Со́шників — село у Вороньківській сільській громаді Бориспільського району Київської області, розташоване за 35 км від районного центру та за 36 км від залізничної станції Бориспіль.
село Сошників | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Бориспільський |
Громада | Вороньківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA32040030090069766 |
Основні дані | |
Засноване | 1455 |
Населення | 1599 |
Площа | 5,89 км² |
Густота населення | 271,48 осіб/км² |
Поштовий індекс | 08363 |
Телефонний код | +380 4595 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°06′23″ пн. ш. 31°07′27″ сх. д. / 50.10639° пн. ш. 31.12417° сх. д.Координати: 50°06′23″ пн. ш. 31°07′27″ сх. д. / 50.10639° пн. ш. 31.12417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 89 м |
Водойми | річка Карань |
Місцева влада | |
Адреса ради | 08352, Київська обл, Бориспільський р-н, с. Вороньків, вул. Паркова, 2 |
Карта | |
Сошників | |
Сошників | |
Мапа | |
Сошників у Вікісховищі |
Сошників — одне з мальовничих подніпровських сіл Бориспільського району. Природа розкидала щедрою рукою свої багатства навкруг села — соснові й дубові ліси, невелика річка Карань, що колись була судноплавною, а трохи північніше від села — чи не найбільші в Бориспільському районі суцільні масиви родючих земель, з якими нерозривно була пов'язана доля численних поколінь сошниківців.
Історія
За народними переказами, село заснував козацький сотник. Спершу воно називалося Сотникове. Згодом ця назва змінилася на Сошників. У документах 1455 року згадується як «селище Сошників». За версією історика Андрія Стороженка, село отримало свою назву від імені першого жителя Сош, Сошко.
У середині XV ст., разом з багатьма іншими селами Лівобережжя, село було подароване київським князем Олельком Володимировичем боярину Олехну Сахновичу. Пізніше Сошників належав Марії Проскуриній-Сушанській та шляхтичам Лозкам.
За часів козаччини село відносилось до Першої сотні Переяславського полку Війська Запорозького, водночас було власністю Переяславського кафедрального монастиря.
За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось: 20 хат — виборних козаків, 37 хат — козаків підпомічників, 83 хати — посполитих, різночинських і козацьких підсусідків. Всього 140 хат.
За книгою Київського намісництва 1787 року у селі проживало 475 душ. Було у володінні різного звання «казених людей» і козаків.
З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Переяславський повіт перейшло до складу Полтавської губернії.
Є на мапі 1812 року.
За відомостями 1859 року, у Сошникові налічувалося 168 дворів з 1423 жителями.
Після встановлення нового територіального устрою на Лівобережній Україні, починаючи з другої половини ХІХ ст., Сошників підпорядковувався Ковалинському волосному правлінню (пізніше він називався Єрковецькою волостю, коли волосний центр перейшов у Єрківці).
У 1920-х роках Сошників належав до Рогозівського району Київської округи УРСР. За даними перепису 1926 року, у Сошникові проживало 3150 чоловік, а разом з хуторами Сошниківської сільради Гути, Закаранці, Демиденково, Левади — 3296 осіб.
За період колективізації в селі були створені колгоспи села «Іскра», «Перебудова» та «8 Березня» які були в основному зерно-молочного напряму. Загально відомо, що селяни відмовлялися добровільно працювати у таких господарствах, тому їх змушували туди йти шляхом штучного масового голоду. У роки голодомору (1932-33 років) у Сошникові померло від голоду 343 людини (в 1992 році на кошти, зібрані жителями села, на сільському кладовищі був споруджений меморіальний комплекс пам’яті померлих від голоду односельців).
18 вересня 1941 року, під час німецько-радянської війни передові частини військ Вермахту, що наступали з напряму Єрківців, вдерлися в село, але 19 вересня червоноармійці вибили їх і утримували село три доби. В ці дні від бомб німецької авіації згоріли господарства 4 сошниківців і два колгоспні сараї. З окупацією села німці встановили свою владу, призначили старосту, коменданта, поліцаїв і відновили роботу колгоспів.
У листопаді 1941 року окупанти арештували 20 чоловік, відвезли їх до Борисполя де були розстріляні 7 жителів села: Мелешко Пилип Петрович, Мишко Максим Юхимович, Поладько Михайло Михайлович, Поладько Терентій Михайлович, Саливон Ларіон Семенович, Саливон Прохор Григорович, Охріменко Онопрій Іванович (поховані в великій братській могилі на околоці Борисполя). Звірства були і в селі. Заживо були закопані на території радгоспу Мележик Терешко та Мележик Степан, вбиті або закатовані Прядко Григорій, Саливон Григорій, Тригуб Кирило, Храпко Сергій, Сова Хома… За два роки окупації німцями було вбито чи закатовано 35 сошниківців. Багато хлопців і дівчат відправлено на примусові роботи до Німеччини. Так, 29 квітня 1943 року було вивезено 20 чоловік, 26 липня 6 дівчат, 27 липня 6 хлопців. Під час втечі з поїзда німцями розстріляно Мишка Михайла Максимовича, Мележика Михайла Гавриловича. Не повернулися з Німеччини і вважаються такими, що загинули Олишевець Гаврило, Чекан Пилип, Штефан Григорій, Рижик Іван, Прядко Григорій.
В 1942—1943 роках в селі діяло 5 підпільних груп, більшість їх членів влилися в радянський партизанський загін імені Щорса.
22 вересня 1943 року частини РСЧА відвоювали село від нацистський сил. За роки війни Сошників направив у діючу радянську армію понад 600 своїх синів і доньок. Тільки близько 200 із них повернулися живими додому. Прізвища 406 односельців, які загинули у вирі війни, викарбувані на гранітних плитах меморіального комплексу в центрі села. У братській могилі, що поряд з школою, поховано 57 воїнів, а ще більше в могилах на сільському цвинтарі.
У післявоєнні роки господарство Сошникова було відділком радгоспу «Сошниківський» з центральною садибою в селі Старому. Відділок спеціалізувався на вирощуванні зернових, буряківництві та молочному тваринництві. У селі було два відділки Старинської птахофабрики, які спеціалізувалися на виробництві індичого м'яса.
Інфраструктура, промисловість та об'єкти соціальної сфери
Довгий час — село Сошників було центром власної сільської ради. Нині село Сошників знаходиться в складі Вороньківської сільської громади. В ньому працює загально-середня школа 1-111 ступенів з 2008 року у новому приміщенні. У селі є медична амбулаторія загальної практики сімейної медицини, бібліотека, 8 магазинів, кафе-бар «Мрія», днз «Іскорка».
На території колишньої сільської ради розміщене ДП «Ржищівський військовий лісгосп», ТОВ АФ «Сошників плюс», ПК АНТ Україна, який займається виготовленням пиломатеріалів та щепи, 4 фермерських господарства, п.п. «Спрінт-К», будинок культури де діє хор «Живиця».
Всі будівлі села електрифіковані, вулиці мають нічне освітлення, діє мережа центрального водо та газопостачання.
У 2014 році в селі була побудована нова церква Архистратига Михаїла, що діє у конфесії Православної церкви України
Відомі сошниківці
- Миронова Єлизавета Федорівна — майстриня народного пензля
Очільники сільської ради
З повоєнних років сільську раду очолювали:
- 1943—1946 — Недождій Юхим;
- 1946—1950 — Тригуб Володимир Іванович;
- 1951 рік — Коломієць Петро Андрійович;
- 1952 рік — Голіяд Степан Сергійович;
- 1953 — Тригуб Ігор Іванович;
- 1954—1955 — Шилофіст Прокіп Петрович;
- 1956—1962 — Швед Павло Микитович;
- 1963—1965 — Крохмаль Євдокія Сергіївна;
- 1966—1967 — Коломієць Іван Якович;
- 1968—1976 — Штефан Павло Карпович;
- 1977—1987 — Демидовський Іван Сергійович;
- 1987—2002 — Олишевець Петро Юхимович;
- 2002—2010 — Голіяд Олександр Іванович;
- з 2010 року Іщенко Олександр Миколайович.
Природно-заповідний фонд
На території сільської ради розташоване урочище «Гусинці» — збережена частина однойменного затопленого водами Канівського водосховища села зі збереженою знаменитою Затопленою церквою. В селі розташована ботанічна пам'ятка природи «Катеринин дуб».
В межах акваторії та каскаду островів річки Дніпро на південний захід та на південь від села розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Бориспільські острови».
Див. також
Примітки
- Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— .
- Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 29 вересня 2021.
- Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область
- Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сошників |
- Василюк О., , Норенко К., Плига А., , Коломицев Г., Фатікова М. Природно-заповідний фонд Київської області. — К.: НЕЦУ, 2012. — 338 с., з дод.
- Історична довідка села Сошників на сайті Сошниківської сільської ради
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
So shnikiv selo u Voronkivskij silskij gromadi Borispilskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti roztashovane za 35 km vid rajonnogo centru ta za 36 km vid zaliznichnoyi stanciyi Borispil selo Soshnikiv Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Borispilskij Gromada Voronkivska silska gromada Kod KATOTTG UA32040030090069766 Osnovni dani Zasnovane 1455 Naselennya 1599 Plosha 5 89 km Gustota naselennya 271 48 osib km Poshtovij indeks 08363 Telefonnij kod 380 4595 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 06 23 pn sh 31 07 27 sh d 50 10639 pn sh 31 12417 sh d 50 10639 31 12417 Koordinati 50 06 23 pn sh 31 07 27 sh d 50 10639 pn sh 31 12417 sh d 50 10639 31 12417 Serednya visota nad rivnem morya 89 m Vodojmi richka Karan Misceva vlada Adresa radi 08352 Kiyivska obl Borispilskij r n s Voronkiv vul Parkova 2 Karta Soshnikiv Soshnikiv Mapa Soshnikiv u Vikishovishi Soshnikiv odne z malovnichih podniprovskih sil Borispilskogo rajonu Priroda rozkidala shedroyu rukoyu svoyi bagatstva navkrug sela sosnovi j dubovi lisi nevelika richka Karan sho kolis bula sudnoplavnoyu a trohi pivnichnishe vid sela chi ne najbilshi v Borispilskomu rajoni sucilni masivi rodyuchih zemel z yakimi nerozrivno bula pov yazana dolya chislennih pokolin soshnikivciv IstoriyaZa narodnimi perekazami selo zasnuvav kozackij sotnik Spershu vono nazivalosya Sotnikove Zgodom cya nazva zminilasya na Soshnikiv U dokumentah 1455 roku zgaduyetsya yak selishe Soshnikiv Za versiyeyu istorika Andriya Storozhenka selo otrimalo svoyu nazvu vid imeni pershogo zhitelya Sosh Soshko U seredini XV st razom z bagatma inshimi selami Livoberezhzhya selo bulo podarovane kiyivskim knyazem Olelkom Volodimirovichem boyarinu Olehnu Sahnovichu Piznishe Soshnikiv nalezhav Mariyi Proskurinij Sushanskij ta shlyahticham Lozkam Za chasiv kozachchini selo vidnosilos do Pershoyi sotni Pereyaslavskogo polku Vijska Zaporozkogo vodnochas bulo vlasnistyu Pereyaslavskogo kafedralnogo monastirya Za opisom Kiyivskogo namisnictva 1781 roku selo vidnosilos do Pereyaslavskogo povitu cogo namisnictva i u nomu narahovuvalos 20 hat vibornih kozakiv 37 hat kozakiv pidpomichnikiv 83 hati pospolitih riznochinskih i kozackih pidsusidkiv Vsogo 140 hat Za knigoyu Kiyivskogo namisnictva 1787 roku u seli prozhivalo 475 dush Bulo u volodinni riznogo zvannya kazenih lyudej i kozakiv Z likvidaciyeyu Kiyivskogo namisnictva selo yak i uves Pereyaslavskij povit perejshlo do skladu Poltavskoyi guberniyi Ye na mapi 1812 roku Za vidomostyami 1859 roku u Soshnikovi nalichuvalosya 168 dvoriv z 1423 zhitelyami Pislya vstanovlennya novogo teritorialnogo ustroyu na Livoberezhnij Ukrayini pochinayuchi z drugoyi polovini HIH st Soshnikiv pidporyadkovuvavsya Kovalinskomu volosnomu pravlinnyu piznishe vin nazivavsya Yerkoveckoyu volostyu koli volosnij centr perejshov u Yerkivci U 1920 h rokah Soshnikiv nalezhav do Rogozivskogo rajonu Kiyivskoyi okrugi URSR Za danimi perepisu 1926 roku u Soshnikovi prozhivalo 3150 cholovik a razom z hutorami Soshnikivskoyi silradi Guti Zakaranci Demidenkovo Levadi 3296 osib Za period kolektivizaciyi v seli buli stvoreni kolgospi sela Iskra Perebudova ta 8 Bereznya yaki buli v osnovnomu zerno molochnogo napryamu Zagalno vidomo sho selyani vidmovlyalisya dobrovilno pracyuvati u takih gospodarstvah tomu yih zmushuvali tudi jti shlyahom shtuchnogo masovogo golodu U roki golodomoru 1932 33 rokiv u Soshnikovi pomerlo vid golodu 343 lyudini v 1992 roci na koshti zibrani zhitelyami sela na silskomu kladovishi buv sporudzhenij memorialnij kompleks pam yati pomerlih vid golodu odnoselciv Memorial Zagiblim u Nimecko radyanskij vijni s Soshnikiv Traven 2015 r 18 veresnya 1941 roku pid chas nimecko radyanskoyi vijni peredovi chastini vijsk Vermahtu sho nastupali z napryamu Yerkivciv vderlisya v selo ale 19 veresnya chervonoarmijci vibili yih i utrimuvali selo tri dobi V ci dni vid bomb nimeckoyi aviaciyi zgorili gospodarstva 4 soshnikivciv i dva kolgospni sarayi Z okupaciyeyu sela nimci vstanovili svoyu vladu priznachili starostu komendanta policayiv i vidnovili robotu kolgospiv U listopadi 1941 roku okupanti areshtuvali 20 cholovik vidvezli yih do Borispolya de buli rozstrilyani 7 zhiteliv sela Meleshko Pilip Petrovich Mishko Maksim Yuhimovich Poladko Mihajlo Mihajlovich Poladko Terentij Mihajlovich Salivon Larion Semenovich Salivon Prohor Grigorovich Ohrimenko Onoprij Ivanovich pohovani v velikij bratskij mogili na okoloci Borispolya Zvirstva buli i v seli Zazhivo buli zakopani na teritoriyi radgospu Melezhik Tereshko ta Melezhik Stepan vbiti abo zakatovani Pryadko Grigorij Salivon Grigorij Trigub Kirilo Hrapko Sergij Sova Homa Za dva roki okupaciyi nimcyami bulo vbito chi zakatovano 35 soshnikivciv Bagato hlopciv i divchat vidpravleno na primusovi roboti do Nimechchini Tak 29 kvitnya 1943 roku bulo vivezeno 20 cholovik 26 lipnya 6 divchat 27 lipnya 6 hlopciv Pid chas vtechi z poyizda nimcyami rozstrilyano Mishka Mihajla Maksimovicha Melezhika Mihajla Gavrilovicha Ne povernulisya z Nimechchini i vvazhayutsya takimi sho zaginuli Olishevec Gavrilo Chekan Pilip Shtefan Grigorij Rizhik Ivan Pryadko Grigorij V 1942 1943 rokah v seli diyalo 5 pidpilnih grup bilshist yih chleniv vlilisya v radyanskij partizanskij zagin imeni Shorsa 22 veresnya 1943 roku chastini RSChA vidvoyuvali selo vid nacistskij sil Za roki vijni Soshnikiv napraviv u diyuchu radyansku armiyu ponad 600 svoyih siniv i donok Tilki blizko 200 iz nih povernulisya zhivimi dodomu Prizvisha 406 odnoselciv yaki zaginuli u viri vijni vikarbuvani na granitnih plitah memorialnogo kompleksu v centri sela U bratskij mogili sho poryad z shkoloyu pohovano 57 voyiniv a she bilshe v mogilah na silskomu cvintari U pislyavoyenni roki gospodarstvo Soshnikova bulo viddilkom radgospu Soshnikivskij z centralnoyu sadiboyu v seli Staromu Viddilok specializuvavsya na viroshuvanni zernovih buryakivnictvi ta molochnomu tvarinnictvi U seli bulo dva viddilki Starinskoyi ptahofabriki yaki specializuvalisya na virobnictvi indichogo m yasa Infrastruktura promislovist ta ob yekti socialnoyi sferiCerkva Arhistratiga Mihayila u s Soshnikiv Traven 2015 r Dovgij chas selo Soshnikiv bulo centrom vlasnoyi silskoyi radi Nini selo Soshnikiv znahoditsya v skladi Voronkivskoyi silskoyi gromadi V nomu pracyuye zagalno serednya shkola 1 111 stupeniv z 2008 roku u novomu primishenni U seli ye medichna ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini biblioteka 8 magaziniv kafe bar Mriya dnz Iskorka Na teritoriyi kolishnoyi silskoyi radi rozmishene DP Rzhishivskij vijskovij lisgosp TOV AF Soshnikiv plyus PK ANT Ukrayina yakij zajmayetsya vigotovlennyam pilomaterialiv ta shepi 4 fermerskih gospodarstva p p Sprint K budinok kulturi de diye hor Zhivicya Vsi budivli sela elektrifikovani vulici mayut nichne osvitlennya diye merezha centralnogo vodo ta gazopostachannya U 2014 roci v seli bula pobudovana nova cerkva Arhistratiga Mihayila sho diye u konfesiyi Pravoslavnoyi cerkvi UkrayiniVidomi soshnikivciMironova Yelizaveta Fedorivna majstrinya narodnogo penzlyaOchilniki silskoyi radiZ povoyennih rokiv silsku radu ocholyuvali 1943 1946 Nedozhdij Yuhim 1946 1950 Trigub Volodimir Ivanovich 1951 rik Kolomiyec Petro Andrijovich 1952 rik Goliyad Stepan Sergijovich 1953 Trigub Igor Ivanovich 1954 1955 Shilofist Prokip Petrovich 1956 1962 Shved Pavlo Mikitovich 1963 1965 Krohmal Yevdokiya Sergiyivna 1966 1967 Kolomiyec Ivan Yakovich 1968 1976 Shtefan Pavlo Karpovich 1977 1987 Demidovskij Ivan Sergijovich 1987 2002 Olishevec Petro Yuhimovich 2002 2010 Goliyad Oleksandr Ivanovich z 2010 roku Ishenko Oleksandr Mikolajovich Prirodno zapovidnij fondPreobrazhenska cerkva v urochishi Gusinci Traven 2010 r Na teritoriyi silskoyi radi roztashovane urochishe Gusinci zberezhena chastina odnojmennogo zatoplenogo vodami Kanivskogo vodoshovisha sela zi zberezhenoyu znamenitoyu Zatoplenoyu cerkvoyu V seli roztashovana botanichna pam yatka prirodi Katerinin dub Borispilski ostrovi Zhovten 2009 r V mezhah akvatoriyi ta kaskadu ostroviv richki Dnipro na pivdennij zahid ta na pivden vid sela roztashovanij landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Borispilski ostrovi Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiOpisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 Bolshaya karta Rossijskoj Imperii 1812 goda dlya Napoleona www etomesto ru Procitovano 29 veresnya 2021 Nacionalna kniga zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivska oblast Zvedenij katalog metrichnih knig klirovih vidomostej ta spovidnih rozpisiv ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Soshnikiv Vasilyuk O Norenko K Pliga A Kolomicev G Fatikova M Prirodno zapovidnij fond Kiyivskoyi oblasti K NECU 2012 338 s z dod Istorichna dovidka sela Soshnikiv na sajti Soshnikivskoyi silskoyi radi Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi