Палладій (в миру Георгій Михайлович Камінський, 20 серпня 1896, село Федорівка, Херсонська губернія, Російська імперія — 6 червня 1978, Одеса, Україна) — єпископ Українського екзархату Московської патріархії з титулом «Волинський і Рівненський», «Львівський і Тернопільський» та «Житомирський і Овруцький». На кафедру зведений за погодженням з окупаційними органами влади СССР. На житомирській кафедрі його замінив Іоан Боднарчук, майбутній засновник УАПЦ Третьої формації.
Палладій (Камінський) | ||
| ||
---|---|---|
8 лютого 1968 — 8 лютого 1968 | ||
Попередник: | Євменій Хорольський | |
Наступник: | Іоан Боднарчук | |
| ||
| ||
| ||
14 травня 1963 — 31 травня 1960 | ||
Попередник: | Михаїл Воскресенський | |
Наступник: | Леонтій Бондар | |
| ||
Попередник: | Володимир Котляров | |
Наступник: | Серафим Нікітін (тимчас./кер.) | |
| ||
| ||
Альма-матер: | Одеська духовна семінарія | |
Діяльність: | священник | |
Національність: | українець | |
Ім'я при народженні: | Георгій Михайлович Камінський | |
Народження: | 20 серпня (1 вересня) 1896 село Федорівка, Херсонська губернія, Російська імперія | |
Смерть: | 6 червня 1978 Одеса, Україна | |
Похований: | Монастир Успіння Пресвятої Богородиці | |
Палладій у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в сім'ї священника. У 1917 закінчив Одеську духовну семінарію.
17 червня 1920 висвячений у сан диякона, 20 червня — в сан священника.
До 1935 служив у різних парафіях Херсонської і Одеської єпархії (останнє місце служіння, з 1930 — настоятель Нікольського храму в Миколаєві).
З 1935 по 1939 працював слюсарем, з 1939–1944 — бухгалтером в цивільних установах Миколаївської області.
З 1944 знову на церковній службі — настоятель храму «Всіх скорботних радості» Одеси.
12 квітня 1946 єпископом Херсонським і Одеським Сергієм в Архангело-Михайлівському монастирі Одеси пострижений в чернецтво.
19 січня 1947 ієромонах Паладій зведений в сан архімандрита.
29 березня 1947 в залі засідань Священного Синоду скоєне наречення архімандрита Палладія єпископом Полтавським і Кременчуцьким.
30 березня 1947 в Московському Богоявленському кафедральному соборі хіротонізований на єпископа Полтавського і Кременчуцького. Хіротонію здійснювали: Патріарх Московський і всієї Русі Алексій I, архієпископ Астраханський і Волгоградський Філіп Ставицький і архієпископ Чкаловський і Бузулуцький Мануїл Лемешевський.
З 15 листопада 1952 — єпископ Волинський і Рівненський.
У 1954 з групою архієреїв відряджений в Румунію.
З 23 липня 1956 — архієпископ Львівський і Тернопільський.
З 31 травня 1960 — архієпископ Оренбурзький і Бузулуцький. На цій посаді проявив себе як людина, що покірно виконує приписи атеїстичної влади. В цей час в СССР йшла хрущовська антирелігійна кампанія. Уповноважений Ради у справах Російської православної церкви П. А. Вдовін писав про Палладія:
«З перших же днів управління, [він] справляє більш сприятливе враження, ніж його попередник єпископ Михайло. Прислухається до рекомендацій і, у всякому разі, не заважає здійснювати необхідні заходи. Він за прогрес в релігії. „Віра, — каже він, — зараз гнучко пристосовується до обстановки і не заперечує досягнення науки і техніки“ … Каже, що в 1935 році він самоліквідувався, але в 1944 році його призвали і сказали, що потрібно служити заради інтересів Батьківщини. Ось він і став служити. Постійно говорить, що він інтелігентна людина, позитивно поставився до питання про закриття свічкової майстерні. Людина він дуже обережна, не діє „в лоб“, як це робив єпископ Михайло. Архієпископ Палладій не старається розширити церковну мережу і збільшити кадри духовенства, не помічається у нього прагнення до зміцнення церков, і навіть видав розпорядження про скорочення кількості хористів у хорах. В одній розмові я порушив питання про закриття молитовного будинку в райцентрі Ілек, він не заперечував»
Палладій Дійсно безуспішно клопотав перед Московською патріархією в 1961 про закриття Оренбурзької свічкової майстерні, яка постачала свічками не тільки Оренбурзьку, а й інші єпархії. Взагалі архієрей виявляв пасивність, яка дуже подобалася совєцькій владі. Так, уповноважений П. А. Вдовін в 1962 зазначав, що Палладій «будь-якої активності не проявляє, крім собору Оренбурга в жодній церкві області не був з початку свого перебування».
З 14 травня 1963 — архієпископ Рязанський і Касімовський.
З 5 лютого 1965 — архієпископ Воронезький і Липецький.
З 3 лютого 1968 — архієпископ Житомирський і Овруцький.
6 жовтня 1977 пішов на спокій за станом здоров'я. Проживав у Свято-Успенському монастирі Одеси.
Література
- Моренчук А. Церковно-релігійне життя в Україні в 1953—1964 роках (на матеріалах західних областей): монографія. Луцьк: Волин.нац.ун-т ім. Лесі Українки, 2009. 196 с.
Примітки
- http://www.vob.ru/eparchia/history/ierarxija/39_palladij/palladij.htm
- Хроника/№ 05 май 1947/Архив Журнала Московской Патриархии с 1943 по 1954 год[недоступне посилання з Ноябрь 2017]
- Шубкин В. М. Оренбургская епархия в период хрущевских гонений (1958—1964) // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 2: История. История Русской Православной Церкви. — 2013. — № 2 (51). — С. 75
- Шубкин В. М. Оренбургская епархия в период хрущевских гонений (1958—1964) // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 2: История. История Русской Православной Церкви. — 2013. — № 2 (51). — С. 81
Посилання
- Архиепископ Воронежский и Липецкий Палладий (Каминский) (1965—1968)
- на сайте «Русское православие»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palladij v miru Georgij Mihajlovich Kaminskij 20 serpnya 1896 selo Fedorivka Hersonska guberniya Rosijska imperiya 6 chervnya 1978 Odesa Ukrayina yepiskop Ukrayinskogo ekzarhatu Moskovskoyi patriarhiyi z titulom Volinskij i Rivnenskij Lvivskij i Ternopilskij ta Zhitomirskij i Ovruckij Na kafedru zvedenij za pogodzhennyam z okupacijnimi organami vladi SSSR Na zhitomirskij kafedri jogo zaminiv Ioan Bodnarchuk majbutnij zasnovnik UAPC Tretoyi formaciyi Palladij Kaminskij Arhiyepiskop Zhitomirskij i Ovruckij 8 lyutogo 1968 8 lyutogo 1968 Poperednik Yevmenij Horolskij Nastupnik Ioan Bodnarchuk Arhiyepiskop Voronezkij i Lipeckij Arhiyepiskop Ryazanskij i Kasimovskij Arhiyepiskop Orenburzkij i Buzuluckij 14 travnya 1963 31 travnya 1960 Poperednik Mihayil Voskresenskij Nastupnik Leontij Bondar Arhiyepiskop Lvivskij i Ternopolskij Poperednik Volodimir Kotlyarov Nastupnik Serafim Nikitin timchas ker Yepiskop Volinskij i Rivnenskij Yepiskop Poltavskij i Kremenchuckij Alma mater Odeska duhovna seminariya Diyalnist svyashennik Nacionalnist ukrayinec Im ya pri narodzhenni Georgij Mihajlovich Kaminskij Narodzhennya 20 serpnya 1 veresnya 1896 selo Fedorivka Hersonska guberniya Rosijska imperiya Smert 6 chervnya 1978 1978 06 06 Odesa Ukrayina Pohovanij Monastir Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Palladij u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v sim yi svyashennika U 1917 zakinchiv Odesku duhovnu seminariyu 17 chervnya 1920 visvyachenij u san diyakona 20 chervnya v san svyashennika Do 1935 sluzhiv u riznih parafiyah Hersonskoyi i Odeskoyi yeparhiyi ostannye misce sluzhinnya z 1930 nastoyatel Nikolskogo hramu v Mikolayevi Z 1935 po 1939 pracyuvav slyusarem z 1939 1944 buhgalterom v civilnih ustanovah Mikolayivskoyi oblasti Z 1944 znovu na cerkovnij sluzhbi nastoyatel hramu Vsih skorbotnih radosti Odesi 12 kvitnya 1946 yepiskopom Hersonskim i Odeskim Sergiyem v Arhangelo Mihajlivskomu monastiri Odesi postrizhenij v chernectvo 19 sichnya 1947 iyeromonah Paladij zvedenij v san arhimandrita 29 bereznya 1947 v zali zasidan Svyashennogo Sinodu skoyene narechennya arhimandrita Palladiya yepiskopom Poltavskim i Kremenchuckim 30 bereznya 1947 v Moskovskomu Bogoyavlenskomu kafedralnomu sobori hirotonizovanij na yepiskopa Poltavskogo i Kremenchuckogo Hirotoniyu zdijsnyuvali Patriarh Moskovskij i vsiyeyi Rusi Aleksij I arhiyepiskop Astrahanskij i Volgogradskij Filip Stavickij i arhiyepiskop Chkalovskij i Buzuluckij Manuyil Lemeshevskij Z 15 listopada 1952 yepiskop Volinskij i Rivnenskij U 1954 z grupoyu arhiyereyiv vidryadzhenij v Rumuniyu Z 23 lipnya 1956 arhiyepiskop Lvivskij i Ternopilskij Z 31 travnya 1960 arhiyepiskop Orenburzkij i Buzuluckij Na cij posadi proyaviv sebe yak lyudina sho pokirno vikonuye pripisi ateyistichnoyi vladi V cej chas v SSSR jshla hrushovska antireligijna kampaniya Upovnovazhenij Radi u spravah Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi P A Vdovin pisav pro Palladiya Z pershih zhe dniv upravlinnya vin spravlyaye bilsh spriyatlive vrazhennya nizh jogo poperednik yepiskop Mihajlo Prisluhayetsya do rekomendacij i u vsyakomu razi ne zavazhaye zdijsnyuvati neobhidni zahodi Vin za progres v religiyi Vira kazhe vin zaraz gnuchko pristosovuyetsya do obstanovki i ne zaperechuye dosyagnennya nauki i tehniki Kazhe sho v 1935 roci vin samolikviduvavsya ale v 1944 roci jogo prizvali i skazali sho potribno sluzhiti zaradi interesiv Batkivshini Os vin i stav sluzhiti Postijno govorit sho vin inteligentna lyudina pozitivno postavivsya do pitannya pro zakrittya svichkovoyi majsterni Lyudina vin duzhe oberezhna ne diye v lob yak ce robiv yepiskop Mihajlo Arhiyepiskop Palladij ne starayetsya rozshiriti cerkovnu merezhu i zbilshiti kadri duhovenstva ne pomichayetsya u nogo pragnennya do zmicnennya cerkov i navit vidav rozporyadzhennya pro skorochennya kilkosti horistiv u horah V odnij rozmovi ya porushiv pitannya pro zakrittya molitovnogo budinku v rajcentri Ilek vin ne zaperechuvav Palladij Dijsno bezuspishno klopotav pered Moskovskoyu patriarhiyeyu v 1961 pro zakrittya Orenburzkoyi svichkovoyi majsterni yaka postachala svichkami ne tilki Orenburzku a j inshi yeparhiyi Vzagali arhiyerej viyavlyav pasivnist yaka duzhe podobalasya sovyeckij vladi Tak upovnovazhenij P A Vdovin v 1962 zaznachav sho Palladij bud yakoyi aktivnosti ne proyavlyaye krim soboru Orenburga v zhodnij cerkvi oblasti ne buv z pochatku svogo perebuvannya Z 14 travnya 1963 arhiyepiskop Ryazanskij i Kasimovskij Z 5 lyutogo 1965 arhiyepiskop Voronezkij i Lipeckij Z 3 lyutogo 1968 arhiyepiskop Zhitomirskij i Ovruckij 6 zhovtnya 1977 pishov na spokij za stanom zdorov ya Prozhivav u Svyato Uspenskomu monastiri Odesi Pomer 6 chervnya 1978 pislya vazhkoyi hvorobi LiteraturaMorenchuk A Cerkovno religijne zhittya v Ukrayini v 1953 1964 rokah na materialah zahidnih oblastej monografiya Luck Volin nac un t im Lesi Ukrayinki 2009 196 s Primitkihttp www vob ru eparchia history ierarxija 39 palladij palladij htm Hronika 05 maj 1947 Arhiv Zhurnala Moskovskoj Patriarhii s 1943 po 1954 god nedostupne posilannya z Noyabr 2017 Shubkin V M Orenburgskaya eparhiya v period hrushevskih gonenij 1958 1964 Vestnik Pravoslavnogo Svyato Tihonovskogo gumanitarnogo universiteta Seriya 2 Istoriya Istoriya Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi 2013 2 51 S 75 Shubkin V M Orenburgskaya eparhiya v period hrushevskih gonenij 1958 1964 Vestnik Pravoslavnogo Svyato Tihonovskogo gumanitarnogo universiteta Seriya 2 Istoriya Istoriya Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi 2013 2 51 S 81PosilannyaArhiepiskop Voronezhskij i Lipeckij Palladij Kaminskij 1965 1968 na sajte Russkoe pravoslavie