Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Узбой — пересохле річище від південного кінця Сарикамиської котловини до Каспійського моря. Колись Сарикамиське озеро з якого витікав Узбой наповнювалося водою одного з рукавів Амудар'ї. Попри те, що річка не має скільки-небудь постійного стоку вже не менше 2 тисяч років річище досі зберегло вигляд класичної річкової долини з берегами. Потужні річкові наноси та глибоко прорізане річище вказують на те, що свого часу Узбой був значною річкою з постійним водним режимом. Оскільки глибоке русло діє як дренаж для ґрунтових вод в ньому в багатьох місцях існують солоні чи, рідше, прісні озера. За гідрологічними розвідками постійного стоку Узбой не має вже не менше 2-3 тисяч років, однак відомо що в античні часи він ще був або ж постійним або ж, принаймні, регулярним. Час від часу завдяки повеням Амудар'ї, які заповнювали Саракамишську котловину, частина води зливалася через Узбой і в пізніші часи.
| Узбой | |
|---|---|
 | |
| 41°06′49″ пн. ш. 57°35′08″ сх. д. / 41.11380000002777280° пн. ш. 57.5857000000277779° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 41°06′49″ пн. ш. 57°35′08″ сх. д. / 41.11380000002777280° пн. ш. 57.5857000000277779° сх. д. |
| Гирло | Туркменбаши (затока) |
| • координати | 39°21′39″ пн. ш. 54°27′10″ сх. д. / 39.3610000000277722° пн. ш. 54.45280000002777854° сх. д. |
| Країни: |  Туркменістан[1],  Російська імперія і  СРСР |
| Прирічкові країни: | Туркменістан |
| Регіон | Туркменістан[1] |
| Довжина | близько 550 км |
Гідрографія
Древня долина з ланцюгом солончакових западин і озер в пустелях північно-західної Туркменістану. Протягується від Сарикамишськой улоговини до Каспійського моря, обмежуючи із північного заходу піщану пустелю Каракуми. Витоки Узбоя знаходились в 13 км на північ від височини . Ділянка між Саракамишем і урочищем має назву Верхньо-Узбойського коридору. За плато Узбой перетинає западину, зайняту , потім — піщаний масив . Лівобережжя Узбою від південного краю Верхньо-Узбойського коридору (урочище Куртиш-Баба) до Малого Балхану утворено єдиною геоморфологічною областю, складеної потужною товщею глинисто-піщаних відкладень і щільних корінних порід сармату і , утворило вузьку і глибоку долину, що переходила місцями в каньйони. Річка, сильно петляючи, скидала тут свої води з семиметрового водоспаду.
Остання ділянка, де Узбой проходить через корінні породи, розташована між урочищами і . Тут русло річки круто падає і трохи нижче перетинає великі . Нижче русло Узбою повністю закладено в пухких, глинисто-піщаних відкладах .
Ділянка долини від урочища Куртиш-Баба до солончаку вважається середнім перебігом Узбою. Тут розташовані прісні і солоні озера. Під солоними озерами долина сильно поглиблена і діє як дренаж, збираючи ґрунтові води з прилеглої території. Прісні ж озера , і підтримується прісними водами, що скупчуються в лінзах під барханних пісками, які поповнює стік з гір Великого Балхана і Західного Копетдага. Приплив прісних ґрунтових вод буває настільки значним, що, незважаючи на випаровування (порядку 2000 мм/рік), озерною водою користується місцеве населення, а також поповнюється водогін Ясхан-Балханабад. На берегах озер розташовані тугаї у складі: , , . У водах Ясхан мешкає ендемічний вид карликового ляща, а в Топіатані — узбойська плотва і водяна черепаха.
Нижче Ясхан характер долини Узбою поступово змінюється. Перетинаючи з північного сходу , його русло врізається у великі піщані комплекси та солончаки, в підсумку повністю зливаючись з останніми. Особливий інтерес представляє солончак , що лежить приблизно на рівні Каспійського моря і був у недалекому минулому його затокою. Коли рівень Каспію став падати, тут утворилася велика лагуна, в яку зі сходу впадав Узбой, а з лагуни в бік Каспійського моря простягнулася гирлова ділянка Актам.
Довжина Узбою близько 550 км, а русла зі всіма закрутами — 775 км. Висота менше 50 м (у західній частині Узбой лежить нижче за рівень океану). Від Сарикамишської западини до Каспійського моря русло знижується на 75 м. Узбой має типові межі русла колишньої річкової протоки, по якій ще в старовину періодично відбувався частковий стік вод Амудар'ї, живлячих Сарикамишське озеро, до Каспія. Плеса висохлої протоки зайняті солончаками і солоними озерами, а інколи і прісними водоймищами (за рахунок підземного живлення). У руслі є уступи — залишки колишніх порогів; уздовж русла протягуються характерні для річкової долини тераси (до 4). По Узбою поширені саксаулові чагарники, поблизу озер зростають тамарикс, очерет. На Узбої, у районі озера , виявлений великий басейн прісної підземної води, звідки споруджений водовід у Небіт-Даг. У руслі Узбою є поклади різних солей.
Історія
Ймовірно, що стік по Узбою переривався і поновлювався не раз. За водністю річка значно поступалася стародавньої Амудар'ї, а оскільки Сарикамиш був грандіозним відстійником, то Узбой не мав паводків і ніс освітлену воду.
Чергування у висохлому Узбою системи озер і чисто руслових ділянок пояснюється динамікою стоку: води, переливаючись з Сарикамишського озера, заповнювали в першу чергу знижені ділянки місцевості, утворюючи озеро або систему озер, після заповнення яких відбувався прорив останніх у чергову западину. Так озероподібні розширення чергувалися з відносно вузькими долинами. З цієї ж причини Узбой не міг сформувати єдиної для всієї долини тераси, і для кожного її комплексу характерна своя власна.
Античні (Геродот) і середньовічні автори (, , , Абулгазі) вважали Узбой протокою Амудар'ї, що впадала в Каспійське море. У 19 — початку 20 століття походженням і часом функціонуванням Узбоя займалися багато географів і геологів, а також історик В. В. Бартольд; за радянських часів — А. С. Кесь, тощо. У 1947, 1950–1954, 1956 Узбой був вивчений археологічно. Встановлено, що в 4-му — 1-ій половини 1-го тис. до Р. Х. по Узбою йшов стік з озера Сарикамиш в Каспійське море. На його берегах знайдені численні неолітичні стоянки, кераміка епохи бронзи, а також стоянки 7 — 5 століття до Р. Х. В середині 1-го тис. до Р. Х. постійний стік по Узбою припинився. Караван-сараї 10 — 13 століть виявлено на берегах Узбоя уздовж караванної стежки з Хорезма до Хорасану.
Сучасна Історія
За початковим проекту будівництва каналу Амудар'я — Красноводськ частина стоку вод Амудар'ї через Сарикамишську западину далі перекидалася по древньому руслу Узбою на південь, до Каспійського моря. При цьому в зоні цього Головного Туркменського каналу планувалося окропити і обводнити 1300 тис. га земель, організувати інтенсивне використання величезних пустельних пасовищ Південного Устюрта і Каракумів, стабільну і високопродуктивну кормову базу.
На початок ХХІ сторіччя замість початкового плану обводнення Каракумів по Узбою втілюється в життя використання Узбоя як колектора стічних вод. Передбачається зібрати всі дренажні води, починаючи зі східних оаз Амудар'ї до передгір'їв Західного Копетдага і Великого Балхана, а також з півдня і півночі Туркменістану, і по трьом великим колекторам (один перетне пустелю Каракуми з півдня на північ, другий зі сходу на захід по південній кромці Каракумів, третій збере дренажну воду низовий Амудар'ї) відвести їх в одну з найбільших солончакових западин на півночі республіки — Карашор, що дозволяє накопичити до 140 км³ води, що на багато разів більше, ніж зібрано у всіх штучних водоймах країни, включаючи оз. Сарикамиш. У неї буде відводитися так 10 км³ води на рік. На останньому етапі дренажні води заповнюватимуть Карашор по руслу Узбою з пропускною здатністю 450 м³/с утворюючи величезне Туркменське озеро (для порівняння: середньорічний стік Амудар'ї у міста Керкі становить 1900–1970 м³/с ..).
Див. також
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
Джерела
- Р. Козубов. Листопад 2007, № 11 (32). Узбой. Туркменистан — міжнародний журнал. (англ.), (рос.)
- А. И. Гладышев. Путешествие по уснувшей реке. Путешествие по уснувшей реке 2 // «Природа». — 2002. — Вип. 9. (рос.)
- Толстов С. П., По древним дельтам Окса и Яксарта, М.. 1962;
- Низовья Амударьи, Сарыкамыш, Узбой. История формирования и заселения, в сборнике: Материалы Хорезмской экспедиции, в. 3, М., 1960; Кесь А. С.,
- Русло Узбой и его генезис, М.—Л., 1939 (Тр. института географии АН СССР, в. 30).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uzboj peresohle richishe vid pivdennogo kincya Sarikamiskoyi kotlovini do Kaspijskogo morya Kolis Sarikamiske ozero z yakogo vitikav Uzboj napovnyuvalosya vodoyu odnogo z rukaviv Amudar yi Popri te sho richka ne maye skilki nebud postijnogo stoku vzhe ne menshe 2 tisyach rokiv richishe dosi zbereglo viglyad klasichnoyi richkovoyi dolini z beregami Potuzhni richkovi nanosi ta gliboko prorizane richishe vkazuyut na te sho svogo chasu Uzboj buv znachnoyu richkoyu z postijnim vodnim rezhimom Oskilki gliboke ruslo diye yak drenazh dlya gruntovih vod v nomu v bagatoh miscyah isnuyut soloni chi ridshe prisni ozera Za gidrologichnimi rozvidkami postijnogo stoku Uzboj ne maye vzhe ne menshe 2 3 tisyach rokiv odnak vidomo sho v antichni chasi vin she buv abo zh postijnim abo zh prinajmni regulyarnim Chas vid chasu zavdyaki povenyam Amudar yi yaki zapovnyuvali Sarakamishsku kotlovinu chastina vodi zlivalasya cherez Uzboj i v piznishi chasi UzbojUzboj poznachenij Bras de Tokai yakij vidgaluzhuyetsya vid Amudar yi Gihon or Oxus i vpadaye u Kaspijske more Mer Caspienne Francuzka karta Hivinskogo hanstva Karasm 1734 41 06 49 pn sh 57 35 08 sh d 41 11380000002777280 pn sh 57 5857000000277779 sh d 41 11380000002777280 57 5857000000277779Vitik koordinati41 06 49 pn sh 57 35 08 sh d 41 11380000002777280 pn sh 57 5857000000277779 sh d 41 11380000002777280 57 5857000000277779GirloTurkmenbashi zatoka koordinati39 21 39 pn sh 54 27 10 sh d 39 3610000000277722 pn sh 54 45280000002777854 sh d 39 3610000000277722 54 45280000002777854Krayini Turkmenistan 1 Rosijska imperiya i SRSRPririchkovi krayini TurkmenistanRegionTurkmenistan 1 Dovzhinablizko 550 kmU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Uzboj GidrografiyaDrevnya dolina z lancyugom solonchakovih zapadin i ozer v pustelyah pivnichno zahidnoyi Turkmenistanu Protyaguyetsya vid Sarikamishskoj ulogovini do Kaspijskogo morya obmezhuyuchi iz pivnichnogo zahodu pishanu pustelyu Karakumi Vitoki Uzboya znahodilis v 13 km na pivnich vid visochini Dilyanka mizh Sarakamishem i urochishem maye nazvu Verhno Uzbojskogo koridoru Za plato Uzboj peretinaye zapadinu zajnyatu potim pishanij masiv Livoberezhzhya Uzboyu vid pivdennogo krayu Verhno Uzbojskogo koridoru urochishe Kurtish Baba do Malogo Balhanu utvoreno yedinoyu geomorfologichnoyu oblastyu skladenoyi potuzhnoyu tovsheyu glinisto pishanih vidkladen i shilnih korinnih porid sarmatu i utvorilo vuzku i gliboku dolinu sho perehodila miscyami v kanjoni Richka silno petlyayuchi skidala tut svoyi vodi z semimetrovogo vodospadu Ostannya dilyanka de Uzboj prohodit cherez korinni porodi roztashovana mizh urochishami i Tut ruslo richki kruto padaye i trohi nizhche peretinaye veliki Nizhche ruslo Uzboyu povnistyu zakladeno v puhkih glinisto pishanih vidkladah Dilyanka dolini vid urochisha Kurtish Baba do solonchaku vvazhayetsya serednim perebigom Uzboyu Tut roztashovani prisni i soloni ozera Pid solonimi ozerami dolina silno pogliblena i diye yak drenazh zbirayuchi gruntovi vodi z prilegloyi teritoriyi Prisni zh ozera i pidtrimuyetsya prisnimi vodami sho skupchuyutsya v linzah pid barhannih piskami yaki popovnyuye stik z gir Velikogo Balhana i Zahidnogo Kopetdaga Pripliv prisnih gruntovih vod buvaye nastilki znachnim sho nezvazhayuchi na viparovuvannya poryadku 2000 mm rik ozernoyu vodoyu koristuyetsya misceve naselennya a takozh popovnyuyetsya vodogin Yashan Balhanabad Na beregah ozer roztashovani tugayi u skladi U vodah Yashan meshkaye endemichnij vid karlikovogo lyasha a v Topiatani uzbojska plotva i vodyana cherepaha Nizhche Yashan harakter dolini Uzboyu postupovo zminyuyetsya Peretinayuchi z pivnichnogo shodu jogo ruslo vrizayetsya u veliki pishani kompleksi ta solonchaki v pidsumku povnistyu zlivayuchis z ostannimi Osoblivij interes predstavlyaye solonchak sho lezhit priblizno na rivni Kaspijskogo morya i buv u nedalekomu minulomu jogo zatokoyu Koli riven Kaspiyu stav padati tut utvorilasya velika laguna v yaku zi shodu vpadav Uzboj a z laguni v bik Kaspijskogo morya prostyagnulasya girlova dilyanka Aktam Dovzhina Uzboyu blizko 550 km a rusla zi vsima zakrutami 775 km Visota menshe 50 m u zahidnij chastini Uzboj lezhit nizhche za riven okeanu Vid Sarikamishskoyi zapadini do Kaspijskogo morya ruslo znizhuyetsya na 75 m Uzboj maye tipovi mezhi rusla kolishnoyi richkovoyi protoki po yakij she v starovinu periodichno vidbuvavsya chastkovij stik vod Amudar yi zhivlyachih Sarikamishske ozero do Kaspiya Plesa visohloyi protoki zajnyati solonchakami i solonimi ozerami a inkoli i prisnimi vodojmishami za rahunok pidzemnogo zhivlennya U rusli ye ustupi zalishki kolishnih porogiv uzdovzh rusla protyaguyutsya harakterni dlya richkovoyi dolini terasi do 4 Po Uzboyu poshireni saksaulovi chagarniki poblizu ozer zrostayut tamariks ocheret Na Uzboyi u rajoni ozera viyavlenij velikij basejn prisnoyi pidzemnoyi vodi zvidki sporudzhenij vodovid u Nebit Dag U rusli Uzboyu ye pokladi riznih solej IstoriyaJmovirno sho stik po Uzboyu pererivavsya i ponovlyuvavsya ne raz Za vodnistyu richka znachno postupalasya starodavnoyi Amudar yi a oskilki Sarikamish buv grandioznim vidstijnikom to Uzboj ne mav pavodkiv i nis osvitlenu vodu Cherguvannya u visohlomu Uzboyu sistemi ozer i chisto ruslovih dilyanok poyasnyuyetsya dinamikoyu stoku vodi perelivayuchis z Sarikamishskogo ozera zapovnyuvali v pershu chergu znizheni dilyanki miscevosti utvoryuyuchi ozero abo sistemu ozer pislya zapovnennya yakih vidbuvavsya proriv ostannih u chergovu zapadinu Tak ozeropodibni rozshirennya cherguvalisya z vidnosno vuzkimi dolinami Z ciyeyi zh prichini Uzboj ne mig sformuvati yedinoyi dlya vsiyeyi dolini terasi i dlya kozhnogo yiyi kompleksu harakterna svoya vlasna Antichni Gerodot i serednovichni avtori Abulgazi vvazhali Uzboj protokoyu Amudar yi sho vpadala v Kaspijske more U 19 pochatku 20 stolittya pohodzhennyam i chasom funkcionuvannyam Uzboya zajmalisya bagato geografiv i geologiv a takozh istorik V V Bartold za radyanskih chasiv A S Kes tosho U 1947 1950 1954 1956 Uzboj buv vivchenij arheologichno Vstanovleno sho v 4 mu 1 ij polovini 1 go tis do R H po Uzboyu jshov stik z ozera Sarikamish v Kaspijske more Na jogo beregah znajdeni chislenni neolitichni stoyanki keramika epohi bronzi a takozh stoyanki 7 5 stolittya do R H V seredini 1 go tis do R H postijnij stik po Uzboyu pripinivsya Karavan sarayi 10 13 stolit viyavleno na beregah Uzboya uzdovzh karavannoyi stezhki z Horezma do Horasanu Suchasna IstoriyaZa pochatkovim proektu budivnictva kanalu Amudar ya Krasnovodsk chastina stoku vod Amudar yi cherez Sarikamishsku zapadinu dali perekidalasya po drevnomu ruslu Uzboyu na pivden do Kaspijskogo morya Pri comu v zoni cogo Golovnogo Turkmenskogo kanalu planuvalosya okropiti i obvodniti 1300 tis ga zemel organizuvati intensivne vikoristannya velicheznih pustelnih pasovish Pivdennogo Ustyurta i Karakumiv stabilnu i visokoproduktivnu kormovu bazu Na pochatok HHI storichchya zamist pochatkovogo planu obvodnennya Karakumiv po Uzboyu vtilyuyetsya v zhittya vikoristannya Uzboya yak kolektora stichnih vod Peredbachayetsya zibrati vsi drenazhni vodi pochinayuchi zi shidnih oaz Amudar yi do peredgir yiv Zahidnogo Kopetdaga i Velikogo Balhana a takozh z pivdnya i pivnochi Turkmenistanu i po trom velikim kolektoram odin peretne pustelyu Karakumi z pivdnya na pivnich drugij zi shodu na zahid po pivdennij kromci Karakumiv tretij zbere drenazhnu vodu nizovij Amudar yi vidvesti yih v odnu z najbilshih solonchakovih zapadin na pivnochi respubliki Karashor sho dozvolyaye nakopichiti do 140 km vodi sho na bagato raziv bilshe nizh zibrano u vsih shtuchnih vodojmah krayini vklyuchayuchi oz Sarikamish U neyi bude vidvoditisya tak 10 km vodi na rik Na ostannomu etapi drenazhni vodi zapovnyuvatimut Karashor po ruslu Uzboyu z propusknoyu zdatnistyu 450 m s utvoryuyuchi velichezne Turkmenske ozero dlya porivnyannya serednorichnij stik Amudar yi u mista Kerki stanovit 1900 1970 m s Div takozhGolovnij Turkmenskij kanal Vadi KrikPrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038DzherelaR Kozubov Listopad 2007 11 32 Uzboj Turkmenistan mizhnarodnij zhurnal angl ros A I Gladyshev Puteshestvie po usnuvshej reke Puteshestvie po usnuvshej reke 2 Priroda 2002 Vip 9 ros Tolstov S P Po drevnim deltam Oksa i Yaksarta M 1962 Nizovya Amudari Sarykamysh Uzboj Istoriya formirovaniya i zaseleniya v sbornike Materialy Horezmskoj ekspedicii v 3 M 1960 Kes A S Ruslo Uzboj i ego genezis M L 1939 Tr instituta geografii AN SSSR v 30