyad zalezhno vid polozhennya glyadacha Hocha bilsha chastina ukriplen ne mah dahu deyaki chastini prikriti chervonoyu cherepiceyu Fortecya kilka raziv remontuvalasya hocha velikih zmin nikoli ne robilosya i yiyi planuvannya zalishilosya nedotorkanim Zaraz Citadel ye odniyeyu z najpopulyarnishih turistichnih pam yatok Gayiti Dostup do neyi zdijsnyuyetsya u suprovodzhenni gida yakogo mozhna najnyati u misti Milo Vidviduvachi povinni zaplatiti za vhid ta zazvichaj orenduyut mula dlya togo shob ne pidnimatisya na krutu goru pishki Hocha chastinu shlyahu mozhna podolati na povnoprividnomu avtomobili chasti zsuvi roblyat taku podorozh nebezpechnoyu Bilsha chastina Citadeli vidkrita dlya vidviduvannya takozh dozvolyayetsya pidnimatisya na yiyi dah Hocha v centralnij chastini krayini na pochatku 21 stolittya politichna situaciya bula nestabilnoyu ce ne zachepilo pivnichni rajoni sho robit podorozhi do Citadeli populyarnishimi za podorozhi do stolici krayini Port o Prensu PosilannyaMarvin T Jones amp Associates Citadel story and photo gallery Google Satellite Pictures Ce nezavershena stattya z geografiyi Gayiti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku